регистрация / вход

Информатика

Шпаргалка по информатике на украинском языке.

Тема 1: Загальна характеристика систем телекомунікацій.

1. Поняття телекомунікаційної системи і етапи розвитку телекомунікацій.

2. Поняття системи передачі даних.

3. Класифікація ТК систем.

4. Характеристика сучасного стану ТК в Україні.

5. Організація і розробка стандартів в області ТК.

1.1. Поняття телекомунікаційної системи і етапи розвитку телекомунікацій.

ТК - системи віддаленого інформаційного зв’язку.

Телематика - наука про вивчення засобів ТК.

1832 р. - перша ТК система, російський винахідник Шеллінг створив перший електромагнітний телеграф.

1837 р. - азбука Морзе.

1895 р. - Попов. Винахід радіо.

Основні етапи розвитку ТК:

1 - з 1832 р. - створення і розвиток телефону і телеграфу.

2 - з 1895 р. - радіо і телебачення. Етап радіохвильових ТК систем.

3 - з 1957 р. - використання супутників. Етап супутникових ТК систем.

4 - з 1968 р. - поява глобальних комп.мереж. Етап комп’ютерних ТК систем.

5 - з 1980 р. - злиття засобів обчислювальної техніки ті зв’язку - інтегровані ТК системи.

1.2. Поняття системи передачі даних (СПД).

Більшість ТК систем використовуються також і для передачі даних СПД, яка складається з таких компонентів:

Кінечне обладнання даних (ДТЕ) - узагальнене поняття, що використовується для опису пристрою користувача та його частини. Може бути джерелом, отримувачем інформації.

Апаратура каналу даних (ДСЕ) - забезпечення можливості передачі інформації між ДТЕ по каналах певного типу.

Канал передачі даних - сукупність середовища розповсюдження і технічного забезпечення. В залежності від типу сигналів розрізняють аналогові та цифрові канали зв’язку. За режимом використання канали комутовані та виділені; симплексні (передача лише в одному напрямку), напівдуплексні (почергова передача в різних напрямках), дуплексні (одночасна передача в обох напрямках); низькошвидкісні (50-200 біт/с) - телеграф, середньошвидкісні (до 9600 біт/с) - аналоговий телефон, високошвидкісні (понад 19200 біт/с) - ТВ, супутник.

В залежності від конструктивних особливостей можна розділити:

коаксіал (тонкий, товстий);

вита пара (екранована, неекранована);

оптоволоконний кабель.

1.3. Класифікація ТК систем

За типом середовища передачі: провідні (кабельні), безпровідні.

По охоплюванню території: локальні, глобальні:

За способом організації взаємодії: ієрархічні, з опорною підмережею, із зірчатим з’єднанням.

За типом комутації: з комутацією каналів, пакетів, повідомлень.

По використовуваних протоколах.

За використовуваним тех. забезпеченням.

За використаним програмним забезпеченням.

1.4. Характеристика сучасного стану ТК в Україні.

Розвиток ТК в Україні іде по напрямкам:

1. Створення ЛОМ установ

2. Створення шлюзів (вузлів) для виходу на глобальні мережі.

3. Створення спеціалізованих ТК систем відомчого або загального призначення.

На сучасному етапіздійснюється процес цифровізації телефонного зв’язку. В багатьох містах України введена цифрова мережа з інтеграцією послуг (ISDN).

Поширення мобілного з’взку. В Україні поширюється мережа УкрПАК (забезпечує взаємодію з Інтернет). Здійснюється будівництво за проектом ІТУР – передбачає об’єднання волокнооптичними лініями Італію, Турцію, Україну і Росію. В Україні є вихід в Інтернет, Фідонет, GlassnetUkraine та ін. В Україні існує понад 103 провайдери (22 в Києві – Укртелеком, Інфоком, Global Ukrainе і т.ін.)

Тема 2. Еталонна модель взаємодії відкритих систем та протоколів .

1. Основні поняття ЕМ ВВС.

2. Рівневі протоколи.

3. Базові моделі протоколів.

4. Аналізатори протоколів.

2.1. Основні поняття ЕМ ВВС.

Відкритими називаються дві системи, основаних на однакових стандартах. Модель взаємодії ВС була розроблена МОС з МККТТ і названа еталонною тому, що дана модель використовується для побудови реальних систем. В ЕМ використовуються такі поняття:

відкриті системи, прикладний об’єкт (процес), з’єднання, фізичне середовище.

Прикладний об’єкт (процес) – програми, що є джерелами чи отримувачами інформації. З’єднання – процес інформаційного обміну між системами. Фізичне середовище – сукупність тех. обладнання для передачі даних і сама фізична середа. Всі функції ВС згруповано у 7 рівнів. Функції кожного рівня дають можливість виконувати дії вищим рівням. Кожний з 7 рівнів виконує формування пакету, додаючи свої заголовок і кінцеві блоки до повідомлення.

Стандарти – набір семантичних і синтаксичних правил, що визначають поведінку функціональних блоків системи передачі даних. Або – набір правил, дотримання яких забезпечує сумісність тех. та програмних засобів. Інтерфейс – система уніфікованих зв’язків і сигналів, через які з’єднуються пристрої системи. Інтерфейс може бути описаний в певних стандартах.

2.2. Рівневі протоколи.

Фізичний рівень ЕМ визначає фізичні, електричні, функціональні властивості фізичного середовища. Функціїї забезпечують активізацію, підтримку і деактивізацію зв’язку між ДТЕ і ДСЕ.

RS-232c – фізичний стандарт.

Канальний рівень (ланка передачі) - відповідає за надійність і достовірність, здійснює контроль і корекцію помилок, відновлення даних, а також визначає метод доступу до каналу. CRC – цикличний надлишковий код – механізм контролю помилок.

Методи доступу до каналу або протоколу керування каналом зв’язку: детерміновані та недетерміновані. Детерміновані – середовище передачі розділяється між вузлами за допомогою певних механізмів: метод опитування; метод передачі маркера, метод кільцевих слотів, методи без опитування. Недетерміновані – передбачає конкуренцію за середовище передачі: множинний метод доступу з контролем несучої і визначенням колізій (CSMA/CD).

Метод з опитуванням – виділяється головний вузол, який по черзі опитує інші вузли на предмет наявності в них інформації для передачі: зупинка і очікування; ARQ.

Метод без опитування:

Xon/Xoff – вузол починає передачу, якщо від іншого пристрою поступив сигнал Xon (дозвіл на передачу). Закінчення передачі Xoff.

RTS/CTS

TDMA – множинний метод доступу з часовим розділенням.

Метод передачі маркера – постійний рух сигналу-маркеру. Вузол займає маркер і приєднує до нього інформацію. Може бути з пріоритетом або без пріоритету.

Метод кільцевих слотів – як попередній тільки багато маркерів.

Колізія – конкуренція за середовище передачі.

CSMA/CD – кожний вузол прослуховує канал на предмет передачі інформації, якщо він вільний, вузол починає передачу. Якщо в цей момент інші починають передачу, то всі інші вузли припиняють передачу. Передана інформація вважається шумом і вузли знову починають прослуховувати канал.

Мережний рівень – забезпечує маршрутизацію даних, тобто визначають шлях від однієї системи до іншої. Алгоритми маршрутизації повинні забезпечити незалежність від тех. засобів. Протоколи: Х.25, Х.75

Транспортний рівень – забезпечує інтерфейс між мережним рівнем і верхніми рівнями і призначений для відокремлення користувача від фіз. особливостей. Може забезпечуватися розбиття повідомлення на пакети. Протокол: Х.224.

Сеансовий рівень – забезпечує взаємодію користувача з транспортним рівнем. Існують можливості задання параметрів передачі інформації.

Представницький або рівень предствалення даних – конвертація даних з будь-якого формату у формат для низьких рівнів.

Прикладний рівень – підтримка прикладних процесів користувача.

2.3. Базові моделі протоколів

Базова модель Ethernet.

OSI Internet Protocols

1. Фізичний

2. Data Link

1. Фізичний

3. Network 2. Internet IP, ICMP, RIP, DNS, EGP, IGP, GGP
4. Transport 3. Transport TCP, UDP

5. Session

6. Presentation

7. Application

4. Application FTP, TELNET, NFS, RPC, SMTP

TCP/IP – сукупність протоколів Інтернету

2.4. Аналізатори протоколів.

Аналізатори протоколів – апаратно-програмні або програмні пристрої, які фізично підключаються до мережі та перехоплюють дані, що передаються по кабелю мережі, декодуючи і аналізуючи деякі з них.

Використовуються аналізатори протоколів з метою оптимізації мереж і забезпечення вимірювання таких показників:

Визначення рабочого навантаження мережі;

Складу протоколів;

Вимірювання ефективності мережних додатків;

Вимірювання продуктивності апаратних пристроїв;

Перевірка сумісності пристроїв в мережі;

Визначити час реакції системи;

Визначення пропускної здатності;

Визначення цілісності передачі інформації.

Приклади аналізаторів:

Sniffer Analyzer (фірма Network General)

1. Стандартний аналізатор для РС.

2. Аналізатор в форматі Pc card (портативні комп’ютери).

3. Розподілені (Distributing Sniffer System)/

Аналізаторипідтримуютьтакімоделіпротоколів: TCP/IP, SNA, DECNET, NOVELL, OS/2, APPLETEL, X.25 іт. д.

Protolyzer (фірма ProTools).

Тема 3. Засоби організації компю’терних мереж.

1.Загальна характеристика мережних стандартів.

2.Технічні засоби для організації ЛОМ типу Ethernet.

3.Технічні засоби для організації ЛОМ типу Arcnet.

4.Технічні засоби для організації ЛОМ типу Token Ring.

5.Міжмережні пристрої для об’єднання ЛОМ.

3.1. Загальна характеристика мережних стандартів.

Значний вклад в розвиток стандартів комп’ютерних мереж вніс ІЕЕЕ. В 80 р був створений комітет №802, який зайнявся розробкою ряду стандартів, в яких визначалася термінологія, архітектура і протоколи ЛОМ. Основні:

ІЕЕЕ 802.1 - загальний документ, який визначає архітектуру і прикладні процеси керування мережами на підрівні МАС;

ІЕЕЕ 802.2 - визначає протоколи специфікації інтерфейсу між мережним рівнем і підрівнем МАС;

ІЕЕЕ 802.3 - виконує процедури CSMA/CD, описує ряд особливостей побудови Ethernet;

ІЕЕЕ 802.4 - визначення маршрутного доступу до моноканалу (шина);

ІЕЕЕ 802.5 - визначає маркерний доступ по кільцю (Token Ring);

ІЕЕЕ 802.6 - стандарт створення міських мереж MAN (радіус 25 км), кабельне ТВ;

ІЕЕЕ 802.11 - стандарт для радіомережі мобільних комп’ютерів;

ІЕЕЕ 802.12 - стандарт на високошвидкісні мережі 100 VG AnyLAN

Основна відмінність базової моделі ЛОМ від еталонної полягає в тому, що:

1)в моделі ЛОМ фізичний і канальний рівень розбиті на підрівні;

2)верхні рівні не специфікуються.

Фізичний рівень розбитий на 3 підрівні:

-рівень передачі фізичних сигналів;

-рівень модуля з’єднання з середовищем;

-рівень інтерфейсу з модулем з’єднання.

Канальний рівень розбито на 2 підрівня:

-керування логічним каналом;

-управління доступом до логічного середовища МАС.

3.2. Технічні засоби для організації ЛОМ типу Ethernet.

22.05.73 - день народження Ethernet. Співробітник XEROX виклав основні принципи. У 80 р. XEROX, Intel, і DEC затвердили Ethernet 1 як стандарт, 82 р. - Ethernet 2 (коаксіал), 83 р. - стандарт ІЕЕЕ 802.3 (коаксіал, вита пара, оптоволокно).

10 BASE 2 - Тhin Ethernet (тонкий) на основі тонкого коаксіального кабелю RG58. Мережі мають шинну топологію. Обмеження: макс довжина сегменту - 185 м, на кінцях - термінатори 50 Ом (1 з заземленням), ефективна кількість машин - 12-15 шт. (макс - 30), на кожну ЕОМ встановлений адаптер. Кожен вузол прєднаний до мережі за допомогою Т-конектора. BNC - конектори циліндричні, до яких приєднаний кабель. При необхідності розширення мережі використовується додаткове обладнання: прийомо-передачтик, репітер. За допомогою репітерів можеть бути об’єднані не більше 5 сегментів і 2 з них не повинні бути навантажені ЕОМ (просто лінія передачі даних).

10 BASE 5 - Thicknet товстий Ethernet. Мережі мають шинну топологію. Швидкість передачі даних - 10 Мбіт/с. Середовище передачі - товстий коаксіальний кабель (має жовту обмотку). Малогнучкий, використовується для прокладання магістральних каналів між будівлями. Обмеження: макс довжина сегменту - 500 м, на кінцях 50 Ом, термінатори, макс число вузлів в сегменті - 100, макс число сегментів в мережі з двохпортовими регістрами - 5, станцій можуть бути підключені до 3 з 5 сегментів. Підключаються до кабелю за допомогою спеціальних трансіверів (гольчаті трансівери, вампіри). На трансівери є роз’єми ДВ15. Використовуються регістри, трасівери для збільшення мережі.

10 BASE T - twisted pair (Ethernet витапара). Є найбільш популярним. Підтримує (візуально) мережу типу зірка, але фактично - шина.(використовує той же метод доступу, що і 10 BASE 5. Використовується неекранована вита пара категорії 3 і 5 UTP. На мережних платах використовуються телефонні роз’єми RS45. Кожен вузол підключається до центрального пристою (концентратора, HUB) окремим кабелем через порт UTP. Концентратор, як і репітер, регенерує сигнали, що поступають в кожен його порт, перш ніж відсилати їх далі. Концентратори 10 BASE Т є багатопортовими повторювачами. HUBи можуть бути з різною кількістю портів (4,8,12,16). У відповідності до них підключають таку ж кількість комп’ютерів. Концентратори крім портів UTP мають досить часто порти BNC і AUI для зв’язку з різними стандартами Ethernet. Концентратори називають інтелектуальними кабельними конценраторамиі використовують, як міжмережні пристрої. Обмеження: макс довжина сегменту (відводів) - 100 м, макс число відводів - 1024, макс число послідовно включених сегментів - 5, макс діаметр мережі - 500 м, макс число концентраторів - 4.

Існують інші стандарти Ethernet. Волокнооптичні 10 і 100 Мбіт - 10 BASE F, макс довжина відводів - 2100 м, використовують спеціальні конектори і концентратори. Switching Ethernet 10 Мбіт, використовує замість центральних пристроїв не концентратори, а комутатори. Комутатор передає інформацію не всім вузлам, а лише тому, якому вона призначена.

100 BASE Т - fast Ethernet - модифікація попереднього

100 BASE ТХ - дві виті пара категорії 5.

100 BASE Т4 - чотири виті пари категорії 3,4,5.

Технологія 100 BASE VG - AnyLAN - підтримує типи кадрів не лише Ethernet, а і Token Ring, топологія - зірка.

Єодногігабітний Ethernet. Може бути TP/оптоволокно.

1000 BASE - 5X - одномодове оптоволокно.

1000 BASE LX - багатомодове оптоволокно.

1000 BASE T - UTP 5 категорії.

Відстаніміжвузлами 2 км, 500 м, 100 мвідповідно.

3.3. Тех. засоби для організації мереж типу Arcnet

Одна з найстаріших топологій побудови ЛОМ (77р.), дешева і проста. Швидкість передачі - 10 Мб/с. використовується маркерно-шинний метод доступу. Стандарт підтримує зірчату і шинну топологію фізично, але логічно - кільце.

Кожний сегмент шини Arcnet може містити до 8 вузлів і мати довжину до 300м.

Розрізняють активні і пасивні концентратори. Активні перед тим, як передати сигнал підсилюють його.

Малюнок

При створенні мережі використовуються такі елементи компоновки:

мережні плати;

кабель марки RG62 75 Ом або екранована вита пара;

BNC конектори для під’єднання кабеля до мережної плати і концентратора;

пасивні HUB;

активні HUB;

термінатори для невикористаних на HUB портів.

Обмеження на при з’єднанні обладнання:

Відстань між пасивними HUB і ЕОМ не більше 30 м;

Відстані між пасивним HUB і активним HUB до 300м;

Відстань між активним HUB і ЕОМ до 600м.

Якщо в мережі лише 2 ЕОМ, то розміри мережі можуть досягати 6 км. Активний розгалужувач може з’єднуватись з активним, пасивним і ЕОМ. Пасивний HUB тільки з активним або ЕОМ. Не можна робити кільце.

3.4. Тех. засоби для організації мереж типу Token Ring.

Token Ring - розроблена IBM, описана в стандарті ІЕЕЕ25. Мета - побудова платформи для надійної високопродуктивної роботи мереж з детермінованими характеристиками.

Метод доступу до каналу з передачею маркера, кільце і фізично, і логічно.

Використовуються 16 Мб/с ТК, переміщується два маркери і підтримуються кадри повідомлень різного розміру.

На кожний вузел встановлюється мережна плата. Має телефонний роз’єм (UTP-порт) і 9-ти контактний MAU-пристрій багатостанційного доступу.

Малюнок.

Кожний MAU має 8 портів для підключення ЕОМ. Розширення мережі відбувається за допомогою 2 портів, розміщених на кінцях MAU. Т.ч. щоб розширити мережу до 16 вузлів необхідно з’єднати між собою RI, RO. Невикористані порти RI, RO є нормально замкнутими, т.т. автоматично закільцьовують кабельні з’єднання, утворюючи активне кільце. Порти для підключення ЕОМ мають такий же спосіб підключення.

При з’єднанні обладнання необхідно враховувати обмеження:

макс відстань між MAU і ЕОМ (MAU) до 45м; в кільце мобуть бути підключено не більше 96 машин.

Стандартом Token Ring підтримуються 7 типів кабільних з’єднань. (кабельна система IBM).

У випадку підведення великої кількості кабелів до області доцільно використовувати комунікаційну панель, яка забезпечить гнучкість при переміщенні кабелів розгалужень з 1 MAU і на інше.

Всі MAU і комунакаційна панель монтуються на одній стойці. Технологія FDDI.

3.5. Тех засоби для об’єднання ЛОМ.

Трансівери, репітери, концентратори, комутатори використовуються для об’єднання декількох вузлів у потрібну конфігурацію мережі.

Трансівери - двонаправлена передача між адаптером і мережним кабелем або двома відрізками мережного кабелю. При цьому сигнал може підсилюватись або перетворюватись в іншу форму. Зазвичай трансівери двоточкові (1 вх, 1 вих).

Повторювачі (репітери) - призначені для відновлення форми сигналу, спотвореного проходженням довгою лінією; не змінюють інформацію в пакеті як і трансівери. Вимагають джерел зовнішнього живлення.

Концентратори - для підключення декількох абонентів мережі. Пасивні концентратори виконують функції зібраних в одному місці (корпусі) декількох репітерів чи трансиверів. Активні концентратори відрізняються тим, що підсилюють сигнал, можуть перетворювати.

Комутатори (комутуючі концентратори) - на відміну від концентраторів розпізнають адресу повідомлення і посилають його в потрібний сегмент.

Існують міжмережні пристрої: мости; маршрутизатори; шлюзи, для об’єднання в єдину мережу декількох різних мереж або, навіть, підключення до глобальних мереж.

Мости - призначені:

коли необхідно організувати мережі з різними протоколами нижнього рівня;

коли слід об’єднати сегменти однієї мережі, розділивши їх навантаження.

Технічно мости реалізуються на основі виділеного комп’ютера до якого під’єднуються на більше 4 мережних плат.

Маршрутизатори (router) - основне призначення - вибір оптимального шляху для кожного пакету. Використовуються тільки в сильно розгалужених мережах, де є декілька маршрутів. Чмсті маршрутизатори використовують системи однієї технології. Іва маршрутизатори (brouter) поєднують в собі функції моста і маршрутизатора.

Шлюзи (gateway) - поєднують локальні мережі з глобальними. Т.т. з’єднують мережі, протоколи яких повністю несумісні (різні формати). Шлюзи перетворюють повність весь потік інформації.

Концентратори на фізичному рівні.

Мости - на канальному рівні.

Маршрутизатори - на мережному рівні.

Гібридний маршрутизатор - на канальному та мережному рівнях.

Шлюзи - на всіх рівнях (транспортний, представлення даних, додатки, сеансовий)

Тема 4. Модем

1. Поняття і класифікація модемів

2. Модемні протоколи

3. Настройка параметрів модемів

4. АТ-команди

4.1. Поняття і класифікація модемів

1) Hayes microcomputers - 1979 (300 біт/с)

2) 2400 біт/с

3) 1986 р. - 9600 біт/с

Модем - модулятор+мемодулятор.

Модуляція - перетворення цифрової комп’ютерної інформації в аналоговий вигляд для передачі по телефону.

Модеми: зовнішні, внутрішні; РС кард (для ноутбуков), групові (Rack Mautable).

Внутрішні - плата вставляється в слот розширювання комп’ютера.

РС кард використовується для портативних комп’ютерів у вигляді карток.

Групові (стоячні) сукупність окремих модемів, об’єднаних в спільний блок і маючих спільний блок живлення, спільні пристрої керування. Використовуються на вузлах Internet.

По області застосування:

модеми для комутованих телефонних ліній;

для фізичних з’єднувальних ліній (велика швидкість);

для цифрових систем передачі (CSU/DSU) забезпечують підключення до стандартних цифрових каналів;

для сотових систем зв’язку (видрізняються компактністю і використанням спец.протоколів);

для пакетних радіомереж;

для локальних радіомереж.

За типом передач: синхронні, асинхронні.

Всі сучасні модеми є факс-модемами.

В модемах є додаткові функції: передача голосової інформації, одночосно дані і голос, автовідповідач, автоматичне визначення номеру.

Модеми з додатковими функціями називають Smartmodem (інтелектуальні модеми).

4.2. Модемні протоколи.

Канальний рівень: Xon/Xoff - програмний рівень, CTS/RTS - на апаратному рівні.

Протоколи взаємодії: використовуються для опису функцій взаємодії модемів між собою та з кінцевим обладнанням. V.8, V.25 - описує функції зв’язку модему та комп’ютеру.

Протоколи модуляції: описують яким чином здійснюються основні функції модему (модуляції) зокрема: частотна модуляція - FSK, відносна FSK - DFSK, квадратурна модуляція - QAM. Способ модуляції відіграє основну роль у досягненні певної швидкості передачі інформації.

Швидкість модуляції (бод) Швидкість передачі (біт/с)
V.17 (fax) 2400 14400
V.21 300 300
V.22 600 1200
V.22 bis 1200,60 2400
V.32 2400 9600
V.34 2400-3429 28800
V.34 bis 2400-3429 33600

Фірмені протоколи модуляції:

HST - 2400 - 16800

RHST - - 21600

ZyX - 2400 - 19200

PEP - 2400 - 19600

Протоколи виправлення помилок: формат кадра повідомлення за протоколом виправлення помилок повинен містити контрольну послідовність кадрів (FCK); контрольну суму; ??????; контроль з циклічним надлишковим кодом CRC. Повторна передача може здійснюватись декількома способами: старт-стопний; з поверненням на m кадрів; метод вибіркового або селективного повтору. Протоколи: MNP (Microsoft Net Proyocols), MNP1 - швидкість 300, MNP2 - 2000, MNP3 - 2600, MNP4 - 9600, MNP6 - 14400, MNP9 - 28800, MNP10, V.42.

Протоколи стиснення інформації: ????? бувають з втратами та без втрат. V.42 bis - забезпечує стиснення 4/1; MNP5; MNP7.

Протоколи передачі файлів. Основна функція: керування потоком даних, передача допоміжної інформації.

ASCII - без помилок.

Bitmodem - одночасно в двох напрямках.

X-Modem - корекція помилок.

Z-Modem - дозволяє докачку файлу.

Kermit - для передачі між комп’ютерами різних типів.

4.3. Настройка параметрів модемів.

Для пересилки поштових повідомлень існують спеціальні програми, які дають можливість звертатись до поштових серверів. Клієнтське програмне забезпечення дозволяє також настроювати модеми (Windows Terminal).

Основні параметри настройки модемів:

тип модема;

номер COM - порта (зазвичай COM2);

тоновий чи імпульсний набір;

швидкість передачі модем-комп’ютер;

формат передачі

АТ - команди.

Кожний модем може сприймати певну множину команд, які в загальному випадку не співпадають з іншими модемами.

Hayes - сумісними ввааються модеми, які підтримують певну множину команд АТ.

Команди набираються будь-якими літерами.

Якщо чисельний параметр пропущен, то його значення позмовчанню дорівнює 0.

Пробіли і керуючі символи ігноруються.

АТ - загальний для всіх команд.

АТ не ставиться: а/ - повтор останньої команди; +++ - ESC - послідовність; вихід з режиму передачі даних в командний режим.

4. АТ-команди.

АТ-команди бувають:

-стандартні (основний набір);

-розширені (&, \, *, %, )

Основний набір АТ-команд:

A Відповісти на виклик модема
Dn Набрати номер n, встановити зв’язок
En Ехо модемних команд: Е0 - заборона еха, Е1 - вкл еха
Fn Встановлення режиму дуплекса: F0 - напівдуплексна; F1 - дуплексна
Ln Керування гучністю вбудованого динаміку: L0-L3
Mn Керування динаміком: М0 - відкл звук на час набору; М1 - вкл звук на час набору; М2 - вкл звук на весь час зв’язку
P Імпульсний набір номера
Т Тональний набір номера
Sn? Зчитати регистр з номером n
Sn=X Записати в регістр значення Х
Vn Вибір виду відповіді: V0 - в цифровому вигляді; V1 - в символьному вигляді
R Встановлення автовідповіді
, Пауза перед набором частини номера, що залишилася. Тривалість паузи в S8 - 2 сек
W Перед подальшим набором номера модем очікує довгий гудок (30 сек), значення в регістрі S7
S0 Число гудків до автовідповіді

Приклад АТ-команди: АТ &E1&M0&DP8 W09531

Команди управління факс-модемами поділяються на декілька класів (розширені набори АТ-команд):

&F - завантажити заводські параметри модему;

&W - команда настройки параметрів в пам’яті (запам’ятати)

&Zn - запам’ятати телефонний номер

Зазвичай перелік АТ-команд є в документації до модему.

Тема 5: Комунікаційні сервери Internet

1. Основні компоненти технології WWW

2. HTML.

3. Створення і перегляд Web-сторінок. Browser.

5.1. Основні компоненти WWW:

HTML (Hyper Text Markup Language) - мова розмітки гіпертексту

URL (Uniform Resource Locator) - універсальнийлокаторресурсів

HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) - протоколобмінугіпертекстовоюінформацією

CGI (Common Gateway Interface) - універсальнийінтерфейсшлюзів

Система WWW надаєможливістьроботиздокументамивякихоб’єднуютьсятекст, графіка, звук, анімаціяіт.д. Воснові WWW лежитьвикористаннядокументівспеціальногоформату (гіпертекстовідокументи), дляпобудовиякихіснуєспеціальнамова HTML.

Документи WWW містять посилання на інші, схожі за змістом, документи, які можуть бути на інших комп’ютерах.

Посилання називаються гіпертекстовими. Можуть бути не лише у вигляді тексту, а і зображення і т.д. при посиланні використовується універсальна адресація інформації WWW так звані URL-адреси, які вказують місце, де знаходиться ресурс:

Вид сервісу://ім’я серверу/шлях/файл

Вид сервісу: http, ftp, gopher.

Протокол HTTP розроблений спеціально для пересилки гіпертекстових документів, використовується для доступу до Web-серверу. В ньому описується процес обміну інформацією. CGI визначає в Web-серверах спосіб виклику і передачі інформації прикладним програмам. На даний час існують більш прості інтерфейси, додатки, побудовані на них легко переносяться на інші платформи.

Існує спеціальне серверне забезпечення, яке встановлюється на Web серверах, що забезпечує підтримку Web-сторінок та доступ до різноманітної інформації. Провайдери Internet надають послуги WWW по розробці і розміщенні сторінок на своєму сервері.

5.2. HTML.

Таговая модель документа:

"элемент" := <"имя элемента" "список атрибутов"> содержание элемента </"имя элемента"Структура документа

Элемент HTML или гипертекстовый документ состоит из двух частей:

заголовка документа (HEAD)

тела документа (BODY)

<HTML>

<HEAD>

Содержание заголовка

</HEAD>

<BODY>

Содержание тела документа

</BODY>

</HTML>

Элементы заголовка

Ошибка! Источник ссылки не найден. <TITLE> поля документа
<BASE> базовый адрес
<ISINDEX> поисковый документ
<LINK> общая гипертекстовая ссылка
<META>

Примеры элементов заголовка:

<TITLE> Название документа </TITLE>

<BASE HREF="http://polyn.net.kiae.su/>,

<A HREF="/altai/index.html">

<A HREF="http://polyn.net.kiae.su/altai/index.html">

<img SRC="/gif/test.gif">

<img SRC="http://polyn.net.kiae.su/gif/test.gif">

<ISINDEX HREF="http://polyn.net.kiae.su/cgi-bin/search" PROMPT="Enter Keywords:">

<LINK REL=Help HREF="http://polyn.net.kiae.su/dss/syshelp.html">

<LINK REL=Banner HREF=banner.html>

<META HTTP-EQUIV="Keywords"

CONTENT="Plsma, Nuclear Physics">

Keywords: Plasma, Nuclear Physics

Основные классы элементов тела

Тело документа состоит из:

Иерархических контейнеров и заставок

Заглавий (от H1 до H6)

Блоков (параграфы, списки, формы, таблицы, картинки и т. п.)

Горизонтальных отчеркиваний и адресов

Текста, разбитого на области действия стилей (подчеркивание, выделение, курсив), математические описания, графику и гипертекстовые ссылки

Элементы стиля

Ошибка! Источник ссылки не найден. Элемент Значение Примечание

<I>.....</I> Курсив(Italic)

<B>...</B> Усиление(BOLD)

<TT>...</TT> Телетайп

<U>...</U> Подчеркивание

<S>...</S> Перечеркнутый текст

<BIG>...</BIG> Увеличенный текст только Arena

<SMALL>...</SMALL> Уменьшенный фонт только Arena

<SUB>...</SUB> Подстрочные символы только Arena

<SUP>...</SUP> Надстрочные символы только Arena

Информационные элементы

Ошибка! Источник ссылки не найден. Элемент Значение Примечание

<EM>...</EM> Типографское усиление Часто отображается как Italic

<CITE>...</CITE> ЦитированиеНе реализовано в Mosaic

<STRONG>...</STRONG> УсилениеОтображается как BOLD

<CODE>...</CODE>Отображает примеры кода (например, коды программ) Отображается непропорциональным фонтом

<SAMP>...</SAMP>Последовательность литералов Не реализован в Mosaic

<KBD>...</KBD> Пример ввода символов с клавиатуры Используется при разработке руководств

<VAR>...</VAR> Переменная

<DFN>...</DFN> Определение только Arena

<Q>...</Q>Текст, заключенный в скобки Вид скобок зависит от атрибута LANG. Реализован только в Arena

<LANG>...</LANG> Определяет язык отображения только Arena

<AU>...</AU> Автор только Arena

<PERSON>...</PERSON> Имя персоны Введено для простоты выделения при индексировании документов. Реализован только в Arena

<ACRONIM>...</ACRONIM>Акронимтолько Arena

<ABBREV>...</ABBREV> Аббревиатуратолько Arena

<INS>...<INS> Вставленный текст только Arena

<DEL>...</DEL> Удаленный текст только Arena

Управление отображением стиля символов текста

Отображение ненумерованного списка

<UL>

<LH>Title of WWW programmes (NCSA).

<LI> NCSA HTTPD;

<LI> NCSA MOSAIC

<UL>

<LH>Title of WWW programmes (CERN).

<LI> CERN HTTPD;

<LI> AGORA - email robot;

<LI> HTTPD CERN;

<LI> WWW Line Browser;

<LI> Arena.

</UL>

<UL>

<LH> Title of WWW programmes (Netscape).

<LI> Netsite - server;

<LI> Netscape Novigator.

</UL>

Вложенные ненумерованные списки

<UL>

<LI>Title of WWW programmes (NCSA).

<UL>

<LI> NCSA HTTPD;

<LI> NCSA MOSAIC

</UL>

<LI>Title of WWW programmes (CERN).

<UL>

<LI> CERN HTTPD;

<LI> AGORA - email robot;

<LI> HTTPD CERN;

<LI> WWW Line Browser;

<LI> Arena.

</UL>

<LI> Title of WWW programmes (Netscape).

<UL>

<LI> Netsite - server;

<LI> Netscape Novigator.

</UL></UL>

Вложенные нумерованные списки

<OL>

<HL>Нумерованный список

<LI>Элементы заголовка документа

<OL>

<LI>TITLE

<LI>BASE

<LI>LINK

</OL>

<LI>Элементы тела документа

<OL>

<LI>BODY

<LI>Heading

<LI>Paragraph

<LI>Line Break

<LI>Horizontal Rule

<LI>...

</OL>

</OL>

Пример списка определений

<A HREF="http://polyn.net.kiae.su/index.html">

Индекс базы данных "Полынь"</A>

<A NAME="point">

<A HREF="http://polyn.net.kiae.su/index.html#point">

Ссылка на точку "point" в документе "index.html"</A>

C:\www\doc2html\work\pictures\it\khramtsov\img00018.gif

<img SRC="http://polyn.net.kiae.su/gif/sarclast.gif" ALT="Sarcofagus.Winter, 1997">

<A HREF="doc.html"><img SRC="icon.gif" ALIGN=MIDDLE></A>

Таблицы

<TABLE BORDER>

<CAPTION>A test table with merged cells. <CREDIT> (T.Berners Lee/WWWC,1995.)</CREDIT> </CAPTION>

<TR><TH ROWSPAN=2><TH COLSPAN=2>Average>

<TH rowspan=2>other<BR>category<TH ROWSPAN=2>Misc</TR>

<TR><TH>height<TH>weght</TR>

<TR><TH ALIGN=left>males<TD>1.9<TD>0.003

<TR><TH ALIGN=left>females<TD>1.7<TD>0.002

</TABLE>

Пример таблицы

Пример таблицы построенной в текстовом редакторе

Формы

Ошибка! Источник ссылки не найден. Элемент Назначение
INPUT поля ввода информации имеют множество типов
TEXTAREA поле ввода многострочного текста
SELECT описание меню
OPTION описание элемента меню

Пример использования полей ввода

<FORM METHOD=POST ACTION=http://polyn.net.kiae.su/cgi-bin/test>

<P> Ниже приведен список примеров полей ввода:<BR>

Простоетекстовоеполе: <INPUT NAME="test1" VALUE="test1" TYPE="text"><BR>

Полетипа checkbox: <INPUT NAME="test2" TYPE="checkbox" CHECKED><BR>

Полетипа radiobutton: <INPUT NAME="test3" TYPE="radio"><BR>

Полетипа password: <INPUT NAME="test4" TYPE="password"><BR>

Невидимоеполе: <INPUT NAME="test5" TYPE="hidden" VALUE="kuku"><BR>

Кнопка Submit: <INPUT NAME="submit" VALUE="Submit" TYPE="submit"><BR>

Кнопка Reset: <INPUT NAME="reset" VALUE="Reset" TYPE="reset"><BR>

Графическаякнопка: <INPUT NAME="graph" VALUE="default" SRC="test.gif" TYPE="image"><BR>

</FORM>

Ошибка! Источник ссылки не найден. БАЗИСНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ

Тип документа <HTML></HTML> (начало и конец файла)

Имя документа <TITLE></TITLE> (должно быть в заголовке)

Заголовок <HEAD></HEAD> (описание документа, например его имя)

Тело <BODY></BODY> (содержимое страницы)

Ошибка! Источник ссылки не найден. ОПРЕДЕЛЕНИЕ СТРУКТУРЫ

Заглавие <H?></H?> (стандарт определяет 6 уровней)

с выравниванием <H? ALIGN=LEFT|CENTER|RIGHT></H?>

Секция <DIV></DIV>

с выравниванием <DIV ALIGN=LEFT|RIGHT|CENTER></DIV>

Цитата <BLOCKQUOTE></BLOCKQUOTE> (обычно выделяется отступом)

Выделение <EM></EM> (обычно изображается курсивом)

Дополнительное выделение<STRONG></STRONG>(обычно изображается жирным шрифтом)

Отсылка, цитата <CITE></CITE> (обычно курсив)

Код <CODE></CODE> (для листингов кода)

Пример вывода <SAMP></SAMP>

Ввод с клавиатуры <KBD></KBD>

Переменная <VAR></VAR>

Определение <DFN></DFN> (часто не поддерживается)

Адресавтора<ADDRESS></ADDRESS>

Большой шрифт <BIG></BIG>

Маленький шрифт <SMALL></SMALL>

Ошибка! Источник ссылки не найден. ВНЕШНИЙ ВИД

Жирный <B></B>

Курсив<I></I>

N3.0b Подчеркнутый <U></U> (часто не поддерживается)

Перечеркнутый <STRIKE></STRIKE> (часто не поддерживается)

N3.0b Перечеркнутый <S></S> (часто не поддерживается)

Верхний индекс <SUB></SUB>

Нижний индекс <SUP></SUP>

Печатная машинка <TT></TT> (изображается как шрифт фиксированой ширины)

Форматированый <PRE></PRE> (сохранить формат текста как есть)

Ширина <PRE WIDTH=?></PRE> (в символах)

Центрировать <CENTER></CENTER> > (как текст, так и графика)

N1.0 Мигающий <BLINK></BLINK> (наиболее осмеянный элемент)

Размер шрифта <FONT SIZE=?></FONT> (от 1 до 7)

Изменить размер шрифта <FONT SIZE="+|-?"></FONT>

N1.0 Базовый размер шрифта <BASEFONT SIZE=?> (от 1 до 7; по умолчанию 3)

Цветшрифта<FONT COLOR="#$$$$$$"></FONT>

N3.0b Выборшрифта<FONT FACE="***"></FONT>

N3.0b Многоколоночныйтекст<MULTICOL COLS=?></MULTICOL>

N3.0b Пробелмеждуколонками<MULTICOL GUTTER=?></MULTICOL> (поумолчанию 10 точек)

N3.0b Ширинаколонки<MULTICOL WIDTH=?></MULTICOL>

N3.0b Пустой блок <SPACER>

N3.0b Типпустогоблока<SPACER TYPE=horizontal| vertical|block>

N3.0b Величина пустого блока <SPACER SIZE=?>

N3.0b Размеры пустого блока <SPACER WIDTH=? HEIGHT=?>

N3.0b Выравнивание<SPACER ALIGN=left|right|center>

Ошибка! Источник ссылки не найден. ССЫЛКИ И ГРАФИКА

Ссылка <A HREF="URL"></A>

Ссылка на закладку <A HREF="URL#***"></A>(в другом документе)

<A HREF="#***"></A> (в том же документе)

N2.0Надругоеокно<A HREF="URL" TARGET="***| |_blank|_self|_parent|_top"> </A>

Определить закладку <A NAME="***"></A>

Отношение <A REL="***"></A> (часто не поддерживается)

Обратное отношение <A REV="***"></A> (часто не поддерживается)

Графика <IMG SRC="URL">

Выравнивание<IMG SRC="URL"ALIGN=TOP|BOTTOM|MIDDLE|LEFT|RIGHT>

N1.0Выравнивание<IMG SRC="URL" ALIGN=TEXTTOP|ABSMIDDLE|BASELINE|ABSBOTTOM>

Альтернатива <IMG SRC="URL" ALT="***">(выводится если картинка не изображается)

Карта <IMG SRC="URL" ISMAP> (нужна также программа)

Локальная карта <IMG SRC="URL" USEMAP="URL">

Определение карты <MAP NAME="***"></MAP>

Области карты<AREA SHAPE="RECT" COORDS=",,," HREF="URL"|NOHREF> Размеры <IMG SRC="URL" WIDTH=? HEIGHT=?> (в точках)

Окантовка<IMG SRC="URL" BORDER=?>(в точках)

Отступ <IMG SRC="URL" HSPACE=? VSPACE=?> (в точках)

N1.0 Заменитель в низком разрешении <IMG SRC="URL" LOWSRC="URL">

N1.1 Обновить<META HTTP-EQUIV="Refresh" CONTENT="?; URL=URL">

N2.0 Включить об'ект <EMBED SRC="URL"> (вставить об'ект в страницу)

N2.0 Размер об'екта <EMBED SRC="URL" WIDTH=? HEIGHT=?>

Ошибка! Источник ссылки не найден. РАЗДЕЛИТЕЛИ

Параграф <P></P> (закрывать элемент часто не обязательно)

Выравнивание<P ALIGN=LEFT|CENTER|RIGHT></P>

Новая строка <BR> (одиночный перевод строки)

Убрать выравнивание <BR CLEAR=LEFT|RIGHT|ALL>

Горизонтальный разделитель <HR>

Выравнивание<HR ALIGN=LEFT|RIGHT|CENTER>

Толщина<HR SIZE=?>(в точках)

Ширина <HR WIDTH=?> (в точках)

N1.0 Ширина в процентах <HR WIDTH="%"> (в процентах от ширины страницы)

Сплошная линия <HR NOSHADE> (без трехмерных эффектов)

N1.0 Нет разбивки <NOBR></NOBR> (запрещает перевод строки)

N1.0 Перенос <WBR> (где разбивать строку для переноса при необходимости)

Ошибка! Источник ссылки не найден. СПИСКИ

Неупорядоченный <UL><LI></UL> (<LI> перед каждым элементом)

Компактный<UL COMPACT></UL>

Типметки<UL TYPE=DISC|CIRCLE|SQUARE> (длявсегосписка)

<LI TYPE=DISC|CIRCLE|SQUARE> (этот и последующие)

Нумерованый <OL><LI></OL> (<LI> перед каждым элементом) Компактный <OL COMPACT></OL>

Тип нумерации<OL TYPE=A|a|I|i|1> (для всего списка)

<LI TYPE=A|a|I|i|1> (этот и следующие)

Первый номер<OL START=?> (для всего списка)

<LI VALUE=?> (этот и следующие)

Список определений <DL><DT><DD></DL> (<DT>=термин, <DD>=определение) Компактный <DL COMPACT></DL>

Меню <MENU><LI></MENU> (<LI> перед каждым элементом)

Компактное<MENU COMPACT></MENU>

Каталог <DIR><LI></DIR> (<LI>перед каждым элементом)

Компактный<DIR COMPACT></DIR>

Ошибка! Источник ссылки не найден. ФОН И ЦВЕТА

Фоновая картинка <BODY BACKGROUND="URL">

Цвет фона <BODY BGCOLOR="#$$$$$$"> (порядок: красный/зеленый/синий)

Цвет текста <BODY TEXT="#$$$$$$">

Цветссылки<BODY LINK="#$$$$$$">

Пройденная ссылка <BODY VLINK="#$$$$$$">

Активная ссылка <BODY ALINK="#$$$$$$">

Ошибка! Источник ссылки не найден. СПЕЦИАЛЬНЫЕ СИМВОЛЫ(обязаны быть в нижнем регистре)

Специальный символ &#?; (где ? это код ISO 8859-1)

< &lt;

> &gt;

& &amp;

" &quot;

Торговая марка ТМ &reg;

Copyright &copy;

Неразделяющий пробел &nbsp;

Ошибка ! Источник ссылки не найден . ФОРМЫ

Определитьформу<FORM ACTION="URL" METHOD=GET|POST></FORM>

N2.0 Посылкафайла<FORM ENCTYPE="multipart/form-data"></FORM>

Полеввода<INPUT TYPE="TEXT|PASSWORD|CHECKBOX|RADIO| IMAGE|HIDDEN|SUBMIT|RESET">

Имяполя<INPUT NAME="***">

Значение поля <INPUT VALUE="***">

Отмечен? <INPUT CHECKED> (checkboxes и radio boxes)

Размер поля <INPUT SIZE=?> (в символах)

Максимальная длина <INPUT MAXLENGTH=?> (в символах)

Список вариантов <SELECT></SELECT>

Имясписка<SELECT NAME="***"></SELECT>

Числовариантов<SELECT SIZE=?></SELECT>

Множественний выбор <SELECT MULTIPLE> (можно выбрать больше одного)

Опция <OPTION> (элемент который может быть выбран)

Опция по умолчанию <OPTION SELECTED>

Вводтекста, размер<TEXTAREA ROWS=? COLS=?></TEXTAREA>

Имятекста<TEXTAREA NAME="***"></TEXTAREA>

N2.0 Разбивканастроки<TEXTAREA WRAP=OFF|VIRTUAL|PHYSICAL></TEXTAREA>

Ошибка! Источник ссылки не найден. Таблицы

Определить таблицу <TABLE></TABLE>

Окантовкатаблицы<table border=?></TABLE>

Расстояние между ячейками <TABLE CELLSPACING=?>

Дополнение ячеек <TABLE CELLPADDING=?>

Желаемая ширина <TABLE WIDTH=?> (в точках)

Ширина в процентах <TABLE WIDTH="%"> (проценты от ширины страницы)

Строка таблицы <TR></TR>

Выравнивание <TR ALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM> Ячейка таблицы <TD></TD> (должна быть внутри строки)

Выравнивание <TD ALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM> Без перевода строки <TD NOWRAP>

Растягивание по колонке <TD COLSPAN=?>

Растягивание по строке <TD ROWSPAN=?>

N1.1 Желаемая ширина <TD WIDTH=?> (в точках)

N1.1 Ширина в процентах <TD WIDTH="%"> (проценты от ширины страницы)

N3.0b Цвет ячейки <TD BGCOLOR="#$$$$$$">

Заголовок таблицы <TH></TH> (как данные, но жирный шрифт и центровка)

Выравнивание <TH ALIGN=LEFT|RIGHT| CENTER|MIDDLE|BOTTOM> Без перевода строки <TH NOWRAP>

Растягивание по колонке <TH COLSPAN=?>

Растягивание по строке <TH ROWSPAN=?>

N1.1 Желаемая ширина <TH WIDTH=?> (в точках)

N1.1 Ширина в процентах <TH WIDTH="%"> (проценты ширины таблицы)

N3.0b Цветячейки<TH BGCOLOR="#$$$$$$">

Заглавиетаблицы<CAPTION></CAPTION>

Выравнивание<CAPTION ALIGN=TOP|BOTTOM> (сверху/снизутаблицы)

Ошибка ! Источник ссылки не найден . ФРЕЙМЫ

N2.0 Документсфреймами<FRAMESET></FRAMESET> (вместо<BODY>)

N2.0 Высотастрок<FRAMESET ROWS=,,,></FRAMESET>(точкиили %)

N2.0 Высота строк <FRAMESET ROWS=*></FRAMESET>(* = относительный размер)

N2.0 Ширина колонок <FRAMESET COLS=,,,></FRAMESET>(точки или %)

N2.0 Ширина колонок <FRAMESET COLS=*></FRAMESET>(* = относительный размер)

N3.0b Ширинаокантовки<FRAMESET BORDER=?>

N3.0b Окантовка<FRAMESET FRAMEBORDER="yes|no">

N3.0b Цветокантовки<FRAMESET BORDERCOLOR="#$$$$$$">

N2.0 Определить фрейм <FRAME> (содержание отдельного фрейма)

N2.0 Документ <FRAME SRC="URL">

N2.0 Имя фрейма <FRAME NAME="***"|_blank|_self| _parent|_top>

N2.0 Ширина границы <FRAME MARGINWIDTH=?>(правая и левая границы)

N2.0 Высота границы <FRAME MARGINHEIGHT=?>(верхняя и нижняя границы)

N2.0 Скроллинг? <FRAME SCROLLING="YES|NO|AUTO">

N2.0 Постоянный размер <FRAME NORESIZE>

N3.0b Окантовка<FRAME FRAMEBORDER="yes|no">

N3.0b Цветокантовки<FRAME BORDERCOLOR="#$$$$$$">

N2.0 Содержание без фреймов <NOFRAMES></NOFRAMES>(для просмотрщиков не поддерживающих фреймы)

Ошибка ! Источник ссылки не найден . ЯЗЫК JAVA

Applet <APPLET></APPLET>

Applet - имяфайла<APPLET CODE="***">

Параметры<APPLET PARAM NAME="***">

Applet - адрес<APPLET CODEBASE="URL">

Applet - имя <APPLET NAME="***"> (для ссылок из других частей страницы)

Альтернативный текст <APPLET ALT="***">(для программ не поддерживающих Java)

Выравнивание<APPLET ALIGN="LEFT|RIGHT|CENTER">

Размеры<APPLET WIDTH=? HEIGHT=?> (в точках)

Отступ<APPLET HSPACE=? VSPACE=?> (в точках)

Ошибка! Источник ссылки не найден. РАЗНОЕ

Комментарий <!-- *** --> (игнорируется просмотрщиком)

Пролог HTML 3.2 <!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 3.2//EN"> Поиск <ISINDEX> (означает начальную точку поиска)

Приглашение <ISINDEX PROMPT="***">(текст приглашения для поля ввода)

Запустить поиск<A HREF="URL?***"></a>(используйте действительно знак вопроса)

URL этого файла <BASE HREF="URL"> (должно быть в заголовке)

N2.0 Имя базового окна <BASE TARGET="***"> (должно быть в заголовке)

Отношение <LINK REV="***" REL="***" HREF="URL">(должно быть в заголовке)

Метаинформация <META> (должно быть в заголовке)

Стили <STYLE></STYLE> (часто не поддерживается)

Программа <SCRIPT></SCRIPT> (часто не поддерживается)

5.3. Створення і перегляд Web-сторінок. Browser.

Команди мови HTML можна набрати за допомогою звичайного текстового редактора, але розширення повинно бути .html. проте існують спеціальні редактори для створення Web-сторінок. Їх поділяють на:

Кодорієнтованіта WYSIWYG (What you see is what you get)/

Відмінністьвтому, що WYSIWYG дозаоляєстворюватисторінкибеззнаннямови HTML.

В кодорієнтованому редакторі вигляд сторінки не завжди можна побачити, а в WYSIWYG ви одразу бачите вигляд сторінки.

Серед кодорієнтованих редакторів можна назвати:

- HTML Assistent

- Allaire Come Site

- HotDog Professional

WYSIWYG редактори:

- Font Page Express

- HTML Composer

- Word

Для перегляду Web-сторінок використовуються Browser. Вони інтерпритують команди мови HTML і представляють документ у відповідному вигляді. Перший Browser був розроблений в 1993 році студентом ілінойського університета. Перший Browser називався Mosaic.

Другий броузер Netscape Navigator - самий поширений в світі - складається:

Browser, клієнт електронної пошти Missager, Conferense, клієнт новин Колабро, HTML-компоузер (16 Мб - RAM, 15 Мбайт - диск, ОС - з Windows 3.1)

Internet Explorer складається з: Browser, E-Mail, Outlook Express, Net-Meeting - конференція, для електронних бесід MS-Hart, HTML-Font Page Express, Web Public Wizard (16 Мбайт RAM, 25 Мбайт HDD, ОС - з Windows 95)

Т6.Цифрові мережі.

1.Поняття цифрової системи передачі даних.

2.Стандарти ISDN.

3.Технічне забезпеч. для підключення до Internet через ISDN.

1.Поняття цифрової системи передачі даних. Процес оцифровування був розробл. в телефонії в 60-х для уникнення обмежень передачі аналогових сигналів(АС). АС хар-ся постійною зміною амплітуди в часі. Щоб запобігти затуханню АС- його періодично підсилювали. Шуми на лінії спотворюють сигнал, його відновлення - проблема. В цифров. сигналах(ЦС) шуми і затух-ня можна повністю видалити. Дискретність ЦС передбачає: досить відмічати відсутн/наявн-ть 2-го цифр-го імпульсу в каналі(0;1), а не абсол-не його значення як в АС. Реконструкція здійснюється відновлюючими пристроями - повторювачами, що розміщуються на каналі через певні інтервали, які визнач-ся типом лінії. Ц. технол-ї надійніші, швидші,т.я. ЕОМ можуть кодувати/де-||- цифр. дані в 100раз швидше ніж здійсн-ти аналогову вибірку сигналів. М-д для перетвор. АС в ЦС: *імпульсно-кодова модуляція(38р); *аналіз форми хвилі; *параметричного кодування. ЦС: Switched56(для комутованого зв'язку), Dedicated56(для виділених каналів зв'язку)-old; T1/T4- кабель - вита пара, протоколи: TDM, PCM (технологія імпульсно-кодової модуляції(>1,5Mbit/c), E1/E4, FrameRelay(56 КБіт/с), Sonet(на оптоволокні-600Mbit/c), ISDN.

2.ISDN. ISDN- інтегрована цифрова мережна служба. Переваги: *передача і-ції зіщвидк. 64Kbit/c; *збільш. діапазону передачі звук. сигналу(3-7КГерц)-вища якість звуку; *можл-ть підключ. до 1 лінії 8 користув-х терміналів; *мож-ть об’єднання віддал. ЛОМ; *м-ть роботи в пакетному режимі; *м-ть додатков. послуг: визнач. № абонента, факс-зв’язок, переадресація виклику, відеотелеф, 3-сторон. зв’язок. Типи ISDN: *BRI (DSL)- інтерфейс базового доступую Для місцевого використ-ня телефонних ліній, дешевий. В рамках 1 лінії виділ-ся 3 дуплексних канали(2 з них -»В-канали», по них м.б. передані дані, мова, V=64Kbit/c. 3-й -»Д-канал» для передачі служб. і-ції, швидк-ть=16Kbit/c ); *PRI (ISDN23, EDSL)- інтерфейс основного доступу, для підключ. до ISDN груп кор-чів.1) ISDN23(Північно-амер. стандарт)- виділення 23 "В"- канали+ 1 "Д" розшир. до 64Kbit(S=1.5 Мбіт/с); 2) ISDN30(Європ-й станд-т):30"В"- канали +1"Д"(S=2.048Мbit/c); *BISDN-широкополосна ISDN(>600Мbit/c).

3.Технічне забезпеч. для підключ. до Internet через ISDN. Для підкл-ня ЕОМ за станд-м BRI треба обладнання: ISDN- термінальний адаптер ($500), ISDN- телефон, NTU(Network terminate) для перетвор.2-х каналів в 1 лінію з V=128 кБіт/с, CSU/DSU- модуль цифрової обробки, ISDN- маршрутиз-р.

Т7.Система сотового зв’язку.

1.Заг. хар-ка сотової мережі(СМ).

2.Стандарти сотових мереж.

3.Використання сотових мереж для передачі даних.

1.Заг. хар-ка сотової мережі(СМ).UMC- мережаNT-450, GSM-900. С-ма сотового зв’язку буд-ся у вигляді сук-ті ячеек(сот), які покрив-ть тер-рію. В центрі кожн. ячейки- базова станція(BSS), яка обслуг-є всі абонент-кі телефони в межах ячейки.Склад технічн. забезпеч.: *антени (min 2 приймаючі, 1 передаюча); *BTS (прийомо-передатчики); *BSC (контролер базової станції). Для надійності блоки блоки BSS дублюються; *автономні станції безперебійного живлення. Всі базові станціїодн. с-ми залиш-ся на мобільному центрі комутації (MCS), звідти-> на комутовану телефонну мережу. Компоненти MCS: *комутатор, що перемикає потоки і-ції; *центральнй контролер - заг. керування роботою центру комутації; *термінали операторів; * БД:-HRL- домашній реєстр місцеположення (міст-ся і-ція про всіх абон-тів, зареєстров-х в дан. с-мі, про види послуг, які їм м.б. надані); -VRLвизитерський реєстр -||-(і-ція про гостей с-ми); -EIR-реєстр апаратури (і-ція про всі мобільні телефони, які викор-ся в дан. с-мі); -AC-центр атентиф-ції (опізнавання кор-чів і шифрув-ня повідомлень).

1 СМ м. мати декілька MCS, рамки 1 СМ визнач-ся спільним домашнім реєстром. Осн. принцип роботи СМ- повторне викор-ня частот. Ідея - в сусідніх сотах с-ми викор-ся різні полоси частот, через кілька ячеек повтор-ся.

2.Стандарти сотових мереж(СМ). Для Аналог-х СМ: *AMPS (частоти-800Герц) -США,Канада, Укр,Рос.; *TACS- Австрія, Італія, Анг, Іспанія; *Radiocom200 Франц; *NMT450 (R соти-1-40км) -Скандінавія, Рос, Укр; *T450-Германія; *RTMS-Італ; *NTT-Японія. Всі станд-ти Анал.СМ відрізн-ся парам-рами: *типовий радіус соти; *потужність передачі базової станції; *частоти передачі для базової станції. Для цифр-х СМ: *GSM (найб. розповсюдж. R<=35км, частота=890-915МГерц. Принцип побудови -відкриті с-ми, повторне викор-ня частот, часове розділення прийому/передачі, м-д доступу-TDMA)-Укр; *DAMOS-США; *DHS-Японія.

Осн. послуги СМ: *rouning-викор-ня мобільн. телеф. за кордоном при відповідн. домовленності між операторами; *визначення №; *факс,якщо підключ. до комп-ра; *очікування,утримання виклику; *конференц-зв»язок; *блокування викликів; *голосова пошта; *SMS (2-стор. пейджер); * переадрес-ція виклику.

3.Використання сотових мереж для передачі даних. Необх. обладн-ня для передачі д-х: *портативний комп-р зі слотом PC-Card; *сотовий телефон; *модем; *шнур до сотов. телефона. Для передачі д-х через аналогову СМ сотовий модем пов. підтримувати пртокол MNP10, що дозволяють працювати на лініях з високим рівнем перешкод

Т8.Електронна пошта (e-mail).

1.Поняття ЕП, Списки розсилки, телеконференції.

2.Адресація повідомленьв ЕП.

3.Формати повідомлень і програми для роботи з ЕП.

4.Викор-ня ЕП в бізнесі, стандарти ЕП.

1.Організація системи ЕП. ЕП передбачає викор-ня каналів зв’язку для передачі повідомлень в електрон. вигляді. Для пересилки Еп м.б. івикористані глобальні мережі. СлужбиЕПвСНД: *MCI-Mail, *Internet, *Relcom, *Fidonet. ЕП передається по телефонним, або виділеним каналам зв'язку, для пересилки (через локальні та глобальні мережі).

Типова система ЕП: 1) поштовий сервер - спец. програма на файл-сервері для маршрутизації повідомлень адресату (БД з іменами, адресами клієнтів, 3) програми клієнтів. 3 типи ЕП: * 1:1; *1:Б (1 джерело-Б отрим-чів); *Б:Б (телеконференції, BBS).

Списки розсилки: LISTSERV, Magerdomo (програми підписка та розсилки). Списки м.б. пакетні (дайджестні), або послідовної обробки. FAQ- спец. файли про найбільш часто задавані ?.

2.Адресація повідомлень. Типи: 1) явна (SR) - вимагає вказання повного маршруту повідомлення, 2) доменна (DNS) - адресація в InterNet - потрібно вказати деякий перелік імен (домен - країна, або мережа; субдомен - місто, або організація).

Адресація в Relcom: loz@dials.msk.su

Адресація в InterNet: user%comp1%comp2@tip.fiw.ca

Адресація FidoNet: Z:RRNN/SS.PP, де Z - № зони (частини світу: 1-Амер., 2_Європа), RR - № регіону (46-Укр), NN- № мережі в регіоні (місто, група міст), SS- № станції (вузла), PP- № точки pointа (кор-ч). Пр.:2:5020/63 - Європа-Рос.-Москва-станц.63

Формати файлів та протоколи передач ЕП.Формати файлів: 1) ASCII - інформація представлена у 7-бітному вигляді, 2) двійковий - 8-бітний. Протоколи: 1) SMTP - опиисаний в стандарті RFC 821, RFC 822, програми перекодування: UU Encode, UU Decode, 2) MIME - багатоцільове розширення InterNet, 3) UUCP (для UNIX), MAPI та VIP для локальних мереж.

3.Формати повідомлень і програми для роботи з ЕП. Формати повідомлень: X.400, RFC 822.

Склад повідомлень: конверт - інформація адресації (кому, від кого, предмет повідомлення, які файли приєднуються), тіло - власне текст. Програми: OutlookExpress, MC-Mail - можливість створення адресних книг, CC:Mail, PegasusMail, MCI Mail, Eldora.

4.Викор-ня ЕП в бізнесі, стандарти ЕП. Станд-ти ЕП для бізнес-стр-р визнач-ть стр-ру повідомлень, якими обмін-ся саме ці орг-ціїї. В них - перелік обов’язкових/не-||- атрибутів док-тів,їх послід-ть, форма подання. Ці станд-ти віднос-ся до 7 рівня м-лі OSI. Приклад станд-в міжнар-х орг-цій: *EDI (для електрон. обміну діловими док-тами - квитанції, розписки при торгових угодах); *ANSI X.12 (визнач-ся формат ел.док-тів при заключенні комерц-х угод); *SWIFT сумісно з ISO -> ряд станд-тів для обміну банк-ми док-тами по SWIFT: ISO-1217, 7746, 8730. Комісія ООН -> стан-т ел. обміну UN/EDIFACT (для адмін-ції, торгівлі, транспорту): ISO-7372, 9735 (правила застос-ня ел-тів д-х). Станд-ти ODA/EDIF (архітектура офісних док-тів). МККТТ розробив стан-т для структуров. док-в в телеком-х DTAM.

Т9.Безпека телекомунікаційних сис-м (ТС).

1. Стандартизація в галузі безпеки ТС.

2.Криптографічні м-ди захисту.

3.Програмні м-ди захисту інф-ції.

4.Технічні м-ди захисту інф-ції.

1. Стандартизація в галузі безпеки ТС. Захист інф-ції потрібен, щоб запобігти несанкціонованому доступу, руйнуванню, зміненню інформації. Шляхи несанкц-го доступу: електромагнітні коливання (підключення аналізаторів протоколів), перехват акустичних коливань, дистанційне фотографування, крадіжка носіїв інформації, копіювання чужих файлів, використання залишкової і-ції в пам'яті, маскування під запис системи. Шляхи руйнування інф-ції: власні збої технічного і програмного забезпечення, перешкоди в каналах зв'язку, спец-не П.Заб-ня (віруси), спец-не ТЗ. Стандарти MKKTT X.800: 1)загроза безпеці (непереднамірна, ненавмисна, навмисна: активна, пасивна): відкриття конфіденц. і-ції, компроментація, несанкціонов. або помилкове використ. рес-сів, несанкціонов. обмін і-цією, відмови від обслуг-ня; 2)служба безпеки - специфіковані на спеціальному рівні напрямки реалізації загрози безпеці; 3)механізми безпеки.

Служби безпеки: а) аутентифікації - повинна забезпечити підтвердження, або заперечення того, що відправник - саме той, б) забезпечення цілісності - буває з відновленням даних, в) засекречування даних - кодування інф-ції, г) контролю доступу - запобігання несанкц-го доступу, д) захист від відмов - забезп-ня доказів того, що саме той відправник передав певну і-цію, або отримувач точно отримав і-цію.

Механізм безпеки - конкретні методи захисту і-ції.

Методи захисту і-ції: 1)шифрування (скремблювання сигналу: зміна характеристик, кодування, шифрування), 2)цифровий (електроний) підпис (заснов-й на RSA-шифруванні)- використання криптографічних алгоритмів, 3)контроль доступу - здійснюється за паролем (види аутентифікації: речовий доказ - магнітна картка, персональна і-ція - фраза, власний доказ - палець), 4)забезпечення цілісності - приєднання до кожного пакету контрольних сум, 5)підстановка трафіка - заповнення тексту фіктивними блоками за допомогою спец-го обладнання, 6)управління маршрутизацією - передача повідомлень за маршрутами, 7)арбітраж - для того, щоб не було відмов від повідомлень. Для аутентиф-ї: 1,2,3 м-ди. Для служби забезпеч-ня цілісності: 4, 6(частково). Засекречування: 1,5. К-ль доступу: 3. Служба захисту від відмов: 2, 7.

Стандарти рівня захисту системи: А (А3>А1), В (В3=А1), С (Windows NT), Д (Nowell).

2.Криптографічні м-ди захисту. Етапи розвитку засобів захисту: ручним способом, 30-ті роки - механічні засоби, 1976 р. - розробка алгоритму шифрування з відкритим ключем (RSA).

Криптографія - знання м-дів шифрування. Криптологія - наука про розшифрування без знання ключу. Види шифрування: 1) шифри підстановки, 2) перестановки, 3) метод збивання DES - розроблений IBM під назвою - Люцифер, 4) алгоритм RSA, 5) шифр Ель Гашаля.

Класифікація шифрів: потокові, блочні, з відкритим ключем, звертки - залежність тексту не тільки від ключа а і від попереднього тексту.

3.Програмні м-ди захисту інф-ції. Програмне забезпечення: 1) парольного захисту (CMOS, MAWR 5.01, PROTEST COM 3.0, NULOCK 2.0, PASS 1.0, ADM 1.03), 2) шифрування (Secur PC for Windows, Return to Live, Diskreet, Protest, PGP), копіювання, видалення інформації.

4.Технічні м-ди захисту інф-ції. Засоби: 1) засоби пошуку і знищення технічних засобів розвідки (пристрої пошуку змін електромагнітного випромінювання, тепловізори, зміни магнітного поля, ренгенометри, металошукачі, пошук змін телефонної лінії), 2) пасивні засоби захисту приміщень і апаратури (пристрої постановки перешкод, пристрої спостереження, запису телефонних розмов, екранування приміщень та апаратури), 3) технічні засоби криптографічного захисту (скремблери, пристрої перетворення аналогового сигналу в цифровий), 4) технічні засоби упізнавання користувачів (магнітні картки, електронні картки, електронні ключі, за відбитками пальців, за відзнакою руки, за почерком, за голосом).

Т10.Електронний обмін даними.

1.Загальна характеристика ЕОД.

2.Стандартизація ЕОД.

1.Загальна характеристика ЕОД.

ЕОД (ЕДI) - міжкомп'ютерний обмін діловими, фінансовими та комерційними документами. Послуги ЕОД надають спеціальні організації, діяльність яких базується на цьому.

Основні види послуг ЕОД: 1) MailBox, 2) to mail or fax, 3) file transfer - пересилка файлів за допомогою спеціального ретрансляційного обладнання, 4) point to point - надання безпосереднього зв'язку в діалоговому режимі з абонентом, 5) financial - для фінансових документів, 6) to database- для виходу до БД загального призначення, 7) based on X.400 - 26 вузлів, які з'єднанні виділеними каналами зв'язку.

2.Стандартизація ЕОД.

Стандартизація почалася у 80-х рр. ANSI X.12 - форми електронних документів при заключені комерційних угод.

Документи визначення стандарту UN/EDIFACT:

ISO 7372 - довідник комерційних елементів даних,

ISO 9735 - для розробників програмного забезпечення,

Документи визначення стандарту ODA/ODIF:

ISO 8613,

ISO 8879.

Документи визначення стандарту DTAM:

Т.400

Т.500

Т.600

Т11.Оцінка витрат на організацію телекомунікацій.

1.Загальна характеристика.

Групи витрат: 1) на розробку проекту системи, 2) на купівля і встановлення технічного та програмного забезпечення, 3) на відключення ТК каналів (фіксована абонентська плата, плата за час, плата за обсяг, комбінована плата), 4) на оплату послуг (поточні витрати: щомісячна абонентська плата, плата за пересилку, додаткова абонентська плата, плата за міжміські розмови).

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий