регистрация / вход

Новітні технології в банківських послугах

Система автоматизації банківської системи і її завдання в сфері коректного обліку операцій банку згідно з діючими нормативними документами. Роль мережі Internet і удосконалення інформаційних та банківських технологій. Поняття віртуального банку.

Міністерство освіти і науки України

Академія муніципального управління

Реферат

на тему:

“Новітні технології в банківських послугах”

Виконала: студентка IV курсу

економічного факультету

групи Ф-41

Київ 2007


План

1) Автоматизація банківської системи.

2) Роль мережі Internet у розвиткові банківської системи.

3) Удосконалення інформаційних та банківських технологій.

1 Автоматизація банківської системи

В останні роки банківська система нашої країни (БС) переживає бурхливий розвиток. Не зважаючи на існуючі недоліки українського законодавства, що регулює діяльність банків, ситуація неухильно змінюється на краще. Пройшли часи, коли можна було легко заробляти на спекулятивних операціях з валютою. Сьогодні все більше банків роблять ставку на професійність своїх співробітників і нові технології.

Важко уявити собі більш сприятливий ґрунт для запровадження комп’ютерних технологій, ніж банківська діяльність. Майже всі завдання, які виникають у процесі роботи банку, піддаються автоматизації. Швидка і безперебійна обробка значних потоків інформації є одним із головних завдань будь-якої великої фінансової організації. Тому необхідна наявність обчислювальної мережі, яка дозволяє обробляти інформаційні потоки, що все збільшуються і збільшуються. Крім того, банки мають достатні фінансові можливості для використання найсучаснішої техніки. Однак не слід вважати, що середній банк готовий витрачати величезні суми на комп’ютеризацію. Банк є, насамперед, фінансовою організацією, яка призначена для отримання прибутку, тому затрати на модернізацію повинні бути співставленими з очікуваною користю від її проведення. Відповідно до загальносвітової практики, в середньому затрати банку на комп’ютеризацію складають не менше 17 % від загальної суми річних витрат.

Інтерес до розвитку комп’ютеризованих банківських систем визначається, головним чином, стратегічними інтересами. Як показує практика, інвестиції в такі проекти починають приносити прибуток лише через певний період часу, необхідний для навчання персоналу та адаптації системи до конкретних умов. Вкладаючи кошти в програмне забезпечення, комп’ютерне і телекомунікаційне обладнання та створення бази для переходу до нових обчислювальних платформ, банки, в першу чергу, прагнуть до здешевлення і прискорення рутинної роботи та перемоги в конкурентній боротьбі.

Нові технології допомагають банкам, інвестиційним фірмам та страховим компаніям змінити відносини з клієнтами і знайти нові засоби для отримання прибутку. Аналітики сходяться на думці, що нові технології найбільш активно впроваджують інвестиційні фірми, потім йдуть банки, а останніми їх приймають на озброєння страхові компанії.

Завдання, що стоїть перед фінансовими організаціями, однакове. Це інтеграція нових систем у розподілену архітектуру локальних та глобальних мереж.

Банківські комп’ютерні системи на сьогоднішній день набули найбільшого розвитку серед галузей прикладного мережевого програмного забезпечення (ПЗ). Потрібно відзначити, що БС – дуже вигідний ринок для будь-якого виробника комп’ютерів та ПЗ.

Як приклад передових технологій, що використовуються в банківській діяльності, можна назвати бази даних на основі моделі “клієнт-сервер” (характерним є використання ОС Unіx та БД Oracle); засоби міжмережевої взаємодії для міжбанківських розрахунків; служби розрахунків, цілком орієнтовані на Іnternet, і багато іншого.

Сьогодні БС дозволяють автоматизувати практично всю банківську діяльність. Серед основних можливостей БС, заснованих на використанні сучасних мережевих технологій, слід згадати системи електронної пошти, бази даних на основі “клієнт-сервер”, засоби віддаленого доступу до мережевих ресурсів системи, для роботи з мережами банкоматів і багато іншого.

