АПФ «Таврія» (Перший Национальний Виноробницький Холдинг) хоч і грає другу скрипку в галузевому «оркестрі» (доля в галузевому розливі більше 21,8%), проте в 2005 р. продемонструвала високу динаміку зростання, піднявши показники на 23%, що відповідає обсягу в 523 тис. дал коньяку. Як повідомляє керівництво ПНВХ, За 12 місяців 2005 р. всі торгові марки, що входять в портфель Першого Національного, показали приріст продажі, зокрема: обсяги реалізації коньяків ТМ «Таврія» в 2005 р. підвищилися на 19,5% (у грошовому вираженні) і на 8,4% – в натуральном, а преміальною ТМ А1ехх – на 49% (у грошах) і на 41% (у «натурі»). Спільний об'єм продажів ПНВХ в 2005 р. зріс на 31% відносно показників 2004 р.
Портфель АПФ «Таврія» сьогодні включає вісім сильних брендів. Причому в 2005 р. асортимент цього виробника не змінювався, проте ціна на продукцію ТМ «Таврія» збільшилась в середньому на 20%. Такий крок мотивований принциповими змінами в оформленні лінійки марочних коньяків «Таврія», «Оріана» і «Каховка», для яких була розроблена оригінальна пляшка і овальні подарункові тубуси. Це дало можливість дистанціювати марочні коньяки від ординарної групи (раніше вони розливалися в однакові бутилки). Тепер же зовнішнє оформлення марочних коньяків і цінове позиціювання цілком відповідає суті благородного напою. У поточному році ПНВХ має намір збільшити частку АПФ Таврія» з 22% до 25%. Даний рубіж буде подоланий забезпеченням високої якості і стопроцентної присутності коньяків Холдінга у всіх цінових сегментах. «Така політика дає позитивні результати і дозволяє запобігти конкуренції як по якісних, так і по цінових параметрах», – констатує Геннадій Кулжінський, директор по маркетингу ПНВХ.
Замикає перше коньячне тріо АП «Ужгородський коньячний завод», що розлив в 2005 р. 269 тис. дал коньяка, що на 3% «переганяє» показник 2004 р. – 262 тис. дав (доля у всеукраїнському розливі – 11,2%).
Наступну таку шеренгу ведучих українських коньячників очолює ЗАТ «Алефвіналь» (ТМ «Жан-Жак» і ТМ «Клінков»), що зайняв четверте місце в галузевому рейтингу (10,8%). Спільний об'єм розливу цього коньячного «гаргантюа» в 2005 р. досяг відмітки 260 тис. дал (у структуру входят 000 «Алеф-Виналь-Крым», смт Багерово, АР Крим і 000 «Атлантіс», м. Дніпропетровськ), що майже на 30% перевищило виробничий підсумок 2004 року. Сьогодні асортимент ТМ «Жан-Жак» складається з семи позицій і займає цінову нішу 15–32 грн. Лінійка ТМ «Клінков» включає дев'ять найменувань, «Клінков Family Collection» – три. Дані трейд-марки представлені у високо ціновому і преміальному сегментах – 50–180 грн. З середини травня 2006 р. компанія планує вихід на ринок коньяку – новинки від ТМ «Жан-Жак» в ціновий категорії саб-преміум.
ВАТ «Зеленій Гай», що показав за минулий рік, запаморочливий виток розвитку, провів 224 тис. дал коньяку і відзначив зростання об'ємів на 110% по відношенню до показника 2004 р. Доля в галузевому розливі досягла 9,35%. Феномен ТМ «Грінвіч», виведеною ЗАТ «Зелений Гай» на ринок «під завісу» 2004 р., аналітики обумовлюють не лише вдалим «розлученням» із компанією «Гетьман» (що нині працює з однойменною ТМ в Молдові), але і енергійною дистрибуцією, широкою промо-підтримкою, що викликали стрімке зростання продажу і розширення ринкової долі. Сукупність цих факторів дає «Грінвічу» карт-бланш на успіх і в прийдешньому.
Завод марочних вин і коньяків «Коктебель» (підрозділ компанії «Союз-віктан») розлив минулого року 192 тис. дал, перевищивши показник 2004 р. на 12%, коли було випущено більше 170 тис. дал коньяку. Доля в компанії в галузевих об'ємах перевищила 8%. Коньяки ТМ «Коктебель» молоді (у тому числі дебютант-2005 – «Фаворит»), марочні і старі колекційні сьогодні представлені у всіх цінових сегментах. Пріорітетний вектор розвитку компанії в останні роки спрямований на вдосконалення власної виробничої бази. Крім того, «Коктебель» завоював репутацію марки-новатора, оскільки вже на початку 2005 р. представив нові продукти в інноваційному дизайні – незвичайною для коньяків пляшці, увінчаній вперше в Україні ковпачком «гуала» (для молодих коньяків), що стало додатковою гарантією захисту від фальсифікації. В кінці 2005 р. на прилавках роздрібна влаштувався новий, але при цьому витриманий 15-річний коньяк «Коктебель». Стартувала і новинка-2006 -30-й коньяк (група дуже старих коньяків).
Крутий, майже 100-й зліт виробничих об'ємів здійснив ЗАТ «Жовтневий винно-коньячний завод»: із 56 тис. дав (показник 2004 р.) до 107 тис. дав (розлив 2005 р.).
ГП «Сімферопольський виноробний завод» працює як «на себе», так і за ботлерскою схемою (ТМ «ЖЗЛ», Тетьман», «Ай-петрі» і ін.). За даними
керівництво підприємства, в 2005 р. Сімферопольський ВЗ виробляв 141 тис. дал продукту, що на 28% перевищує рівень 2004 р., що склав 110 тис. дал в 2006 р. компанія презентує новий семирічний марочний коньяк «Скіф». Втім, експерти відзначають якусь хвилеподібність розвитку Симферопольського заводу, пояснюючи це «сировинними» обставинами.
Білгород-Дністровське 000 «Винконцерн», що виробило 110 тис. дал коньяку, показало зростання на 4% по відношенню до торішнього показника -77 тис. дал.
Спільне русло останніх шести коньячних виробників («Закарпатський сад», Першотравневий ВЗ і ін.) в 2005 р. помітно звузилося або зовсім пересохло (наприклад, АФ «Магарач»). Коньячна крапля цих виробників в національному морі «важить» менше 5%. Залишається тішитися надіями, що ботлерські програми або (що ще краще) інвестиції імущих світу цього не залишать ці підприємства напризволяще, адже серед них є справжні дані технологічні маестро вино- і «коньякоделія».
В цілому, незважаючи на негативні явища різній етіології хвороби, що викликають зростання української коньячноï індустрії, більшість заводів збільшують об'єми розливу високоякісних брэндированих коньяків. По порівняльних підсумках 2004–2005 рр., оператори зафіскували деяке підвищення рентабельності коньячного виробництва (в основному, із-за триступінчатого зростання роздрібних цін, викликаного збільшенням попиту на коньяк). Проте позитивна динаміка даного показника поки що ні в яке порівняння не йде з горілчаною «віддачею».
Яруси і персони
Коньячний ринок України в 2005 р. досить чіткий розшарувався на цінові яруси (або сегменти). Принцип цінової градації відштовхується від оптимального в коньячному секторі об'єму – пляшки 0,5 л.
В даний час шкала цін розташована в наступному порядку:
• Перший ярус – 15–19 грн.
• Другий ярус – 19–45 грн.
• Третій ярус – 50–150 грн.
• Четвертий ярус (премiум-сегмент) – більше 150 грн.
Найбільш принадним оператори називають ціновий поріг 20–30 грн. (ледве вище за половину другого ярусу). Саме тут закріпилися в 2005 р. нові українські коньячні марки. «Це цілком закономірно, оскільки саме в цій ціновій категорії зосереджена велика частина продажів коньяку. При цьому сегмент понад 50 грн. освоєний лише декількома вітчизняними гравцями, лідером серед яких виступає АПФ «Таврія», – комментує ситуацію Геннадій Кулжінський.
У високому третьому і преміальному – четвертому ярусах наймасовіше представлені імпортні коньяки. У цьому сегменті останні декілька років імпортні коньяки домінували над вітчизняними. Аналітики також прослідкували, що в 2005 р. «захiдноевропейськi» коньяки інтенсивно засвоювали і верхню сходинку другого ярусу, де непогано себе почували армянськi, молдавські і грузинські коньяки. Оскільки українські коньяки приступили до підкорення вищих ярусів, це загострило конкуренцію як між імпортними коньяками, так і зіштовхнуло зарубіжні і вiтчизнянi марки. Як би там не було, але оператори прогнозують розширення і поглиблення високоцінового і премiального коньячного сегменто.
Збутові нюанси
В даний час на українському ринку працює, по оцінках, більш тисячі і близько 100 тис. різних операторів. Зліт популярності коньяку дозволив виробникам розширити діапазони кожного з сегментів ринку. Проте поряд із такими мажорними тенденціями коньячними в 2005 р. підняли ціну продукції майже на 10%. При цьому самі продуценти відзначають, що фактор ціни – нині домінуюча мотивація при купівлі коньяку.
Рейтинг продажів також треба розглядати крізь цінову призму. Позитивні тренди спостерігаються в другому (19–45 грн.) і третьому ярусах (50–150 грн.), що обумовлене сильним «вливанням» в рекламні бюджети і енергійним промоушном українських коньячних марок, а також блiцкрiгом в названі сегменти армянських і грузинських компаній.
Структура коньячних продажів в натуральному вираженні відбивається в співвідношенні 96% – ординарнi коньяки, 4% – марочнi. По оцінках гравцiв, в продажах ординарних коньяків лідирує «Борисфен» (АПФ «Таврія»), «Десна» (Одеський КЗ), «Закарпатський» (Ужгородський КЗ) і ін. При цьому коньяк залишається сезонним товаром – бiльше70% його продажів припадає на холодний сезон. Літній «штиль» продаж (як і дефіцит коньячних спиртiв) оператори вже почали зараховувати до стихійних явищ вітчизняного коньячного ринку.
Очевидне зростання продажів елітній продукції, що мешкає в четвертому ярусі (від 150 грн../бут.), що пояснює промо-активнiстью офіційних ділерів, широко гранд-коньяки, що популяризували, в основному французського «роду». Втім, темпи продажів імпорту поступово стагнирують, оскільки вітчизняний споживач голосує за ціну і тому віддає перевагу «рідним» маркам, які презентували гідні новинки у високоціновому і середньому сегментах.