Смекни!
smekni.com

Розробка двохсмугової активної акустичної системи з сабвуфером (стр. 9 из 12)

t - порядковий номер року служби устаткування,

Т - нормативний строк служби устаткування ;

- норма дисконту для року t.

Вважатимемо, що

по роках не змінюватимуться, тому можемо використати спрощену формулу

(8.3.8.2)

Для нового виробу

Врv.ехHB =5851,7855*(0,926+0,857+0,794+0,735+0,681) = 23044,331 (грн),

для аналога

Врv.ех.А1= 5998,5871 *(0,926+0,857+0,794+0,735+0,681) =23622,436 (грн).

8.4. Розрахунок індексу конкурентноздатності за ціною споживання

Ціна споживання товару визначається як сума ціни товару та теперішньої вартості експлуатаційних витрат

Цсптрv.ех. (8.4.1)

Для нового виробу ЦспНВ= 952,6328 +23044,331 =23996,964 (грн),

для аналога Цсп.А1= 970,00 +23622,436 =24592,436 (грн).

Визначивши Цсп для нового виробу і для аналогу 1 розраховують

індекс конкурентноздатності по ціні споживання

Іц.спсп.НВсп.А. (8.4.2)

Іц.сп=23996,964 /24592,436 = 0,975786.

8.5. Розрахунок індексу конкурентноздатності нового виробу і перевірка виконання умови конкурентноздатності

Розрахунок індексу конкурентноздатності базується на тому, що новий виріб може бути відносно легко реалізований на ринку, якщо ціна споживання цього виробу є меншою, ніж ціна споживання аналогу 1, скорегована на комплексний показник якості нового виробу, тобто якщо виконується нерівність

Цсп.нсп.А1п.як. (8.5.1)

З урахуванням ця умова може бути записана

Ія-ц.кп.якц.сп; Ік>1, (8.5.2)

де ІІя-ц.к - загальна конкурентноздатність виробу за якісно-ціновими параметрами.

Ія-ц.к = 2,54/0,975786=2,603

У нашому випадку Ія-ц.к>1, виріб є конкурентноздатним, і може бути реалізований на ринку за ціною не нижче, ніж визначена в розділі 8.2.2 проекту .

8.6. Визначення очікуваного річного прибутку при виробництві нового виробу

Необхідно зазначити, що виконання умови (8.5.2) є необхідним, але не достатнім, хоча при Ія-ц.к більшому від 1 вже на цій стадії можна вважати виріб конкурентноспроможним.

8.6.1.Оцінка конкурентоздатності підприємства-виробника

Тепер проаналізуємо вплив на його конкурентоспроможність даного пристрою інших факторів, таких як "brand name" фірми-виробника, сервісне обслуговування, доставка споживачам та ін.

Для визначення індексу конкурентоспроможності за цими факторами, тобто іміджем фірми-виробника, використовують формулу:

, (8.6.1.1)

де m - кількість факторів, які оцінюються;

БjН і БjА - бальна оцінка j-го фактору відповідно нового виробу і його аналогу, бали;

bj - вагомість j-го фактору для споживача, відн. од.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства, на якому планується виробництво нового виробу передбачає, по-перше визначення переліку основних підприємств-конкурентів, які виготовляють подібну продукцію. По-друге, визначення коефіцієнтів вагомості за кожним із факторів конкурентоспроможності підприємства.

Дані вагомості визначаються на основі експертних оцінок при виконанні умови, що сума вагомостей дорівнює одиниці, а сума вагомостей таких факторів як "brand name" фірми-виробника повинна бути в межах 0,4…0,6.

По-третє здійснюється рейтингова оцінка підприємства виробника та його основних конкурентів за чотирьохбальною шкалою на основі табл. 8.6.1.1.

Таблиця 8.6.1.1. Шкала рейтингових оцінок факторів конкурентоспроможності

підприємства

Досягнення за фактором Рейтинг
Дуже незначні 1
Незначні 2
Значні 3
Дуже значні 4

Результати оцінки конкурентоспроможності потенційного підприємства-виробника даного пристрою зведені в табл. 8.6.1.2.

Таблиця 8.6.1.2. Оцінка конкурентоспроможності підприємства

№ з/п Фактори конкуренто­спроможності Ваго­мість Підприємство-виробник Конкурент
Рейтинг зважена рейтинго­ва оцінка рейтинг зважена рейтинго­ва оцінка
1. "brand name" 0,60 1 0,60 2 1,20
2. Канали збуту 0,10 2 0,20 2 0,20
3. Сервіс 0,20 3 0,60 2 0,40
4. Реклама 0,10 2 0,20 3 0,30
5. Сумарна оцінка 1,00 - 1,60 - 1,90

Індекс конкурентоспроможності за іміджем фірми-виробника згідно даних таблиці складає 1,6/1,9=0,842105.

Інтегральний індекс конкурентоспроможності виробу, який враховує всі фактори, як ціно-якісні, так і імідж фірми-виробника, розраховують за формулою:

, (8.6.1.2)

де уц-я і уім - вагомості відповідно ціно-якісних факторів та іміджу фірми-виробника для споживачів. Згідно проведених на Заході маркетингових досліджень уц-я.=(0,75…0,9) і уім=(0,1…0,25), при умові, що уц-я+ уім=1. Для даного пристрою інтегральний індекс конкурентоспроможності рівний

Іін=2,603´0,85+0,842105´0,15=2,3388.

Оскільки, Іін=2,3388>1, то можна зробити висновок про те, що розроблений пристрій є конкурентноспроможним на вітчизняному ринку.

8.6.2. Оцінка частки ринку підприємства-виробника та очікуваної суми річних прибутків

Для обґрунтування доцільності виробництва нового виробу необхідно визначити суму очікуваних річних прибутків при його промисловому виготовленні. Здійснення даної оцінки передбачає визначення річного попиту на вироби аналогічні до проектного (ємності обраного сегменту ринку). Для даного попиту (ємності) дають три варіанти оцінок співвідношення попиту і пропозиції: оптимістичний, оптимальний та песимістичний із зазначенням ймовірності кожного з варіантів (сума коефіцієнтів ймовірності дорівнює одиниці)

, (8.6.2.1)

де Q -оцінка співвідношення "попит-пропозиція";

D - попит на певні товари, шт.;

S - пропозиція цих товарів, шт.

Слід зазначити, що при підборі оцінок за цими трьома варіантами має бути виконана умова

0,5<Q<2. (8.6.2.2)

На основі 3-х оцінок співвідношення "попит-пропозиція" визначаються за формулою можливі частки підприємства на обраному сегменті ринку даного товару

, (8.6.2.3)

де Внj – оцінка можливої частки підприємства на ринку при виведенні на нього нового товару (дається три оцінки – оптимістична, оптимальна та песимістична);

Іін – інтегральний індекс конкурентоспроможності нового виробу;

Ві - оцінка конкурентоспроможності і-того підприємства-конкурента (див. табл. 8.6.1.2, де вважається, що в нас наявний лише 1 конкурент);

n - кількість підприємств конкурентів;

Вв - оцінка конкурентоспроможності підприємства-виро6ника (див. табл. 8.6.1.2).

Вважаємо, що за оптимальних умов програма випуску пристрою дорівнюватиме попиту на них.

Оцінки співвідношення попиту і пропозиції та ймовірності кожного з варіантів:

Q1 = 100/95 = 1,05 Y1 = 0,1;

Q2 = 100/100 = 1,0 Y2 = 0,6;

Q3 = 100/120 = 0,83 Y3 = 0,3.

Отже, можливі частки підприємства на вітчизняному ринку даного товару будуть наступні:

Вн1 = 2,3388/[2,4×(1+1,9/1,6)×(1+lg1,05-1)] = 0,335238;

Вн2 = 2,3388/[2,4×(1+1,9/1,6)×(1+lg1,0-1)] = 0,32777;

Вн3 = 2,3388/[2,4×(1+1,9/1,6)×(1+lg0,83-1)] = 0,303721.

Знаючи частку сегменту ринку, яку може завоювати підприємство (Вн), загальну ємність сегменту ринку (приймається на рівні попиту на товари аналогічні до нового) (D) та питомий маржинальний прибуток з одиниці нового виробу (ПМП) визначають суму річного маржинального прибутку (МПрj), який може бути отриманий за кожним з трьох варіантів:

. (8.6.2.4)

ПМП= Цн.пр-СВН (8.6.2.5)

ПМП=952,6328-762,1063=190,5265

Згідно розрахунків за даною формулою, підприємством може бути отримано наступні маржинальні прибутки за кожним з варіантів:

МПр1 = 190,5265 0,335238×100 = 6405,01(грн);

МПр2 =190,5265×0,32777×100 = 6262,329(грн);

МПр3 =190,5265×0,303721×100 = 5802,852(грн).

Очікувану суму річного маржинального прибутку з урахуванням ймовірностей кожного з варіантів визначають за формулою:

, (8.6.2.6)

де j - варіанти (оптимістичний, оптимальний, песимістичний);

Yj - ймовірність кожного з варіантів.

МПочр = 6138,754(грн).

Оскільки отриманий очікуваний прибуток є імовірнісною величиною, необхідно розрахувати показники його варіації та можливі межі зміни. Для такої оцінки розраховують середньоквадратичне відхилення:

, (8.6.2.7)

Після розрахунку середнього квадратичного відхилення визначають діапазон коливання очікуваного маржинального прибутку

(8.6.2.8)

та квадратичний коефіцієнт варіації, який є відносним показником одержаного результату

. (8.6.2.9)

Чим менший цей коефіцієнт тим меншим є співвідношення ризику і прибутку, і тим імовірнішим стає отримання визначеного розміру очікуваного прибутку. Допустиме значення Vs£ 33%.

Згідно наших даних отримаємо: