Смекни!
smekni.com

Використання комп'ютера на уроках музики (стр. 2 из 3)

Ми дійшли висновку, що розробка дидактичних комп'ютерних матеріалів посібника повинна базуватися на поєднанні відпрацьованих схематизацій, що включають складні ланки переходів між категоріями-поняттями і категоріями-образами.

Евристична функція метафори полягає у визначенні інтуїтивного початку поняття. У ході використання інформації вона уточнюється, отримується додаткова інформація. Внаслідок цього зменшується вплив метафоричності, формується нове уявлення. Метафора може виконувати функцію інтегративного механізму в оволодінні студентом інформативним простором. Водночас метафора є метод, спосіб діяльності, перерозподілу і переорганізації конкретно-предметних образів та уявлень у спрощену категоріальну модель.

Отже, підсумуємо:

1. Одним з механізмів комп'ютерного навчання є оволодіння візуальними формами мислення, які є синтетичною ознакою художнього мислення в цілому. Саме ця ознака забезпечує спрощення, узагальнення, генерування знань інформативного масиву, який постійно зростає.

2. Впровадження комп'ютерного навчання в навчання музики неможливе без розробки спеціальних дидактичних матеріалів, що можуть мати відображення в електронних посібниках. Перевага їх — у підвищенні ефективності засвоєння інформації за допомогою таких якостей, як динаміка, оперативність, здатність до інтеграції знань незалежно від просторово-часових перепон.

3. Дидактичні матеріали, закладені в електронний посібник, зумовлені необхідністю забезпечення таких установок:

· організація формування інтегративних знань, умінь та навичок реалізується в умовах ситуації відпрацьовування узагальнених стратегій шляхом співвідношення різних понять, що мають елементи схожості;

· забезпечується ситуація концентрованого розподілу уваги в ході вирішення завдання на основі цілісного сприйняття інформації;

· утворюються ситуації поєднання віддалених понять, швидкого переходу від однієї концепції до іншої.

1.2 Комп’ютерний практикум в системі початкової музичної освіти

Інформатизація освіти в Україні є одним з важливіших механізмів її реформування. Головним завданням-використання комп'ютерних технологій в аспекті освітянської практики є:

· побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожному її суб'єктну індивідуальну програму для ефективного засвоєння знань, набуття практичних умінь та навичок роботи з комп'ютером;

· створення банку інформаційно-методичного забезпечення освіти;

· використання комп'ютерної техніки з метою інтенсифікації процесу пізнання, продуктивної організації та індивідуалізації навчання;

· забезпечення органічної цілісності функціонування навчального процесу на основі стабільної компактності і водночас динамічної адаптації комп'ютерних навчальних програм;

· створення умов для впровадження в практику принципово нових пізнавальних засобів.

Характерними ознаками інноваційних комп'ютерних технологій навчання є специфічне середовище, в якому вони реалізуються, а саме: технічний (вид техніки); програмно-технологічний (засоби програмованого забезпечення технології навчання); організаційно-методичний (організація та методика процесу навчання з комп'ютерною підтримкою); предметна галузь знань (музична освіта).

У дослідженні вихідними позиціями в розробці концептуальних підходів з комп'ютеризації системи музичної освіти на початковому етапі виступили особистісно-орієнтований підхід, дотримання дидактичних принципів, проблемне забезпечення активної діалогізації процесу „квазіспілкування”.

Технічний прогрес сьогодення супроводжується накопиченням інформації, значна частина якої є звукова, що репродукується через систему комп'ютерів, й опосередковано чи безпосередньо впливає на стан розвитку особистості, її смакових уподобань, музично-естетичну вихованість.

Однією з актуальних проблем музичної освіти є розробка комп'ютерних програм, які забезпечують ефективну динамічність опанування молодшими школярами шкільного курсу з музичного мистецтва, елементами якого є „слухання”, „розуміння”, „створювання”, „виконання” музичних творів. Молодшим школярам надається можливість:

o знаходити, вивчати та усвідомлювати поняття „звук” як феномен, що функціонує у навколишньому середовищі; експериментувати з джерелами звукоутворення; здійснювати запис різних видів звукозображальної інформації; імітувати звуки, знаходити нове звучання; створювати звукові розповіді або вільні звукові композиції з метою реалізації своїх ідей та прояву в такій формі особистісних думок, почуттів; створювати шумові ефекти; використовувати звукову палітру для супроводу поетичного тексту;

o одержувати знання про музичні інструменти, вивчаючи їх будову, визначати функціональне призначення, діапазон, тембр, принципи звукоутворення;

o імпровізувати, створюючи власні звукові імпровізаційні мініатюри, окремі мелодії й тексти;

o аранжувати мелодії, використовуючи звучання різних інструментів, голосу та інших джерел звукоутворення;

o вивчати музику різних стилів, напрямів, жанрів.

Порівняноз традиційним комп'ютеризоване музичне навчання є прогресивним напрямом у системі сучасної освіти. Разом з тим, реформування й оновлення освітянської практики ґрунтується на взаємозв'язку традиційного та новаторського. Це зумовило необхідність вивчення „сполучних” зв'язків з метою синтезації набутого традиційного досвіду й інновацій комп'ютеризованого навчання.

Комп'ютерні технології дають змогу учителю музики здійснювати художньо-творчий розвиток особистості учня завдяки впровадженню в систему музичної освіти комп'ютерних практикумів, що передбачає довільний вибір варіантів навчальних програм й забезпечення ефективного педагогічного керівництва в процесі комунікативної взаємодії щодо формування системи музично-художніх знань у молодших школярів.

Зміст комп'ютерного практикуму є системою, де органічно функціонують у взаємозв'язку та взаємозалежності такі компонентні структури: інформаційно-дидактичний, методико-конструктивний організаційно-процесуальний блоки й безпосередньо блок програмного забезпечення:

Блок програмного забезпечення містить набір комп'ютерних програм — фрагментів комп'ютерного заняття, кожний з яких має визначену тематику і призначений для навчання з предмета, що забезпечує розвиток творчих можливостей молодших школярів.

Цей блок безпосередньо пов'язаний з організаційно-процесуальним, що визначає набір програм та дидактичних матеріалів для проведення музичних занять.

Блок інформаційно-дидактичний є набором дидактичних та інструктивних матеріалів для кожної програми, їх зміст можна змінювати за допомогою методико-конструктивного блоку відповідно до конкретної мети, що вирішується в навчальному процесі.

Блок методико-конструктивний містить матеріали поетапного введення комп'ютерного навчання в систему музичної освіти. З його допомогою відбираються і формуються дидактичні умови і матеріали інформаційно-дидактичного блоку, а також проектується програма проведення кожного заняття. Це формуючий блок комп'ютерного практикуму.

Використання практикуму дає змогу здійснювати концепцію проблемно-розвивального навчання (М. Махмутов, О. Гребенюк) засобами комп'ю­терної технології та її реалізації в систему музичної освіти.

Комп'ютерний практикум було розроблено й апробовано у навчальному процесі початкової школи відповідно до сучасних вимог з музичного навчання та виховання учнів. Під час його розробки було поставлено завдання оптимального використання творчих можливостей, здібностей; зацікавленого інтересу школярів щодо опанування нових комп'ютерних програм; створення умов для підвищення якості музичного навчання; виховання й розвитку індивідуальності учнів; забезпечення продуктивної трансформації змісту навчального процесу. Крім того, важливим і необхідним було дотримання дидактичних принципів навчання в організаційному процесі комп'ютерного практикуму.

Доцільність застосування комп'ютерів у навчанні має важливе значення для підвищення його ефективності. Традиційно комп'ютери використовуються для здійснення програмованого навчання, що дає змогу ефективно вирішувати завдання з формування музично-художніх знань, умінь і навичок. Для розвитку учня як суб'єкта діяльності, на підставі нових педагогічних концепцій індивідуально-орієнтованого навчання, індивідуального і діяльнісного підходів (Є. Бондаревська,В. Давидов, О. Гребенюк, А. Марков), була обрана така номенклатура цілей використання практикуму:

· розвиток інтелектуальної сфери учнів: розвиток мислення, пам'яті, уваги, формування музично-художніх знань, умінь, навичок;

· розвиток мотиваційної сфери: формування потреб у знаннях, засобах пізнання;

· розвиток емоційно-вольової сфери, естетично-емоційного переживання, впевненості у своїх силах, прояв оцінних суджень;

· формування навчальної діяльності в цілому й основних її компонентів.

Дидактичні принципи побудови й застосування практикуму визначаються цілями його створення.

Застосування комп'ютерних технологій у педагогіці дає змогу з нових позицій здійснити організацію навчального процесу. При цьому природно, що при використанні нових навчальних засобів формуються й адекватні принципи. Специфічними принципами комп'ютерного практикуму є принципи особистісної спрямованості, самостійної діяльності, моделювання.

Принцип особистісної спрямованості здійснюється в процесі індивідуальної роботи з комп'ютером. На першому етапі учні не відчувають значення інформаційного поля як особистісно значущого. У подальшій роботі з комп'ютером учні розуміють, що завдання призначене тільки для нього, й тому лише від нього залежить якість виконання. Часто учні ототожнюють комп'ютер з живою істотою, розмовляють з ним, проявляють емоційне ставлення. Учень — єдиний і головний об'єкт опіки електронного наставника, на подібні обставини в навчальному процесі звертається увага викладача.