Курсова робота
Дендрофлора і рослинність Чорнотисянського лісництва. Використання і охорона
Зміст
1. Загальна характеристика території Чорнотисянського лісництва
1.1. Фізико-географічне положення
1.2. Кліматичні умови
1.3. Грунтові умови
1.4. Основні типи рослинності
2. Екологічна характеристика дендрофлори Чорнотисянського лісництва.
2.1. Життєві форми
2.2. Відношення до вологи, температури, світла.
3. Господарське значення та охорона.
Висновки.
Література
Додатки
Клімат.
Клімат помірно-континентальний, вологий в гірському лісовому поясі і помірно-холодний вище границі лісу.
Кліматичні показники:
1. Температура повітря:
середньорічна +6.1 С
абосолютна максимальна +30.7 С
абсолютна мінімальна –22.3 С
2. Кількість опадів на рік 930 мм.
3. Тривалість вегетаційного періоду 190 днів
4. Останні заморозки весною 1-10 червня
5. Перші заморозки восени 21-30 жовтня
6. Середня дата замерзання рік 12-20 грудня
7. Середня дата початку паводку 1-10 березня
8. Сніговий покрив:
потужність 18 см
час появи 21-30 листопада
час сходження у лісі 21-30 березня
9. Глибина промерзання грунту 12-16 см
10. Напрям переважаючих вітрів по сезонах:
зима Пч з румб
весна П з румб
літо П румб
осінь Пс, Пч з румб
11. Середня швидкість переважаючих вітрів по сезонах:
зима 2,7-3,4 м/с
весна 3,5-3,6 м/с
літо 3,2-3,3 м/с
осінь 2,9-3,4 м/с
12. Відносна вологість повітря 82-89%
Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень є пізні весняні і ранні осінні заморозки, часті дощі, які мають іноді ливневий характер, викликаючи повені, сильні вітри, які переходять в бурі, а в зимовий період сиьні снігопади. Клімат району розташування лісниства сприятливий для росту: ялини, ялиці, бука, клена-явора та інших деревних порід.
Грунтові умови
В умовах Українських Карпат грунти формуються на елювіально-делювіальному плащі глибиною не більше 1-1,5 м. Відклади делювію, ступінь вивітрювання елювію-делювію залежать від рельєфу гір. Для крутих схилів характерна незначна глибина делювію, він мало вивітрений, щебенистий. На пологих місцях та біля основи схилів товщі вивітреного делювію відкладаються у великій кількості, а тому і глибина утвореного тут грунту більша, ніж на схилах великої крутизни. Чим меншої крутизни схил, тим, як правило, більш глибокий шар мілкозему залягає поверх щільних гірських порід. Нижні частини гір і передгір’я вкриті бурими лісовими грунтами, сприятливими для залісення.
Запаси гумусу в грунтах міняються залежно від умов рельєфу (крутизни схилів).
За ступенем вологості більша частина грунтів відноситься до вологих. На долю земель з надмірним зволоженням приходиться 1% площі вкритих лісовою рослинністю земель. Боліт на території немає.
На території лісниства виявлена площинна і лінійна (глибинна) ерозія. Внаслідок чого грунт губить багаті гумусом горизонти, бідніє – створюючи змиті еродовані грунти.
Багатство і різноманітність рослинного світу Карпат обумовлені грунтово-кліматичними умовами і географічним положенням.
При значній кількості опадів та помірній температурі, створюються тут високопродуктивні лісостани, різноманітні за складом деревних і чагарникових порід, з яких тільки 150 відноситься до природної флори, а 530 є інтродукованими породами.
На території Чорнотисянського лісниства є такі види:
1. Сосна гірська (жереп) – PinusmughusScop (P. Montana)
2. Сосна кедрова європейська – Pinuscembra
3. Ялиця біла – Picea A. Dietr
4. Смерека (ялина) європейська – Piceaabies () Karsten (P. excelsalink)
5. Модрина європейська – Larix deciduas Mill (europa DC)
6. Яловець звичайний – Juniperus communis
7. Туя західна (“дерево життя”) – thyjaoccidentalis
8. Береза бородавчаста – BetulaverrucosaEhrh (B.pendulaRoth)
9. Береза карпатська – Waldst et Kit (B. pubescens var carpatica K. Koch)
10. Вільха чорна (клейка) – AlnusglutinoraGalrth
11. Вільха сіра (біла) – AlnusincanaMoench
12. Вільха зелена – A lnus viridis DC
13. Ліщина звачайна – Corylus avellana
14. Граб звичайний – Carpinusbetulus
15. Верба біла – Salixalba
16. Верба козяча – Salixcaprea
17. Осика (тремтяча тополя) – Populustremula
18. Дуб звичайний (черещатий) – Quercusrobus (Q. PedunculataEhrh)
19. Бук лісовий (звичайний) – Fagussilvatica
20. Липа серцелиста (дрібнолиста) – tiliacordataMill (I. ParvifoliaEhrh, I. MicrophulaVent)
21. Липа широколиста – tiliaplatyphyllosScop (I. GrandifoliaEhrh)
22. Берест (в’яз листуватий, карагач)UlmusfoliaceaGilib (U. compestris, U. carpinifoliaGleditsch)
23. В’яз гладенький – Ulmus laevis pall (U. pedunculata Foug, U. effusa Willd)
24. Клен гостролистий – Acerplatanoides
25. Клен-явір (несправжньоплатановий) – Acerpseudoplatanus
26. Ясен звичайний – Fraxinusexcelsior
27. Бузок звичайний – Syringavulgaris
28. Барбарис звичайний – Berberisvulgaris
29. Горобина звичайна – Sorbusaucuparia
30. Горобина чорноплідна (аронія чорноплідна) – Aroniamelanocarpa (Michx) Elliot (SorbusmelanocarpaHeynh)
31. Черемха звичайна – PadusRacemosa (Lam) Gilib (Prunuspadus)
32. Шипшина звичайна – Rosacanina
33. Малина пахуча – Rubus odoratus
34. Ожина несійська (ведмежина) – Rubus nessensis W. Hall
35. Вовче лико (вовчі ягоди звичайні) – Daphnemezereum
36. Рододендрон східнокарпатський (червона рута) – RododendronkotschyiSimonk
37. Крушина гірська (жостір альпійський) – Rhamnusalpina
38. Жимолость звичайна (пухнаста) –Loniceraxylosteum
39. Бузина чорна – Sambucus nigra
40. Бузина червона – Sambucusracemosa
41. Калина звичайна – Viburnumopulus
42. Чорниця – Vaccinium myrtillus
43. Брусниця – Rhodococcum vitis – idaea Avror
Загальна характеристика дендрофлори Чорнотисянського лісниства
Голонасінні – Pinophyta (Gymnospermae)
Клас хвойні – Pinopsida
Родина соснові – PinaceaeLindl
Сосна гірська (жереп) – PinusmughusScop (P. Montana Mill)
Утворює кущові стелячі чагарники висотою біля 3 м вище границі лісу (на схилах гір)
Хвоя. По 2 шт. в пучку; темно-зелена, вигнута, довжиною 3,5-5,5 см, мілко зазубрена по краях.
Плоди. Шишки одинарні або по 2-5 шт., яйцевидно-конусні, маленькі, довжиною 2-5 см, діаметром до 2 см. Щиток на насінних лусочках ромбічний.
Цвіте в червні, цінна гірсько-меліоративна деревна порода, реліктовий вид, що підлягає охороні. Непогано видержує забруднення повітря димом і газами. Довголітня, розмножується насінням і вегетативно.
Сосна кедрова європейська - Pinuscembra.
Дерево висотою до 25 м. Крона густа в старшому віці яйцевидної форми.
Хвоя. На вкороченихпагонах по 5 шт. В пучку, довжиною 6-8 см, жорстка, зазубрена, темно-зелена, трьохгранна з голубуватими смужками. Молоді пагони вкриті рижими волосками, гілки жорсткі темно-сірі.
Стробіли. Роздільностатеві; чоловічі – жовті або червоні колосочки; жіночі – фіолетово-сині кулевидні шишечки. З’являються в травні.
Плоди. Яйцевидні шишки, довжиною 6-8 см і діаметром 4-5 см, незрілі – із синьоватим нальотом, зрілі – фіолетово-коричневі.
Сосна кедрова європейська росте повільно, вибаглива до вологості повітря і грунту. Світлолюбива, морозостійка, довговічна. Деревина цінна, ядрова, смолиста, легка і м’яка. Ціниться в лісовому господарстві і в декоративних посадках. Підлягає абсолютній охороні. Розмножується насінням.
Ялиця біла - Picea A. Dietr
Вічнозелене дерево з конусоподібною кроною. Прямий стовбур покритий в молодому віці тонкою корою, пізніше пластинчатою. Хвоя колюча, одинична, пласка знизу; однодомна роздільностатева рослина; чоловічі колосочки виступають із пазух минулорічної хвої, жіночі шишечки – маленькі, червоно-фіолетового кольору.
Шишки. Стоячі, розсипаються при дозріванні. Насінні луски великі, покривні – ледь помітні. Основні біоекологічні особливості ялиці: тіневитривалість, повільний ріст в молодому віці, вибагливість до вологості повітря і грунту. Розмножується насінням.
Смерека (ялина) європейська – Piceaabies () Karsten (P. excelsalink)
Дерево висотою 30-50 м і діаметром до 2 м. Крона широкопірамідальної форми, стовбури циліндричні, колонновидні. Кора тонка луската, червоно-бура. Молоді пагони і гілки зеленувато-коричневі.
Хвоя. Чотиригранна, гостра довжиною до 2,5 см, блискуча, колюча, темно-зелена, розміщена майже спірально.
Стробіли. Роздільностатеві; чоловічі – червонуваті (або жовті) сережки; жіночі – пурпурово-червоні (або зелені) шишечки. Розпускаються в травні.
Плоди. Циліндричні шишки, звисаючі, коричневі, довжиною до 10-15 см і діаметром 3-4 см. Шишкові луски майже ромбічні (продовгувато-яйцевидні), мілкозубчаті, блискучі. Покривні луски не розвинені. Насіння коричневе. Смерека європейська вибаглива до родючості і вологості грунту. Цінна лісоутворююча порода.
Модрина європейська – Larix deciduas Mill (europa DC)
Дерево висотою 35-50 м. Крона ажурна, неправильної форми. Гілки з подовженими і вкороченими пагонами. Стовбур добре сформований, циліндричний, покритий в старшому віці товстою сіро-коричневою, лускато-трісчинистою корою. Коренева система сильна із стрижневим коренем.
Хвоя. Довжиною 1,5-3 см, на вкорочених пагонах в пучках по 30-60 штук, на подовженнях – одинична, розміщена спірально, м’яка, світлозелена, восени золотисто-жовта, на зиму опадаюча.
Стробіли. Роздільностатеві; чоловічі – продовгувато-кулевидні жовтуваті колосочки з багаточисленними тичинками (пилок без повітряних мішків); жіночі – червонувато-пурпурові шишечки, які складаються з насінних і покривних лусок. Розпускаються ранньою весною.
Плоди. Маленькі шишечки яйцевидні, коричневі, довжиною 2,5-4 см і діаметром біля 2 см, дозрівають восени першого року. Шишкові луски щільно прилягають. Насіння маленьке, світлосіре, трикутне із прирослим крилом.
Модрина європейська – швидкоростуча порода, вибаглива до вологості повітря і грунту; засуху не витримує. Добре росте на свіжих і вологих, відносно родючих грунтах; вітростійка. Розмножується насінням і вегетативно.
Родина Кипарисові – CupressaceaeF. Heger
Яловець звичайний – Juniperus communis
Вічнозелене деревце або кущ. Крона мінливої форми – від кулевидної до колонновидної. Кора у дорослих на стовбурах і гілках сіро-коричнева, відшаровується пластинками; ребристі, коричневі пагони.