db $0f,$20,0c0h
db 66h,25h
dd 0fffffffeh
db $0f,22h,0c0h
jmp ret_r
Перехід на мітку ret_r необхідний для очищення буфера предвиборки команд.
1.12. Відновлення регістрів МП.
Відновлення регістрів МП виконується в такий спосіб:
ret_r:
xor ax,ax { Відновлення регістрів після }
mov ds,ax { повернення в реальний режим: }
mov ds,ds:[4*$60] { DS, }
mov ss,real_ss { SS, }
mov es,real_es { ES і }
mov sp,real_sp { SP }
1.13. Дозвіл маскуємих і немаскуємих переривань.
Дозвіл маскуємих і немаскуємих переривань здійснюється за допомогою процедури en_int. Ця процедура також виконує скидання стану клавіш-перемикачів.
2. Система команд мікропроцесора :
2.1. Кодування регістрів.
При двухбітовому полі rg :
Таблиця 4.
| rg | 00 | 01 | 10 | 11 |
| Сегментні регістри | Es | Cs | Ss | Ds |
При трьохбітовому полі rg :
Таблиця 5.
| Reg | 000 | 001 | 010 | 011 | 100 | 101 | 110 | 111 |
| W=0 | Al | Cl | Dl | Bl | Ah | Ch | Dh | Bh |
| W=1 | Ax | Cx | Dx | Bx | Sp | Bp | Si | Di |
2.2. Визначення ефективної адреси.
Ефективна адреса EA операнда в пам'яті визначається в залежності від значень полів : mod і r/m :
Визначення ефективної адреси :
Таблиця 6.
| Mod | DISP | R/m | EA |
| 00 | 0 | 000001010011100101110111 | EA = (BX) + (SI)EA = (BX) + (DI)EA = (BP) + (SI)EA = (BP) + (DI)EA = (SI)EA = (DI)EA = DISPEA = (BX) |
| 01 | Disp-low с расширением со знаком | 000001010011100101110111 | EA = (BX) + (SI) + DISPEA = (BX)+(DI) + DISPEA = (BP)+(SI) + DISPEA = (BP)+(DI) + DISPEA = (SI) + DISPEA = (DI) + DISPEA = (BP) + DISPEA = (BX) + DISP |
| 10 | Disp-high : Disp-low | 000001010011100101110111 | EA = (BX) + (SI) + DISPEA = (BX)+(DI) + DISPEA = (BP)+(SI) + DISPEA = (BP)+(DI) + DISPEA = (SI) + DISPEA = (DI) + DISPEA = (BP) + DISPEA = (BX) + DISP |
| 11 | – | Кодрегистра | – |
Міністерство Освіти і Науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
Кафедра : “ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА ТА ПРОГРАМУВАННЯ”
Зав. Кафедрою xxxx.
___________ /xxxxxx./
_________________ 2002р.
ЛИСТ ЗАТВЕРДЖЕННЯ
Розробники :
Керівник проекту :
________ / xxxxxxx./
___________________ 2002р.
_______ / Хххххххххххх Х.Х./
___________________ 2002р.
2002
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
Xxxxxx- 01 13 01-1 ЛЗ
2002
Опис програми
1. Опис змінних.
2. Опис процедур і функцій.
3. Список літератури.
1. Опис змінних.
| Змінна | Тип | Призначення |
| Dlina | Integer | Загальна довжина команди. |
| Cod | Byte | Шеснадцятирічне значення коду команди. |
| i | Byte | Номер команди. |
| p | Longint | Число яке перетвориться в 16-річну форму. |
| s | String | Получене 16-річне значення. |
| Dlin_Kom | Integer | Довжина команди. |
| b1 | Byte | Байт, що йде за кодом операції. |
| Md | Byte | Значення поля mod ( Регистровій режим / режим пам'яті з довжиною зсуву). |
| Rm | Byte | Значення поля R/m( Регистр-операнд / регістри, використовувані в обчисленні зсуву ). |
| hex_tabl | Array[0..15] of char | Шеснадцятирічне значеннячисел. |
2. Опис процедур і функцій.
Процедура Analiz :
( procedure Analiz;Assembler; )
У даній процедурі знаходиться код програми, написаний мовою Assembler, що аналізується, на розмір формату команди, у наслідку, головною програмою.
Функція hex :
( function hex(p:longint):string; )
Дана функція здійснює переклад числа p у шеснадцятирічне значення, для наступного виводу його на печатку, чи екран монітора.
Функція Opred_Dlin_Kom :
( function Opred_Dlin_Kom(cod:byte;n:word):integer; )
Дана функція здійснює обчислення розміру довжини байта, який
йде відразу після КОП ( коду операції ).
Головна програма :
( program Ade; )
У тексті головної програми здійснює обчислення розміру довжини поточної команди, і перехід, по отриманій довжині, до коду наступної команди.
Список літератури :
1. "Апаратне забезпечення ІBM PC " (частина 1) Діалог - Мифи
2. "Програмування в середовищі Turbo Pascal 7.0" А.І Марченко Л.А. Марченко 1997р.
3. Методичні вказівки " Засобу обробки переривань у мові Turbo Pascal 7.0" 1993р. Ф.А. Домнін І.С.Зиков.
4. Методичні вказівки "Архітектура обчислювальних систем " 1993р. А.І. Поворознюк, І.С.Зиков, С.Ю. Леонов.
5. Методичні вказівки "Робота з машинними кодами і прямою доступ до пам'яті і портів у мові Turbo Pascal 7.0" 1993р. Ф.А. Домнін И.С. Зиков.
Міністерство Освіти і Науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
Кафедра : “ОБЧИСЛЮВАЛЬНА ТЕХНІКА ТА ПРОГРАМУВАННЯ”
Зав. Кафедрою О.Т.П.
___________ /xxxxxxx./
_________________ 2002р.
ЛИСТ ЗАТВЕРДЖЕННЯ
Розробники :
Керівник проекту :
________ / xxxxxxxxx./
___________________ 2002р.
_______ / Хххххххххххх Х.Х./
___________________ 2002р.
2002
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
Xxxxxx- 01 12 01-1 ЛЗ
2002
program Ade; { Курсовой проект по МПС на 2002г.}
uses CRT, prot; { Модуль PROT содержит константы, типы переменных, переменные, процедуры и функции для работы в защищенном режиме }
label ret_r; { Точка возврата в реальный режим }
const code_sel3 =$30; { селектор кода модуля TURBO }
s:string='Обработка прерываний в защищенном режиме';
s1:string='Скан-коды клавиш: ';
var ff:extended;
err,segcode,ip,ofs_div,ofs_next,fl1,fl2,cur_sel,cod_ofs,cod_sel,sel_descr,ofs_analiz,
ds_int,ax_,bx_,ds_,bp_,ss_,cs_,flags,sp_,w,segm,sel_cs,es_ :word;
cod_,i,lim1,lim2,prov,i_descr:byte;ss:string;dlina : integer;i_table:byte;
table:array[0..9] of record segm,ofs:word;cod,descr:byte;
end;
Real_Znach_ds : word;Real_Znach_ss : word;Real_Znach_es : word;Real_Znach_cs : word;
procedure out_GDT;{------------------Вывод таблицы GDT------------------}
var i:byte;
begin i:=1;
writeln('ТАБЛИЦА GDT');
while gdt[i].acc<>0 do begin
writeln(hex(i*8),':', hex(gdt[i].acc),' ',hex(gdt[i].base_h),hex(gdt[i].base_l),' ',hex(gdt[i].lim_l)); inc(i); end
end;
procedure Save_RG;Assembler;
asm { Сохранение значений сегментных регистров DS,SS,ES}
mov Real_Znach_ds,ds
mov Real_Znach_ss,ss
mov Real_Znach_es,es
mov Real_Znach_cs,cs
end; {save_rg}
procedure Analiz; {Assembler;}
begin
asm mov ax,2 end;
end;
procedure real_code;Assembler;
asm
inc ax
inc cx
inc ax
inc cx
mov es,es_
mov segm,ax
end;
procedure post(ofs,sel:word);
var i,cur_ofs,cur_ofs1,cur_ofs_:word; { Текущее смещение }
cod_p,cod,cod1,cod2,cod3,cod4,k,cod1_: byte;
function Dlin_Kom(cod:byte):integer;
var md, rm : byte;
begin
md:=cod shr 6;rm:=cod and 7;
case md of
$0 : case rm of
$0..$5,$7 : Dlin_Kom:=1;
$6 : Dlin_Kom:=2;
end;
$1 : Dlin_Kom:=2;
$2 : Dlin_Kom:=3;
$3 : Dlin_Kom:=1;
end;{case}
end;{Dlin_Kom}
begin
asm
mov es_,es { Сохранить ES в es_ }
end;
cur_ofs:=ofs; { Текущее смещение процедуры }
i:=1; { Номер команды процедуры }
repeat
asm
mov es,sel { Загрузить селектор в ES }
mov bx, cur_ofs
dec bx
mov al, byte ptr es:[bx] { Префикс команды: }
mov cod_p,al { cod_p }
mov al, byte ptr es:[bx+1] { 1-й байт команды (КОП): }
mov cod,al
mov al, byte ptr es:[bx+2] { 2-й байт команды }
mov cod1,al { (modregr/m): cod1 }
mov al, byte ptr es:[bx+3] { 3-й байт команды: }
mov cod2,al { cod2 }
mov al, byte ptr es:[bx+4] { 4-й байт команды: }
mov cod3,al { cod3 }
mov al, byte ptr es:[bx+5] { 5-й байт команды }
mov cod4,al { cod4 }
cmp cod,9ah { Это команда межсегментного перехода? }
jnz @2 { Если да: }
mov ax, word ptr es:[bx+2] { определение смещения }
mov cod_ofs,ax
mov ax, word ptr es:[bx+4] { и селектора перехода }
mov cod_sel,ax
mov al,0cch
mov byte ptr es:[bx+1],al
jmp @2
@1:
cmp cod,8eh { Это команда загрузки сегмента данных? }
jnz @2 { Если да: }
mov al,35h
mov byte ptr es:[bx],al
jmp @2
mov ax,sel_cs { Занесение значения CS процедуры }
mov es,ax { Real_code в регистр ES }
mov bx,offset real_code
mov al,cod_p { Запись префикса искомой команды в }
mov byte ptr es:[bx],al { качестве 1-го байта процедуры }
mov al,8bh { Замена: вместо сегментного регистра }
mov byte ptr es:[bx+1],al { будет загружаться регистр AX }
mov al,cod1 { Коррекция байта modregm/r }
and al,0c7h
mov byte ptr es:[bx+2],al
mov al,cod2
mov byte ptr es:[bx+3],al { Занесение 3-го байта }
xor ax,ax { искомое значение сегментного регистра }
@2:mov es,es_
end;
cur_ofs1:=cur_ofs;
case cod of
$88..$8B : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$C6 : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+2;
$C7 : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+3;
$B0..$B7 : cur_ofs:=cur_ofs+2;
$B8..$BF : cur_ofs:=cur_ofs+3;
$A0..$A3 : cur_ofs:=cur_ofs+3;
$8E,$8C : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$FF : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$50..$57 : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$06,$0E,
$16,$1E : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$68 : cur_ofs:=cur_ofs+3;
$6A : cur_ofs:=cur_ofs+2;
$60 : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$8F : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$58..$5F : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$07,$17,
$1F : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$61 : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$86,$87 : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$90..$97 : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$E4,$E5 : cur_ofs:=cur_ofs+2;
$EC,$ED : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$E6,$E7 : cur_ofs:=cur_ofs+2;
$EE,$EF : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$D7 : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$8D : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$C4,$C5 : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$9C..$9F : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$00..$03 : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$80,
$82,$83 : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+2;
$81 : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+3;
$04 : cur_ofs:=cur_ofs+2;
$05 : cur_ofs:=cur_ofs+3;
$10..$13 : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$14 : cur_ofs:=cur_ofs+2;
$15 : cur_ofs:=cur_ofs+3;
$FE,$FF : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$40..$47 : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$28..$2B : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$2C : cur_ofs:=cur_ofs+2;
$2D : cur_ofs:=cur_ofs+3;
$18..$1B : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$1C : cur_ofs:=cur_ofs+2;
$1D : cur_ofs:=cur_ofs+3;
$FE,$FF : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$48..$4F : cur_ofs:=cur_ofs+1;
$38..$3B : cur_ofs:=cur_ofs+Dlin_Kom(cod1)+1;
$3C : cur_ofs:=cur_ofs+2;
$3D : cur_ofs:=cur_ofs+3;