Смекни!
smekni.com

Глобальна розподілена та функціональна площина (стр. 2 из 2)

На третьому рівні INCM (розподілена функціональна площина) загальномережні функції визначені у вигляді окремих функціональних об'єктів (FE). Визначені на глобальній функціональній площині блоки SIB реалізовано на розподіленій функціональній площині у вигляді послідовності функціональних об'єктів (FEA), у результаті виконання якої виникають інформаційні потоки (IF). В CS-1 визначено 60 різних IF, що відповідають процедурам прикладного протоколу інтелектуальної мережі INAP.

Вузли IN, як правило, виконують одну або кілька функцій, які поділяються на три основні категорії (табл. 5):

- функції, що стосуються управління викликом;

- функції, що стосуються управління послугами;

- функції, що забезпечують послуги (експлуатаційна підтримка та адміністрування мережі).

Функція комутації послуг SSF тісно пов'язана з функцією управління викликом CCF. Зазвичай вважається, що ці дві функції утворюють єдиний пакет SSF/CCF. Запит на послугу, як правило, полягає в знятті трубки телефону та наборі деякої кількості цифр. Роль функції комутації послуг полягає в тому, щоб зафіксувати виклик і сформувати стандартний запит. Функція управління викликом не "інтелектуальна", але запрограмована так, щоб розпізнати запит на послугу та надіслати його функції управління послугами SCF.

Функція управління послугами SCF декодує отриманий запит та інтерпретує його в контексті послуг IN, що надаються мережею. Після цього формує, кодує та надсилає стандартне підтвердження функції комутації послуг SSF. Процес формування підтвердження може включати виконання комплексу програм, у тому числі контакт із викликуваним абонентом і звернення до функції підтримки даних SDF.


Таблиця 5 – Функції вузлів IN

Абревіатура Назва Призначення

Функції, що стосуються управління викликом

SSF Service Switching Function, Функція комутації послуг Забезпечує інтерфейс між SCF і CCF.
SRF Specialized Resources Function Функція спеціалізованих ресурсів Забезпечує доступ мережних об'єктів до різних категорій мережних засобів (мовний автоінформатор, мости конференц-зв'язку тощо).
CCF Call Control Function, Функція управління викликом Забезпечує традиційні можливості обслуговування викликів.
CCAF Call Control Agent Function, Функція управління доступом виклику Забезпечує доступ користувача в мережу, тобто є інтерфейсом між користувачем і функцією CCF.

Функції, що стосуються управління послугами

SCF Service Control Function, Функція управління послугами Визначає логіку послуг IN і управляє послугою, що пов'язана з виконуваним процесом.
SDF Service Data Function, Функція підтримки даних послуг Управляє доступом послуг до баз даних мережі та забезпечує контроль даних. Забезпечує логічний зв'язок функції SCF із даними.

Функції, що стосуються забезпечення послуг

SCEF Service Creation Environment Function, Функція середовища створення послуг Використовується для специфікації, створення, тестування та завантаження програм логіки послуг IN.
SMAF Service Management Access Function, Функція доступу до системи експлуатаційної підтримки та адміністрування послуг Забезпечує інтерфейс до функції SMF. Відома за назвою "Функція робочої станції мережі" (Work Station Function, WSF).
SMF Service Management Function, Функція експлуатаційної підтримки та адміністрування послуг Забезпечує надання послуг IN і адміністративне управління послугами.

Функція комутації послуг SSF, отримавши від SCF підтвердження, декодує та інтерпретує його, а потім надсилає функції управління викликом CCF інструкції про те, як здійснити процес встановлення з'єднання.

У процесі формування підтвердження від SCF до SSF може знадобитися діалог між SCF і викликаючим або викликуваним абонентом. Такий діалог зазвичай полягає у відправленні підказки та отриманні деякої послідовності цифр. Функція управління послугами SCF не має засобів для безпосереднього здійснення такого діалогу, тому він відбувається не інакше, як за допомогою функції спеціалізованих ресурсів SRF. Зазвичай SCF звертається до SRF із запитом про з'єднання абонента з відповідним пристроєм, що входить у SRF (наприклад, з мовним автоінформатором), і про необхідність отримати від абонента певні дані.

На відміну від описаного порядку взаємодії між SSF, SCF і SRF, що здійснюється з ініціативи абонентів, функції, що стосуються забезпечення послуг, ініціюються операторами мережі. Ці функції не пов'язані з викликом абонента або наданням конкретної послуги.

Функції SMF, SMAF і SCEF можна використовувати для видалення або зміни вже наявних послуг, а також для створення нових послуг. Це досягається шляхом зміни інформації в SSF, SCF, SDF і SRF. Причому такі зміни не повинні впливати на якість послуг, що надаються на даний момент.

Схема взаємозв'язку функцій набору CS-1, що визначає архітектуру розподіленої функціональної площини, подано на рис. 3

Рисунок 3 – Архітектура розподіленої функціональної площини


Доступ кінцевого користувача до процесів надання з'єднань і/або послуг в CS-1 забезпечується як для звичайних аналогових ліній і ліній ISDN (BRI та PRI) на абонентській ділянці, так і для сполучних ліній (каналів) із традиційними системами сигналізації та системою СКС№7 на міжстанційній ділянці.

На рис. 3 у вигляді опорних точок подано 13 функціональних зв'язків:

A CCAF-CCF 8. H SMF-SDF
2. B CCF-CCF 9. I SMF-SRF
3. C CCF-SRF 10. J SMF-SMAF
4. D SSF-SCF 1 K SMF-SCEF
5. E SCF-SRF 12. L SMF-SSF/CCF
6. F SCF-SDF 13. M SSF-CCF
7. G SMF-SCF

Для CS-1 визначені тільки три з них: D, Е та F.

Можливості управління потрібні тільки для перших шести функціональних зв'язків: А, В, С, D, E та F. Для них визначені чотири групи засобів управління, що мають назву класу управління:

• клас 1: засоби управління з'єднанням;

• клас 2: засоби управління обслуговуванням виклику;

• клас 3: засоби управління послугою IN;

• клас 4: засоби експлуатаційного управління.

Функціональний зв'язок у деякій опорній точці може передбачати один або кілька класів управління. Будь-яке сполучення функціонального зв'язку та класу управління називається управляючим зв'язком. Управляючий зв'язок позначається рядком виду <буква>.<цифра>, де <буква> позначає функціональний зв'язок, а <цифра> – клас управління. Наприклад, D.3 означає управляючий зв'язок між функціональними елементами SSF і SCF для класу управління 3. У табл. 6 наведено інтерфейси, що підтримують різні управляючі зв'язки набору CS-1.

На розподіленій функціональній площині CS-1 визначені такі правила:

1. Тільки функція управління викликом CCF уповноважена контролювати процес установлення та роз'єднання з'єднання.

2. Взаємодія функції комутації послуг SSF і функції управління викликом CCF є послуго-незалежною. Тому SSF і CCF не повинні містити нічого, що залежить від послуг, які надаються в IN.

3. У випадку збоїв виконання функції управління послугами SCF можливостей функцій SSF/CCF має бути достатньо для завершення виклику та відповідного повідомлення викликаючого і викликуваного абонентів.

4. Функція комутації послуг SSF у будь-який момент часу не повинна взаємодіяти більш ніж з однією функцією управління послугами SCF.

5. Допускається взаємодія між декількома SCF і SSF але так, щоб не порушувалася умова 4.

6. Тільки функція управління послугами SCF може формулювати запити до SRF, SSF і обробляти відповіді від них.

7. Не допускається будь-якої взаємодії між SSF і SRF інакше, ніж через SCF.

8. Функція управління послугами SCF повинна мати можливості для того, щоб з ініціативи викликуваного або викликаючого абонента призупинити надання послуги, а потім відновити його з ініціативи того самого абонента.

Таблиця 6 – Інтерфейси керуючих зв'язків IN

Керуючий зв'язок Інтерфейс Примітки
А.1 А.2 DSS1/Q.931; DSS1/Q.932. Для мережі, структурованої відповідно до принципів IN CS-1, управляючі зв'язки можна забезпечити існуючими стандартними інтерфейсами.
В.1, В.2 СKC №7/ISUР
С.1 DSS1/Q.931; СKC №7/ISUР.
D.3 СКС №7/ТСАР; DSS1/Q.932. В CS-1 специфіковано три нові функціональні зв'язки в опорних точках D, Е та F. Фізичні аспекти реалізації цих зв'язків не потребують прямого фізичного інтерфейсу між відповідними мережними функціями. Наприклад, повідомлен-ня, що стосується опорної точки Е, можуть проходити через окремий фізичний елемент, що містить SSF.
Е.З СКС №7/ТСАР; DSS1/Q.932.
F.3 СКС №7/ТСАР; DSS1/Q.932.
М У наборі CS-1 не стандартизовано.