Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконалення (стр. 13 из 23)

Графічне зображення розподілу банківських клієнтів у січні 2001 року представлено на Рис. 2.3.2.

Рис. 2.3.2 Структура розподілу кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” за фактором використання системи “клієнт-банк” у лютому 2002 року.

можна легко відмітити збільшення долі застосування системи “клієнт-банк” у господарському обігу компаній, безумовно враховуючи той факт, що подані розподіли є не просто ситуативними в певний період, а існує чітка тенденція до зміни розподілу на користь використання системи “клієнт-банк”.

Прогнозуючи розвиток подій на основі лінії тренду, можна сказати, що розподіл буде майже незмінним на протязі наступних трьох-чотирьох місяців, беручи до уваги той факт, що він залишався на сталому рівні протягом останніх п’яти місяців, а темп приросту загальної кількості клієнтів та темп приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” на графічному зображенні (а отже і у цифровому вираженні) переплітаються в єдину лінію.

Керівництвом банку було встановлено план по розподілу кількості клієнтів за фактором використання системи “клієнт-банк” на кінець 2002 року, на рівні 32% клієнтів, що використовують систему та 68%, що її не використовують.

Таке рішення було викликане тим, що робота клієнта через систему “клієнт-банк” значно знижує завантаження, що приходиться на одного операціоніста, дозволяє оперативно обробляти інформацію, що надходить від клієнта, уникати можливих помилок клієнта при заповненні платіжних документів уже на стадії їх введення в комп’ютерний бланк, а при виявленні все-таки помилок, швидко їх виправляти.

При цьому пропускна спроможність виділених каналів зв’язку, що вже застосовуються у банку, не заповнена на 100%, що знижує коефіцієнт ефективності їхнього використання. Іншими словами – збільшення кількості клієнтів, що будуть використовувати систему “клієнт-банк” не призведе до різкого збільшення витрат. Лише через проміжки часу, після укладання угоди з певною кількістю клієнтів, банк повинен буде розширити свої зв’язкові можливості, а при необхідності – взяти на роботу додаткового співробітника відділу автоматизації. Останній елемент не є виключно витратним, адже якщо порівняти з витратами на утримання нового операційного працівника – прийом на роботу яких теж залежить від рівня завантаженості – то частота прийому на роботу працівників відділу автоматизації в порівнянні з частотою працівників операційного відділу відповідно складає як 1 : 2 (норма на одного працвника відділу автоматизації – 300 клієнтів; норма на одного працівника операційного відділу – 150 клієнтів) – тобто при рівній кількості нововведених клієнтів, банк потребує одного працівника відділу автоматизації або двох працівників операційного відділу (це досягається внаслідок комп’ютеризації процесу). До того ж уникається особистий фактор операційного працівника – можливість його несприйняття клієнтом. А також зникає проблема робочого місця (розуміти як вільних площ у приміщенні банку) тощо.

З проведеного вище аналізу ми можемо зробити висновок, що досягнення планових показників переведе банк у якісно нову площину співробітництва з клієнтом, відкриє приховані можливості.

Постає питання за рахунок яких факторів можна досягти відповідного розподілу. Існують два шляхи активних дій банку для досягнення встановлених показників: зниження рівня цін на вже існуючий продукт, або створення нового якіснішого продукту. Це завдання якраз і стоїть перед менеджерами банку.

На час написання роботи рішенням відділу менеджерів банку у погодженні з управлінням корпоративного бізнесу було прийнято рішення про проведення рекламної кампанії строком на два місяці, під час якої рішенням тарифного комітету встановлено плату за підключення до системи “клієнт-банк” – 1 грн. (цю послугу банк не може надавати безкоштовно, що пов’язано з податковим законодавством). Отже, вибрано перший шлях виконання планових показників.

Перейдемо до аналізу платіжних документів, що надаються клієнтами банку як у паперовому вигляді, так і через систему “клієнт-банк”.

На основі щомісячного звіту відділу автоматизації проведемо аналіз кількості та сум платіжних документів, що проходять через систему “клієнт-банк”.

