регистрация / вход

Деякі аспекти діяльності жіночих організацій укр діаспори з громадскістю України в галузі культ

Реферат на тему: Деякі аспекти діяльності жіночих організацій української діаспори з громадськістю України в галузі культури Тисячолітня історія українського народу відзначена не тільки звитяжними подвигами, а й трагічними випробуваннями, які він зазнав на тернистому шляху до незалежності. Багатьох українців тяжка доля розкидала по всій планеті.

Реферат на тему:

Деякі аспекти діяльності жіночих організацій української діаспори з громадськістю України

в галузі культури


Тисячолітня історія українського народу відзначена не тільки звитяжними подвигами, а й трагічними випробуваннями, які він зазнав на тернистому шляху до незалежності. Багатьох українців тяжка доля розкидала по всій планеті. Утворення діаспори обумовлено, в основному, соціально-економічними та політичними факторами. Відомо три хвилі еміграційного руху, хоча історія української еміграції сягає в сиву давнину.

У другій половині 19-го століття розпочалася перша хвиля еміграції, яка тривала до початку першої світової війни. Це була трудова еміграція переважно з західних регіонів України, де існували низький життєвий рівень, безземелля. В основному виїздили до Америки, де були не тільки вільні землі, а й сприятливі соціально-економічні умови для їх освоєння, а також в Канаду, Бразилію, Аргентину.

Друга хвиля еміграції охоплює період між двома світовими війнами. У цей час вже простежуються поряд з соціально-економічними і політичні причини, але переважають перші. В пошуках кращого життя українці відправлялися до Польщі, Австрії, Румунії, Німеччини, Чехословаччини, Канади, США.

По закінченню другої світової війни розпочалася третя хвиля української еміграції. Вона була викликана переважно змінами і подіями політичного характеру і направлена до Північної та Південної Америки, Австралії.

Сьогодні зарубіжні українці є повноправними громадянами багатьох країн світу. Не дивлячись на те, що проживають у багатоетнічному оточенні, українці намагаються зберігати у своєму середовищі рідну мову, звичаї, культурні, мистецькі та побутові традиції, тобто свою національну самобутність. Проте, разом з тим, українське населення в країнах, де вони проживають, роблять все можливе для розвитку економіки і культури нової батьківщини.

Великий вклад у збереження своїх національних коренів, розвиток співробітництва в галузі історії, культури, економічній сфері здійснюють жіночі організації української діаспори різних держав.

Активно діє по збереженню багатої української спадщини українського народу Союз Українок в Австралії, який було створено ще в п'ятдесятих роках двадцятого століття. Українські жінки сприяли, як могли, формуванню місцевого українського громадського життя, розвивали зв'язки з материковою Україною. Серед активних діячок Союзу Українок відомі А. Соломко, Т. Долгун, А. Кубик, О. Величко, О. Мотика, К. Савка, Є. Островська та інші. Діяльність цієї жіночої організації всестороння. Союз Українок заробив і зібрав своїми силами кошти для відправлення їх до України після Чорнобильської трагедії, яка сколихнула весь світ. У себе вдома на Великдень, Різдво члени Союзу Українок щорічно розвозять у лікарні, будинки одиноких людей похилого віку продукти, одяг. В Австралії в Ньюкаслі при активному клопотанні жіночих організацій, урядом побудовано дім, призначений для одиноких, які прибули зі Східної Європи. Сюди розміщували і прибувших з України. До правління цим будинком увійшли представники Союзу Українок Австралії. Крім цього, велику кількість одягу, зібраного і купленого на кошти Союзу, було направлено до України і передано для малозабезпечених українців.

Жіноча організація Союз Українок Австралії бере активну участь у культурному житті країни, розвиваючі національні традиції. При багатьох відділеннях Союзу в містах Австралії створено різні танцювальні ансамблі. Дитячий танцювальний ансамбль "Троянда", який вдало виступає в українському середовищі, також знаходиться на утриманні Союзу Українок. Ансамбль виступав у багатьох містах України.

Восени 1993 року вся Україна і українська діаспора відзначали скорботну подію – шістдесяті роковини голодомору в Україні. В Києві відбувся конгрес в пам'ять про цю дату. На ньому була присутня представниця від Союзу Українок Австралії пані Є. Островська. Вона була живим свідком цих подій, про що розповіла під час свого виступу на конгресі і в бесідах.

Члени Союзу Українок Австралії організували святкування тисячоліття Хрещення України у себе на батьківщині. На честь цієї події була відкрита Українська мистецька виставка "Українська спадщина". Крім цих заходів жінки-активістки організовували відзначення різних пам'ятних подій з української історії. Щорічно в Австралії святково відзначають День незалежності України. Один із відділів Союзу Українок Австралії в Ньюкаслі в День незалежності нашої держави проголосив акцію утримання дипломатичної служби України в Австралії на його кошти.

Отже, відома жіноча українська організація в Австралії робить все для розширення культурних зв'язків з материковою Україною. Така співпраця дасть можливість українській діаспорі глибше і всесторонньо знати про події, які відбуваються на українській землі. Взагалі, організаційне життя українців в Австралії координує Союз українських організацій в Австралії, куди входять і жіночі. В сучасних умовах він налічує біля двадцяти організацій.

Важливу сторінку в розвиток суспільних та культурних зв'язків з материковою Україною вписали українські жіночі організації Канади. Після другої світової війни починають поступово розширюватися культурні зв'язки між канадською українською діаспорою і Україною. Більш-менш постійно відбувався обмін делегаціями, канадські кореспонденти українського походження через свої матеріали всесторонньо інформують про життя українського народу на материку.

Багатогранною і корисною в розширенні культурних зв'язків є діяльність Конгресу канадських жінок. Відділ жінок українського походження при організації займається збором коштів, одягу для бідних українського походження багатьох країн, у тому числі і для українців на материку.

При Товаристві об'єднаних українських канадців жіноча секція систематично виступає за поліпшення економічного становища українських громадян, сприяє поширенню української культури, її традицій та звичаів серед української молоді. Серед активісток жіночої секції Товариства об'єднаних українських канадців були жінки українського походження - М. Скрипник та О. Беркета, які часто відвідували Україну. Вони зустрічалися з жителями Києва, побували в західноукраїнських селах розповідали про життя українців за кордоном, їх досягнення та проблеми. Про свої зустрічі М. Скрипник і О. Беркета розповідали потім у себе на канадській землі.

У сучасних умовах виникають нові жіночі громадські організації, які активно включаються в розширення культурних зв'язків. Серед них – Союз українок Канади, Ліга українських католицьких жінок, жіночі асоціації Ліги визволення України та інші, які всесторонньо працюють над встановленням і розвитком культурних контактів з Україною. Вони через сприяння діяльності Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном, яке виникло ще в 1960 році, розширювали можливості обміну делегаціями, ансамблями, науковими досягненнями, пресою, художніми виставками і т.д. У роки незалежності України сюди змогли приїхати зі своїми концертними програмами з Канади жіночий хор "Левада", "Веснівка".

Багатоплановою діяльністю характеризувались у Канаді такі організації, як Жіноча громада, відділ Міжнародної жіночої ради. Названі жіночі організації українок Канади надавали фінансову допомогу українській спільноті, засновували школи, гуртожитки, дешеві кухні. Жіночі організації українок Канади перш за все переслідували мету – сприяти розвитку української громади на канадській землі та організовувати реальну допомогу материковій Україні, розширювати культурні зв'язки з батьківщиною.

Центральне місце в розвитку всебічних культурних контактів між материковою Україною і діаспорою відігравали і відіграють жіночі організації українок у СІЛА. Першою жіночою українською громадською організацією в СІЛА була організація "Сестринський союз св. Ольги", яку створили ще в 1897 р. Вона займалася культурно-освітньою діяльністю і благодійництвом. Особливо сприяла розвитку художньої самодіяльності, організовувала чимало поїздок американських українців на Україну для навчання у вузах, ознайомлення з життям, культурою, наукою. Значно менше, але і з України в останні роки на запрошення виїздили на навчання у вищих закладах українські студенти. Активно діє з самого початку свого існування Союз українок Америки. Багато його відділень функціонують у різних містах з розвитку культурно-освітніх зв'язків. Союз головним своїм завданням вбачає організацію гуртків художньої самодіяльності, народного прикладного мистецтва, літературно-історичних конкурсів. Союз українок Америки на особисті кошти організував у Нью-Йорку свій Український музей, в якому знаходяться твори народного мистецтва українських авторів. Позитивним у його діяльності є те, що з виставками цих творів могли ознайомитись і на материковій Україні, куди неодноразово приїздили співробітники музею. Слід відмітити, що з задоволенням і захопленням відвідували ці виставки і на українській землі. У сучасних умовах на кошти Союзу українок Америки доставлено велику кількість різноманітної літератури в Україну, яка значно ширше і глибше допоможе пізнати маловідомі сторінки з історії та культури українського народу, ті сторінки українського життя, які в різні часи в силу певних причин об'єктивно не висвітлювались, а значить – і не вивчалися.

Жіночі організації українок США беруть активну участь у сприянні діяльності художньої галереї "Літературно-мистецького клубу" українців, "Народного фонду допомоги Україні", "Фонду допомоги дітям Чорнобиля", американської організації товариства української мови імені Т.Г. Шевченка, товариства прихильників Народного руху України. При їх безпосередній фінансовій підтримці працюють музеї у Вінніпезі, Едмонті, Філадельфії. Робота названих організацій і фондів має велике значення в житті кожного українця, як у США, так і в незалежній Україні.

