Смекни!
smekni.com

Короткий словник географічних термінів та понять (стр. 2 из 3)

Проміле (%о) — одиниця виміру солоності води. Це тисячна частка цілого. Середня солоність води в морях і океанах становить 35 %о (35 г на 1 літр води).

Річка — природний водний потік, що протікає в зниженні рельєфу, створеному її рухом.

Режим річки — зміни рівня води за сезонами, процес замерзання та скресання річки в певний час.

Річкова ерозія — руйнівна робота річок, у ході якої річка розмиває, розширює і поглиблює річкову долину.

Річище — заглиблення в річковій долині, по якому вода річки тече постійно.

Світовий океан — усі океани і моря Землі разом узяті.

Снігова лінія — лінія, вище якої снігу випадає більше, ніж встигає розтанути протягом року. Тераси — виступи (сходинки) річкової долини, наслідки діяльності води в річці в доісторичні часи, коли річкова долина була менш глибока.

Течії (океанічні, морські) — горизонтальне переміщення водних мас в океанах і морях у вигляді величезних потоків, які рухаються певними постійними шляхами (своєрідні річки в океані). Течії бувають холодні і теплі.

АТМОСФЕРА

Абсолютна вологість повітря — кількість водяної пари (в г/м3), яка може утримуватися в повітрі за даної температури.

Амплітуда коливань температур — різниця між мінімальною і максимальною температурами повітря за певний проміжок часу (добу, місяць, рік тощо).

Атмосфера — повітряна оболонка земної кулі, зв'язана з нею силою тяжіння, що обертається разом з Землею як одне ціле.

Атмосферний тиск — тиск атмосферного повітря на всі предмети, що в ньому перебувають, і на земну поверхню.

Атмосферні опади — вода, яка випадає на поверхню Землі у вигляді дощу, снігу, граду або утворюється безпосередньо з повітря у вигляді роси, інею, паморозі.

Барометр — прилад для вимірювання атмосферного тиску.

Бризи — вітри прибережної зони, які дмуть вдень з моря на суходіл, вночі — з суходолу на море.

Відносна вологість повітря — співвідношення фактичного вмісту водяної пари в повітрі до тієї кількості, яка необхідна за тієї ж температури для насичення повітря, виражене у відсотках.

Вітер — рух повітря в горизонтальному напрямі з місць високого тиску до місць низького тиску.

Гігрометр — прилад для визначення вмісту водяної пари у повітрі.

Випаровування — надходження в атмосферу водяної пари з поверхні води, снігу, льоду, рослинності, ґрунту.

Клімат — зміни в стані погоди, що повторюються в певній місцевості рік у рік.

Метеорологія — наука про земну атмосферу і процеси, що в ній відбуваються.

Мусони — сезонні вітри, які дмуть взимку з суходолу на море, влітку—з моря на суходіл.

Опадомір, дощомір — прилад для вимірювання кількості атмосферних осадків.

Погода — стан нижнього шару атмосфери (температури, тиску, опадів, напряму і сили вітру тощо) у якійсь місцевості за певний час.

Полярні кола — паралелі, віддалені від екватора на 66°33'. На полярних колах Сонце протягом року не заходить цілу добу (на Північному полярному колі — 22 червня, на Південному — 22 грудня) і не сходить одну добу (на Північному полярному колі — 22 грудня, на Південному — 22 червня).

Пояси освітлення Землі — тропіки і полярні кола поділяють земну поверхню на пояси, які відрізняються між собою сонячним освітленням і кількістю тепла, що надходить від Сонця. Залежно від кута падіння сонячного проміння і тривалості дня й ночі виділено п'ять поясів освітлення: два полярних, два помірних, тропічний.

Стратосфера — шар атмосфери між тропосферою і верхніми шарами атмосфери (від 9 — 18 до 45 — 55 км).

Тропіки — паралелі, віддалені від екватора на північ і на південь на 23° 27'. В дні літнього сонцестояння (21 — 22 червня) Сонце перебуває у зеніті над Північним тропіком, а в день зимового сонцестояння (21 — 22 грудня) — над Південним тропіком.

Тропосфера — нижній, основний шар атмосфери (висота її над екватором 16 — 18 км, над полюсами 8—10 км). У тропосфері зосереджено 80 % всієї маси повітря та водяної пари.

Хмари — скупчення в атмосфері на значній висоті дрібних крапель води або кристаликів льоду, що виділилися під час охолодження повітря, насиченого водяною парою.

БІОСФЕРА І ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

Біосфера (сфера життя) — оболонка земної кулі, в якій зосереджені живі організми. Вони поширені у частині літосфери (до 4 — 5 км глибини), в усій товщі гідросфери, у нижній частині атмосфери (до 30 км висоти).

Біосферний заповідник — велика ділянка суходолу чи моря, що суворо охороняється. Тут є території, які використовуються для багаторічних спостережень за впливом діяльності людини на навколишню природу.

Географічна оболонка — оболонка, в межах якої стикаються, проникають одна в одну і взаємодіють верхня частина літосфери, нижня частина атмосфери, гідросфера та біосфера.

Ґрунт — верхній пухкий шар землі, що має родючість.

Гумус (перегній) — органічна, звичайно темного кольору, частина верхнього шару ґрунту, що утворюється внаслідок складних хімічних процесів.

Екологія — наука про взаємовідносини людини, тварин, рослин і мікроорганізмів між собою і навколишнім середовищем. У зв'язку з посиленим впливом людини на природу і забрудненням навколишнього середовища вона набуває особливого значення.

Екологічні проблеми — проблеми, що виникли у зв'язку з втручанням людини в природні процеси і призводять до порушення рівноваги природних комплексів.

Заповідник — ділянка суходолу чи моря, на якій зберігається у природному стані весь природний комплекс. Під заповідник виділяють території, характерні для природної зони, або такі, що мають цінні в науковому й культурному відношенні природні об'єкти. Територія заповідника суворо охороняється.

Червона книга — це список рідкісних та тих, що перебувають під загрозою зникнення видів тварин і рослин, символічний сигнал лиха, адресований урядам та громадськості окремих держав.

Родючість ґрунту — здатність ґрунту забезпечувати рослини поживними речовинами і вологою, створюючи умови для одержання врожаю.

Природні зони (географічні зони) — природні комплекси суходолу чи Світового океану, що простягаються в широтному напрямі і мають подібні природні умови (клімат, ґрунти, рослинність, тварин).

Природні (географічні) компоненти — складові частини географічної оболонки: гірські породи літосфери, води гідросфери, повітря, Ґрунт, рослини й тварини біосфери, їх поєднання в різних варіантах створює природні комплекси.

МАТЕ РІАЛ ДЛЯ ДОВІДОК І ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

Додаток 1

Планети Сонячної системи

Планета Відстань від Сонця (млн. км) Час обертання навколо Сонця
Меркурій 58 88 діб
Венера 108 225 діб
Земля близько 150 365/366/ діб (1 рік)
Марс 228 687 діб
Юпітер 778 11,86 років
Сатурн 1426 29,46 років
Уран 2869 84,01 років
Нептун 4496 164,7 років
Плутон 5529 248,9 років

Додаток 2

Довжина дуги паралелі в 1° на різних широтах

Географічна широта для обох півкуль Довжина дуги в 1о паралелі (км)
0о10о20о30о40о50о60о70о80о90о 111,3109,6104,696,585,471,755,838,219,40

Додаток З

Найвищі гірські вершини материків

Назва вершини Висота (м) Гірська система Материк
Джомолунгма 8848 Гімалаї Євразія
(Еверест)
Аконкагуа 6960 Анди Пд. Америка
Мак-Кінлі 6194 Кордильєри Пн. Америка
Кіліманджаро 5895 Вулканічний масив Африка
у Східній Африці
Вінсон 5140 Масив (гори Елсуерта) Антарктида
Косцюшко 2230 Великий Вододільний Австралія
хребет

Додаток 4

Гори України

Назва гірської системи Найвища гірська вершина Висота (м)
Карпати Кримські гори Говерла Роман- Кош 2061 1545

Додаток 5

Найбільші річки світу

Річка Загальна довжина (км) Площа басейну (тис. км ) Материк
Ніл 6671 2870 Африка
Амазонка (з Мараньоном) 6400 7180 Пд. Америка
Міссісіпі (з Міссурі) 6420 3268 Пн. Америка
Янцзи 5800 1808,5 Євразія
Волга 3530 1360 Євразія

Найбільші річки України

Додаток 6

Річка Загальна довжина (км) Довжина в межах України (км)
Дніпро 2201 981
Дністер 1362 705
Сіверський Донець 1053 950
Дунай 2960 164
Південний Буг 806 806

Найбільші озера світу

Додаток 7

Озеро Солоне чи прісне Площа (км2) Найбільша глибина Материк
Каспійське море солоне 376000 1025 Євразія
Верхнє прісне 82400 393 Пн. Америка
Вікторія прісне 68000 80 Африка
Байкал прісне 31500 1620 Євразія
Ейр солоне до 15000 до 20 Австралія
Маракайбо солоне 16300 до 250 Пд. Америка

Найбільші озера України

Додаток 8

Озеро Площа (км2) Найбільша глибина(м)
Сасик (Кундук) 204,8 3,9
Ялпуг 149,0 6
Світязь 24,2 58,4
Синевір 0,7 24

Типи кліматів

Додаток 9