Птахи Коропського району (стр. 1 из 4)

Вступ

Людина в своїй господарській діяльності використовує багатства природних екосистем і сама створює штучні або напівштучні екосистеми з метою їх збагачення і кращого пристосування до своїх потреб. Насаджені ліси і парки, поля сільськогосподарських культур, штучні водойми, фруктові сади, тваринницькі ферми, рибні й мисливські господарства – це не повний перелік штучних і напівштучних екосистем, які називаються культурними ландшафтами. Роль птахів у цих екосистемах, тобто в житті та господарській діяльності людини, надзвичайно велика.

Синантропні види – це види, які пристосувалися до життя поблизу людини. Ці види птахів приносять багато користі людині: знищують шкідників, сприяють запиленню та поширенню деяких видів рослин; а деякі види завдають і збитків: знищують посіви зернових культур, оббивають плоди та ягоди в садах.

Метою нашої роботи є характеристика птахів-синантропів Коропського району Чернігівської області.

Предмет дослідження – біологічні особливості птахів-синантропів, характерних для Коропського району.

Об`єкт дослідження – видова різноманітність птахів-синантропів району дослідження.

Для досягнення поставленої мети роботи нам потрібно вирішити деякі завдання:

– дати коротку фізико-географічну характеристику Коропського району;

– за літературними даними та власними спостереженнями систематизувати видовий склад району дослідження;

– охарактеризувати біологічні особливості основних видів птахів-синантропів Коропського району.

1. Коротка фізико-географічна характеристика району дослідження

Коропський район район у північно-східній частині Чернігівської області. Утворився в 1923. Площа 1,3 тис. км2 . У Коропському районі – смт. Короп (райцентр) і смт. Понорниця, 65 сільських населених пунктів.

Район лежить на Придніпровській низовині. Поверхня правобережної частини його – низовинна хвиляста лесова рівнина, розчленована численними ярами, трапляються карстові форми рельєфу. Лівобережна частина – низовинна пологохвиляста алювіальна рівнина; є лесові «острови», западини. Корисні копалини: торф, крейда, глина, пісок. Правобережна частина району розміщена на Новгород-Сіверському Поліссі, лівобережна – на Чернігівському Поліссі. Пересічна температура січня –7,6° С, липня +18,8° С. Опадів 580 мм на рік, більша частина їх випадає в теплий період року. Висота снігового покриву 32 см. Період з температурою понад +10° становить 151 день. Метеостанція (с. Покошичі). В зимовий період на район часто поширюється північна частина високого тиску із районів Сибіру, а також пов`язані значні похолодання. Частіше всього їх вплив виявляється в січні і лютому.

Січень є найхолоднішим місяцем року. Середні січневі температури знаходяться в межах – 4,1. В лютому середньорічна температура підвищується всього на 1,50 С. В окремі роки лютий місяць буває значно холодним.

Щорічно мінімальна температура буває – 15 і нижче. В порівнянні з лютим в березні температурний режим в середньому підвищується на 50 С. Майже такий же ріст температури від березня до квітня.

Більш інтенсивний ріст температури відбувається в травні. Це пов`язано зі зменшенням хмарності, збільшенням світлової частини доби і висоти сонця над горизонтом. Різниця в середніх температурах за літні місяці невелика і складає 1 – 2 0 С.

Найтепліший місяць року – липень. Середня температура складає 19,5 – 22,8. в 75 – 80% років в літній період можлива температура 30 і вище. В літній період в районі переважають західні і північно-західні вітри.

Річна сума опадів становить від 45,7 до 55,4 мм. Протягом року опади розподіляються нерівномірно. Біля 70% всієї кількості їх випадає в теплий період, тільки 30% припадає на холодну пору року.

Протягом холодного періоду місячна кількість опадів мало змінюється. За холодні місяці в середньому випадає 150 – 180 мм опадів, за теплий 324 – 415 мм. Максимальна кількість опадів припадає на липень. В 25% років в липні випадає 100 – 175 мм опадів. За теплий період відмічається в середньому 53 – 60 днів з дощами, які дають за добу не менше 1 мм опадів. Переважаючим типом опадів в цей період є короткочасні зливові дощі. Загальна кількість днів з опадами в році 152 – 171. найбільша кількість опадів складає 194 мм.

Бездощові періоди тривають 10 – 20 днів, і повторюються досить часто. Ймовірність їх у вегетаційний період складає 65 – 67%.

На загальному фоні бездощових періодів виділяються засушливі, які починаються на 10-й день без дощів`я. Засушливі періоди можуть супроводжуватися суховіями. Суховійними днями прийнято вважати такі коли відносні вологість складає 30% і нижче, температура повітря 250 С і вище, і швидкість вітру не менше 5 м/с. Інтенсивні суховії по району бувають в середньому 1 раз на 10 років.

На тривалість періоду вегетації сільськогосподарських культур впливають заморозки. В середньому по району в повітрі вони припиняються в третій декаді квітня, а осіння починаються в кінці вересня – 1 декада жовтня. Середня тривалість без морозного періоду в повітрі складає 153 дні.

На поверхні ґрунту весною заморозки закінчуються пізніше, а осіння починаються раніше, в основному на 1 – 2 тижні. В середньому заморозки закінчуються в кінці квітня – 1 декада травня, починаються осінню в першій декаді вересня.

Тривалість без морозного періоду на ґрунті 136 – 152 дні.

В цілому кліматичні умови району за кількістю тепла, світла і вологи сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур.

Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Гол. річка Десна (притока Дніпра); в її заплаві багато озер, зокрема оз. «Хотинь». Споруджено 122 ставки (загальною площею водного дзеркала 412 га). Переважають сірі і ясно-сірі лісові ґрунти (78%), дерново-підзолисті (16%), дернові (3%), лучні та болотні (3%). Площа лісів 33,1 тис. га (дуб, сосна, вільха, береза).

У районі: «Рихлівська дача», (ландшафтний заказник загальнодержавного значення), 19 заказників, 7 пам’яток природи та 1 заповідне урочище.

Розташування району в двох фізико-географічних зонах – Поліссі і Лісостепу – зумовило різноманітність її рослинного і ґрунтового покриву. Північна частина лежить у зоні змішаних лісів, південна – у лісостеповій зоні, де ліси, переважно дубові, зустрічаються лише островами. Лісами покрито 16,5% загальної площі області.

На Поліссі основною деревною породою в лісах є сосна (73%); супутніми породами – дуб, береза, осика, вільха, граб, тополя, трапляються липа, клен, ясен та інші породи. В складі лісів переважає дуб – 41,1%. Сосна, ялина займають 38,8%. Зустрічаються береза, осика, вільха, з чагарників – ліщина, жостер, брусниця.

Борові тераси річок області покриті переважно сосною з домішкою дубу, білої акації, рідше берези.

У заплавах річок, крім лучної та болотної рослинності, значне поширення мають чагарники білої лози, верби, жостеру, ожини тощо. В заплаві Десни часто зустрічаються ліси та рідколісся з верби, тополі білої та чорної, дубу з підліском жостеру, верби, глоду, ожини тощо.

Значну площу в районі займають природні заплавні і суходільні луки. Рослинність заплавних лук представлена бобово-злаково-різнотравними асоціаціями, до складу яких входять: тонконіг, мітлиця біла, костриця, тимофіївка, конюшина лучна, повзуча і рожева, лядвенець рогатий, люцерна хмелевидна, м'ята, осока заяча й просяна, ситник стиснутий і чорний.

На суходільних луках рослинне вкриття зріджене і представлене малоїстівними травами (біловус, булавоносець, мітлиця звичайна, костриця червона та багато видів бур'янистого різнотрав'я).

2. Видовий склад населення птахів (за літературними даними та власними спостереженнями)

Список птахів певного району складаємо за такою схемою: назва птаха (українська і латинська); птах осілий, кочовий, перелітний або пролітний; де (за ландшафтною характеристикою) тримається в гніздовий період або під час перельоту; як часто трапляється птах у районі досліджень (численний, звичайний, нечисленний, рідкісний, дуже рідкісний). Склавши список птахів, можна вибрати першочергові об'єкти для вивчення. Це мають бути ті види птахів, які за літературними даними і на основі власних спостережень вважаються синантропними. Докладне вивчення цих видів дасть можливість визначити їх роль у природі й народному господарстві. Залежно від специфіки району об'єктами досліджень можуть бути різні види птахів. Об'єктом вивчення в нашій роботі є синантропні птахи.

Намітивши для дослідження групу птахів-синантропів, потрібно вивчити всі, навіть найдрібніші, особливості їх життя і розвитку. У житті птахів є кілька важливих періодів: весняний приліт (якщо птах перелітний), період розмноження, осінній відліт і зимівля. В усі ці періоди птах повинен знаходити собі (а влітку і своїм пташенятам) їжу і оберігати себе і пташенят від різних ворогів. Залежно від пори року спостереження можна починати з осіннього відльоту або з періоду вигодовування пташенят.

На основі проведеного нами дослідження в Коропському районі Чернігівської області були виявлені такі види птахів-синантропів


Таблиця 1. Видовий склад птахів-синантропів Коропського району

Родина Видова назва птаха-синантропа Характер перебування в досліджуваній місцевості Частота зустрічності птаха-синантропа
українська латинська
Лелекоподібні Білий лелека Ciconia ciconia перелітний Звичайний вид
Воронові Сорока Ріса ріса (L.) осілий Численний вид
Ворона сіра Corvus corone L. Осілий, частково кочовий Численний вид
Грак, гайворон Corvus frugilegus L. Частково прелітний, частково кочовий Малочисленний вид
Галка Corvus monedula L. Осілі, частково кочові Численний вид
Сойка Garrulus glandarius (L.) Осілі та кочові Звичайний вид
Голубоподібні Горлиця звичайна Streptopelia turtur (L.) Перелітний Трапляється часто
Голуб сизий Columba livia L. Осілий Численний вид
Горобцеподібні Горобець хатній Passer domesticus (L.) Осілий Численний вид
Велика синиця Parus major Осілий, частково кочовий Звичайний вид
Ластівкові Ластівка сільська Htrundo rustica L. Перелітний Численний вид
Ластівка міська Delichon urbica (L.) Перелітний Звичайний вид
Шпакові Шпак звичайний Sturnus vulgaris L. Перелітний
Нормальні Сови Сич хатній Athene noctua (Scop.) Осілий Звичайний вид

3. Біологічні особливості основних видів птахів досліджуваної території

Родина Лелекоподібні

Лелека білий

Найбільш типовим представником родини лелекоподібних є білий лелека (Ciconia ciconia). Білий лелека надзвичайно популярний у населення нашої країни, з ним пов'язано безліч повір'їв, більшість з який є вимислом. Цей великий птах на високих ногах, з довгою шиєю і довгим дзьобом. Маса білого лелеки досягає 4 кг.