Смекни!
smekni.com

Периферійне обладнання та мережеві технології (стр. 4 из 4)

Браузери забезпечують можливість переміщуватися простором Всесвітньої павутини. Переглядаючи веб-сторінки, що містять гіперпосилання, і клаца­ючи їх, користувач може швидко переходити від однієї сторінки до іншої (5, С.212).

На сьогодні найбільшого поширеннянабули браузери InternetExplorer, MozillaFirefox, Opera, Google Chrome.

InternetExplorer

Internet Explorer for Mac (Internet Explorer Macintosh Edition) — браузер, якийрозробляла Microsoft для Mac OS, спочаткунабазікоду Internet Explorer. Згодомкодверсійрозділили. Internet Explorer бувбраузером, якийпостачавсязазамовчуванняму Mac OS з 1997 по 2003 рік, після Netscape Navigator іпередвиходомпершоїверсіїбраузера Apple Safari. Такерішеннябулоприйнятепіслязначноїінвестиції Microsoft у Apple. Останнє значне оновлення було 27 березня 2000 року. Остання версія - 5.2.3 (16 червня 2003). У червні 2003 року Microsoft оголосила про припинення робіт з удосконалення та оновлення продукту, також у заяві говорилось про те, що компанія буде вести технічну підтримку продукту до кінця 2005 року. 31 січня 2005 року браузер зник з списку доступних продуктів, а 31 грудня 2005 року Microsoft припинила технічну підтримку Internet Explorer for Mac. Microsoft коментує подібне рішення завершенням життєвого циклу продукту і пропонує використовувати інші сучасні браузери (як приклад приводиться Apple Safari).

Для роботи в Iнтернеті необхідно мати простий і зрозумілий інструмент, який дозволив би використовувати всі можливості мережі. Одним з таких інструментів є пакет програм Internet Explorer(MIE), розроблений фірмою Microsoft . Основним сервісом в Iнтернеті останнім часом стала Всесвітня павутина (WWW), тому головною програмою пакета Internet Explorer є програма перегляду Web-сторінок. Отже, Internet Explorer - провідник Iнтернета, що підтримує можливості, закладені розробниками Web-сторінок. Оскільки Iнтернет - це не лише Всесвітня павутина, то в комплект Internet Explorer входить також програма для роботи з електронною поштою Internet Mail, яка підтримує стандартні поштові протоколи Iнтернета. Крім того, надана можливість роботи з новинами за допомогою програми Internet News.

Mozilla Firefox

Mozilla Firefox (укр. МозіллаФайрфокс, Жар-лис, Вогнелис) — безплатнийвеб-оглядачзвідкритимкодом, заснованийнаядрі Gecko (Проект Mozilla). Післявипускуверсії 1.0 9 листопада 2004 рокуодержавсхвальнівідгукивідбагатьохвидань, включноіз «Форбс» [1]] і «The Wall Street Journal» [2]. Ізбільшяк 25 мільйонамизавантаженьзголовногосайтувперші 100 днівпіслявипускуверсії 1.0, Firefox ставоднієюізнайуживанішихпрограмізвідкритимкодом. 19 листопада 2005 року (за 344 дні після випуску версії 1.0) Firefox було завантажено в 100 мільйонний раз. Станом на червень 2007 Firefox має 15 % ужитку в світі. Існують версії для Windows, Mac OS X, Linux, OS/2, FreeBSD, Solaris й інших операційних систем.

На відміну від найрозповсюдженішого на початок 2005 року, вбудованого в Windowsвеб-оглядача InternetExplorer, Firefoxзабезпечує вищий рівень безпеки користувача, здатний захищати його від нав'язливої реклами, має низку нових можливостей, таких як: • блокування вікон-поплавців; • відкриття сторінок у вкладках, а не в окремих вікнах; • додатки, що надають нові можливості, наприклад, IETab, ScrapBook, Firebugтощо, сотні найменувань; • теми, які змінюють зовнішній вигляд. Під час розробки Firefoxособлива увага приділялась підтримці стандартів W3C. Тому іноді веб-сайти, написані з порушенням стандартів у розрахунку на перегляд лише в Internet Explorer, можуть відображатись неправильно. Тепер, зокрема через поширення Firefox, такі сайти трапляються все рідше. На відміну від Mozilla Suite, який представляє собою набір веб-орієнтованих додатків, Firefox — лише веб-оглядач, він менший, швидший і простіший у використанні. Також Firefox надає деякі додаткові можливості, наприклад настроювані панелі інструментів.

Opera

Opera (Опера) — браузер (веб-оглядач), який може впоратися з багатьма задачами, пов'язаними з Інтернетом, тобто не лише з переглядом веб-сторінок, а й з надсиланням та отриманням електронної пошти, завантаженням файлів, доступом до ftp-серверів, веденням списку контактів та Інтернет-чатом. Вважається одним із найшвидших браузерів. Браузер Opera було розроблено компанією OperaSoftware, розташованою в Осло, Норвегія. Він працює на багатьох операційних системах, включно з MicrosoftWindows, Mac і Linux. Також він займає одну з найвищих позицій серед браузерів для мобільних телефонів (OperaMini), смартфонів і КПК (кишенькових персональних комп'ютерів). Браузер Opera безкоштовний для персональних комп'ютерів. Міжнародна версія браузера має багатомовний інтерфейс, включаючи український.

Google Chrome

Google Chrome — веб-оглядач розроблений компанією Google. Його програмна архітектура була створена з чистого аркуша (однак використовуючи інше програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, у тому числі компоненти WebKit та Mozilla) з метою задоволення поточних потреб користувачів. Нова архітектура насамперед визнає той факт, що на сьогодні більшість веб-сайтів є не просто веб-сторінками, але веб-програмами. Заявленими перевагами даної архітектури є підвищена стабільність, швидкість, безпека, а також чистий, простий та ефективний інтерфейс користувача.

Після 100 днів тестування в стадії публічної бети Google випустив версію 1.0 свого оглядача 11 грудня 2008 року.

У листопаді 2009 Google представила бета-версії свого оглядача для Mac OS та Linux.

На відміну від багатьох інших браузерів, в Chrome кожна вкладка є окремим процесом. У випадку, якщо процес обробки вмісту вкладки зависне, його можна буде закрити без ризику втратити всі дані в браузері.

У Chrome для обробки сценаріїв JavaScript використовується V8 JavaScript.

У браузер включений відладчик JavaScript, консоль JavaScript і менеджер завдань, в якому можна дізнатися, скільки пам'яті використовує кожна вкладка — і закрити найбільш ненажерливу.

5. Задача

Для створення бази даних відкриваємо Access- «Нова база даних»потім натискаємо кнопку ОК. Появляється вікно Файл нової бази даних, у якому вказуємо ім’я файлу бази даних, у нашому випадку – «Автопродажа».

Після чого відкриється вікно бази даних. У ньому перераховані такі способи створення таблиць: створення в режимі конструктора, створення за допомогою майстра таблиць, створення шляхом введення даних. Обираю «Створення в режимі конструктора».

У структурі таблиці вводжу назви полів: «Власник», «Марка», «Модель», «Рік випуску», «Пробіг», «Вартість» та визначаю тип даних цих полів. Вибираю ключове поле - «Марка».

Після чого вводжу дані в таблицю.

Після чого вводжу дані в таблицю. Виділяю поле «Марка»,викликаю контекстне меню, вибираю дію «Добавить столбец»,з’являється новий стовпець ,який командою контекстного меню перейменовую у назву «Власник» і вводжу дані.

Виділяю поле «Пробіг» командою віконного меню «Записи»- «Сортировка по возростанию» відсортовую записи.

Список використаної літератури

1.Дибкова Л.М. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, перероблене, доповнене – К.: Академвидав, 2005. – 416 с.

2. Інформатика. Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології: Посібник/ Браткевич В.В.; Бутов М.В. ; Золотарьова І.О.; Пушкарь О.І. - К., Академія, 2001: 693 с.

3. Інформатика: Комп'ютерна техніка; Комп'ютерні технології: Підручник/ За ред. О.І. Пушкаря. - К., Академія, 2003: 703 с.

4. Інформатика: Комп'ютерна техніка; Комп'ютерні технології: Підручник для вищих навч. закл./ Баженов В.А.; Венгерський П.С.; Горлач В.М. - К., Каравела, 2004: 461 с.

5. Інформатика: теоретичні основи і практикум: Підручник для студ. вузів/ Литвин І.І.; Конончук О.М.; Дещинський Ю.Л. - Львів, Новий Світ-2000, 2006: 304 с.

6. http://uk.wikipedia.org/