Смекни!
smekni.com

Вдосконалення технології годівлі коропових риб за умов напівінтенсивної форми ведення господарства (стр. 1 из 8)

Міністерство аграрної політики України

Білоцерківський державний аграрний університет

Екологічний факультет

Спеціальність 6.130300 "Водні біоресурси"

Кваліфікаційна робота

на тему:

"Вдосконалення технології годівлі коропових риб за умов напівінтенсивної форми ведення господарства"

Біла церква – 2006

Зміст

Реферат і ключові слова

Рецензія суміжної кафедри

Вступ

1. Огляд літератури.

1.1 Основні біологічні особливості коропових видів риб

1.1.1 Короп

1.1.2 Білий амур

1.1.3 Білий товстолобик

1.1.4 Карась

1.2 Відношення коропових видів риб до основних показниківводного середовища

1.3. Описання процесу вирощування дволіток коропа, білого товстолоба та білого амуру у ставу

1.4 Класифікація кормів

1.4.1 Природні корми

1.4.2 Штучні корми

1.4.3 Живі корми

2. Результати досліджень

2.1. Загальні відомості про господарство

3. Загальні принципи нормування годівлі риби

3.1. Нормування годівлі коропових риб

3.2. Використання кормів рослинного і тваринного походження
4. Охорона праці
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури

Реферат і ключові слова

В кваліфікаційній роботі характеризується технологія годівлі коропових риб за умов напівінтенсивної форми ведення господарства.

В ній висвітлені такі питання, як біологія та живлення коропових видів риб.

Надана характеристика живлення молоді і старших вікових груп.

Вказані відмінності в живленні залежно від температури і виду посадки

Висвітлені заходи вдосконалення процесу годівлі.

Ключові слова:

Риба, живлення, годівля, рибне господарство, природні корми, штучні корми, живі корми, комбікорм, вміст білку, біологічні особливості, добовий раціон, коропові види риб.


Рецензія

на кваліфікаційну роботу студента 5 курсу екологічного факультету на тему "Вдосконалення технології годівлі коропових риб за умов напівінтенсивної форми ведення господарства’’

Обсяги випуску основних видів продукції з риби та інших водних живих ресурсів істотно зменшилися внаслідок економічної кризи, роль рибного господарства у продовольчому забезпеченні держави знизилася. Фізіологічно обгрунтована річна потреба в рибі та рибній продукції (20 кілограмів на душу населення) становить близько 1 млн. тонн. На сьогодні середній рівень споживання досягає лише трохи більше 7-8 кілограмів на рік. Через різке скорочення обсягів фінансування в рибному господарстві з'явилися загрозливі тенденції. Тому в сучасних умовах необхідне підвищення ефективності використання сировинних запасів рибогосподарських водних об'єктів України.

Кваліфікаційна робота виконана згідно загальноприйнятих вимог, містить всі обов'язкові розділи, досить вдало написаний перший розділ - огляд літератури. У третьому розділі розділі описано результати досліджень. Найбільший за об'ємом четвертий розділ принципи нормування годівлі риби. Висновки сформульовані на основі викладеного матеріалу і власних результатів.

Вважаю, що кваліфікаційна робота може бути допущена до захисту, заслуговує позитивної оцінки, а її автору Шевчуку С.А може бути присвоєна кваліфікація бакалавр.

Старший викладач кафедри

Іхтіології та зоології


Вступ

Загальновідомо, що будь-яка жива істота для забезпечення нормальних фізіологічного стану розвитку і накопичення біомаси, а стосовно риб - це накопичення іхтіомаси, потребує відповідних умов зовнішнього і внутрішнього середовищ.

Історичні джерела засвідчують, що рибництво як сфера діяльності людини зародилося до нашої ери, і його колискою були стародавні цивілізації. При цьому концепція бажаності видового складу об'єктів культивування і можливостей або спроможності створити для конкретних видів риб відповідні умови існування мала вирішальне значення. Перехід від тимчасового утримування риби у штучних конструкціях до її культивування ґрунтувався на здатності конкретних видів риб харчуватися природними і штучними кормами у пропонованих умовах утримання.

Сучасне традиційне рибне господарство ґрунтується на полікультурі коропа і представників далекосхідної іхтіофауни з родини коропових, серед яких домінуюча роль належить білому і строкатому товстолобикам та гібридним формам цих видів. Дещо менше значення має білий амур.

В умовах спеціалізованих рибницьких господарств вирощування риби тісно пов'язане з її годівлею, метою якої є отримання максимальної кількості продукції високої якості в найкоротші терміни за мінімальних витрат кормів. При цьому домінуючого значення набуває комерційний аспект, де прибуток є вирішальним фактором. Тому у годівлі риб триває постійний пошук шляхів здешевлення кормів і підвищення їх продуктивності, що поступово, але досить важко досягається з причини явного протиріччя цих завдань. Потрібно цілеспрямовано здобувати новітню інформацію стосовно біології видів у зв'язку із живленням і травленням, впливом зовнішнього середовища на ефективність годівлі, оптимізацією раціонів з урахуванням фізіологічних потреб організму в ракурсі цільового використання відповідних вікових ремонтних груп і плідників риб.

Розглядаючи рибництво в історичному аспекті, слід зазначити, що вибір об'єктів культивування ґрунтувався, з одного боку, на бажанні людини, а з іншого - на можливості його реалізації за відповідних умов. Отже, сучасні об'єкти світового рибництва представлені видами, які були вибрані людиною і змогли продемонструвати здатність адаптуватися до штучних умов культивування.

У свою чергу, практично реалізувати оптимальні режими годівлі риб за умов штучного вирощування можна лише в разі володіння фахівцями відповідними знаннями і вмінням їх використовувати стосовно конкретних видів риб та умов культивування.


1. Огляд літератури

1.1 Основні біологічні особливості коропових видів риб

1.1.1 Короп- Найбільш розповсюджена риба в ставах України та інших країн, яка швидко росте та дуже плодюча. М'ясо має добрі смакові якості, кількість білків у ньому становить близько 16 %, жиру до 15 %. Короп не дуже вибагливий до умов середовища. Оптимальна 1°С знаходиться у межах + 22-27°С вміст розчиненого у воді кисню - не менше 5- 7 мг/л. За таких умовах приріст його може бути не менше 5-7 г за добу [13].

Їжа коропів різноманітна — від дрібних рачків (дафнії, циклопи та їх личинки) до личинок комарів та інших комах, черв'яків, тощо. Крім природної їжі добре засвоюють штучно виготовлені корми (комбікорм, зерновідходи, макуха тощо).

Статевої зрілості самки коропа досягають у 4-5-літньому вщі, самщ" - на рік раніше. Ікру короп відкладає на траву серед мілководь. Тому для розведення необхідно мати спеціальні нерестові ставки з м'якою водяною рослинністю. Нерест коропа проходить звичай за температури води не нижче + 17-18°С при тихій сонячній та безвітряній погоді. Абсолютна плодючість досягає 1-1,5 млн. ікринок, середня плодючість біля 500 - 700 тис. ікринок, робоча - досягає 200 тис. ікринок і більше. Нерест проходить в травні - червні за температури +18 - +20 °С. Він добре піддається заводському відтворенню.

Розвиток ікри продовжується від трьох до п'яти діб в залежності від температури. Через 5-10 днів мальків виловлюють із нерестових ставків і пересаджують їх у вирощувальні, де вони живуть до осені. Стандартна маса їх повинна досягти не менше 20-30 г. Важливо, щоб вони до осені мали добру вгодованість, що гарантує їм нормальну зимівлю. Після зимівлі однорічок пересаджують у нагульні стави для вирощування товарної риби. Восени однорічок (тепер дворічок) масою не нижче 450-500 г виловлюють і реалізують.

За характером, лускатого покрову (генотипу) розділяють: лускатих, дзеркальних, розкиданих, рамчатих і голих коропів. На основі цих різновидів виділено наступні породи і породні групи коропа: парський, середньоросійський, ропшинський, сарбоянський (сибірський) ,краснодарський, український, білоруський, німецький, угорський та інші.

В різних кліматичних зонах росте не однаково, у південних - повільно, а в північних - найбільш інтенсивно. Температурний оптимум для живлення, росту і розмноження знаходиться в межах від +22 до +26 °С, при температурі в +8 °С короп перестає споживати корм. [18,17]

Добовий раціон, темп росту та швидкість статевого дозрівання білого амура залежить від температури води. Так, добовий раціон при температурі води + 25 - 30°С може перевищувати масу риби. При температурі води + 10°С і нижче білий амур припиняє живлення. Проте в південних районах він може брати поживу круглий рік. Кормовий коефіцієнт може коливатись від 25 до 70 кг на 1 кг приросту. Таким чином, білий амур вважається біологічним меліоратором водойм, бо поїдає значну кількість рослин. Потенційні можливості росту у білого амура досить великі. Так, в південних районах білий амур у віці 2 роки досягав у ставках 800—1000 г і більше.

1.1.2Білий амур

Типова рослиноїдна риба, яка швидко росте у природних водоймах, досягає маси 40-50 кг і довжини понад 1 м. Має валькувате тіло, вкрите великою лускою, дворядні пилковидні зуби. Харчується рослинністю, починаючи споживати її при довжині тіла 3 см. Добрий приріст спостерігається, якщо в раціоні харчування близько 30%тваринної їжі (коловертки, ракоподібні, хірономіди). Проте основу їжі складають водні рослини та наземна рослинність. Найбільш ефективно використовує білий амур ряску, елодею, роголистники та уруть. Особливо охоче поїдає молоду рослинність.

Добовий раціон, темп росту та швидкість статевого дозрівання білого амура залежить від температурі води. Так, добовий раціон при температурі води +25 - 30°С може перевищувати масу риби. При температурі води +10 °С і нажче білий амур припиняє живлення. Проте в південних районах він може брати поживу круглий рік. Кормовий коефіцієнт може коливатись від 25 до 70 кг на 1 кг приросту. Білий амур вважається біологічним меліоратором водойм, бо поїдає значну кількість рослин. Потенційні можливості росту у білого амура досить великі.