Судові функції, крім князя, здійснювали і представники місцевої адміністрації — посадники, волостелі та їх помічники.
У Київській Русі активно йшов процес становлення вотчинного суду. Це був суд землевласників над феодальне залежним населенням, який здійснювався на основі імунітетних жалувань. Виникнення вотчинного суду пов'язано зі зростанням великого землеволодіння й утвердженням феодальних відносин на Русі. Про ці суди згадується у літописі і грамоті новгородського князя Мстислава Володимировича Юр'єву монастирю 1130 р.
Запровадження християнства у Київській Русі і зростаючий вплив церкви на віруючих визначили виникнення церковного суду. Судові функції здійснювали єпископи, архієпископи і митрополити. При вирішенні справ, які стосувалися чернецтва і населення залежного від монастирів, у ролі судової інстанції виступав архімандрит. Церковному суду з усіх справ підлягали так звані церковні люди. Підсудними церкви були оголошені також справи, так чи інакше пов'язані з релігією, незалежно від учасників судового процесу. До них належали всі справи, що виникали з шлюбно-сімейних відносин. Церковний суд розглядав також справи про святотатство, чаклунство і знахарство, про здійснення колишнього дохристиянського язичницького культу.
7. Використана література
1. Бойко. Історія України. Запитання і відповіді. - К., 97 р.
2. Орест Субтельний : Історія України. – К., 93 р.
3. Полонська-Василенко Наталія: Історія України (Том 1) – К., 95 р.
4. Довідник з історії України. За редакцією І.Підкови та Р.Шуста. - К., 95 р.
5. Серафим Юшков. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. – К., 92 р.
Національний технічний університет України
“Київський політехнічний інститут”
РЕФЕРАТ
на тему
Утворення давньоруської князівської держави – Київської Русі. Її державний лад, система органів управління та етапи розвитку
Виконав
студент групи ДК – 42
I курсу ФЕЛ
Штурма І. Ю.
Київ 2005