Смекни!
smekni.com

Измеритель шума (стр. 12 из 18)

Недоліки: недостатньо велика ємність батарей, застаріла модель.

Переваги: Стрілковий прилад.

Враховуючи тенденцію збільшення шумового забруднення середовища приводяться вимірювачі шуму. Шум є важливим аспектом сучасного життєвого середовища й визначення його параметрів більше не надається лише фахівцям акустиці й вимірювальній техніці.

Схема, що розроблялась.

де: ВШ – вимірювач шуму;

ПОС – пристрій обробки сигналів;

T/CDMA – телефон CDMA-стандарту (передача сигналів по радіоканалу);

ПВІ – пристрій відображення інформації

Система розробляється для вимірювання рівню шуму та вібрацій. Застосування – контроль умов праці та атестація робочих місць також незалежна експертна оцінка шумового забруднення навколишнього середовища (для забудови тощо).

Головний конкурент- фірма «Спана»

4.2. Оцінка рівня якості виробу

4.2.1. Вихідні положення

Оцінка рівня якості виробу проводиться з метою порівняльного аналізу і визначення найбільш ефективного в технічному відношенні варіанту інженерного рішення.

При наявності кількісної характеристики властивостей виробу коефіцієнт технічного рівня можна визначити за формулою:

де

- відносний (одиничний ) і-й показник якості,

- коефіцієнт вагомості і-го параметру якості

Відносні (одиничні) показники якості будь-якому параметру Ці якщо вони

знаходяться в лінії залежності від якості, визначаються за формулами:

(2.2) або

(2.3)

де

і
- числові значення і-го параметру відповідно нового і базового виробів. Формула 2.2 використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметру веде до покращення якості виробу і формула 2.3 - коли із збільшенням величини параметру якість виробу погіршується. У випадку, коли зв'язок між параметрами і якістю виробу нелінійний, тоді використовуються наступні формули:

(2.4)

або

(2.5)

Значення відносного показника якості повинно бути більше одиниці - при покращенні і-го показника якості і менше одиниці - при його погіршенні.

4.2.2. Обгрунтування системи параметрів виробу і визначення відносних показників якості

Можна використати цілий ряд показників - це показники призначення, надійності, конструкції, безпеки, ергономічні показники, естетичні, економічні й комерційні. Виберемо найбільш важливі показники :

- тип шумоміра - показник без якого не запрацює система;

- діапазон частот - важливий показник, який характеризує можливості
шумоміру;

- пакет для октавного й 1/3 октавного аналізу - один з важливих показників.

Ці найважливіші характеристики не можуть бути використанні для визначення показника конкурентноздатності, так як вони є цільовими показниками і визначають сектор ринку потенційних покупців.

Оберемо найважливіші параметри, що характеризують якість виробу:

X1 – Мобільність приладу.

Х2 - Частоний діапазон.

ХЗ – Вага та габарити приладу.

Х4 - Частотний аналіз в реальному часі.

Х5 - Ємність вбудованої пам'яті.

Х6 – Пакети програмного забезпечення.

Таким чином, ми вибрали шість найбільш важливих параметрів, і тепер необхідно визначити коефіцієнт вагомості кожного з них.

4.2.3 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів

Встановлення чисельних значень коефіцієнтів, що визначають важливість показників, виробляється спеціальною експертною комісією (5 чоловік). Після докладного обговорення й аналізу показників кожен експерт оцінює ступінь їхньої важливості шляхом присвоєння їм різних рангів. Найважливішому (на думку експерта) показнику ставиться ранг 1, менш важливому ранг 2 і т.д.

Результати експертного ранжирування показників приведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Назва

парам.

Ранг параметру за оцінкою експерта

Сума

рангів

Відхиле ння Δі;

Δ2

1-го 2-го 3-го

4-го

5-го

XI

1,0 2,5 1,5

1,0

1,5

7,5

-10

100,0

Х2

2,0 1,5 3,0

2,0

1,5

10

-7,5

56,25

ХЗ

3,0 2,0 4,0

4,0

4,0

17

-0,5

0,25

Х4

4,0 3,0 1,5

3,0

3,0

14,5

-3,0

9,0

Х5

5,0 6,0 6,0

6,0

6,0

29,0

11,5

132,25

Х6

6,0 6,0 5,0

5,0

5,0

27,0

9,5

90,25

Сума

21,0 21,0 21,0

21,0

21,0

105,0

0,0

388

Перед подальшою обробкою необхідно перевірити суму рангів по кожному стовпчикові, що повинна дорівнювати: n*(n+1)/2=6*(6+1)/2=21, де n- кількість оцінюваних параметрів.

Визначення можливості використання результатів рангування показників для подальших розрахунків проводять на підставі розрахунку коефіцієнта конкордації (погодженості) експертних оцінок. Для цього:

а) визначається сума рангів кожного показника (по рядках)

,

де
- ранг і-го параметру, визначений 1-м експертом; N - кількість експертів.

Виконується перевірка загальної суми рангів, яка повинна дорівнювати Rі1=N*n*(n+1)/2=5*6*(6+1)/2=105;

б) підраховується середня сума рангів Т по формулі Т =(1/n)* Rі1=
=(1/6)*105=17,5;

в) визначається відхилення суми рангів по кожному параметру від
середньої суми Δi = Rі-T.

Сума відхилень за всіма показниками повинна дорівнювати нулю.

г) розраховується квадрат відхилень по кожному показнику Δі2 загальна сума квадратів відхилень

;

S=388

е) визначається коефіцієнт конкордації по формулі W=12*S/(N

*(n
-n)).

Величина коефіцієнта конкордації може мати значення в діапазоні W < 1 ,0; у випадку повної узгодженості думок експертів W = 1 ,0; чим більше непогодженість думок експертів при рангуванні показників, тим менше величина W. W=0,9.

Порівнюємо з мінімально припустимою величиною Wн (для виробів електровимірювальної і радіотехніки Wн = 0,77) W>Wн , тому отримані дані заслуговують довіри І придатні для подальшого використання.

4.2.4 Оцінка попарного пріоритету показників

Використовуючи отримані від кожного експерта результати рангування показників, проводиться попарне порівняння всіх параметрів і результати заносяться в таблицю 2.2.

Для цього послідовно порівнюються попарно всі показники і визначаються співвідношення в такий спосіб:

а) якщо з розглянутої пари показників перший більш важливий стосовно
порівнюваного, пріоритет вихідного показника визначається терміном
''більш важливий" і йому присвоюється знак " > " /числова оцінка 1,5/ ;

б) якщо з розглянутої пари показників перший менш важливий стосовно
порівнюваного, пріоритет вихідного показника визначається терміном "менш
важливий" і йому присвоюється знак " < " /числова оцінка 0,5/ ;

в) якщо показники однаково важливі, то їхній пріоритет визначається терміном "рівноцінно" і йому присвоюється знак " = " /числова оцінка 1 ,0/. На підставі проставлених знаків попарного пріорітету визначається підсумок, виходячи з думок всіх експертів (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2

Пара­метри

Експерти

Результуючий показник

Числове значення

1

2

3

4

5

ХІ,Х2 =

>

> > >

>

1,5

ХІ,ХЗ >

>

> > >

>

1,5

ХІ,X4 >

>

> > =

>

1,5

ХІ,X5 >

>

> > >

>

1,5

ХІ,Xб >

>

> > >

>

1,5

Х2,ХЗ >

>

> > >

>

1,5

Х2,X4 >

>

> > <

>

1,5

Х2,X5 >

>

> > >

>

1,5

Х2,X6 >

>

> > >

>

1,5

ХЗ,X4 <

<

< < >

<

0,5

ХЗ,Х5 >

>

> > >

>

1,5

ХЗ,Х6 <

>

> > >

>

1,5

Х4,X5 >

>

> > >

>

1,5

Х4,X6 <

<

< < >

<

0,5

Х5,Х6 >

>

> > >

>

1,5

Отримані дані чисельної оцінки попарного пріоритету показників використовуються для розрахунку величин коефіцієнтів важливості кожного показника, що зручно виконувати, використовуючи матрицю (таблиця 4.3 ).