Проектування цифрової системи комутації EWSD (стр. 3 из 5)
Розрахунок розподілу навантаження на напрямах міжстанційного зв'язку здійснюється за допомогою трьох основних методів:
· пропорційно вихідних навантажень станцій;
· пропорційно ємності станції;
· за допомогою коефіцієнтів телефонного тяжіння.
1.5.1 Пропорційно вихідних навантажень АТС
У цьому випадку навантаження від i-ої АТС до j-ої АТС розраховується по формулі:
,де m- число АТС на проектованій мережі (без ВСС і АМТС).
Результати розрахунків заносимодо таблиці 1.9.
Таблиця 1.9 - Матриця міжстанційних зв’язків
| Куди | АТСДК-3 | АТСК-4 | АТСЕ-5 | АТСЕ-6,7 | ВСС | АМТС |  |
| Звідки | |||||||
| АТСДК-3 | - | 75,47 | 79,3 | 117,24 | 15,09 | 34 | 321,1 |
| АТСК-4 | 75,81 | - | 80,96 | 119,69 | 14,85 | 30,4 | 321,71 |
| АТСЕ-5 | 80,80 | 82,12 | - | 127,58 | 17,1 | 34,4 | 342 |
| АТСЕ-6,7 | 139,24 | 141,52 | 148,71 | - | 38,73 | 74 | 542,2 |
| АМТС | 28,56 | 25,5 | 28,9 | 62,16 | - | - | 145,12 |
 | 324,41 | 324,61 | 337,87 | 426,67 | 85,77 | 17,28 | 1672,13 |
1.5.2 Пропорційно ємності АТС
У цьому випадку навантаження від i-ої АТС до j-ої АТС розраховується по формулі:
,Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.10.
Таблиця 1.10 - Матриця міжстанційних зв’язків
 КудиЗвідки | АТСДК-3 | АТСК-4 | АТСЕ-5 | АТСЕ-6,7 |  |
| АТСДК-3 | - | 59,58 | 67,41 | 145,02 | 272,01 |
| АТСК-4 | 66,01 | - | 66,78 | 143,66 | 276,45 |
| АТСЕ-5 | 71,31 | 63,81 | - | 155,33 | 290,45 |
| АТСЕ-6,7 | 147,79 | 132,14 | 149,53 | - | 429,46 |
 | 285,11 | 255,53 | 283,72 | 444,01 | 1268,37 |
1.5.3 Пропорційно умовних вихідних навантажень АТС
У цьому випадку навантаження від i-ої АТС до j-ої АТС розраховується по формулі:
,ni-j– коефіцієнт, що характеризує телефонне тяжіння абонентів i-ої АТС до абонентів j-ої АТС (рис. 1.3).
Значення коефіцієнтів телефонного тяжіння істотно залежать від відстані між абонентами, тобто АТС. Відстані між АТС (км) для даного варіанту мережі представлені в таблиці 1.11:
Таблиця 1.11 - Відстані між АТС (км)
| АТС | АТСДК-3 | АТСК-4 | АТСЕ-5 | АТСЕ-6,7 |
| АТСДК-3 | 0 | 10 | 12 | 11 |
| АТСК-4 | 10 | 0 | 8 | 5 |
| АТСЕ-5 | 12 | 8 | 0 | 3 |
| АТСЕ-6,7 | 11 | 5 | 3 | 0 |
Рис.1.3 – Залежність коефіцієнтів тяжіння ni-j від відстані
Згідно графіку, знайдемо коефіцієнти тяжіння, відповідно заданим відстаням між АТС, таблиця 1.12.
Таблиця 1.12 - Коефіцієнти тяжіння між АТС мережі
| АТС | АТСДК-3 | АТСК-4 | АТСЕ-5 | АТСЕ-6,7 |
| АТСДК-3 | 1,00 | 0,45 | 0,4 | 0,42 |
| АТСК-4 | 0,45 | 1,00 | 0,50 | 0,60 |
| АТСЕ-5 | 0,40 | 0,50 | 1,00 | 0,70 |
| АТСЕ-6,7 | 0,42 | 0,60 | 0,70 | 1,00 |
Результати розрахунків заносимо до таблиці 1.13.
Таблиця 1.13 - Матриця міжстанційних зв’язків
| КудиЗвідки | АТСДК-3 | АТСК-4 | АТСЕ-5 | АТСЕ-6,7 |  |
| АТСДК-3 | - | 59,31 | 54,11 | 84,78 | 198,2 |
| АТСК-4 | 47,31 | - | 57,25 | 105,74 | 210,3 |
| АТСЕ-5 | 41,26 | 54,48 | - | 128,64 | 224,38 |
| АТСЕ-6,7 | 66,98 | 108,72 | 142,63 | - | 318,33 |
 | 155,55 | 222,51 | 253,99 | 319,16 | 951,21 |
Якщо розрахунки виконані вірно, то повинна виконуватись рівність для всіх трьох методів:
Після цього складається, на підставі таблиць 1.10,1.11, 1.14 таблиця наступним чином: з трьох таблиць для кожного елемента таблиці обирається найбільше значення.
Таблиця 1.14 - Матриця міжстанційних зв’язків
| КудиЗвідки | АТСДК-3 | АТСК-4 | АТСЕ-5 | АТСЕ-6,7 | ВСС | АМТС | |
| АТСДК-3 | - | 75,47 | 79,3 | 145,02 | 15,09 | 34 | 348,88 |
| АТСК-4 | 75,81 | - | 80,96 | 143,66 | 14,85 | 30,4 | 345,68 |
| АТСЕ-5 | 80,80 | 82,12 | - | 155,33 | 17,1 | 34,4 | 369,75 |
| АТСЕ-6,7 | 147,79 | 141,52 | 149,53 | - | 38,73 | 74 | 551,57 |
| АМТС | 28,56 | 25,5 | 28,9 | 62,16 | - | - | 145,12 |
| | 332,96 | 324,61 | 338,69 | 506,17 | 85,77 | 17,28 | 1761 |
Після цього складається, на підставі таблиці 1.15 матриця розрахункових значень телефонних навантажень, яка дозволяє провести облік коливань навантаження і гарантувати якість обслуговування абонентів. Розрахунок виконується по формулі: Yp = Y + 0,6742ÖY. Результати розрахунків занести в таблицю 1.15.
Таблиця 1.15 - Матриця реальних розрахункових телефонних навантажень
| КудиЗвідки | АТСДК-3 | АТСК-4 | АТСЕ-5 | АТСЕ-6,7 | ВСС | АМТС | |
| АТСДК-3 | - | 69,61 | 73,29 | 136,90 | 12,47 | 30,07 | 322,34 |
| АТСК-4 | 69,94 | - | 74,89 | 135,58 | 12,25 | 26,68 | 319,34 |
| АТСЕ-5 | 74,74 | 76,01 | - | 146,93 | 14,31 | 30,45 | 342,44 |
| АТСЕ-6,7 | 139,59 | 133,49 | 141,29 | - | 34,53 | 68,20 | 517,1 |
| АМТС | 24,96 | 22,09 | 25,28 | 56,84 | - | - | 129,17 |
| | 309,23 | 301,2 | 314,75 | 476,25 | 73,56 | 155,4 | 1630,39 |
1.6 Розрахунок кількості ЗЛ (каналів) та ПЦТ
Кількість з’єднувальних ліній (каналів 64 кбіт/с) між АТС мережі розраховують по першій формулі Ерланга за таблицею Пальма, яка дозволяє знайти кількість з’єднувальних ліній (каналів) при заданому навантаженню Y і заданих втратах p.
Для проектованої АТСЕ при розрахунках слід керуватися схемою розподілу навантаження, приведеною на рис. 1.5. При цьому кількість каналів визначається по наступних формулах:
Ці формули справедливі для ЗЛ одностороннього заняття. Зв'язок між АТСЕ і АМТС здійснюється по ЗЛ двостороннього заняття, так як вони працюють з ЗКС №7. Тому:
; 
; 
.Кількість каналів від АТСДК-3визначається по формулі О'Делла для конкретної АТС:
Кількість каналів від АТСК-4визначається методом ефективної доступності для конкретної АТС:
Аналогічно виконуються розрахунки для інших АТС мережі. Результати розрахунків занесено в таблицю 1.16.
Сумарна кількість вихідних і вхідних каналів, включених в проектовану АТСЕ дорівнює:
Таблиця 1.16 - Матриця з’єднувальних ліній мережі
| № АТС | АТСДК-3 (1) | АТСК-4 (2) | АТСЕ-5 (3) | АТСЕ-6,7 (4) | АМТС | ВСС |
| АТСДК-3 (1) | - | 86 | 90 | 160 | 46 | 25 |
| АТСК-4 (2) | 86 | - | 92 | 160 | 42 | 24 |
| АТСЕ-5 (3) | 92 | 94 | - | 170 | 46 | 27 |
| АТСЕ-6,7 (4) | 160 | 160 | 170 | - | 90 | 53 |
| АМТС | 40 | 36 | 40 | 77 | - | - |
Для того, щоб знайти кількість первинних цифрових трактів (ліній системи ІКМ-30, що містить 30 інформаційних каналів), кількість з'єднувальних ліній для кожного напряму слід розділити на 30 і набуте значення округлити у більшу сторону: