Смекни!
smekni.com

Автоматизована інформаційна система надходження матеріалів (стр. 2 из 4)

В FoxPro 6.0 є декілька можливостей запуску програмної оболонки. Будь який з цих режимів дозволяє пройти всі етапи розробки готової бази даних або програми. Це починаючи від її виготовлення до самого безпосереднього використання. Для зберігання конфігурації і всіх потрібних файлів даних потрібно вказати тільки головну форму. FoxPro 6.0 саме створить потрібні файли і папки із потрібними назвами.

В FoxPro 6.0 потрібно створювати таблиці і відповідно форми. Сам процес створення бази даних спрощений до мінімуму і вимагає від програміста тільки зосередитись на створенні самої механіки роботи програми і розрахунків.

Роль таблиць і форм виконують наступні елементи конфігурації:

- „Довідник» – використовують для зберігання та введення статичних даних, що не змінюються чи змінюються, але дуже рідко. Сам довідник є таблиця заповнена даними які потрібні користувачу;

- „Операції» – використовують як проміжний етап при збереженні даних. Може мати вигляд як таблиці так може бути представлений у діалоговій формі. Зазвичай дані при вводі вибираються зі довідник. Документ є представником реальних фактів у реальному світі. Таким прикладом може бути прийом матеріалу чи його вибуття;

- „Документи» – чимось схожі на операції, але призначені для виводу тієї інформації, що потрібна користувачу.

2.2 Опис структур даних

Як було зазначено вище для збереження даних використовують „Довідники», для введення інформації про рух матеріальних засобів використовують «Операції», а також для виведення цих даних використовуватимуться документи. Структура всіх цих елементів буде наведена нижче. Для збереження конфігурації будуть використовувати каталог С:\SclaD.

Структура «Довідника матеріалів» – містить дані про матеріали, які будуть зберігатися на складі, прибувати чи видаватися зі складу. Данні «Довідника матеріалів» зберігаються в окремій таблиці у файлі dovid_material.dbf. Структура полів «Довідника матеріалів» наведена у таблиці 1.

Таблиця 1. Структура полів таблиці dovid_material.dbf

Назва поля Тип Інформаційний зміст
Kod_mat Integer Код матеріалу
Nazva_material Character Назва матеріалу
Od_vymir Character Одиниця виміру матеріалу
Cina_material Currency Вартість однієї одиниці виміру матеріалу

Поле «Код матеріалу» заповнюється автоматично. Поле «Одиниця виміру» вибирається із списку. Інші поля заповнюються вручну.

Таблиця zalyshok.dbf – довідник який зберігає відомості про залишки матеріальних цінностей на складі. Дані потрібні для внесення початкових даних наявності матеріалу. Структура полів наведена у таблиці 2.

Таблиця 2. Структура полів таблиці zalyshok.dbf

Назва поля Тип Інформаційний зміст
Kod_mat Integer Код матеріалу
dd Date Дата
Kilk_material Numeric Кількість матеріалу
Vartist_material Currency Загальна вартість матеріалу

Таблиця prybutok.dbf – довідник який зберігає відомості про отримання матеріальних цінностей на склад. Дані потрібні для визначення загального надходження матеріалу. Структура полів наведена у таблиці 3.

Таблиця 3. Структура полів таблиці prybutok.dbf

Назва поля Тип Інформаційний зміст
Kod_mat Integer Код матеріалу
dd Date Дата
Kilk_material Numeric Кількість матеріалу
Vartist_material Currency Загальна вартість матеріалу

Таблиця vydatok.dbf – довідник який зберігає відомості про отримання матеріальних цінностей на склад. Дані потрібні для визначення загального надходження матеріалу. Структура полів наведена у таблиці 4.

Таблиця 4. Структура полів таблиці vydatok.dbf

Назва поля Тип Інформаційний зміст
Kod_mat Integer Код матеріалу
dd Date Дата
Kilk_material Numeric Кількість матеріалу
Vartist_material Currency Загальна вартість матеріалу

3. Опис алгоритму функціонування програмного забезпечення

3.1 Інформаційна модель системи

Інформаційна модель відображує загальний склад інформаційних об’єктів автоматизованої системи, яка проектується та зв’язки між ними. Структура інформаційної моделі системи наведена на малюнку 1.


Малюнок 1. Інформаційна модель системи.

3.2 Інформаційна модель програми

Діалог користувача з програмою виконується за допомогою меню. Головне меню програми призначене для зручного спілкування користувача з програмою.

Структура головного меню програми зображена на малюнку 2.


Малюнок 2. Інформаційна модель програми.

Форми що викликаються відповідними пунктами головного меню призначенні для занесення даних у таблиці описані в п. 2.2.

Самі форми відображенні та описанні в Додатку 3

Висновок

До початку терміну здачі курсового проекту мені вдалося досягти повної працездатності програмного засобу. В результаті його роботи формується повна відомість по всіх рахунках бухгалтерського обліку у вигляді головної книги.

Даний проект можна вдосконалити (при наявності ліміту часу). Саме процес вдосконалення полягає в тому, що на основі головної книги формувати баланс підприємства.

Загалом я досяг своєї мети.

Список використаних джерел

1. Пономаренко В.С. «Інформаційні системи і технології в економіці»

2. Ситник В.Ф. «Основи інформаційних систем»

3. Принципи проектування та розробки програмного забезпечення. MCSD

4. Петров В.Н. „Иформационные ситемы»

5. Лес и Джон Пинтер «Visual FoxPro: Уроки програмирования». ТОО «ЭДЭЛЬ» . 1996

6. Каратигін «Visual FoxPro 6»

7. Баженов «Visual FoxPro 6.0»

8. Менахем Базиян «Использвание Visual FoxPro 6»


Додаток 1. Технічне завдання

1. Загальні положення

Найменування програмного засобу

Повне найменування програмної розробки: «Автоматизована інформаційна система надходження матеріалів», надалі іменована як «програма». Коротка назва програми – «Склад».

Призначення розробки та область застосування

Програма «Склад» призначена для автоматизації складського обліку підприємства із різною формою діяльності і забезпечує можливість реєстрації нового товару, внесення проточних змін в дані товару, збереження даних про всі дії над матеріальними цінностями (будь то прийом чи видача матеріальних цінностей), а також одержання поточних та статистичних даних про стан товарів на складі, формування списків і звітів товарів та дій над ними у паперовій формі. Програма може бути застосована на підприємствах різної діяльності із можливостями внесення змін для конкретного підприємства.

Найменування розроблювача і замовника

Ільчишин Віталій Сергійович, надалі іменований як «розроблювач».

Замовник програмного продукту – Циклова комісія «Програмування для ЕОТ і автоматизованих систем» Бердичівського політехнічного коледжу, в особі викладача Куропаткін Сергій Григорович.

2. Підстава для розробки

Документ, на підставі якого ведеться розробка

Робота ведеться на підставі завдання на курсове проектування по дисципліні «Проектування автоматизованих інформаційних систем».

Організація, що затвердила цей документ, і дата його затвердження

Завдання затверджене на засіданні циклової комісії «Програмування для ЕОТ і автоматизованих систем» Бердичівського політехнічного коледжу і видано викладачем Куропаткіним С.Г.

3. Вимоги до програми

Вимоги до функціональних характеристик.Склад виконуваних функцій

Програма повинна забезпечувати введення, збереження і редагування даних по матеріалам на складі, формувати запити по операціям та залишкам.

Програма повинна мати можливість авто заповнення або підстановки даних у визначені поля (найменування матеріалу, одиниця виміру, поточна дата та інші) для прискорення роботи.

Програма повинна надавати можливість відслідковувати дані про видані матеріали.

Програма повинна забезпечувати коректне введення та перевірку інформації на відповідність типу.

Програма повинна мати можливість сортування даних за різними критеріями.

Програма повинна мати можливість настроювання необхідних параметрів роботи (загально програмні константи, шляхи збереження файлів і т.д.).

Програма повинна виконувати типові операції з використанням функціональних клавіш, або клавіатурних комбінацій.

Програма повинна забезпечувати виведення на принтер бази даних або результатів запитів з можливістю використання фільтрів.

Програма повинна мати розгалужену довідкову систему, з можливістю отримання довідки у різних режимах.

Організація вхідних і вихідних даних. Організація вхідних і вихідних даних повинна відповідати інформаційній структурі виконуваних операцій, вхідним та вихідним паперовим документам.

Введення оперативних даних повинно виконуватися з використанням діалогових екранних форм, побудованих на основі візуальних компонентів.