Таблиця 2.1.3. Фізико-хімічні показники вершкового масла
| Назва групи масла | Масова частка жиру, % |
| Масло вершкове екстра | Від 80,0 до 85,0 |
| Масло вершкове селянське | Від 72,5 до 79,9 |
| Масло вершкове бутербродне | Від 61,5 до 72,4 |
| Топлене масло (молочний жир) | 99,0 (99,8) |
| Примітка 1. Масова частка кухонної солі для масла солоного солодко – та кисловершкового, не більше ніж 1 0% Примітка 2. У разі застосування:– вітаміну А – масова частка його повинна бути не більша ніж 10 мг/кг (у перерахунку на суху речовину);– бета-каротину – масова частка його – не більша ніж 3 мг/кг (у перерахунку на суху речовину);– екстракту аннато – масова частка його – не більша ніж 10 мг/кг. | |
Залежно від виду масла для виробництва використовують таку сировину:
· молоко коров'яче незбиране – згідно з ДСТУ 3662;
· вершки та молоко знежирене, отримані з молока коров'ячого, що відповідає вимогам ДСТУ 3662 або згідно з чинними нормативними документами;
· вершки пластичні і підсирні – згідно з чинними нормативними документами;
· молоко незбиране сухе або молоко нежирне сухе – згідно з ДСТУ 4273 або згідно з чинними нормативними документами;
· маслянку-сировину, отриману під час виробництва солодковершкового масла, та маслянку суху – згідно з чинними нормативними документами;
· закваску бактеріальну або заквашувальний препарат – згідно з чинними нормативними документами;
· сіль кухонну харчову «Екстра» або вищого ґатунку – згідно з ДСТУ 3583 (ГОСТ 13830);
· екстракт аннато, дозволений до застосування Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я;
· бета-каротин мікробіологічний або бета-каротин в олії «каролін» мікробіологічний – згідно з чинними нормативними документами;
· ретинол (вітамін А) – згідно з чинними нормативними документами;
· воду питну – згідно з ГОСТ 2874.
2. Вибір способів виробництва, схема технологічних операцій
Вершкове масло є концентратом молочного жиру, який має найвищу серед природних жирів харчову та біологічну цінність. У маслі міститься не менше 82,5% жиру, не більше 16% – води, до 1,5% солі, 1…1,9% СЗМЗ. Його калорійність складає близько 32682–103 Дж/кг за середньої засвоюваності жиру 97% і сухих речовин плазми 94,1%. Біологічна цінність доповнюється вітамінами А, В, Е і В1 В2, С. Якість масла залежить від методів переробки сировини (вершків) і добавок, а також від спеціальних методів обробки, які застосовуються в промисловості.
Масло вершкове виробляють методом збивання та методом перетворення високожирних вершків. В курсовій роботі передбачено досконале вивчення технології виробництва солодковершкового масла шляхом перетворення високожирних вершків.
У відповідності з технологічною інструкцією, розробленою та затвердженою НІІМСП від 19.09.1979 року, процес виробництва масла складається з операцій, пов’язаних з отриманням високожирних вершків і послідуючою їх обробкою.
Молоко, яке використовують для виробництва вершкового масла, повинне бути свіжим, натуральним і відповідати вимогам діючого стандарту ДСТУ 3662–97 на молоко, що заготовлюється.
На підставі органолептичної оцінки і лабораторних досліджень молоко, що поступає, сортують, керуючись стандартом. Питання про використання несортового молока вирішується в кожному випадку, залежно від виявлених недоліків. Молоко з витопленим жиром, різким згірклим і кормовими присмаками, з швидко наростаючою кислотністю використовують для вироблення топленого масла або масла-сирцю. Прийняте молоко в можливо короткий термін направляють в переробку.
Сепарацію молока слід починати після надходження його в кількості, що забезпечує безперервну роботу сепаратора протягом 20–30 хв.
Молоко зниженої якості повинне сепаруватися окремо, з подальшою окремою переробкою отриманих вершків в кінці вироблення.
При сепаруванні молока необхідно суворо дотримуватися правила експлуатації сепараторів, викладені в інструкції заводу-виробника, загальними положеннями яких є:
· технічна справність сепаратора і його кваліфікований правильний монтаж;
· необхідність ретельної перевірки правильності збірки сепаратора перед його пуском і особливо правильності збірки барабана;
· звільнення барабана перед пуском сепаратора від гальм і стопорних гвинтів;
· строга відповідність свідчень лічильника оборотів паспортним даним сепаратора;
· після досягнення нормальної швидкості обертання барабана через нього пропускають невелику кількість чистої води з температурою 50–60 °С, а потім молоко;
· сепарування молока слід вести при температурі 35…40 °С.
Жирність знежиреного молока не повинна перевищувати установленої норми, перед зупинкою сепаратора в барабан направляють знежирене молоко або теплу воду для витіснення з нього вершків. Жирність вершків встановлюють з урахуванням особливостей виготовлення. При виготовленні масла способом перетворення високожирних вершків потрібні вершки жирністю 32…37%. Вершки, що отримуються в процесі сепарування, слід негайно охолоджувати до температури 6…8 °С і направляти в ємкість (ванни, фляги). Температура вершків при зберіганні не повинна підвищуватися більш 10 °С. При зберіганні вершків у флягах кришки повинні бути відкриті, для уникнення забруднення їх накривають марлею. При виробленні вершкового, любительського і селянського масла допускається застосування вершків, отриманих в результаті сепарування підсирної сироватки. Підсирні вершки повинні мати: смак і запах: солодкувато-солонуватий, з присмаком підсирної сироватки; допускається слабковираженний кислий смак; – консистенцію: однорідну, без механічних домішок; допускаються одиничні грудочки жиру.
Кислотність плазми підсирних вершків повинна бути не більше 30 Т. Для цього підсирні вершки негайно після отримання охолоджують до температури 6…8 °С. Перед переробкою підсирних вершків на масло для покращення їх якості і підвищення термостабільності білкової фази проводиться одно або двократна заміна плазми в них шляхом змішування із знежиреним молоком або водою і послідуючим сепаруванням суміші. При одноразовій заміні плазми підсирні вершки змішують з непастеризованим охолодженим до температури не вище 10 °С знежиреним молоком так, щоб жирність суміші не перевищувала 3,5%. Отриману суміш нагрівають до 35…40 °С і сепарують в сепараторах – вершковідокремлювачах. Жирність підсирних вершків із заміною плазми встановлюють в межах 32…37% при переробці вершків способом перетворення високожирних вершків.
Двократне промивання підсирних вершків проводять при підвищеній (25…30°Т) кислотності плазми. Для цього підсирні вершки змішують з водою при температурі не вище 10 °С до жирності суміші 3,5%. Суміш підігрівають до температури 35…40 °С і сепарують. У вершках, отриманих від сепарування суміші, повторно замінюють плазму знежиреним молоком вищеописаним способом. Жирність знежиреного молока і води від сепарування суміші не повинна перевищувати 0,05%. Вода, вживана для промивки, повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874–73 «Вода питна».
Підсирні вершки після заміни плазми окремо або в суміші із вершками II сорту пастеризують при температурі 92–98 °С і направляють на вироблення масла 1 сорту.
На завод можуть надходити вершки, як сировина для отримання масла. Приймання і сортування вершків на заводі проводить майстер або спеціально виділений приймальник з обов'язковою участю лаборанта.
Послідовність приймання вершків:
· проводять зовнішній огляд автомолцистерн і фляг, обмивають водою кришки і люки, перевіряють збереження пломб;
· після відкривання кришок і перемішування вершків в кожній секції цистерни, флязі органолептично визначають: смак і запах, колір, консистенцію і відбирають проби для контролю якості;
· відбір проб вершків і контроль якості їх здійснюють відповідно до вимог діючої інструкції по технохімічному контролю на підприємствах молочної промисловості.
На підставі даних органолептичної оцінки і лабораторних досліджень визначають якість вершків.
Вершки з вадами смаку і запаху: гнильним, згірклим, металевим, сирним, хімікатів і нафтопродуктів, з різко вираженим запахом і присмаком кормів (цибулі, часнику, полину, жому, силосу), а також з додаванням консервуючих і нейтралізуючих речовин; із забарвленням, не властивим нормальним вершкам; з наявністю механічних домішок, пластівців і згустків використовуються на вироблення масла-сирцю для подальшої переробки.
Після визначення якості, вершки фільтрують, зважують (окремо по сортам). Оформлення приймальної документації повинне відповідати інструкціям по обліку і технохімічному контролю на підприємствах молочної промисловості. Прийняті вершки з температурою вище 10 °С доохолоджують і направляють урезервуючі ємкості.
Хімічний склад, органолептичні показники, упаковка і маркування масла повинні відповідати діючому стандарту ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови».
Пастеризація і дезодорація вершків.