Можливо, справа в загальномурості недовіри до науки і її даним? Або в тім, що всі «передові» властивості Гм-рослин важливі, поки що лише для виробників і переробників (стійкість до посухи, морозів, шкідників, довга «лежкість» у сховищах...), а покупцям байдужі? Правда, всі великібіотехнологічні компанії обіцяють от-от змінити це положення й випустити на ринок «друге покоління» ГМО, більше «цікаве» саме для публіки. Наприклад, створений ще шість років тому «золотий рис» з високим змістом вітаміну А призначений для країн, що розвиваються, де щорічно півмільйона дітей одержують різні порушення зору через недостачу цієї речовини.7
Справжня небезпека. Поява будь-якого нового для даного регіону рослини або тварини завжди викликає побоювання. Відомі сумні для екосистеми історії про завезених в Австралію кроликів, про молюска мнеміопсіса в Чорному морі або з у Північній Америці. Всі ці нові організми, що не мають природних ворогів на новій території, придушують місцеві види, різко скорочують їхній харчовий ресурс, розмножуються з неприродною швидкістю й приносять величезну шкоду місцевому сільському господарству й населенню. Не виключене, що вирощування ГМ-культур може призвести до аналогічних наслідків. Наприклад, рослини із властивостями стійкості до яких-небудь шкідників можуть непомірно розростися й статі, по суті, бур'янами, а про корисні властивості прийдеться забути. До речі, таке зустрічалося й раніше – їстівна лобода стала бур'яном злакових культур. Може відбутися "перезапилення"- і сусідні не-ГМ-рослини одержати нові гени з непередбаченими наслідками. Може відбутися природний добір серед комах, проти яких трансгенні рослини розроблялись, – у результаті може вивестися монстр, здатний зжерти що завгодно.
Однак у світі щодня переносяться на "чужі" території десятки нових видів живого – припливають на днищах кораблів, переносяться вітром, завозяться туристами як сувеніри й т.д. Ці процеси практично не піддаються регулюванню. І тільки із трансгенними організмами все відбувається інакше. Процес їхнього впровадження ретельно контролюється – наприклад, по краях поля із трансгенною картоплею саджають звичайну, котрою й буде ласувати (щоб не мутувати) колорадський жук. У країнах, де досягненнями біотехнології користуються вже досить широко, що контролюють органи ретельно стежать за наслідками впровадження Гм-рослин. Як вже говорилося, вже незабаром 20 років, як ніякого негативного впливу на екосистеми не виявлено.
Справедливості заради слід зазначити, що небезпека такого впливу в принципі існує. Треба бути насторожі.9
Фахівці відзначають побоювання, що результатом масового застосування біотехнологій може бути виникнення незапланованих організмів-мутантів внаслідок, наприклад, перезапилення Гм-рослинз дикоростучими видами. Крім того, говорять фахівці, існує ризик появи нових, більше небезпечних штамів фітовірусів і розвиток стійкості до трансгенних токсинів у комах. А ряд учених не виключає, що Гм-рослини в майбутньому зможуть витиснути популяції своїх диких родичів.
До протестів екологів і лікарів додаються заперечення економістів. Зокрема, як нагадують автори книги «ГМО: контроль над суспільством або суспільний контроль?», перехід на трансгенні культури може привести до залежності національної економіки від компаній, що володіють біотехнологіями, що, у свою чергу, являє загрозу продовольчої безпеки країни.
На думку супротивників ГМО, неспроможна й теза про те, що Гм-культури можуть вирішити проблему голоду. Тільки в 2002 році в Індії було знищено 60 млн. тонн зерна, тому що за нього не було кому платити, а в Замбії в 2003 р. по тій же причині на складах пропало 300 тис. тонн маніоки, нагадують вони.
Якщо трансгенний пилок попадає в дикі види близькорідних рослин, то не виключена небезпека передачі генів стійкості до гербіцидів диким видам, що зробить їх «супербур'янами», боротися з якими буде вкрай складно .
Рослини з вбудованими генами, що прискорюють ріст і розвиток, більшою мірою, чим звичайні виснажують ґрунт і порушують її структуру. Токсини ГМ рослин придушують життєдіяльність ґрунтових безхребетних, мікрофлори й мікрофауни. Відбувається порушення природної родючості.
У майбутньому впровадження чужорідних природі Гм-рослин може поставити під погрозу все сільське господарство, оскільки селекція й створення нових сортів залежить від розмаїтості природних генетичних ресурсів.8
Погроза спонтанної гібридизації трансгенів і бур'янів також розглядається зпоміж фахівців як перебільшена. «Бур'яни набагато більш життєстійкі й краще пристосовані до змін у навколишнім середовищі. Так що вони просто заб'ють чужинців», – відзначають деякі біологи.
На відміну від супротивників Гм-продуктів, які бачать у них «погрозу продовольчої безпеки», прихильники трансгенів таку погрозу бачать у відмові від них. «Ми не усвідомлюємо, що в нас немає альтернативи, – пояснює «РИА Новости» президент Російського Зернового Союзу (РЗС) Аркадій Злочевський – вводячи мораторій на вирощування Гм-сої, ми знижуємо виробництво цієї культури й змушені компенсувати це за рахунок імпорту. Якщо ж заборонити й імпорт, то знизиться виробництво м'ясної продукції (соя – основа кормів для худоби). У підсумку нам доведеться везти м'ясо через границю, а воно там давно вже має трансгенне походження».
Підтримують вирощування Гм-культур й в Інституті харчування. Дозволяти це, за словами Тишко, треба «обережно» – проте треба. «За цим майбутнє», – говорить вона.
Супротивники ГМО заперечують: тому що попит на екологічно чисту продукцію неухильно росте, Росія могла б стати найважливішим постачальником такої продукції на світові ринки. Але це буде можливо, тільки якщо масове вирощування трансгенів буде заборонено.3
В 1983 році були створені першітрансгенні рослини (відразу в трьох лабораторіях), а в першій половині 90-х з'явилися й комерційні ГМ-культури. З 1996 року публікується світова статистика по їхньомуобробленню. За цей час зайняті ними площі виросли з 1,7 до 90 млн га (55% яким доводиться на США), причому щорічний приріст ніколи не був менше 10%. По оцінці найбільшоїамериканськоїбіотехнологічної корпорації Monsanto (чиїм насінням засіяне близько 90% всіх площ, зайнятихГМ-культурами), в 2009 році загальна площа трансгенних посівів у світі досягне 140 млн га. Загальнийобсяг ринку агробіотехнологій торік склав 5,25 млрд доларів, але це тільки гроші, отримані безпосередньо біотехнологічними фірмами (виторг від продажу посівного матеріалу плюс роялті за технологію). Вартість сумарного світового врожаю ГМ-сортів, звичайно, багаторазово перевищує цю суму – відповідно до довідки Мінпроменерго РФ, світовий оборот сільськогосподарської й харчовийбіотехнологічної продукції становить близько 45 млрд доларів.
Не настільки рівномірно, але неухильно розширюється клуб країн, що практикують трансгенне рослинництво. В 2004 році таких країн було 17, але при цьому в них жилобіля половини людства (оскільки в їхнє число входили такі гіганти, як Китай, Індія, США й Бразилія). Торік до них додалися ще 4: три країни Євросоюзу (Франція, Португалія й Чехія), що традиційно вважались оплотом опозиції ГМ-культурам, а також Іран, першим у світі, щоприступив до промислового вирощування трансгенного рису (у нинішньому році його прикладу повинен був піти Китай). Однак у тому ж році Швейцарія офіційно ввела п'ятирічний мораторій на вирощування будь-яких ГМ-рслин у відкритому ґрунті.
Унікальна ситуація склалася в Бразилії. На півдні цієї країни фермери вже давно вирощували трансгенну сою, контрабандою завезену із сусідньої Аргентини. Проект закону, що регулює оброблення ГМ-культур, був внесений у бразильський парламент ще в минуломустолітті, але його прийняття довго блокувалося супротивниками генної інженерії. У результаті протягом семи років президент країни щорічно підписував «тимчасовідозволи» на посів трансгенних культур на «обмеженій площі» (що визначалася на ділі «від досягнутого», тобто за даними сільськогосподарської статистики попереднього року). У січні 2005 року компромісний варіант закону був, нарешті, прийнятий і набутив чинності. Незважаючи на те, що він передбачає тверді обмеження на оброблення ГМ-культур, зайняті ними площі в перший же рік після прийняття закону виросли з 5 до 9,4 млн га. Залишається лише здогадуватися, яка частина цих полів і в попередні роки була засіяна трансгенною соєю, але тільки тепер потрапила в офіційну статистику. В 2006/2007 р. не менш 50% бразильської сої буде трансгенною. І скільки таких посівів уже існує в країнах, де трансгенне землеробство офіційно не дозволене.
За повідомленням американського видання «Маркетуотч», «Монсанто» заявила, що всі в Бразилії, хто незаконно закупив Гм-насіння (вони рекламуються в США) і залишив частину врожаю на насіння (це заборонено), зобов'язаний виплатити виробникові «технологічний гонорар» у розмірі 2% від продажної ціни 60 кілограмового мішка сої. Зробити це слід до травня 2007 року. Тих, хто не заплатить до цього часу, зобов'яжуть виплатити більше - 2,7% від вартості мішка.9
Популярність Гм-культуррозуміється їх воістину «надрослинними» властивостями. Вони крупніші, стійкіші до змін клімату, шкідникам, гербіцидам, вірусним, бактеріальним і грибним хворобам, більшурожайні.3
Учені з Університету Коннектикуту (США) опублікували в журналі Science роботу (Jisheng Li, Haibing Yang, Wendy Ann Peer et al. Arabidopsis H+-PPase AVP1 Regulates Auxin-Mediated Organ Development. Science 7 October 2005: 121-125)16, що вимагає перегляду деяких класичних постулатів ботаніки.
Як виявився, раніше малопривабливий ген AVP1 несе важливу функцію по регуляції транспорту гормону росту рослин – ауксину. Функцій у фітогормону ауксину багато; досить лише сказати про запуск розподілуклітин, регуляції диференціювання тканин, залученняклітинами меристеми до себе живильних речовин, як стане зрозуміло, наскільки коштовним виявилося відкриття вчених.