На світовому ринку існує маса готових БС. Основним завданням, яке стоїть перед службою автоматизації західного банку, є вибір оптимального рішення і підтримка працездатності вибраної системи. У нашій країні ситуація дещо інша. При виникненні банківської сфери в Україні питанням автоматизації спочатку приділялось недостатньо уваги. Більшість банків пішли шляхом створення власних систем. Такий підхід має свої переваги і недоліки. До перших слід віднести: відсутність необхідності у великих фінансових вкладах на придбання БС, пристосованість БС до умов експлуатації (до існуючих ліній зв’язку), можливість постійної ефективної модернізації системи. Недоліки такого підходу очевидні: необхідність в утриманні великого комп’ютерного штату, несумісність різних систем, відставання від сучасних тенденцій розвитку і багато іншого.

Однак є приклади придбання та успішної експлуатації банками дорогих банківських систем. Сьогодні найбільш популярними є змішані рішення, при яких частина модулів БС розробляється комп’ютерним відділом банку, а частина закуповується у незалежних виробників.

За даними аналізу ринку програмних продуктів, проведеного фахівцями НБУ, у банках України працює велика кількість застарілих одновалютних програмних продуктів переважно типу ОДБ (Операційний день банку). Більшість автоматизованих банківських систем (АБС) працює на ПК під управлінням DOS, які об’єднані в локальні мережі NetWare. У якості інструментів обробки даних використовуються настільні СУБД типу FохРrо, Сlірреr. На зміну їм повинні прийти АБС нового покоління, реалізовані в технології “клієнт-сервер” на сучасній СУБД із можливістю роботи в реальному режимі часу. Попит на такі системи випередив пропозицію. Розробникам програмного забезпечення в Україні знадобиться мінімум 1,5-2 роки для створення конкурентоспроможних систем. При прямому перенесенні відпрацьованих технічних рішень у нове середовище втрачається можливість повністю переглянути постановку задач та здійснити їх інтеграцію. Збереження попередньої структури автоматизованої системи призведе до того, що в новій розробці залишиться багато неоптимальних і навіть хибних рішень.

Contact — це технологія переказів грошових коштів між фізичними особами, що базується на системі кореспондентських відносин між банками-учасниками розрахунків. Перекази здійснюються в іноземній валюті за спрощеною процедурою без відкриття рахунку фізичними особами. Це зручно сезонним працівникам, студентам, емігрантам, які відправляють гроші рідним та близьким; туристам, які не мають рахунків у місцевих банках або тим, хто зіштовхнувся з необхідністю терміново переказати або отримати гроші. «CONTACT» є присутнім у всіх країнах СНД та Балтії, де учасниками є 86 банків з 4720 філіями/відділеннями, у більш ніж 1400 містах.

Система автоматизації повинна забезпечувати: коректний облік операцій банку згідно з діючими нормативними документами; складання періодичної та разової звітності, визначеної інструкціями НБУ та іншими нормативними документами; гнучке налагодження для врахування всіх змін, що вносяться в діючі нормативні акти; можливість аналізувати поточний стан банку та прогнозувати його на задану перспективу; оперативне керування активами банку.

2 Роль мережі Internet у розвиткові банківської системи

Останнім часом в Україні, як і в інших країнах Європи, банкам доводиться все частіше звертатися до “дрібного” клієнта та його “надокучливих” щоденних потреб. Як з’ясувалося, це вигідна справа, хоча і недешева. Роздрібні послуги обходяться банку дорого, бо затрати на обслуговування одного клієнта на оптовому (“wholesale”) та роздрібному банківських ринках відрізняються не так сильно, як прибуток від цих операцій.

Основна складова витрат на проведення роздрібних послуг зумовлена необхідністю “дійти до кожного”. Щоб клієнт прийшов до банку (тим більше вдруге), йому це повинно бути зручно. Тому банківську установу слід розташовувати якомога ближче до клієнта. Крім того, при проведенні роздрібних послуг (а це, у першу чергу, обслуговування щоденних потреб приватних осіб) мережа таких установ повинна бути досить щільною. Інакше кажучи, шанси на успіх (а то й виживання) має роздрібний банк, що володіє розвиненою філійною мережею, розширенню якої сприяє контрацепція капіталу.

Сучасним вирішенням даної проблеми є мережа Інтернет. Найбільш потужний поштовх до розвитку мережа Іnternet отримала із появою і поширенням “Всесвітньої Павутини” (World Wіde Web, WWW), що перетворила Іnternet у єдиний кіберпростір. Мережа почала перетворюватися в загальнодоступну систему масового інформаційного обслуговування.

Інтерактивний характер спілкування з мережею, особливо у WWW, зумовив розширення джерел прибутку за межі традиційних надходжень від розміщення реклами. На Заході з’явилися дистанційні торговельні служби, де можна ознайомитися з пропозицією товарів, подивитися їх фотографії на екрані комп’ютера і негайно замовити товар, заповнивши відповідну екранну форму. Минуло небагато часу, і подібні служби були доповнені засобами дистанційної оплати за товар – тією ж мережею із використанням спочатку звичайних пластикових карток, а потім – спеціально розроблених для Іnternet механізмів розрахунку.

На цьому етапі були задіяні банки. У розробку безпечних засобів електронних розрахунків для мережі “полилися” гроші, що одразу привернуло увагу провідних комп’ютерних фірм. Деякі західні банки почали створювати власні служби розрахунків, що цілком орієнтувалися на Іnternet. З’явилося навіть декілька “віртуальних” банків, обслуговування в яких відбувається в основному через Іnternet.

Процес уже розпочався, наші банки присутні у WWW (навіть занесені до світових каталогів). Що стосується електронних розрахунків, то у цій галузі прогрес стримується відсутністю нормативно-правової бази.

Поняття віртуального банку характеризується здатністю надавати клієнтам можливість сплачувати рахунки і перевіряти свій баланс через такий сервіс всесвітньої мережі Іnternet, як WWW. При цьому всі дії виконуються без фізичного відвідування клієнтом банку – за рахунок системи віртуального банку (Vіrtual Bank Manager) (системи банківської діяльності в Іnternet).

Уже сьогодні перший реально існуючий віртуальний банк – Securіty Fіrst Network Bank (жовтень 1995 р.) – надає клієнтам такі послуги: інформацію про рахунки грошового ринку, депозитні сертифікати; брокерські і страхові послуги, а також дозволяє клієнтам сплачувати рахунки і перевіряти свій баланс через WWW. Клієнт Securіty Fіrst має можливість через свій комп’ютер увійти в банк, “поспілкуватися” з його персоналом, “подивитися” на інформаційне табло, а також, при бажанні, “зайти” до президента банку. У подальшому клієнти банку матимуть повне уявлення про свої фінансові справи і зможуть виконувати всі операції у реальному часі. Securіty Fіrst Network Bank використовує дві технології захисту інформації клієнта: захист трансакцій (звернень, повідомлень) і захист серверів (колективних ресурсів – баз даних) в Іnternet. Особливістю цього віртуального банку є безкоштовне обслуговування поточних рахунків клієнтів.

Сучасні банки починають використовувати технологію VR (Vіrtual Reulіty) – віртуальної реальності і, насамперед, такий її різновид, як панорамну відеотехнологію, тобто створення на екрані звичайного персонального комп’ютера картини фотографічного трьохвимірного реалістичного, високоякісного зображення.

Панорамні відеотехнології будують віртуальні середовища, у яких можна “обернутися” на 3600 і побачити будь-яку частину кругової панорами сцени. Масштабування сцени дозволяє краще роздивитися окремі деталі. Крім того, об’єкти панорами можна роздивлятися з різних кутів зору, ніби переміщуючи спостерігача-клієнта у просторі побудованої сцени. Користувач такої системи може інтерактивно переміщуватися у просторі, активно взаємодіючи з віртуальним середовищем. Уже сьогодні провідні розробники програмного забезпечення пропонують такі сучасні технології, як Quіck Tіme VR (компанія Apple) і Surround Vіdeo (компанія MіcroSoft).

Іноді у віртуальних банках використовують двобічні інтерактивні відеосистеми для цілодобового обслуговування приватних вкладників (Huntіngton Natіonal Bank, Chase Manhatton Bank). Вони дозволяють клієнтам спілкуватися з представниками банку, бачити їх на екрані, чути їх голос у режимі реального часу. При цьому і співробітник банку бачить клієнта у цьому режимі. При використанні двобічної інтерактивної відеосистеми можна проводити практично будь-які банківські операції (наприклад, відкриття рахунків перерахування вкладів). Одним із відомих постачальників таких систем вважається AT&T Global Іnformatіon Solutіons.

Що стосується систем розпізнавання голосу, то існують сучасні системи, які дозволяють обробляти не тільки окремі слова, а і цілі фрази, що суттєво спрощує побудову спеціальних розмовників для банківських систем інформаційних послуг. Наприклад, продукт AT&T Conversant Voіce Іnformatіon System (v. 4.0.) може використовувати словник на 2 тис. слів і фраз для створення базових сегментів англійської мови. Подібна система VocalPoіnt (компанія Syntellect) може розпізнавати мовлення на 14 різних мовах, що дуже зручно для транснаціональних банків. Так, наприклад, ощадний банк Щвеції вже з 1994 р. використовує її для моніторингу і керування банкоматами.

Останнім часом у “Всесвітній павутинні” за адресою http://www.hp.com/go/fsі з’явився “Віртуальний банківський квартал”. У ньому компанія HP (Hewlett Packard) пропонує для банків і структур, що працюють у страховому і фінансовому бізнесі, інформацію про тенденції розвитку ринку, а також рішення щодо автоматизації їх діяльності. Так, на нових Web-сторінках пропонуються такі теми: фінансові ринки – автоматизація торгівлі цінними паперами, розрахунки ступеня ризику і довірче управління; банки (включаючи й ощадні) – автоматизація філій, систем обслуговування клієнтів і прийняття рішень; страхова справа – автоматизація діловодства, ведення справ за претензіями і відшкодуванням збитків; технічна бібліотека – технічні характеристики, опис продукції і послуг HP для організацій, що надають фінансові послуги; зворотний зв’язок з компанією HP.

Для підтримки електронного документообігу використається програмний продукт Lotus Notes 4.5, що дозволяє працювати з Internet (технологія Domino) і маючий вбудовану систему електронної пошти. Продукт побудований в архітектурі клієнт/сервер і підтримує роботу з розподіленими базами даних шляхом їхнього тиражування (реплікацій). Серверна частина LotusNotesServer функціонує під керуванням операційної системи OS/2 у Головному офісі.

Обмін даними між клієнтами Lotus Notes і сервером LotusNotesServer здійснюється по протоколу SPX. Lotus Notes підтримує значну кількість мережевих протоколів, у тому числі X.25 і TCP/IP. При передачі повідомлень електронної пошти використається криптування (алгоритм RSA з довжиною ключа 128) і цифровий підпис.

В Україні вже є близько 60 компаній, які надають послуги ISP (ISP - Internet Service Provider). Але, на жаль, поки немає місцевого ISP, що був би представлений у всіх регіонах країни, мав надійні резервні канали зв'язку й кінцеве устаткування, а також, що не менш важливо, службу підтримки (helpdesk), що працює в режимі 24 години на добу й 7 днів у тиждень. При роботі з місцевими ISP взагалі не можна серйозно говорити про надійність роботи intranet-мережі, навіть при роботі із самими “надійними” з них. Не дуже давно один з ведучих ISP у м.Києві не надавав послуг своїм клієнтам нібито з технічних причин у плині декількох днів. Для банку така, з дозволу сказати “надійність”, неприйнятна. Крім того, відсутність єдиного центра керування при створенні intranet-мережі також є стримуючим чинником. Не вселяє оптимізму й той факт, що канали Internet/intranet є відкритими й банку потрібно самостійно вирішувати питання забезпечення конфіденційності й збереженості переданої інформації.

3 Удосконалення інформаційних та банківських технологій

Головним Завданням Управління інформаційних та банківських технологій (УІБТ) як структурного підрозділу Асоціації українських банків (АУБ) є постійна взаємодія з банківськими установами. Національним банком України, Верховною Радою України, іншими організаціями та установами з метою опрацювання та вирішення питань функціонування банківської системи України за напрямами, що стосуються інформаційно-комунікаційних технологій, платіжних систем, електронного документообігу, масових безготівкових розрахунків за товари та послуги.

Головні досягнення за останні роки. У другому півріччі 2004 р. з ініціативи АУБ та НБУ Антимонопольним комітетом України (АМКУ) започатковано провадження у справі щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях компанії - резидента США «Western Union Financial Services, Inc.» (WU, близько 10 тисяч агентських пунктів в Україні), результатом чого було зниження вже у 2004 р. тарифів на переказ коштів в Україну з Росії та деяких регіонів США, а з 1 квітня 2005 р. - зниження у середньому на 40% тарифів на переказ коштів в Україну з Португалії, Іспанії та Італії, де перебуває значна кількість українських трудових мігрантів.

З 3 листопада 2004 р. в угодах, укладених між Western Union, Money Gram та їх агентами в Україні, положення про ексклюзивність послуг (заборона банкам працювати з обома системами одночасно) втратило чинність у зв'язку зі змінами, внесеними до Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», до чого також була причетна АУБ.

У березні 2007 p. WU приступила до реалізації пілотного проекту у ході якого тарифи на здійснення грошових переказів з ряду регіонів Росії (Ямало-Ненецький та Ханти-Мвнсійський округи) до України буде знижено за умови відстроченої на 48 годин виплати. Якщо послуга буде затребуваною, її географія буде розширена. Компанія WU робить це на вимогу АМКУ.

У 2005 р. між АУБ та компанією Майкрософт підписано Протокол про реалізацію 3-річної Програми галузевого ліцензування програмних продуктів компанії Майкрософт у банківських установах (Програма), якою передбачено надання банкам значних знижок (до 25% протягом першого року дії Програми) та відступ від деяких обов'язкових вимог стандартних корпоративних програм ліцензування програмних продуктів компанії Майкрософт. Протягом першого року дії Програми консолідована економія коштів банків:

- учасників Програми склала близько 544 тис. доларів США (без ПДВ), протягом другого року;

- 524 тис. доларів США (без ПДВ). Т.ч., разом за два роки дії Програми (2005-2006 роки) консолідована економія коштів банків-учасників Програми склала 1 млн. 68 тис. доларів США (без ПДВ). Загалом, до Програми протягом двох перших років її дії приєдналися близько 70 банків;

- членів АУБ.

Вирішено з НБУ питання щодо надання банками інформації на запит Держфінмоніторингу на електронних носіях, а не лише електронною поштою НБУ, як це передбачалося Положенням НБУ раніше та спричиняло значні витрати банків (зафіксовано випадок, коли київська філія одного українського банку заплатила за послуги електронної пошти НБУ за надіслання такої інформації 55 тис. грн. за місяць). Згідно проведеного аналізу, консолідована місячна економія коштів банків складає не менше 10 тис. доларів США.

АУБ разом з банками опрацювала концепцію та проект Технічного завдання на створення системи електронних міжбанківських розрахунків нового покоління (СЕП-2, впроваджена у промислову експлуатацію у листопаді 2006 р.) та надала зауваження та пропозиції до НБУ, більшість яких була врахована.

АУБ вважає головними наступні завдання банківської системи щодо підвищення рівня інформаційних та банківських технологій:

1. Сприяти подальшому розвитку масових електронних платежів та дистанційного (віддаленого) доступу до банківських продуктів та послуг.

Позитивні сторони впровадження масових електронних розрахунків з використанням платіжних пластикових карток та електронних грошей: зменшення державних витрат на підтримку готівкового обігу, стимулювання споживання та росту ВВП, посилення фінансової прозорості, збільшення податкових надходжень, прискорення обігу грошових коштів.

Дослідження (джерело: компанія Global Insight) показує, що електронні платіжні системи значно дешевші (у середньому на 40%) від паперових платіжних систем. Міжнародні експерти вважають, що вартість обслуговування готівкового обігу складає 5-7% ВВП, а електронні платежі економлять близько 1% ВВП.

Вартість дистанційних банківських послуг з використанням сучасних високих технологій (Інтернет-банкінг, мобільний банкінг, телефонний банкінг, інформаційно-платіжні кіоски та ін.) у середньому в 20 разів менша, ніж у традиційному банківському відділенні. До того ж клієнти мають цілодобовий доступ до своїх банківських рахунків та ін.

2. Сприяти розвитку національної системи масових електронних платежів (НСМЕП).

Запровадити економічні методи залучення банків до участі у НСМЕП. Створити на базі НСМЕП дійсно національну систему масових безготівкових розрахунків. Розширити інфраструктуру прийому платіжних карток. Поступово зменшити готівковий обіг у державі до не більше 10% (так у просунутих західних країнах). Всі банки, що є гравцями на ринку карткових платіжних систем, мають стати членами НСМЕП, здійснювати принаймні емісію карток НСМЕП.

Створення кобрендових карток (НСМЕП - Visa/Master Card). Запуск інших (неплатіжних) проектів на базі платіжної картки НСМЕП (транспортні, соціальні, ідентифікаційні, дисконтні тощо).

Створення єдиної інфраструктури прийому карток міжнародних та національних платіжних систем. Платіжні трансакції в межах України за емітованими українськими банками картками мають авторизуватися в Україні.

3. Сприяти становленню кредитного бюро.

Згідно даних Світового Банку, в учасників кредитних бюро на 25% зменшуються кількість дефолтів та час на ухвалення рішень щодо надання кредиту.

4. Сприяти широкому впровадженню юридично значимого електронного документообігу.

В Україні іще у 2003 році прийняті Закони «Про електронний цифровий підпис», «Про електронний документ та електронний документообіг». Але укладення договорів з контрагентами, службове листування з державними та іншими установами і організаціями здійснюється наразі, переважно, у паперовому вигляді. Потрібно прискорити створення загальнодержавної інфраструктури електронного документообігу. Це сприятиме більш швидкому прийняттю управлінських рішень та зменшенню операційних витрат державних установ та суб'єктів господарської діяльності. В Україні у січні 2006 року акредитовано 1-й центр сертифікації ключів електронно-цифрового підпису (ЕЦП), що дозволяє розпочати добу масового юридично значимого електронного документообігу, наріжним каменем якого є ЕЦП. Наразі в Україні є вже 5 акредитованих центрів сертифікації ключів ЕЦП. Не зважаючи на наявність інфраструктури відкритих ключів ЕЦП, впровадження юридично значимого електронного документообігу відбувається вкрай повільно.

5. Сприяти масовому запровадженню у банках сучасних інформаційно-комунікаціних технологій.

Банківська діяльність у сучасних умовах не може здійснюватися без належного використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). На загал, вітчизняні банки значно поступаються банкам розвинених країн щодо використання сучасних промислових систем керування базами даних, інтегрованих автоматизованих банківських систем, іншого спеціалізованого банківського програмного забезпечення. Це є однією з причин того, що кількість банківських продуктів та послуг, які надаються вітчизняними банками, значно менша, ніж у банках розвинених країн. Акцент має робитися на створенні у банках централізованих сховищ історичних даних, що дозволяє впроваджувати ефективні системи управлінського обліку, системи підтримки рішень, здійснювати моніторинг та адекватно реагувати на банківські ризики. Це дозволить підняти рівень банківського менеджменту на якісно вищий рівень, який відповідав рівню розвинених країн. Без запровадження сучасних ІКТ подальший розвиток банків неможливий. Час екстенсивного розвитку завершився. Особливо це стає актуальним у зв'язку з входженням іноземних гравців на банківський ринок. Грамотно продумані інвестиції у ІКТ мають розглядатися банками як стратегічні інвестиції. Банки у країнах Заходу витрачають на ІКТ близько 10% доходу, тоді як в Україні фінансування ІКТ часто здійснюється за залишковим принципом. До стратегії розвитку банку має включатися і стратегія розвитку ІКТ.

6. Працювати у напрямку гармонізації вітчизняного законодавства та стандартів з міжнародними нормами, у першу чергу ЄС.

Це стосується не лише рекомендацій Базель II стосовно банківської діяльності. Наразі є досить багато розбіжностей та неузгодженостей між вітчизняними та міжнародними вимогами до технологій та стандартів, які використовуються у банках. Зокрема, це стосується криптографічних стандартів, стандартів сертифікату ЕЦП тощо. Вимогою Євробанку до країн, які приймаються до складу ЄС, є наявність у країні міжбанківської системи валових платежів у реальному часі (RTGS - Real Time Gross Settlement Payment System). В Україні її аналогом є СТП (Система Термінових Переказів). У подальшому потрібно буде розробити інтерфейс між СТП та TARGET - об'єднаною міжбанківською платіжною системою єврозони.

7. Працювати над розширенням можливостей фізосіб (головно трудових мігрантів) здійснювати перекази із-за кордону (без відкриття банківського рахунку) через мережу партнерів український банків за кордоном.

Працювати над розширенням можливостей провідних вітчизняних банків щодо надання послуг зі швидкого (до 15 хв.) та оперативного (не більше 24 год.) переказу фізичними особами коштів в Україну через партнерів (мережу банків-кореспондентів та ін.) за кордоном. Прийнятна комісія - до 3% від суми переказу.


Використана література:

1) Степаненко Валерій. Удосконалення інформаційних та банківських технологій. Журнал «Банк» №5-6, 2007

2) http://www.telegraf.in.ua/

3) http://www.crm.com.ua

4) http://www.ua-region.info/card

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий