Смекни!
smekni.com

Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна (стр. 3 из 4)

2.3 Оплата праці

Розмір оплати праці в рослинництві залежить від складності і умов виконання робіт, професійно–ділових якостей робітника,результатів його праці. Основою для нарахування оплати праці в рослинництві є первинні документи. До них відносять: обліковий лист тракториста – машиніста (ф.№67), дорожній лист тракториста(ф.№68), обліковий лист праці та виконання робіт бригади (ф.№66) та індивідуальний (ф.№66а), дорожній лист вантажного автомобіля (ф.№2) Оплата праці в рослинництві здійснюється за виконання обсягу робіт відповідно встановлених норм та розцінок в господарстві, а також за відпрацьований час. Вся виконана робота працівника фіксується в обліковому листі тракториста – машиніста. У ньому відображається склад агрегату, виконана робота, розцінка за одиницю роботи, норма виконання та оплата праці за кожний вид роботи. Тобто, якщо тракторист сім днів здійснював поверхневий обробіток грунту і обробив 22 га в перший день, при нормі 16 га за день і розцінці за норму 3,00 гривень, то оплата праці буде нараховуватися наступним чином:

1. нараховується оплата праці за норму:

3.00 Ч22га = 66,00грн.

2. за понад норму:

(22 га – 16 га) Ч 5,4грн. =32,40 грн.

3. всього нараховане за день:

66,00 грн. + 32,40 грн. =91,40 грн.


Потім аналогічно розраховується оплата праці працівника за наступні дні за відповідно виконану роботу згідно встановлених норм та розцінок в господарстві на кожен вид роботи. Порядок нарахування основної оплати праці комбайнерів. За перші десять днів збирання врожаю нараховується підвищена заробітна плата в розмірах 60%. При цьому необхідно дотримуватися норм та ставок. Тобто, комбайнер при врожайності 25ц. з гектара, нормі виробітку 45 тонн, маючи VI розряд роботи, тарифній ставці за 1 годину, та тарифному фонді 46,90 грн., то:

перші 10 днів підвищена оплата праці:

46,90 грн. Ч 60% = 21,14 грн.

доплата за інтенсивність:

46,90 грн. Ч 24% = 11,26 грн.

доплата за класність:

46,90 грн. Ч 20% = 9,38 грн.

4. всього оплата:

46,90 + 21,14 + 11,26 + 9,38 = 95,68грн.

5. якщо працював понад норму, то оплата праці підвищується у 2 рази:

95,61 Ч 2 = 191,36 грн.

6. розцінка за виконану роботу:


191,36 : 40 тонн =5,00грн.

Тобто в даному господарстві не розрізняють основну і додаткову оплату праці, а розраховують рахунки так, щоб в неї включалась як основна, так і додаткова оплати праці. Оплата праці ведучих спеціалістів здійснюється на підставі тарифних окладів. В рослинництві додаткова оплата праці здійснюється за якість та строки виконання робіт, за роботу при збиранні врожаю, за стаж роботи та кваліфікацію виконавця (класність), за роботу із захисту рослин і на різних видах техніки. В даний час як і в країні, так і ТОВ «Світанок» спостерігається важкий економічний стан, тому преміювання здійснюється рідко. Адже отриманні прибутки господарство намагається розділити на всі статті витрат відповідно затратам. Оплата праці займає в структурі витрат одне з перших місць.

У СТОВ «Світанок» мають місце наступна оплата праці та премії:

за роботу під час збирання урожаїв працівників нараховується за перші 10 днів – підвищена оплата праці у розмірах 60%; доплата за інтенсивність - 24%; за стаж та класність - 20%, особам, яким присвоєно І клас кваліфікації тракториста, 10% особам, яким присвоєно ІІ клас кваліфікації; за надурочний робочий час оплата праці здійснюється в подвійному розмірі;за збереження і добре використання сільськогосподарських машин виплачують премію в розмірі 30%; за економію палива, мастильних матеріалів здійснюється натуральна оплата (зерно). В господарстві широко застосовуються видача таких видів продукції, як зерно, дерть, молоко, м'ясо, жива маса свиней та телят, послуги пилорами. Всі послуги надаються по ціні собівартості, склалась в господарстві. Аналогічні послуги здійснюються і в рахунок земельного паю. Це дуже добре стимулює працівників господарства до високопродуктивної праці, дотримання технології виробництва, збереження техніки, та оборотних засобів, що призводить до отримання більш високих врожаїв, а від так більшого прибуткую


2.4 Економічна ефективність виробництва зерна

Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою таких показників: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціна реалізації 1ц. зерна, прибуток на 1 люд.-год,на 1 ц.зерна і на 1га посівної площі, рівень рентабельності виробництва зерна. Зернове господарство – високомеханізована галузь, завдяки впровадженню комплексної механізації виробничих процесів та підвищенню врожайності зернових культур продуктивності праці закономірно зростає. Важливим показником ефективності виробництва зерна є собівартість продукції. Вона відображає якість роботи господарства і значною мірою відображає рівень його доходності. Протягом останніх років собівартість 1ц. зерна постійно зростає. Але більше половини витрат на виробництво зерна припадає на оплату праці, вартість насіння і добрив, а також витрати на утримання основних засобів. Поліпшення якості зерна пов‘язане з додатковими витратами. Збільшення виробництва високоякісного зерна пшениці та інших культур залежить від сортового складу посівів, технологій вирощування, форм організації збирання і заготівлі, удосконалення заготівельних цін і заходів матеріального стимулювання за поліпшення якості продукції. Тому великого значення набуває справедливий і економічно обгрунтований розподіл між інтегрованими галузями, додаткових витрат і додаткового ефекту від підвищення якості зернової продукції. Розглянемо структуру виробничої собівартості пшениці.

Таблиця 7. Структура виробничої собівартості пшениці.

Статті витрат Виробнича собівартість
2006р.
1 2 3
тис. грн. %
1. Прямі матеріальні витрати 291,9 71,6
1 2 3
з них:
- насіння та посадковий матеріал 45,9 11,2
- мінеральні добрива 75,8 18,5
- нафтопродукти 19,5 4,7
- оплата послуг і робіт сторонніх організацій 71,9 17,6
- решта матеріальних витрат 78,8 19,3
2. Прямі витрати на оплату праці. 25,2 6,2
3. Інші прямі витрати та загальновиробничі витрати 90,5 22,2
з них:
- амортизація необоротних активів 39,8 9,7
- відрахування на соціальні заходи 2,7 0,6
- Інші прямі витрати на загальновиробничі витрати (решта) 48,0 11,7
4. Виробнича собівартість. 407,6 100

З даної таблиці випливають наступні дані: найбільший відсоток витрат припадає на прямі матеріальні витрати (71,6 %). Прямі витрати на оплату праці склали 6,2 % , а інші прямі витрати зайняли 22,2 % від загальної суми витрат.

3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва

Підвищення економічної ефективності зернового виробництва передбачає збільшення виробництва і поліпшення чіткості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства і ефективності використання його виробничих ресурсів. Основним напрямом подальшого розвитку зернового господарства є інтенсифікації виробництва зерна на основі внесення оптимальної кількості органічних і мінеральних добрив, розширення посівів високоврожайних сортів і гібридів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних та індустріальних технологій, застосування прогресивних форм організації і оплати праці з урахуванням кінцевого результату. Велике значення має внесення оптимальних доз мінеральних добрив, які в конкретних природно-економічних умовах забезпечують найбільш повне використання потенційних можливостей високоврожайний сортів і гібридів зернових культур. Інтенсифікація зернового господарства неможлива без комплексної механізації виробництва зерна. Вона є основою впровадження інтенсивних та індустріальних технологій вирощування зернових культур і забезпечує зростання продуктивності праці при виробництві зерна. Забезпеченість господарства надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні агротехнічні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності зернових культур і значно зменшує втрати зерна. Економічна ефективність інтенсивних технологій визначається порівнянням додаткових виробничих витрат і додатково одержаної продукції і характеризується зростанням окупності додаткових витрат у зерновому виробництві. Важливим резервом підвищення економічної ефективності зернового виробництва є поліпшення якості зерна, особливо за рахунок сильних і твердих сортів пшениці з високим вмістом білка (15-17%) і клейковини (21-43%). Збільшення виробництва і поліпшення якості зерна сприяють підвищеності доходності зернового господарства, а отже і зміцненню економіки сільськогосподарського підприємства. Одним із напрямів підвищення економічної ефективності виробництва зерна є впровадження нових форм організації і стимулювання праці, широке використання колективного підряду і орендних відносин у зерновому господарстві. Практика багатьох сільськогосподарських підприємств свідчить, що застосування в бригадах та інших внутрішньогосподарських підрозділах прогресивних форм організації і оплати праці за кінцевими результатами сприяє значному підвищенню врожайності зернових культур і продуктивності праці в зерновому виробництві.