Смекни!
smekni.com

Особливості сенсорних систем людини (стр. 2 из 2)

При такому способі визначення мірою гостроти нюху – “нюховим коефіцієнтом” – служить мінімальний, вимірювальний в кубічних сантиметрах, об’єм повітря, який необхідно для того, щоб поступаючи в середину носа струя повітря визвала нюхове відчуття. Цей спосіб дозволяє вводити в носову порожнину пори пахучих речовин в строго дозованій кількості. Знаючи атмосферний тиск і температуру, можна розрахувати порційний тиск і також концентрацію пари пахучих речовин в банці.

Гострота нюху у відношенні одної і тої ж пахучої речовини широко варєрує в різних людей. Вона міняється також у одної тої ж людини в широких границях в залежності від багатьох умов. Значний вплив на зміни нюхових порогів мають зовнішні фактори – волога, температура, атмосферний тиск і інші.

Периферичний, або рецепторний, апарат смакового аналізатора находиться в порожнині рота, тобто на початку системи органів травлення. З допомогою смакового аналізатора виробляється випробування їди при безпосередньому дотику її з слизистою оболонкою порожнини рота. Крім того, з рецепторного поля порожнини рота при участі смакового аналізатора рефлекторно пускається в хід складний механізм апарата травлення. Досить згадати рефлекторне виділення слини різного якісного складу в залежності від хімічних властивостей подразника, який знаходиться в порожнині рота, і також виділення шлункового соку.

В слизовій оболонці ротової порожнини є особливі утворення – смакові цибулини, які являються специфічними кінцевими апаратами, які сприймають смакові подразники. В дорослої людини смакові цибулини розміщуються на кінчику язика, на докові або дорзальній його поверхні, а також на передній і задній поверхні надгортанника, на задній стінці глотки, на передньому і м’якому піднебінні. У дітей область розташування смакових цибулин значно більша ніж у дорослих. В старості їх кількість зменшується. Смакові цибулини зустрічаються у виді окремих включень в епітелії слизової оболонки, але на язиці вони знаходяться в складі сосочків. У людини є желобовидні, листоподібні ,грибоподібні сосочки, які містять смакові цибулини. Смакові цибулини розміщені таким способом, що проникають через всю товщину епідермісу, досягаючи його вільної поверхні. Вони мають вид пляшки, яка відкривається назовні невеликим отвором – смаковою порою. Кожна смакова цибулина складається із двох родів клітин: зовнішні – підтримуючих і внутрішніх – смакових. Нервові волокна із субепітеліального сплетіння входять в середину смакової цибулини і там вільно закінчуються; друга частина волокон розміщена між окремими смаковими цибулинами.

Іннервація смакової області дуже складна. У хребті тварин немає окремих смакових нервів, як для рецепторів нюху. Смакові цибулини різних областей слизової оболонки порожнини рота одержують нервові волокна від чотирьох різних нервів. Після пере різання смакових нервових волокон спостерігається дегенерація смакових цибулин з послідовним повним їх зменшенням.

Всі смакові волокна входять в склад одиночного пучка продовгуватого мозку і закінчуються в області його ядра. Звідси смакові волокна ідуть по глядацькому бугру. Тут починається третій неврон. Що ж стосується нейтрального, або коркового, кінця смакового аналізатора, то до цього часу його локалізація точно не встановлена. Подразнювачами смакових рецепторів є самі різні речовини у водних розчинах. Речовини, нерозчинні у воді, не мають смаку; немає смаку також дистильована вода. Існують три групи смакових речовин, які визивають чотири види перших відчуттів смаку: кислого, соленого, гіркого і солодкого.

Різні смаки нашої їди є результатом рудя відчуттів, які виникають завдяки тому, що крім специфічних смакових цибулин, на поверхні язика є чутливі закінчення другого роду, який сприймає температурні, тактильні і больові роздратування. Таким чином одночасно з смаковими виникає ряд інших відчуттів, до яких присвоюється також відчуття запаху. В результаті складного комплексу подразнень виникають різні відтінки смакових відчуттів. До них може бути віднесений металічний смак колоїдних розчинів тяжких металів і також лужний смак.

Досліди із змішанням різних смакових речовин, виготовлені в лабораторії П.П.Лазарева, підтверджує можливість синтезувати різновидні смакові властивості (смак чаю, какао, кави, винограду і ін.) з допомогою чотирьох основних смакових подразників, взятих в різних концентраціях.

Використана література:

1. Біологія: Навч. посіб. / За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3тє вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.

2. Медична енциклопедія. В 4-х томах. – М., 1992.