Ламарк підкреслював, що живі істоти якісно відрізняються від неживої природи. В той же самий час він розвивав думку про те, що організми могли з’явитись з неживої матерії шляхом самозародження: під впливом тепла, світла, електрики, вологи відбулося спонтанне зародження найпростіших живих істот. Відмінною рисою останніх від вважав живлення, необхідне для відновлення втрат і вироблення власної субстанції організму, органічні рухи (тобто обмін речовин), ріст, розмноження, подразливість. Через розмноження і смерть здійснюється зміна поколінь, спадкоємність між ними і прогресивний розвиток організмів. На думку Ламарка, нижчі, простіші форми зародились порівняно недавно і в своєму розвитку ще не досягли рівня високоорганізованих істот.
Основними і прогресивними формами життя на Землі є організми клітинної будови. Клітина як елементарна жива система лежить в основі будови і розвитку рослинних і тваринних організмів земної кулі. Це найменша одиниця організму, межа його подільності, що поділена життям і всіма головними властивостями цілого організму. Клітина – найпростіша жива система, здатна до самооновлення, саморегуляції і само відтворення. За кількістю, клітин, що входять до складу організмів, останні поділяються на одноклітинні і багатоклітинні.
Одноклітинні організми складаються лише з однієї клітини, яка і здійснює всі необхідні життєві функції і процеси. Прикладами одноклітинних організмів є бактерії, найпростіші (інфузорія, амеба, мікроцистис). Тіло багатоклітинних організмів складається з сукупності багатьох клітин, групи яких спеціалізуються на виконанні певних функцій, утворюючи тканини. Уявлення про особливості будови і розподіл функцій між клітинами в багатоклітинному організмі дають такі тканини. Як епітеліальна, сполучна, м’язова і нервова. Живі клітини мають здатність поглинати з оточуючого середовища воду, поживні речовини і реагувати на зовнішні подразники адаптивними змінами своїх структур і процесів життєдіяльності. Кількість клітин у різних багатоклітинних організмів неоднакова. Так, у примітивних безхребетних вона дорівнює 102-104, у високоорганізованих хребетних - 1015 – 1017, у крові людини нараховується 1012-2012 еритроцитів. Середня маса тіла клітини становить 10-8-10-9 г.
Відомі такі типи тварин тваринного організму:
1. Тип найпростіші.
2. Тип кишковопорожнинні.
3. Тип плоскі черви.
4. Тип круглі черви.
5. Тип кільчасті черви або Анеліни.
6. Тим молюски.
7. Тип членистоногі.
8. Тип хордові.
Наприклад, тип кільчасті черви більш високоорганізований ніж типи круглі і плоскі черви. Особливістю будови є сегментованість тіла у вигляді кілець члеників, двобічно-симетричність. Добре розвинена кровоносна, нервова і травна системи. Тип кільчасті черви поділяють на 3 класи:
1. багатощетинкові (представники: нероїди);
2. малощетинкові (представник: дощовий черв’як);
3. клас п’явки.
Зверху тіло вкрите ектодермою, яка складається з мезодерми, ектодерми і гіподерми. Нервова система більш організована і представлена парними надглотковими гангліями від яких вздовж тіла відходять нервовий ланцюжок з парними гангліями. Органи травлення представлені кишечником, різної складності і будови. У дощового черв’яка є кровоносна система представлена проносними судинами по яких рухається кров, Серце відсутнє, функцію якого виконують м’язові потовщення кровоносних судин. Дихання відбувається всією поверхнею тіла. Органи виділення представлені метамофридіями.
ЛІТЕРАТУРА
1. Зоологія. Підручник для 6-7 класів середньої школи. За ред. акад.. Б.Є. Биховського.
2. Жизнь животных. В 6-ти томах Т. 1-6 М., “Просвещение”, 1968-1971.
3. Мазурмович Б.М. Безхребетні тварини. Посібник для вчителів.
4. Догель В.А. Зоология безспозвоночных. М., “Высш. школа».
5. Біологія, Посібник для вступників до вищих учбових закладів. За ред. В.Г. Цибуха. Вид-во Львів.