Сучасний український ринок прикладного програмного забезпечення є, значною мірою, ринком піратського ПО. Це пов'язано з тим, що український споживач не в змозі платити повну вартість ліцензійного ПО західних і американських розробників. За оцінками експертів, до 90% продажів складає піратське програмне забезпечення.
Західні найбільші виробники програмного забезпечення вирішили рухатися 2-а шляхами: з одного боку, вони укупі з правоохоронними органами все частіше привертають продавців піратського ПО до кримінальної відповідальності, а з іншою прагнуть тримати ціни на свої продукти мінімально низькими, розробляючи і запускаючи різного роду партнерські програми. Так, наприклад, в травні 2000г. фірма Microsoft проводила опит керівників підприємств, що використовують від 50 ПК, на предмет реєстрації підприємств в московському офісі Microsoft для того, що б в майбутньому вони могли придбати фірмові продукти із значними знижками. Окрім цього, та ж фірма Microsoft пропонує всім охочим «викачати» її новітній браузер Microsoft Explorer 5.01 з вузла в мережі Інтернет абсолютно безкоштовно.
Помилки в прикладному програмному забезпеченні були і залишаються основним шляхом проникнення зловмисника як на сервера, так і на робочі станції. Об'єктивна причина цього - розробка подібного ПО різними групами розробників, які просто не в змозі приділити належної уваги мережевої і локальної безпеки свого продукту. І якщо фірми-розробники операційних систем витрачають величезні суми на ретельні випробування поведінки їх програм в нестандартних ситуаціях, а також активно враховують багаторічний досвід своїх же помилок, то для невеликих фірм це просто не під силу, та і украй невигідно економічно.
Помилки активно шукаються групами "хакерів" практично у всьому більш менш поширеному ПО, проте, найбільшої популярності набувають, звичайно, дослідження програм, встановлених майже у кожного користувача.
Багато атак використовують не тільки безпосередні помилки в реалізації ПО, але і непродумані розробниками аспекти використання стандартних можливостей програми. Так, мабуть, найяскравішим прикладом цього є MACRO-віруси в документах системи MicroSoft Office. Можливість виконання макросів була вбудована в цю систему з самих благих спонук, але той факт, що макроси можуть запускатися на певні події (наприклад, відкриття документа) і діставати доступ на модифікацію до інших документів, відразу ж був використаний творцями вірусів зовсім не в благих цілях.
На закінчення я хотів би відзначити те, що розробка і захист прикладного програмного забезпечення вельми трудомісткий процес, що вимагає певних навиків і знань.
4. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Можаров Р.В., Можарова Н.Р., Евтеев В.В., Кузьменко О.А., Шевченко М.О. Программное обеспечение персональных компьютеров//Учебное пособие для вузов. – М.: Финстатинформ, 1999.
2. Хомоненко А.Д. Основы современных компьютерных технологий//Учебное пособие для вузов.– Ст-Петербург: Корона принт, 1998.
3. Борисов В.А. Разработка пакетов программ вычислительного типа. - М. : Изд-во МГУ, 1990.
4. http://referats.net.ua