Загальною тенденцією, що супроводжує поширенню урбанізованого способу життя і впровадженню загального середнього утворення в нашій країні, є збільшення розмаїтості інформаційних потреб, і звертання усе більшої частини населення до різних ЗМІ. З одного боку, це створює передумови для зростання ефективності системи масових комунікацій, а з іншої, підвищуються вимоги до змісту й оперативності переданих повідомлень.
Розгляд проблеми ефективності ЗМІ з погляду задоволення і розвитку інформаційних потреб аудиторії дає можливість більш точно визначити роль кожного конкретного каналу масової інформації в єдиному інформаційному просторі, виявити резерви і недоліки, що заважають злагодженої й ефективної діяльності всієї інформаційної системи.
Серйозною причиною виникнення міжнаціональних конфліктів, а також насильницьких дій у їхньому дозволі є нав'язування масовій свідомості через ЗМІ (особливо місцеві) стереотипів і забобонів, ворожості до сусідніх народів. У цьому змісті характерні результати великомасштабного соціологічного дослідження, проведеного серед приблизно 4 тис. чоловік, що представляють зайняте населення м.Дніпропетровська, м.Донецька, м.Кривого Рога та м.Харькова. Хоча воно було проведено в 2000 році, результати його як і в попередньому випадку, отражают і сьогоднішню реальну картину в цій сфері. На питання «Є такі національності, до яких Ви відчуваєте неприязне почуття?» позитивно відповіли у Дніпропетровську - 33 відсотка опитаних, в Донецьку - 21 відсоток, у Кривому Розі - 27 відсотків, у Харькові - більш 20 відсотків. Серед причин ворожості на перше місце респондентами висувався особистий досвід спілкування в побуті і на виробництві, на друге місце сформовані представлення про винуватців міжнаціональних конфліктів. На питання « Чи приходилося Вам у повсякденному житті зіштовхуватися з такими явищами, як недружелюбність, критичні висловлення про людей інших національностей?» позитивно відповіли в Дніпропетровську - 43 відсотка, Харькові - 33 відсотка, у Донецьку - 35 відсотків. Значна частка респондентів негативно відноситься до приїзду у своє місто (район) біженців з інших регіонів: 22 відсотка опитаних у Дніпропетровську, 30 відсотків - у Харькові, 23 відсотка - у Кривому Розі, 14 відсотків - в Донецьку.
Почуття ізольованості і розбіжність між соціальними групами збільшується фактичною відсутністю загальнонаціональних (загальнодержавних) друкованих засобів масової інформації. З ніколи центральних газет свій статус зберегли хіба що газета “Голос України”, "Урядовий кур”єр", та "Відомості Верховної Ради україни”".
Немаловажною проблемою сьогодні стає також і протидія політичному і релігійному екстремізму, що припускає вживання конкретних заходів по підвищенню відповідальності керівників і головних редакторів СМИ за пропаганду політичного і релігійного екстремізму, розпалення соціальної, расової, національної і релігійної ворожнечі.
Важливим інструментом регулювання в сфері електронних засобів масової інформації з позицій протидії екстремізму є ефективне використання ліцензування на віщальну діяльність.
Попередження, виявлення і припинення проявів політичного і релігійного екстремізму в діяльності засобів масової інформації забезпечується в процесі їхньої державної реєстрації, здійснення контролю за їхньою діяльністю, включаючи припинення діяльності засобів масової інформації в порядку, установленому федеральним законом.
Значну роль у протидії політичному і релігійному екстремізму в засобах масової інформації могло б мати максимально можливе використання потенціалу судових органів.
Представляється також доцільним створення міжвідомчої експертної комісії з правової оцінки кіно-, фото-, аудио-, відео-, продукції, друкованих видань і текстів публічних виступів на предмет наявності в них ознак політичного і релігійного екстремізму.
З метою забезпечення відповідності діяльності засобів масової інформації Конституції України і чинному законодавству виникає необхідність посилення керівного й організуючого початку в цій сфері з боку держави на основі можливого відтворення Міністерства печатки й інформації.
Утім, і самі ЗМІ, при всім різноманітті їхніх функціонально-технічних можливостей, знаходяться в складному становищі. Почати з того, що їм явно не вистачає позитивних прикладів будівництва економіки нового демократичного суспільства, на яких можна було б створювати і розвивати цивільну культуру. Так доцільно розробити й активно запроваджувати в життя антикризову програму, що містить ситуаційний аналіз, що розкриває мети, шляхи і засоби проведення реформ, їхні етапи, «технологію» проведення і т.п.
У таких складних умовах роль засобів масової інформації полягає в тім, щоб своєю діяльністю вони сприяли створенню сприятливої обставини творчого пошуку рішення складних суспільних проблем, і знайомили широкі кола населення з різними конструктивними точками зору, концепціями нашого подальшого розвитку, навіть якщо вони будуть відрізнятися від офіційно прийнятих урядом. Однобічна орієнтація ЗМІ на одну яку-небудь політичну позицію несумісна з процесом демократизації України.
Інформаційна діяльність ЗМІ покликана на сприяння державної стабілізації, соціально ефективної організації суспільства, враховувати економічний ресурс як держави в цілому, так і активних носіїв культури, традицій, соціальних і національних цінностей у їхньому розвитку. Розгляд державних та національних відносин як предметного лана ЗМІ підкреслює виняткову важливість преси, електроних засобів масової інформації як продуктивну силу в області масової свідомості, як діючого учасника формування нової політичної та економічної інфраструктури.
Такий підхід обумовлений тим, що саме ЗМІ у своїй інформаційній діяльності мають здатність перетворювати, стабілізувати, збагачувати (чи збіднювати) суспільство, тим самим зберегти і культивувати загальнодержавні і національні цінності, змістовно реалізувати взаємодію народів чи країни протидіяти їх взаєморозумінню, відкрити простір для передової економічної думки.
Таким чином, у сьогоденні інформаційна діяльність ЗМІ має богате значення як у політичному, соціальному так і в економічному житті держави та суспільства. За допомогою информацию о найголовніших подіях у світі та у державі.
Список використанної літератури.
1 Авдєєва О. “Масова інформація і суспільна думка молоді”\. Київ. 1999.
2.Богомолова Н. Н. “Масова комунікація і спілкування.”\ М., Знання.2000
3. Зайцева В. “Ефективність засобів масової інформації.” Харків, 2001.
4..Лозовский Б. Н.” Журналістський вплив на молодь.” Свердловськ. 1999.
5.Олешко В. Ф. “Інформаційна діяльність ЗМІ”. Харків, 2001.
6.Олешко В. Ф. “Заручники гласності” Харків.1999.