У ескіз можна скопіювати зображення із створеного раніше креслення або фрагмента. Це дозволяє при створенні тривимірної моделі використовувати існуючі плоскі креслення.
КОМПАС-3D має в своєму розпорядженні різноманітні засоби для побудови об'ємних елементів. Проте деякі типи операцій є базовими. До цих основних операцій можна віднести наступні:
– операція витискування – витискування ескіза в напрямі, перпендикулярному площині ескіза;
– операція обертання – обертання ескіза навколо осі, що лежить в площині ескіза;
– кінематична операція – переміщення ескіза вздовж напрямної;
– операція по перетинах – побудова об'ємного елементу по декількох ескізах, які розглядається як перетин елементу в декількох площинах.
Операція може мати додаткові можливості (опції), які дозволяють змінювати або уточнювати правила побудови об'ємного елементу.
Як малюнки (растрові зображення), так і креслення (векторні зображення) мають свої переваги і недоліки.
Перевага растрових програм – у природному способі створення зображень.
Недолік – в обмеженій щільності піклелів (російською – «разрешение», англійською – «resolution», адекватного українського терміну не існує, дослівний переклад: аналіз, розподіл на складові частини).
Оскільки бітова карта складається з фіксованого числа пікселів, дозвіл зображення (число пікселів на дюйм – dpi) залежить від розміру, в якому зображення роздруковується. У роздруківці невеликого розміру пікселі маленькі і дозвіл високий; роздруківка великого розміру збільшує пікселі й знижує дозвіл. Зображення на повний екран 800х600 пікселів дає безупинну зміну кольору лише в роздруківці розміром близько 2х1,5 см. При збільшенні чітко проявляються окремі пікселі, що утворять зазублини на місці гладких ліній. Поліпшити ситуацію можна, збільшивши число пікселів у зображенні, але це різко збільшить об'єм файла. Наприклад: цифрове фото 1200х800 у tiff-форматі займає близько 3 МБ на диску.
Висновок
В основу САПР малювання закладені методи, характерні для традиційного образотворчого мистецтва. Засоби ж креслярських САПР не мають аналогів у реальному світі. Процес векторного креслення можна назвати конструюванням. Кожний об'єкт можна редагувати незалежно від інших, це одна з переваг об'єктного підходу, проте зображення доводиться будувати поетапно.
У креслярській програмі лінії, фігури і текст задаються математичними вираженнями, що дає можливість автоматично настроювати їх на максимальний дозвіл пристрою виведення. У результаті роздруковане зображення буде гладким і контрастним, незалежно від розміру. Ще одна перевага креслень полягає в тому, що для них не потрібно багато місця на диску. Об'єм файла з кресленням залежить тільки від кількості і складності об'єктів, що складають це креслення, тому розмір креслення, на відміну від малюнка, практично не впливає на цей об'єм.
Слід зробити висновок, що користувачу варто мати на комп'ютері програми обох видів. Конкретний вибір програмного забезпечення залежить від виконуваних задач та особистих уподобань, але для професійної інженерної діяльності, для створення різноманітних креслень можна рекомендувати застосовувати пакети і КОМПАС і AutoCAD.
Ефективність CAD-системи значною мірою визначається можливостями прикладного програмного забезпечення, під котрим звичайно розуміють набір програм, які реалізують вирішення на комп'ютері конкретних задач проектування. Аналіз застосування CAD-систем показує, що вони використовуються для виготовлення робочої конструкторської документації, дизайнерських розробок, інженерних розрахунків технологічної підготовки виробництва і моніторингу якості продукції. З кожним роком складність прикладного програмного забезпечення зростає, а це, в свою чергу, ще більше підвищує вимоги до технічної досконалості апаратної частини комп'ютера. Крім того, значно підвищились вимоги до професійної підготовки інженера-користувача.
Слідові, ефективність застосування CAD-систем при розробці конструкторської документації забезпечується такими її можливостями:
· наявністю засобів модифікації: копіювання, повороту, переносу, вирівнювання, масштабування, побудови дзеркального зображення та ін.
· використанням готових фрагментів креслень, конструктивних і геометричних елементів, уніфікованих конструкцій, стандартних виробів;
· веденням діалогу з комп'ютером у звичних для конструктора термінах і зі звичними для нього об'єктами (графічними зображеннями);
· наявністю мовних засобів опису типових моделей-представників креслень об'єктів, коли процес створення конкретного креслення виробу зводиться до завдання розмірів – система параметризації;
· одержанням креслень високої якості, оформлених за стандартами ЕСКД шляхом виведення на плотери, принтери та інші пристрої.
· можливостями використання локальних та глобальних комп’ютерних мереж.
Істотною перевагою системи Solid є високий ступінь інтегруємості із системою високого рівня Unigraphics, тому що системи підтримує одна компанія, у них використовується одне графічне ядро. Технологія конструювання в Solid Edge аналогічна до інших розвинених систем: конструктивні елементи задаються у вигляді перетинів 3D форми, ці перетини шляхом витягування або обертання перетворять у модель деталі.
Побудова CAD систем значно спрощується, якщо вони створюються на базі універсального, відкритого середовища проектування для реалізації графічних можливостей САПР. Прикладами такого середовища є системи КОМПАС-3D (як на мене він простіший в користуванні, в порівнянні з ACAD, чи Solid) і AutoCAD – універсальні графічні система, в основу структури якої покладено принцип відкритої архітектури, що дає змогу адаптувати й розвивати функції програм стосовно конкретних задач і вимог.
У системі КОМПАС для тривимірного твердотільного моделювання використається оригінальне графічне ядро. Синтез конструкцій виконується за допомогою булевських операцій над об'ємними примітивами, моделі деталей формуються шляхом видавлювання або обертання контурів, побудовою по заданих перетинах. Можливе завдання залежностей між параметрами конструкції, розрахунок масінерційних характеристик.
У процесі виконання даної роботи були вивчені сучасні CAD системи, вивчені можливості інтеграції в них. У ході роботи були вивчені різні методи інтеграцій в CAD-системи, а також різні алгоритми взаємодії з геометричними ядрами цих систем.
1. Ли К. Основы САПР (CAD/CMA/CAE). – СПб.: Питер, 2004. – 560 с.
2. Прерис А.М. SolidWorks. Учебный Курс. – СПб.: Питер, 2006. – 528 с.
3. Сайт «SolidWorks Russia» [электронный ресурс]: http://www.solidworks.ru/products/solidworks/
4. Сайт «Википедия» – [электронный ресурс]: http://ru.wikipedia.org/
5. Краснов М. Unigraphics для профессионалов – М.: Лори, 2004. – 319 с
6. Сайт «Sapr RU» – [электронный ресурс]: http://www.sapr.ru/article.aspx? id=6645&iid=272
7. Сайт «Cad DP UA» – [электронный ресурс]: http://www.cad.dp.ua/obzors/karnel.php
8. Сайт «MaiRu» – [электронный ресурс]: http://www.mai.ru/~apg/Volume7/Number15/bur715.pdf
9. Сайт «IntKiev» – [электронный ресурс]: http://www.int.kiev.ua/technol/ug_rus4.htm
10. Сайт «CADALYST» – [электронный ресурс]: http://www.cadalyst.com