Смекни!
smekni.com

Основний обробіток ґрунту під льон олійний після пшениці озимої в південній частині правобережного лісостепу України (стр. 5 из 5)

6. Заміна полицевого обробітку з використанням котка і без нього на безполицеве розпушування супроводжувалася на час цвітіння льону підвищенням вмісту нітратного азоту і рухомих сполук фосфору і калію в орному шарі ґрунту з врахуванням середнього арифметичного по всіх глибинах відповідно на 0,4 і 0,5, 3,0 і 4,0 та 1,0 мг/кг. Зменшення глибини полицевої оранки і плоскорізного розпушування з 20-22 см до 15-17 см призводило до незначного погіршення умов азотного, фосфорного і калійного живлення рослин льону олійного, а поглиблення обробітку до 25-27 см – до такого ж покращення.

7. За заміни полицевої оранки без котка і з котком на плоскорізне розпушування засміченість шару ґрунту 0-10 см насінням бур’янів у середньому по всіх глибинах зростала відповідно на 50,4 і 53,1%, а із зменшенням глибини полицевого і безполицевого обробітків з 20-22 до 15-17 см цей показник збільшувався відповідно на 7,8 і 17,3%. Рівень забур’яненості посівів льону олійного протягом вегетації був середнім і більша кількість бур’янів спостерігалась за плоскорізного розпушування та за зменшення глибини обробітків.

8. Через збільшення забур’яненості посівів культури за заміни полицевої оранки без котка і з котком плоскорізним розпушуванням густота посівів перед збиранням льону зменшувалась відповідно на 0,18 і 0,02 млн шт. /га на гербіцидному фоні і на 0,23 і 0,29 млн шт. /га – на безгербіцидному. Чіткого впливу глибини основного обробітку ґрунту на цей та інші показники структури врожаю не встановлено.

9. Урожайність насіння льону олійного на удобреному фоні з використанням гербіцидів і без них у варіантах з полицевою оранкою з котком була вищою в середньому по всіх глибинах відповідно на 1,4 і 0,8 ц/га, ніж за оранки без котка, і на 2,2 ц/га, ніж за плоскорізного розпушування. Зменшення глибини всіх заходів обробітку призводило до зниження врожайності насіння культури. На неудобреному фоні спостерігалась така ж тенденція, хоч в абсолютному виразі врожайність була нижчою в середньому по досліду на 2,7 ц/га.

10. Заміна полицевої оранки плоскорізним розпушуванням у системі основного обробітку ґрунту сприяла економії всіх матеріально-грошових затрат на 28,5%, паливо-мастильних матеріалів на 27,5%, часу на 30,0%, і амортизаційних відрахувань на 30,2%, а за зменшення глибини полицевого і безполицевого обробітків з 20-22 до 15-17 см всі затрати зменшувались відповідно на 9,4 і 12,8, 12,0 і 15,7, 4,7 і 8,0 та 5,2 і 7,6%

11. Найвищий рівень рентабельності та коефіцієнт енергетичної ефективності забезпечувала мілка полицева оранка з котком на удобреному гербіцидному фоні – відповідно 103,1% і 5,43, а з інших заходів обробітку – глибоке плоскорізне розпушування, де ці показники становили відповідно 96,1% і 5,22.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою економії матеріально-технічних, трудових і енергетичних затрат на проведення основного зяблевого обробітку ґрунту під льон олійний після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України рекомендується проводити полицеву оранку з котком на глибину 15-17 см або ж замінити традиційний полицевий обробіток глибоким плоскорізним розпушуванням.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Калієвський М.В., Єщенко В.О. Акумуляція осінньо-зимових опадів та забезпеченність рослин льону олійного вологою за різних способів та глибин основного обробітку ґрунту // Зб. наук. пр. УДАУ. – Умань, 2006. – Вип.62. – С.28-37. (Особистий внесок – проведення досліджень і написання статті).

2. Калієвський М.В. Вплив різних способів і глибин основного обробітку ґрунту на його щільність на час сівби льону олійного // Вісник аграрної науки Причорномор’я (спеціальний випуск). – Миколаїв, 2006. – Вип.4 (37). – С.86-90.

3. Калієвський М.В., Єщенко В.О. Структура врожаю льону олійного за різного зяблевого обробітку ґрунту // Зб. наук. пр. УДАУ. – Умань, 2007. – Вип.64. – С.149-154. (Особистий внесок – проведення досліджень і написання статті).

4. Калієвський М.В., Єщенко В.О. Врожайність льону олійного залежно від способів зяблевого обробітку грунту // Зб. наук. пр. ННЦ “Інституту землеробства УААН”. – Київ, 2007. – Вип.2. – С.21-24. (Особистий внесок – проведення досліджень і написання статті).

5. Калієвський М.В. Ефективність мінімалізації основного зяблевого обробітку ґрунту при вирощуванні льону олійного // Зб. наук. пр. УДАУ. – Умань, 2007. – Вип.65. – С.79-86.

6. Калієвський М.В. Зміна агрофізичних показників родючості чорнозему опідзоленого залежно від заходів і глибин основного обробітку ґрунту під льон олійний після озимої пшениці // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених. – Умань, 2006. – С.28-29.

7. Калієвський М.В., Єщенко В.О. Біологічна активність чорнозему опідзоленого під посівами льону олійного за різних заходів і глибин основного зяблевого обробітку // Сучасні сорти і сортові технології у виробництво (присвячено 120-річчю з Дня народження І.М. Єрємєєва). Матеріали наукової конференції. – Умань, 2007. – С.60-62. (Особистий внесок – проведення досліджень і написання статті).

8. Калієвський М.В. Поживний режим ґрунту під посівами льону олійного за різних заходів і глибин основного обробітку // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених. – Ч.1. Агрономія. – Умань, 2007. – С.76-78.


Калієвський М.В. Основний обробіток ґрунту під льон олійний після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

У дисертації представленні результати досліджень відносно впливу різних заходів і глибин основного зяблевого обробітку ґрунту під льон олійний після пшениці озимої на зміну агрофізичних властивостей чорнозему опідзоленого та на акумуляцію вологи в осінньо-ранньовесняний період і вологозабезпеченість рослин льону протягом вегетації, на зміну біологічної активності і поживного режиму ґрунту, забур’яненість посівів і врожайність насіння льону в південній частині правобережного Лісостепу України.

Розраховано економічну і енергетичну ефективність вирощування льону олійного за різних заходів і глибин основного обробітку ґрунту.

За результатами досліджень рекомендовано виробництву під льон олійний після пшениці озимої використовувати мілку (15-17 см) полицеву оранку з котком або глибоке (25-27 см) плоскорізне розпушування.

Ключові слова: льон олійний, заходи обробітку, глибини обробітку, врожайність насіння, економічна ефективність.


Калиевский М.В. Основная обработка почвы под лен масличный после пшеницы озимой в южной части правобережной Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 – общее земледелие. – Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

В диссертации приведен анализ влияния разных приемов и глубин основной обработки на агрофизические свойства почвы, условия выращивания, урожайность льна масличного, экономическую и энергетическую эффективность использования изучаемых вариантов.

Исследования проводились на протяжении 2004-2006 гг. на черноземе оподзоленном тяжелосуглинистом опытного участка кафедры общего земледелия Уманского ГАУ в подзоне неустойчивого увлажнения правобережной Лесостепи Украины. Схема опыта с изучением основной обработки почвы при выращивании льна масличного сорта Дебют после пшеницы озимой включала отвальною вспашку без катка и с катком, а также плоскорезное рыхление, которые проводились на глубину 15-17, 20-22 и 25-27 см.

Исследованиями установлено, что замена отвальной вспашки плоскорезным рыхлением способствовала лучшему накоплению в зимний период и сохранению влаги в почве на протяжении вегетации льна масличного, а уменьшение глубины основной обработки сопровождалось только лучшим ее сохранением на протяжении вегетации культуры.

Применение безотвального рыхления повышало плотность пахотного слоя почвы в фазе появления всходов льна по сравнению к отвальной обработки без катка и с катком соответственно на 0,08 и 0,06 г/см3. Во время цветения культуры существенных различий плотности почвы в слои 0-30 см между изучаемыми вариантами не отмечалось. Практически не зависела от вариантов основной обработки пористость почвы, а использование плоскорезного рыхления улучшало структуру почвенных агрегатов.

Биологическая активность и питательный режим почвы на фоне безотвальной основной обработки были немного лучшими по сравнению с вариантами отвальной обработки, а уменьшение глубины основной обработки повышало интенсивность выделения СО2 с поверхности почвы, но немного ухудшало условия питательного режима.

В большой степени приемы и глубины основной обработки почвы сказывались на засоренности посевов льна. При этом выше она была на протяжении вегетации на фоне плоскорезного рыхления и при уменьшении глубины основной обработки почвы, что впоследствии привело к снижению урожайности льна масличного.

Урожайность семян культуры в среднем за три года исследований на удобренном фоне с использованием гербицидов и без них у вариантах с плоскорезным рыхлением была ниже в среднем по всех глубинах обработки соответственно на 0,8 и 1,4 ц/га, чем на фоне отвальной вспашки без катка. Применение катка в системе основной зяблевой обработки почвы способствовало повышению урожайности семян льна. С уменьшением глубины вспашки или плоскорезного рыхления уровень урожая снижался. У вариантах без удобрений отмечалась аналогичная тенденция, но в абсолютном отношении урожайность была ниже в сравнении с удобренным фоном в среднем по опыту на 2,7 ц/га.

Замена отвальной вспашки плоскорезным рыхлением способствовала экономии материально-денежных затрат в среднем по всех глубинам на 28,5%, горюче-смазочных материалов – на 27,5%, а также времени на проведение основной обработки – на 30%. Уменьшению всех видов затрат способствовало также уменьшение глубины всех приемов обработок. Самыми высокими были уровень рентабельности и коэффициент энергетической эффективности при выращивании льна на удобренном гербицидном фоне при использовании мелкой отвальной вспашки и глубокого плоскорезного рыхления, где эти показатели составляли соответственно 103,1% и 5,43, а также 96,1% и 5,22.

Исходя из выше изложенного, производству рекомендуется под лен масличный после пшеницы озимой использовать отвальную вспашку на 15-17 см или плоскорезное рыхление на 25-27 см.

Ключевые слова: лен масличный, приемы обработки, глубины обработки, урожайность семян, экономическая эффективность.


Kaliyevskyy M. V. Basic treatment of soil under oil-bearing flax after winter wheat in the Southern part of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. - A manuscript

Dissertation on getting a scientific degree of a candidate of agricultural sciences in speciality 06.01.01. – general agriculture. – National Agricultural University, Kiev, 2008.

The dissertation contains the results of influence of the basic cultivation of soil after winter wheat over the change of general agro-physical indices of soil fertility, accumulation of precipitation in autumn and winter period and storing the moisture available during the plant vegetation, biological activity of soil, nutrient regime, weed infestation of soil and crops, yielding capacity of oil-bearing flax in the Southern part of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. Economic and power based evaluation of different stopping and depth of the basic fall cultivation of the chornozem opodzolic at growing oil-bearing flax is done.

On the basis of researches the use of the dump ploughing on 15-17 sm or mouldboard plowing on 25-27 sm was recommended under oil-bearing flax after the winter wheat.

Key words: oil-bearing flax, stopping and depth of treatment of soil, yielding capacity, economic efficiency.