Смекни!
smekni.com

Економічні аспекти розробки та впровадження єдиного інформаційного простору університету (стр. 2 из 3)

Підсумовуючи вищесказане, можна дійти до висновку. Що на етапі розробки і тестування, досить апаратного забезпечення яке вже закуплено університетом. Для цього буде досить одного з серверів, які вже працюють і машини клієнта. А для впровадження єдиного інформаційного простору потрібно закупити серверне обладнання, так як можливостей вже існуючого серверного обладнання недостатньо. Особливо це відноситься до таких моментів, як резервне копіювання інформації. Так як серверне обладнання, яке використовується побудовано на архітектурі персонального комп’ютера. А така система не захищає дані від фізичного виходу з ладу носіїв інформації і не призначена для безперервної роботи, що дуже важливо для роботи обраної архітектури. Особливо зважаючи на те що деякі відділи навчального закладу працюють значно довше ніж основні. Що до програмного забезпечення то на сервері і персональних комп’ютерах які будуть клієнтами для даної системи буде використовуватися операційна система Windows (WindowsServer 2003-для сервера і WindowsXP для персональних комп’ютерів), таке рішення прийняте тому, що дані системи закуплені університетом. Ще одним аргументом на користь цього рішення є те, що система єдиного інформаційного простору буде написана під ці операційні системи. А от, що до терміналів то на них можна використати операційну систему Linux, головною перевагою такої системи є її безкоштовність. Що до інших аспектів, то в даній області проводиться дослідження.

Що до розробки програмного забезпечення, то було проаналізовано багато продуктів, які дозволяють створювати БД і реалізувати програмне забезпечення клієнта.Серед них були: Delphi 7, MicrosoftVisualBasic 6, MicrosoftVisualBasic 2005 ExpressEdition, MicrosoftSQLServer 2005 ExpressEdition, VisualFoxPro 9.0, MicrosoftOfficeAccess 2003. Delphi 7, MicrosoftVisualBasic 6 - були відкинуті по причині моральної застарілості і закінчення ліцензії на дані продукти. VisualFoxPro 9.0 дозволяє створити і клієнт і БД але він дає мало можливостей для захисту інформації. Тому було обрано три продукти, а саме: MicrosoftVisualBasic 2005, MicrosoftSQLServer 2005 ExpressEdition, MicrosoftOfficeAccess 2003. MicrosoftSQLServer 2005 ExpressEdition - має достатній рівень захисту і вбудовані утиліти для копіювання і відновлення даних, крім того дана версія безкоштовна. Після вичерпання його можливостей можна перейти на необмежену версію закупивши ліцензію. MicrosoftOfficeAccess 2003 - дана програма обрана як конструктор для прототипів. Головною перевагою такого клієнта є те, що він дозволяє досить швидко вносити зміни до продукту, а значить таку систему можна швидко підганяти під потреби. Це дає можливість до кінця визначити вимоги до продукту і реалізувати всі потрібні функції. Але дана програма має один суттєвий недолік, вона платна. Хоча для роботи програмного забезпечення створеного на ній досить AccessRuntime, але коли діло доходе до створення інсталяційного пакету з цим виникає проблема. Тому було прийнято рішення проводити розробку в два етапи. Спочатку виготовити прототип, а потім створити реальний продукт на MicrosoftVisualBasic 2005. Головною перевагою такого підходу я те, що VisualBasic дозволить більш гнучко використовувати базу даних, подбати про систему захисту, створювати інсталяційні пакети тощо[2, c. 36].

Програмне забезпечення для роботи з базами даних зазвичай будується за такими принципами:

1. будується один програмний продукт, який реалізує всі можливі функції, клієнт використовує тільки ті функції в яких він компетентний;

2. будується декілька програмних продуктів, які реалізують ті функції, які потрібні певному підготовленому спеціалісту для реалізації поставлених задач.

Для даного випадку доцільніше було б використати другий підхід. Але його недолік в обмеженості функцій. Наприклад, якщо одна особа замінює іншу, то для її роботи потрібно встановити їй додаткову копію ПЗ, яка б дозволила тимчасове виконання функцій. Крім того, потрібно дозволити цій особі доступ до таблиць, які вона раніше не використовувала. Такий підхід не дозволяє швидко реагувати на такі обставини. Крім того кожен з цих підходів має суттєвий недолік. Він відноситься більше до програмування ніж до експлуатації. Суть його в тому, що великий продукт, який має безліч функцій важко піддається корегуванню помилок. Оскільки в продукті досить багато коду, то потрібно витрачати час щоб зрозуміти, яка саме частина цього коду викликає збій. А якщо бути більш точним, то де і в яких випадках виникає помилка. Тому була розглянута ідея, яка була подана одним з викладачів, який досить часто стикався з такими проблемами, при супроводженні великих програмних продуктів.

Суть ідеї в створенні в використанні Plugin - модулів. Plugin - це зазвичай окремий файл, або декілька файлів, які поставляються автором продукту або сторонніми виробниками і дозволяють розширювати можливості готового програмного забезпечення без потреби переписувати програмний код цього продукту. Тобто, це модуль який програмується спеціальним чином і в потрібний момент може бути підключений до готового програмного продукту, для розширення його функцій. Мова програмування MicrosoftVisualBasic 2005 підтримує реалізацію такої можливості[3, c. 78].

Якщо розглянути програмні продукти, які працюють з базами даних, то можна виявити цікаву закономірність, а саме - всі функції, які реалізуються, мало зв’язані. Тобто, якщо потрібно відредагувати певний довідник, то викликається окрема форма, яка дозволяє працювати саме з цією таблицею. Зазвичай, ця форма мало зв’язана з іншими і може бути відділена в окремий модуль. Тепер, якщо декілька різних АРМів працюють з цим довідником, то до них потрібно просто приєднати цей модуль. Якщо в ньому виникають помилки, то для їх пошуку і усунення потрібно значно менше часу, так як цей модуль містить набагато менше коду і, що більш важливо, мінімально взаємодіє з іншими часинами програмного коду[4, c. 126].

Такий підхід дозволяє не створювати окремі АРМ, а створювати набори Plugin - модулів для їх реалізації. Що в свою чергу дозволяє без зусиль створювати максимально функціональні продукти, не відволікаючи користувачів додатковими меню і функціями. Причому для створення таких продуктів не потрібно змінювати код, досить просто приєднати потрібний Plugins-модуль.

На основі вищесказаного видно, що продукт має складатися з двох частин: головного модуля і набору Plugins - Модулів, які дозволяють виконувати спеціалісту поставлені задачі. Головний модуль повинен включати в себе три механізми, а саме:

¾ механізм безпеки;

¾ механізм доступу до бази даних;

¾ механізм для підключення Plugins - модулів.

В свою чергу механізм доступу до БД, повинен включати механізм авторизації на MicrosoftSQLServer 2005, а також механізми читання і запису даних. Механізм безпеки повинен давати можливість, перевіряти особистий підпис користувача і на основі таблиці безпеки підключати лише дозволені Plugins - модулі. Механізм для підключення Plugins - модулів - реалізується програмно і дозволяє Plugins - модулям, через механізм доступу до БД брати звідти дані, обробляти і виводити всю потрібну інформацію в головному модулі[5, c. 145].

Даний підхід максимально виправдовує себе при використанні термінального сервера. Оскільки на накопичувачі буде знаходитись один програмний файл, який реалізовуватиме головний модуль і Plugins - модулі. Щоб налагодити цей продукт для різних користувачів, адміністратору досить відредагувати таблиці безпеки. В них він повинен призначити ім’я і пароль, для доступу до електронного підпису і таблицю Plugins - модулів користувача. Коли користувач введе ім’я і пароль для доступу до особистого підпису, система отримає доступ до таблиці Plugins - модулів користувача, з якої прочитає інформацію про потрібні модулі і задіє їх. Ті в свою чергу створять головне меню. Така система дозволяє швидко реагувати на непередбачувані обставини і змінювати можливості користувачів не перевстановлюючи програмне забезпечення.

Для реалізації програмного забезпечення такого рівня потрібно звернути особливу увагу на питання безпеки. Бо навмисне змінювання або знищення даних такої системи матиме негативні наслідки.

Обладнання сервера підлягає більш жорстким стандартам якості і напрацювання на відмову. Тобто використовуються більш якісні матеріали, додаткові системи дублювання інформації, системи безперервного живлення, високошвидкісне обладнання. А головне така система набагато потужніша за звичайний комп’ютер, так як все навантаження перекладається на неї. Все це зумовлює більш високі ціни на таке обладнання.

Наступним позитивним ефектом в такій технології є економія на програмному забезпечені. Оскільки все ПЗ встановлюється на сервері, то і витрати на ліцензії значно знизяться. З іншого боку розроблене ПЗ перейде у власність університету, а унікальність продукту дозволить в подальшому створити свою торгову марку і продавати його подібним структурам. В такому разі сума витрачена на розробку і впровадження окупиться за декілька років. Крім цього не потрібно витрачати кошти на навчання персоналу і оновлені версії так, як цим будуть займатись самі працівники ІТ-відділу.

Крім цього звільняться площі, які використовуються для збереження паперової документації, так як більшість документів відтепер буде реалізована в електронному вигляді.

Ще однією перевагою такої системи є можливість віддаленої взаємодії викладача і студента, тобто використання дистанційного навчання.

Висновки

Отже, як видно, така система дає багато переваг як суто практичних так і економічних.

Перше, що дає така система, це можливість перегляду і редагування даних, відповідно до допуску, з будь-якого робочого місця, або загального терміналу (для студентів, так як вони постійного робочого місця не мають). Зменшується час підготовки стандартних звітів, так як ця операція автоматизована і для їх підготовки потрібно натиснути відповідну кнопку. Ще однією можливістю є отримання статистичних даних і оцінок роботи, як навчального закладу в цілому так і окремих його частин. Це дасть можливість корегувати роботу навчального закладу.