Смекни!
smekni.com

Частотно-модульовані сигнали (стр. 10 из 13)

Вираз для енергетичного порогу чутливості компаратора, використовуючи (4.18) – (4.21), і враховуючи, що

, набуває вигляду:

(4.22)

Провівши заміну

в першому доданку, та
у другому доданку виразу (4.22) в квадратних дужках, можна розрахувати, що перший і другий доданки мають мінімуми, рівні відповідно [6]:

та

при

М=1,3 і N=1,7.(4.23)

Таким чином, при виконанні (4.23) досягається мінімум АВ, що залежить від відношення струмів

, а не від їх абсолютних величин [6]:

,(4.24)

де

.

Гранично досяжне мінімальне значення

при
та
[6]:

.(4.25)

Для сучасної технології виготовлення компараторів з ізоляцією елементів р-n переходом типовими значеннями є

=100,
=5 пФ
= 5 мВ. Враховуючи, що
= 5 мВ, тобто К
0,1, з (4.25) одержимо
Дж. Вираз (4.25) визначає мінімально досяжне значення
і показує, що при сучасній технології неможливо отримати в компараторі з ДУ на вході поєднання вхідного струму
і швидкодії
краще, ніж дає нерівність:
.

Коефіцієнт підсилення, що забезпечується двома ДУ, отримаємо з умови (4.21) оптимальності параметрів ДУ1 і ДУ2:


.(4.26)

Енергія, що витрачається джерелом на перемикання двох ДУ в компараторі:

.

Підставивши (4.18) – (4.20) в останній вираз для

та провівши заміни, аналогічні використаним для виразу (4.22), знаходимо, що при виконанні (4.23)
також має мінімум:

,(4.27)

де

.

Диференціюючи вираз (4.27) по

та прирівнюючи похідну до нуля, знаходимо, що при
виходить мінімально досяжне значення енергії
, рівне [6]:

.

Наприклад, якщо розробляється компаратор, у якого Б = 1, С1

С2= 5 пФ,
= 3 В, λ < 1, то з рівняння
, отримаємо, що швидкодія двох каскадів
=40 не тільки за умови, що сумарний струм через обидва ДУ буде не менше 2,5 мА.

Очевидно, що компаратор буде тим краще, чим ближчі відносини

та
до одиниці, а їх сума до двох.

Для визначення умов, при виконанні яких величини

і
однаково близькі до своїх граничних значень, введемо умовний критерій переваги
.

Максимум

знайдений диференціюванням
по
і прирівнюванням похідної до нуля, досягається при [6]:

.(4.28)

Залежності

та
від
приведені на рис. 4.4 [6]. Таким чином, компаратор з ДУ на виході матиме близькі до граничних значень енергії
і
, якщо режим роботи і параметри елементів його каскадів вибрані відповідно до виразів (4.23) і (4.28).

Включення емітер них повторювачів (ЕП) на вході ДУ1, що використовується в презиційних компараторах, не являється, як може здатися, кардинальним способом зменшення корисної енергії АВ без збільшення АП. проте ЕП дозволяють значно зменшити повну енергію, що витрачається джерелом сигналу, за рахунок включення дії струму перезаряду ємності колектор-база транзистором ДУ1 у вхідних ланцюгах компаратора. Хоча ефективності використання енергії вхідного сигналу в компараторах з ЕП і без них приблизно однакові, але абсолютне значення енергії, що витрачається на перезаряд вхідної місткості в компараторі з ЕП, більш ніж на порядок менше на великі струмові сигнали.


Рисунок 4.4 – Графік залежності

та
від

Залежності порогової і питомої енергії диференціального підсилювача від коефіцієнта підсилення:

1. Т = 125ºС;

2. Т = -55…+125ºС;

3. Т = 25ºС;

4. Т ≤ 25ºС.

Використовуючи, вище приведене, неважко обчислити

та
для ДУ1 (перше співпадає з виразом (4.25)).

,(4.29)

.(4.30)

Включення ЕП на вході ДУ1 збільшує затримку його перемикання

не менше ніж на

,(4.31)

де

– ємність, що діє в емітерному ланцюзі транзистора ЕП;

– струм в ЕП.

Враховуючи, що в цьому випадку, коли відносні зміни мінімумів порогової та питомої енергії залежно від параметрів і режимів роботи каскадів компараторів з ДУ і ЕП на вході:

, (від двох ЕП)

Для ДУ1 та ЕП на вході отримаємо:

;

.

де

, якщо
, оскільки значення
, яке діє на вході ДУ1, в цьому випадку зменшується в 2 рази, і
, якщо
.