Тяжкимнаслідком війни стало масове сирітство. Мільйони дітей залишилися без батьків. Катастрофічне погіршилися побутові умови населення- Близько 10 млн жителів України, домівки яких були зруйновані, тулилися в землянках, бараках, інших тимчасових приміщеннях. Багато жителів сільської місцевості мешкало ухлівахразом із худобою, яка гріла їх своїм теплом. Хоч якийсьдах над головою вважався благом.
Промисловість і сільське господарство України були вщент зруйновані. Лише прямі збитки, завдані народномугосподарству республіки, становили величезну суму - 285 млрд.крб.Вона вп'ятеро перевищувала державнівитрати на будівництво нових заводів, фабрик, електростанцій, шахт таінших державних підприємств у роки довоєнних п'ятирічок. Навіть у РосійськійФедерації збитки становили менше - 249млрд. крб.Що ж до загальних втрат,яких зазнали населення і народне господарствоУкраїни, товони сягали майже 1,2 трлнкрб.
Катастрофічне скоротилось виробництво промислової продукції. У 1945 р. в Україні видобуто лише 36% вугілля, вироблено близько 20% електроенергії, виплавлено 17% чавуну, 15,4% сталі порівняно з показниками 1940 р. Велика кількість виробів для задоволення елементарних побутових потреб (посуд, відра, голки, шкарпетки, сірники, ножиці, мило тощо)не виготовлялась зовсім абовиготовляласьу мізерних кількостях.
Надзвичайно тяжкимнаслідкомвійни стало різке скорочення чисельності трудовихресурсів, особливо кваліфікованих кадрів.Це призвело до масового залучення на важку, малокваліфіковану працю у вугільну і металургійну промисловість жінок, які у 1947 р. складали вцих галузях близько 35% працюючих.На багатьох роботах використовувалася праця підлітків.Все це призводило до травмування, каліцтв, людських втратнавиробництві.
ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯНАРОДНОГОГОСПОДАРСТВА
Відбудова народного господарства проходила у напруженій міжнародній обстановці. Відносини між СРСР та іншими країнами антигітлерівської коаліції незабаром після закінчення Другої світової війни різко погіршилися. Прагнення сталінського керівництванав'язати країнам СхідноїЄврописоціалізм радянськогозразкавикликало жорстку протидію США й Англії. Протистояння все більше загострювалося, набуваючи різких, відкритих форм. Почалася «холодна війна»ігонка озброєнь.
Швидко згорталися торгові відносини між Сходом і Заходом. Навіть передбачені договорами поставки матеріалів, устаткування та обладнання затягувалися, а то й взагалі припинялися. США відмовились поставляти турбіни і генератори для Дніпрогесу, сталевий жест для машинобудівних заводів. Ці та інші вироби були віднесені урядом США до стратегічних, що виключало неможливість їх продажу СРСР. У 1948 р, із-за кордону в УРСР надійшло вдвічі менше устаткування, ніж у 1946 р.
Взаємними зусиллями міжСРСР і США та їхніми партнерами було зведено «залізну завісу». Однією з найголовніших передумов переходу до мирного будівництва була демобілізація військовослужбовців армії. Почавшись після війни в умовах загострення міжнародної обстановки, вона набула затяжного характеру. За три повоєнних роки в Україну повернулося 2,2 млн. солдатів і офіцерів. Почалося повернення колишніх полонених радянських воїнів та громадян, вивезених на примусові роботи до Німеччини. На кінець 1945 р. після багатьох перевірок, часто невиправданих і принизливих, в Україну повернулося близько 800 тис. чоловік. Такі перевірки витримали далеко не всі.Накінець 1947р. зНімеччини в Україну повернулось 1 млн. 250 тис. чоловік, насильно вивезених на каторжні роботи до Рейху. Майже 300 тис. з них звинувачені в державній зраді і депортовані до Сибіру. Багатьом військовополоненим і вивезеним на примусові роботи інкримінувалося співробітництво з окупантами. З фашистської каторги вони потрапили в інше пекло — сталінські табори (ГУЛАГ). Не бралося до уваги навіть те, що багато з них хоробро воювали, були удостоєні високих урядових нагород, стали офіцерами.
1. Бушин М.І., Коваль В.І., Дмитренко М.Г., Горенко Л.М., Горкун А.І. Становлення української державності в 20 ст. / Микола Іванович Бушин (ред.). — К., 1998. — 271 с.
2. Гермайзе О. Нарис з історії революційного руху на Україні. — Б.м., Б.р. -Т.І.-389 с.
3. Горєлов М.Є. Передвісники незалежної України: Історичні розвідки. — К., 1996.-156с.
4. Грабовський С., Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. — К., 1995. — 607 с.
5. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації Х1Х-ХХ ст. — К., 2000. — 360 с.
6. Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ-початку XX ст. — Чернівці, 1999. — 574 с.
7. Іванченко Р.П. Історія без міфів. Бесіди з історії української державності.-К., 1996.-336 с.
8. Історія держави і права України / за ред. В.Г.Гончаренка. — К., 1996. — 288 с.
9. Крипякевич І. Історія України. — Львів 1990. — 511 с.
10. Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття — К., 1993.-413 с.
11. Полонська-Василенко Н. Історія України. У 2 т. — Т.1- К., 1992. — 640 с.
12. Субтельний О. Україна: історія / Пер. з англ. Ю.І.Шевчука; Вст. ст. С.В.Кульчицького. — 2-е вид. — К., 1992. — 512 с.