У сучасних умовах, коли відбуваються погресивні процеси національно-культурного відродження в Україні, значно розширилися культурні зв'язки українського народу з українською діаспорою. Обидві сторони роблять все, щоб взаємодоповнити зміст української культури. Під впливом цього у 1989 р. Ратгерський університет спільно з товариством "Україна" влаштував перші в історії США "Шевченківські читання" в американських університетах. Американська молодь активно брала участь у них. Ця традиція існує уже багато років. Велику роботу жінки української діаспори проводять в американській мистецькій фірмі "М'юзік маунтін". Саме ця фірма, в якій працює багато жінок, здійснювала обмін поїздками українських митців американського походження до України і культурних діячів з України до Сполучених Штатів Америки. Серед них були відомі самодіяльні хори – "Думка" (СІЛА) і "Гомін" (Львів).

Не менш важливим у розширенні взаємозв'язків між зарубіжними українцями і материковою Україною є обмін цілими групами, делегаціями, окремими фахівцями, серед яких і багато жінок, між спорідненими містами України і Сполучених Штатів Америки: Одесою і Цінціннаті; Бал-Тімором і Харковом; Бал-Тімором і Одесою і т.д. Надзвичайно цінним є те, що в умовах гуманізації суспільства, українські жіночі організації США роблять усе для розвитку взаємних контактів між гуманітарними закладами України і українськими науковими закладами США: проходять спільні тематичні наукові конференції з проблем історії, жіноцтва, української літератури, народознавства; науковці і викладачі із США українського походження проходять стажування в Україні і навпаки.

Отже, українські жіночі організації Сполучених Штатів Америки активно сприяють розвитку культурних зв'язків з материковою Україною, значно допомагають формуванню національної свідомості українців, підтримують дружні відносини з нашими земляками в інших куточках планети. В цілому, всі жіночі товариства за океаном намагаються здійснювати допомогу українському народу в культурному відродженні держави.

Не дивлячись на труднощі, велику роботу в сприянні розвитку культурницьких зв'язків між землею батьків і східною діаспорою проводять жіночі організації Росії, Казахстану, Молдови, Білорусі та ін. Маючи свої проблеми, пов'язані з відсутністю національних шкіл, театрів, телебачення, літератури в Росії, українки, які входять до жіночих організацій, сприяють обміну існуючих різних фольклорних ансамблів, студентських груп для навчання в українських вузах, обмінюються делегаціями при проведенні традиційних "Шевченківських читань".

Активно розвивалися зв'язки представництв жіночих організацій України, Росії, Білорусі, Естонії та країн Західної Європи під час роботи Четвертої Всесвітньої конференції зі становища жінок. Особливо співпрацювали в підготовці даного заходу "Всеукраїнське жіноче товариство ім. О.Теліги", яке зосереджує увагу на проблемах культурологічного характеру, з жіночими центрами Берліну та Нью-Йорку. Вищеназване жіноче товариство виступило ініціатором проведення наукової конференції "Олена Теліга: духовне і громадське покликання жінок", присвяченої 90-річчю з дня народження поетеси, публіциста та політичного діяча.

Сучасна політика української держави направлена на створення необхідних умов для відродження етнічної, мовної і культурної самобутності українського народу. Для всебічного вирішення цього завдання вона здійснює кроки зі встановлення всесторонніх контактів з українською діаспорою. Такі контакти здійснюються за допомогою широкого співробітництва в усіх галузях життя, у тому числі і культурному. Українці, яких доля порозкидала по світу, в свою чергу з глибоким розумінням і повагою ставляться до державотворчих процесів, що відбуваються в українському суспільстві, всебічно прагнуть допомогти їй в утвердженні незалежності, набутті міжнародного авторитету. Успіхи сучасної України багато в чому залежать і від доброї волі, консолідації всіх українців, бо саме спільне етнічне коріння сприятиме розвитку загальнолюдських цінностей в українському суспільстві.

Список використаної літератури

1. Балан Я., Кордан Б., Кравченко К., Лазебник Ю. (керівник) та ін. Зарубіжні українці. – К.: Україна, 1991. –440 с.

2. Верстюк В.Ф., Гарань О.В., Гуржій 0.І. та ін. Історія України. – К. – Альтернатива, 1997. – 416 с.

3. Жіночі студії в Україні: Жінка в історії та сьогодні / За загальн. ред. Л.Смоляр.-Одеса.: Астропринт, 1999. – 440 с.

4. Енциклопедія українознавства / Голов. ред. проф. д-р Кубійович. – Т.2. – Львів: Молоде життя, 1993. – 800 с.

5. Українські канадці в історичних зв'язках із землею батьків: До 100-річчя прибуття перших українських переселенців до Канади. К., 1990. – 231 с.

6. Щлапаков А.М., Буркут І.Г., Васильєва Л.Д. та ін. Українці в зарубіжному світі. – К., 1991. – 180 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий