· підтримуваним мережевим середовищем передачі (network media), тобто: встановленими на карті гніздами для приєднання мережевого кабеля;
AUI — коаксіальний кабель;
BNC — коаксіальний кабель;
RJ45 вита пара;
або гніздо для підключення до волоконної оптики;
· розрядністю: 8 біт (вийшли з використання), 16 біт і 32 біта. Варто очікувати появи 64 бітних мережних карт;
· шиною даних, по якій йде обмін інформацією між материнською платою і мережною картою: ISA, EISA, VL-Bus, PCI і ін;
· швидкістю роботи: 10Mbit, 100Mbit, 1000Mbit.
· тип мікросхеми контролера (chip, chipset), на якому дана плата виготовлена, який визначає тип використовуваного драйвера і все інше: розрядність, тип шини і т.д.;
MAC-адреса — унікальний серійний номер пристрою, що однозначно ідентифікує його в мережі. MAC-адреса має довжину 6 байт і звичайно записується в шістнадцятковому вигляді, наприклад 12:34:56:78:90:AB. Двокрапки можуть бути відсутні, але їхня наявність робить число більш читабельним. Кожен виробник привласнює адреси з приналежного йому діапазону адрес. Перші три байта адреси визначають виробника. У випадку виявлення двох пристроїв, у одній мережі з однаковою, MAC-адресою, що досить малоймовірно, необхідно змінити пристрій на інший або адреса пристрою за допомогою відповідних програм налагодження виробника.
При роботі мережеві адаптери "слухають" усі повідомлення, що передаються у мережі, і шукають у кожному повідомленні свою MAC-адресу. У випадках співпадання пристрій (адаптер) приймає, декодує повідомлення і передає далі пристрою опрацювання. Для відправлення повідомлень усім пристроям одночасно (broadcasting) використовуються спеціальні способи розсилання повідомлень.
Для передавання даних на великі відстані використовуючи телефонні лінії використовують спеціальні пристрої модеми. Назва модем походить від слів МОдуляція + ДЕМодуляція. Претворення цифрових сигналів у телефонні називають "модуляцією", а телефонних в цифрові - "демодуляцією".
Модем може "набирати" номер, "знімати трубку" під час вхідного звінка. Для управлення модемом використовуються спеціальні AT команди, що починаються з літер AT (допускаються маленькі або великі літери):
· ATZ ініціалізація модема;
· ATDP53007 набрати номер 53007, використовуючи імпульсний метод набору;
· ATDT53007 набрати номер 53007, використовуючи тональний метод набору;
· ATA ручна відповідь на звінок.
Для встановлення сеансу зв’язку потрібно спеціально домовлятися, одночасно виконувати програму встановлення зв’язку використовуючи однаковий протокол.
Якщо врахувати вартість телефонного зв’язку то використання модему доцільне при передаванні, прийманні невеликих обсягів інформації.
Топологія, з англ., означає просторову структуру з'єднання учасників мережі (серверів, робочих станцій) мережі.
Вибір топології визначає просторову структуру і розміщення комп'ютерів об'єднаних у мережу, а також розподільні пристрої, що необхідні для з'єднання кабелів. Правильно вибрана топологія спрощує масштабування (розширення) мережі у майбутньому. Назви різних топологій обумовлені зовнішнім видом схеми підключення кабелів між серверами і робочими станціями. Основні типи — шина, зірка, і кільце. Якщо в мережі використовується кілька топологій одночасно, то говорять про комбінованутопологію.
Шинна топологія. При використанні топології з загальною шиною (рис.__), усі робочі станції, сервери підключені до одного загального кабелю. Щоб зрозуміти цей варіант топології, представимо окремі комп'ютери, включаючи сервер, як автобусні зупинки на маршруті автобуса. Встановлення постійного зв'язку між такими окремими зупинками називається мережевою шиною.
Головні властивості топології шина:
· низька вартість;
· простота модернізації, нові хости можуть бути легко підключені до шини, проте, якщо
· недостатня надійність. Надійність роботи мережі залежить від якості з'єднання у кожному сегменті кабелю. Якщо шинний кабель розірветься внаслідок розтягу або дефекту, то вся мережа вийде з ладу.
Зірка. При використанні топології зірка всі робочі станції підключаються безпосередньо до спеціального розподільного пристрою, що управляє обміном повідомлень (рис.3).
Головні властивості топології зірка:
· простота розширення системи, приєднання нового учасника мережі здійснюється приєднанням його до розподільного пристрою.
· надійність, у випадку виходу з ладу або пошкодження мережевого кабелю, мережа залишається у робочому стані.
· кількість учасників мережі визначається розподільним пристроєм;
· потрібно більша кількість кабелів, ніж для шинної топології;
· складність монтажу, можуть виникнути проблема з розташуванням розподільного пристрою, які бажано встановлювати біля робочих станцій, з метою запобігання прокладання занадто великої кількості проводів.
Кільце. При використанні цієї топології, рис., сервер підключається до робочих станцій так, як і у випадку мережі з загальною шиною — з тією відмінністю, що останні комп’ютери на шині також підключені один до одного, створюючи тим самим замкнуту петлю. В цій топології використовують повторювачі, які фірма IBM називає модулями багатостанційного доступу (Multistation Access Unit — MAU). Прикладом такої мережі може бути мережева технологія фірми IBM — Token-Ring.
Головні властивості топології кільце:
· простота розширення системи;
· мала кількість кабелів.
· надійність роботи мережі залежить від якості кожного з'єднання, та працездатності учасників мережі, якщо один мережевий комп'ютер вийде з ладу або хоча б одне з'єднання буде порушене мережа вийде з ладу. На практиці в якості запобіжних заходів роблять дублюючу прокладку кабелю, щоб забезпечити постійно замкнуте кільце.
Комбінована топологія. Досить часто приходиться мати справу не з однією конкретно вибраною топологією а кількома, коли різні відділи використовують для своїх локальних мереж різні топології. У таких випадках говорять що використовується комбінована топологія.
Наприклад, відділ кадрів використовує мережу з загальною шиною, бухгалтерія — Token-Ring, а адміністрація використовує топологію зірка.
Ідеальна топологія. Кожна топологія має свої переваги і недоліки. В даний час найбільше популярна мережева топологія — шина, зірка, хоча і кільце використовується досить часто. При проектуванні структури мережі необхідно уважно розглянути, яка топологія найбільше придатна до конкретних вимог.
До цього часу ми говорили про об’єднання комп’ютерів у мережу, але ні разу не згадали про пристрої опрацювання даних, функції які вони можуть виконувати. На рівні середовища обміну даних, пристроїв приймання та передавання всі учасники мережі є рівноправними, між ними немає ніякої відмінності. Різниця з’являється на рівні опрацювання даних. Основне призначення комп’ютерних мережа є спільне використання визначених ресурсів, тобто якийсь комп’ютер виділяє ресурси, інший їх використовує.
Якщо розглядати структуру комп’ютерної мережі з цієї точки зору то можна виділити комп’ютер, що виділяє ресурси у мережу, тобто дозволяє користуватися своїми дисками, принтерами іншим — сервером. І комп’ютер, що використовує надані ресурси — клієнт, або робоча станція.
Локальна мережаявляє собою комунікаційну систему, що дозволяє спільно використовувати ресурси та периферійні пристрої комп'ютерів залучених до мережі, такі як принтери, плоттери, диски, модеми, приводи CD-ROM та інше. Це досягається за допомогою спеціально обладнаних комп’ютерів з‘єднаних між собою середовищем обміну даних і встановленим відповідним програмним забезпеченням.
Хост – учасник мережі: комп'ютер, спеціальний принтер тощо. Невеликі скупчення хостів називають сайтами (site).
Мережа — сукупність хостів які обмінюються повідомленнями, часто покладаючись на послуги хостів-посередників для передачі даних між учасниками.
Сервер — досить потужний комп’ютер який надає свої ресурси (диск, принтер) для спільного використання іншими учасниками мережі.
Робоча станція — це персональний комп’ютер приєднаний до мережі і може використовувати ресурси сервер.
Програми, що виконуються на різних комп’ютерах мережі можуть використовувати файли, що зберігаються на сервері, робочі станції мають можливість користуватися потужним лазерним принтером, що приєднаний до сервера (що не забороняє іншим клієнтам мати локально приєднанні принтери).
Переваги: простота побудови даної мережі, всі комп’ютери залучені до роботи.
Недоліки: децентралізація ресурсів, складність адміністрування.
У випадку коли є один, або кілька комп’ютерів, що надають свої ресурси для спільного використання, контролюють використання спільних ресурсів говорять про мережу з виділеним сервером. У мережі два три і більше серверів. Наприклад один виконує функції файлового сервера, другий сервера друку і поштового сервера.
Мережі з виділенним сервером більш спеціалізовані і використовують у мережах з великою кількістю робочих місць, де необхідно централізовано зберігати і опрацьовувати дані (документи, бази даних), забезпечити надійний контроль за використання мережевих ресурсів.
Переваги: централізоване адміністрування, можливість контролю доступу, централізовене зберігання даних.
Недоліки: виділення окремого комп'ютера найчастіше, самого потужного для виконання тільки функцій сервера, топологія мережі може бути досить складною.
Міжнародна організація стандартизації (ISO) запропонувала модель для розробки відкритих систем, тобто таких, що можуть обмінюватися повідомленнями з іншими системами. Відповідно до запропонованої моделі середовище зв’язку поділено на 7 рівнів (рис __). Сукупність цих рівнів називається моделлю взаємодії відкритих систем (моделлю ISO/OSI).