Таблиця 2.3.2

Структура проходження платежів у КФ АКІБ “УкрСиббанк” за кількістю.

Місяць	Загальна кількість платіжних докуметів, Кі(з)	Кількість документів, що проходять ситемою “клієнт-банк” Кі(к-б)	У % до загальної кількості платежів, %	Кількість документів, що надходять у паперовому вигляді Кі(н)	У % до загальної кількості платежів, %
Січень 2001	5842	2998	51%	2844	49%
Лютий 2001	5900	3024	51%	2876	49%
Березень 2001	5998	3103	52%	2895	48%
Квітень 2001	6304	3321	53%	2983	47%
Травень 2001	6254	3498	56%	2756	44%
Червень 2001	6350	3501	55%	2849	45%
Липень 2001	6352	3687	58%	2665	42%
Серпень 2001	6478	3857	60%	2621	40%
Вересень 2001	6542	3993	61%	2549	39%
Жовтень 2001	6713	4397	65%	2316	35%
Листопад 2001	6937	4762	69%	2175	31%
Грудень 2001	6856	4585	67%	2271	33%
Січень 2002	5527	3727	67%	1800	33%
Лютий 2002	6746	4718	70%	2028	30%

З даної таблиці ми можемо також відмітити зрушення в сторону підвищення використання системи “клієнт-банк” як засобу для доставки платіжних документів до банку. Також цікавим є той факт, що при використанні системи “клієнт-банк” частиною клієнтів, що складає від загальної кількості клієнтів - 13% - 28%, доля кількості документів, що проходять через систему складає 51% - 70% від загальної кількості документів.

Таке явище пояснюється тим, що систему “клієнт-банк” використовують в своїй діяльності, в першу чергу, великі та середні підприємства. Безумовно, показники ділової активності цих підприємств – а отже й кількості платіжних документів – значно вищі за показники малого бізнесу, що й створює таку диспропорцію та перерозподіл структури.

Для підтвердження даного факту наведемо структуру платежів за сумами операцій.

Таблиця 2.3.3

Структурний аналіз проходження платежів у КФ АКІБ “УкрСиббанк” за сумами.

Місяць	Загальна сума платіжних докуметів, грн.	Сума по документам, що проходять ситемою “клієнт-банк” грн.	У % до загальної суми платежів, %	Сума по документам, що надходять у паперовому вигляді, грн.	У % до загальної суми платежів, %
Січень 2001	385 421 096	225 024 125	58%	160 396 971	42%
Лютий 2001	398 547 789	248 524 123	62%	150 023 666	38%
Березень 2001	416 521 148	280 214 547	67%	136 306 601	33%
Квітень 2001	404 258 025	278 547 526	69%	125 710 499	31%
Травень 2001	421 125 896	304 025 214	72%	117 100 682	28%
Червень 2001	440 125 412	314 528 956	71%	125 596 456	29%
Липень 2001	458 741 145	341 258 125	74%	117 483 020	26%
Серпень 2001	462 258 987	358 214 859	77%	104 044 128	23%
Вересень 2001	457 854 256	365 258 123	80%	92 596 133	20%
Жовтень 2001	492 090 469	383 658 082	78%	108 432 387	22%
Листопад 2001	384 937 408	283 748 633	74%	101 188 775	26%
Грудень 2001	357 045 897	276 485 258	77%	80 560 639	23%
Січень 2002	313 808 639	245 824 470	78%	67 984 169	22%
Лютий 2002	495 025 985	385 965 852	78%	109 060 133	22%

Процентна частка суми платежів, що проходять через систему “клієнт-банк” перевищує частку за кількістю платежів, що повністю підтверджує теорію, що була нами запропонована. Так, абсолютно відомо, що суми платежів, що здійснюють великі компанії у десятки, а то і сотні разів перевищують суми платіжних документів, що проводяться клієнтами малого бізнесу. Це пов’язано, як правило з великим обігом коштів у великих компаній, такі компанії часто представляють фінансовий сектор, де рух коштів відбувається без переміщення товару тощо.