Смекни!
smekni.com

Цифровий дозиметр (стр. 3 из 4)

Для розгалуження програми підтримуються інструкції умовних і безумовних переходів і викликів процедур, що дозволяють безпосередньо адресуватися в межах адресного простору. Більшість інструкцій являють собою одне 16-розрядне слово. Кожна адреса пам'яті програм містить 16- або 32-розрядну інструкцію. Пам'ять програм розділена на два сектори: сектор програми початкового завантаження і сектор прикладної програми. Обидва сектори мають роздільні біти захисту від запису і читання/запису.

Оскільки всі AVR-інструкції є 16 або 32-розрядними, флеш-пам'ять організована як 1 кбайт х 16. Програмний лічильник РС у МК є 16-розрядним, тому дозволяє адресувати до 64 кбайт пам'яті програм.

Flash-пам'ять програм.

ATmega8 містить 8 кб пам’яті для завантаження програм. Команда контроллера займає 16 або 32 біта, тому флеш-память програм організована у вигляді масиву 4К 16-ти бітових слів. Флеш-память розділена на дві секції - область додатків і область завантаження (що знаходиться в старших адресах). Флеш-память витримує до 10.000 циклів перезапису.

EEPROM пам'ять даних

ATmega8 містить постійний запам'ятовуючий пристрій для збереження даних, виконаний за технологією EEPROM, який містить 512 байт і забезпечує 100000 циклів стирання/запис.

Статичний ОЗП даних

Оперативний запам'ятовуючий пристрій статичного типу для збереження даних (SRAM), який містить 1 Кбайт вбудованої пам’яті.

Доступ до статичного ОЗП даних може бути легко здійснений через 5 різних режимів адресації архітектури AVR і виконується за два машинних цикли.

При генерації переривання і виклику підпрограм адреса повернення з програмного лічильника записується в стек. Стек ефективно розподілений у статичному ОЗП пам'яті даних і, отже, розмір стека обмежений загальним розміром статичного ОЗП і використовуваним його обсягом. У будь-якій програмі відразу після скидання повинна бути виконана ініціалізація покажчика стека (SP) (тобто перед виконанням процедур обробки переривань або викликом підпрограм). Покажчик стека - SP - доступний для читання і запису у просторі введення-виведення. На рис. 3.3 показано організацію пам’яті в мікроконтролері ATmega8.

Простір пам'яті введення - виведення містить 32 адреси з безпосередньою адресацією або може адресуватися як пам'ять даних.

Рис. 3.3 – Структура пам’яті

3.3 Розробка програмного забезпечення

Функціонування дозиметра керуються програмно за допомогою мікроконтролера.Програма написана на мові програмування С++ [3].

Текст програми пристрою має вигляд:


//------------------- підготовка--------------------//

//------------------- включення директив препроцесора ---------------------//

#include <istream.h>

#include <mega8.h>

#include <delay.h>

//-------------------- встановлення портів-----------------//

#define key1 PIND.0

#define key2 PIND.1

#define key3 PIND.2

#define key4 PIND.3

#define pulse PIND.4

#define beep PORTC.3//--- визначення імпульсів від датчика---//

#define light PORTC.2

#define sound PORTC.1

eeprom unsigned int zone1;

eeprom unsigned int zone2;

unsigned int k=0;

int sec=0;

int rf=0;

int j=0;

int i=1; //кнопки< >

int m_buffer=0;

int memory=1; // виділення пам’яті для зони 1

intmemory1=2; // виділення пам’яті для зони 2

intwarn=400; // стандартний рівень радіації

bitok=0; // так

bit x=0; // ні

bit a1=0;

bit a2=0;

bit a3=0;

bit a4=0;

char lcd_buffer[80]; // буфер рівня LCD!

//-------------------------- Переривання для таймера ------------------//

interrupt [TIM1_COMPA] void timer1_comp_isr(void)

{

sec++;

}

/*

void wait (void){

TCNT1=0;

while (TCNT1<780){};

}

*/

//---------------- Буквено-цифрові функції Модуля LCD----------------//

#asm

.equ __lcd_port=0x18 ;PORTB

#endasm

#include <lcd.h>// Оголосіть свої глобальні змінні тут

//----------------------Звуковий сигнал --------------------//

voidmy_beep(void) { // ключовий звуковий сигнал

beep = 0;

delay_ms(30);

beep = 1;} // Короткий звуковий сигнал

//----------------- Довгий звуковий сигнал ---------------------//

voidlong_beep(void) { // Ключовий звуковий сигнал

beep = 0;

delay_ms(55);

beep = 1;

delay_ms(30);

beep = 0;

delay_ms(30);

beep = 1;}

//------------------------ Ключі функцій -----------------------//

void my_keys(void){

if(!key1){ok=1;}else{delay_ms(10); ok=0;}

if(!key2){x=1;}else{delay_ms(10); x=0;}

if(i<8){if(!key4){i++; my_beep(); lcd_clear(); delay_ms(680); }}

if(i>1){if(!key3){i--; my_beep(); lcd_clear(); delay_ms(680); }}

}

//---------------------------- Головна програма ----------------------------//

voidmain(void)

{

PORTB=0x00;

DDRB=0x00;

PORTC=0x7F;

DDRC=0x7F;

PORTC.2=0;

PORTC.4=0;

PORTC.5=0;

PORTD=0xFF;

DDRD=0x00;

ACSR=0x80;

SFIOR=0x00;

//----------------------------- Для таймера ----------------------------//

OCR1A=4000; // Для кварца

TCCR1B=0x0D;

TIMSK=0x10;

lcd_init(16);

my_beep(); // Початок

delay_ms(100);

my_beep();

while (1) {

my_keys();

switch (i) {

case 1: // Запуск меню

my_keys();

lcd_gotoxy(0,0); lcd_putsf(“Menu _rogram”);

lcd_gotoxy(0,1); lcd_putsf(“Enter key~ “);

delay_ms(1);

if(sec>=60){#asm(“cli”); m_buffer=k; } //anti kosac

break; //STOP1

case 2: // Тест датчика

my_keys();

lcd_gotoxy(0,0);

sprintf(lcd_buffer,”fon=%4umkr Time=%2uc” “RF=%2u “,k,sec,rf);// PRINT ON LCD

lcd_puts(lcd_buffer); // З буфера на LCD

delay_ms(1); // потрібно обслуговувати таймери

if((ok)&(a1)){delay_ms(50); #asm(“sei”);} //Start k=0; j=0; rf=0;

if(x){#asm(“cli”); beep=1;} //Зупинка

if(sec>=60){#asm(“cli”); a1=0;m_buffer=k; } // Авто зупинка

if(sec==61){sec=0; k=0; j=0; rf=0; beep=1;} // повторний запуск

if(ok){a1=1;}

if(x){a1=0;}

if((!pulse)&(a1)){delay_ms(10); k++; j++;} // Введіть допустиме значення радіації

if(j==20){delay_us(1); rf++; j=0;}

if(k==warn){delay_us(1); beep=0;} // Небезпечне випромінювання

if(k==1600){delay_us(1); sec=0; k=0; j=0; rf=0; beep=1;} //Допустиме випромінювання

break;

case 3: // Зберігання значення в пам’яті EEPROM в зоні 1

my_keys();

lcd_gotoxy(0,0);

sprintf(lcd_buffer,”Zone1=%4umkr “,memory);// TO LCD

lcd_puts(lcd_buffer);

lcd_gotoxy(0,1); lcd_putsf(“Save Load”);

delay_ms(1);

if(sec>=60){#asm(“cli”); m_buffer=k; }

if((ok)&(k>=10)){ zone1=m_buffer;} // Збережіть лише значення >10

if(x){ memory=zone1;}

break;

case 4: // Зберігання значення в пам’яті EEPROM в зоні 2

my_keys();

lcd_gotoxy(0,0);

sprintf(lcd_buffer,”Zone2=%4umkr “,memory1);

lcd_puts(lcd_buffer);

lcd_gotoxy(0,1); lcd_putsf(“Save Load”);

delay_ms(1); // need wait on timers

if(sec>=60){#asm(“cli”); m_buffer=k; } // Збережіть лише значення >10

if((ok)&(k>=10)){ zone2=k;}

if(x){ memory1=zone2;}

break;

case 5: // Вмикання/вимикання сигнальної лампочки

my_keys();

lcd_gotoxy(0,0); lcd_putsf(“Backlight “);

lcd_gotoxy(0,1); lcd_putsf(“v on/off x”);

if(ok){a2=1; PORTC.4=1;}

if(x){a2=0; PORTC.4=0;}

delay_ms(1);

if(sec>=60){#asm(“cli”); m_buffer=k; }

if(a2){ lcd_gotoxy(11,0); lcd_putsf(“on “); }

if(!a2){ lcd_gotoxy(11,0); lcd_putsf(“off “);}

break;

case 6: // Вмикання/вимикання звукового резонатора

my_keys();

lcd_gotoxy(0,0); lcd_putsf(“Sound “);

lcd_gotoxy(0,1); lcd_putsf(“v on/off x”);

if(ok){a3=1; PORTC.5=1;}

if(x){a3=0; PORTC.5=0;}

delay_ms(1);

if(sec>=60){#asm(“cli”); m_buffer=k; }

if(a3){ lcd_gotoxy(11,0); lcd_putsf(“on “); }

if(!a3){ lcd_gotoxy(11,0); lcd_putsf(“off “);}

break;

case 7: // Попереджувальний рівень +/-

my_keys();

lcd_gotoxy(0,0);

sprintf(lcd_buffer,”Warning=%4umkr “,warn);

lcd_puts(lcd_buffer);

lcd_gotoxy(0,1); lcd_putsf(“v +/- x”);

//delay_ms(1); // need wait on timers

if(sec>=60){#asm(“cli”); m_buffer=k; }

if(warn<1500){if(!key1){warn++; delay_ms(80); }}

if(warn>10){if(!key2){warn--;delay_ms(80); }}

break;

case 8: // Вмикання режиму безперервного вимірювання

my_keys();

lcd_gotoxy(0,0);

sprintf(lcd_buffer,”Fon=%4umkr Bufer=%4u” “RF=%2u “,k,m_buffer=k,rf);// Вивід значення на LCD

lcd_puts(lcd_buffer);

//lcd_gotoxy(0,1); lcd_putsf(“While”);

delay_ms(1); // need wait on timers

if((ok)&(a4)){delay_ms(50); #asm(“sei”);} //Start k=0; j=0; rf=0;

if(x){#asm(“cli”); beep=1;} // Зупинка

if(sec==61){ sec=0; k=0; j=0; rf=0; beep=1;m_buffer=k;}

if(ok){a4=1;}

if(x){a4=0;}

if((!pulse)&(a4)){delay_ms(10); k++; j++;}

if(j==20){delay_us(1); rf++; j=0;}

if(k==warn){delay_us(1); beep=0;} // Сигнальне вимірювання

if(k==1600){delay_us(1); sec=0; k=0; j=0; rf=0; beep=1;} //максимальне значення вимірювання

break;

}

};


4.МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ

Моделювання проводилось за допомогою програми Proteus 7 Professional [4]. Так як за відсутністю програмних еквівалентів і електронних компонентів доцільно виконати моделювання роботи, яке полягає в виводі на дисплей значення вимірювання радіації, світлової та звукової індикації випромінювання, не вдалось. Замість блокинг генератора на вхід одновібратора подається прямокутній сигнал і спостерігаємо на дисплеї (Рис. 4.1) .

Рисунок 4.1 – Результати моделювання


5. ВИСНОВКИ

В даній роботі було розроблено цифровий дозиметр з трьома режимами вимірювання, з візуальним і звуковим оповіщенням рівня радіації, збереження даних в енергонезалежній пам’яті, збереження на дисплеї попереднього значення, вимірювання, регулювання рівня сигналізації. Також розглянули структуру мікроконтролера ATmega8, написали програму курування мікроконтролером, промоделювали пистрій в програмі Proteus 7 Professional.


ЛІТЕРАТУРА

1 Офіціальний сайт www.vikipedia.uaМікроконтролери AVR.

2 Новиков Ю.В., Скоробогатов П.К. Основы микропроцессорной техники. Курс лекций

3 Бродин В.Б., Калинин А.В. Системы на микроконтроллерах и БИС программируемой логики. — М.: ЭКОМ, 2002.

4 Жан М. Рабаи, Ананта Чандракасан, Боривож Николич Цифровые интегральные схемы. Методология проектирования = Digital Integrated Circuits.

5 Гостев В.И. Системы управления с цифровыми регуляторами.

6 Баранов В.Н. Применение микроконтроллеров AVR. Схемы, алгоритмы, программы.

7 Трамперт. Измерение, управление и регулирование с помощью AVR микроконтроллеров_2006.

8 Угрюмов Е.П. Цифровая схемотехника. СПб.2004г.528с.ил.


ДОДАТОК А

Повна структура мікроконтролера ATmega8


ДОДАТОК Б

Граф-схема алгоритму функціонування пристрою.

ДОДАТОК Г

Друкована плата пристрою.

Цифрова частина схеми

Високовольтна частина схеми


//-------------------Підготовка--------------------//

//------------------- включення директив препроцесора ---------------------//

#include <stdio.h>

#include <mega8.h>

#include <delay.h>

//-------------------- встановлення портів-----------------//

#define key1 PIND.0

#define key2 PIND.1

#define key3 PIND.2

#define key4 PIND.3

#define pulse PIND.4

#define beep PORTC.3 //--- визначення імпульсів від датчика---//