Смекни!
smekni.com

Роль світового ринку в формуванні світового господарства (стр. 3 из 6)

Міжнародна торгівля є формою зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність.

Структурні зрушення, що відбуваються в економіці країн під впливом науково-технічної революції, спеціалізація і кооперування промислового виробництва підсилюють взаємодію національних господарств. Це сприяє активізації міжнародної торгівлі. Міжнародна торгівля, опосредуюча рух усіх міждержавних товарних потоків, росте швидше виробництва. Відповідно до досліджень Всесвітньої торгової організації на кожні 10% росту світового виробництва приходиться 16% збільшення обсягу світової торгівлі. Тим самим створюються більш сприятливі умови для його розвитку. Коли ж у торгівлі відбуваються збої, сповільнюється і розвиток виробництва.

Різноманітна зовнішньоторговельна діяльність підрозділяється по товарній спеціалізації на: торгівлю готовою продукцією, торгівлю машинами й обладнанням, торгівлю сировиною і торгівлю послугами.

4.2 Галузева структура міжнародної торгівлі.

Найбільш динамічним і інтенсивно розвиваючимся сектором світової торгівлі є торгівля продукцією обробної промисловості, особливо наукоємкими товарами. Так, експорт наукоємкої продукції складає більш 500 млрд. дол. у рік, а частка високотехнологічної продукції наближається до 40% в експорті промислово розвинених країн.

Значно зросла роль торгівлі машинами й обладнанням. Найбільш швидкими темпами росте експорт електротехнічного й електронного обладнання, на частку якого приходиться більш 25% всього експорту машинотехничної продукції.

У цілому світовий експорт послуг 80-х років демонструє помітний ріст, що трохи загальмувався в середині 90-х років. Розвиток світової економіки багато в чому визначається ростом торгівлі послугами — транспортними, фінансовими, туристськими. У 1995 р. він складав п'яту частину загальної вартості світової торгівлі. Наведені показники відносяться лише до трансграничної торгівлі, що фігурує в національних платіжних балансах. На думку закордонних експертів, приблизно на суму в три рази більшу відбуваються операції з послугами філіями іноземних компаній на території інших країн. Важливою тенденцією 90-х років є дуже динамічний ріст світового металургійного ринку. До особливостей цього ринку варто віднести відносний, але досить помітний рух частки традиційних експортерів — Японії і країн ЄС. Помітно зміцнилися позиції Республіки Корея і Бразилії. Місце найбільших нетто-імпортерів як і раніше зберігають США і Китай.

Жорсткість вимог по охороні навколишнього середовища, спрямоване на обмеження викиду в атмосферу газів і, насамперед, вуглекислого газу, для запобігання глобальної зміни клімату, у перспективі вплине на зниження споживання вугілля й у якомусь ступені нафти, як найбільше екологічно брудних енергетичних ресурсів. Одночасно буде підвищена роль поновлюваних джерел енергії і природного газу.

Довгостроковими тенденціями розвитку світового продовольчого ринку є випереджальний розвиток торгівлі в порівнянні з темпами росту продовольства в окремих країнах. Інша тенденція — це випереджальний розвиток торгівлі готовою продукцією в порівнянні із сільськогосподарською сировиною.

Характеризуючи галузеву структуру світової торгівлі в першій половині XX століття (до другої світової війни) і в наступні десятиліття, ми бачимо істотні зміни. Якщо в першій половині сторіччя 2/3 світового товарообігу приходилося на продовольство, сировину і паливо, то до кінця століття на них приходиться тільки 1/4. Частка торгівлі продукцією обробної промисловості зросла з 1/3 до 3/4. І, нарешті, більш 1/3 усієї світової торгівлі до кінця 90-х років — це торгівля машинами й обладнанням.

Товарна структура світової торгівлі змінюється під впливом НТР, поглиблення міжнародного поділу праці. В даний час найбільше значення у світовій торгівлі має продукція обробної промисловості: на її частку приходиться 3/4 світового товарообігу. Особливо швидко росте частка таких видів продукції, як машини, обладнання, транспортні засоби, хімічна продукція, продукція обробної промисловості, особливо наукоємкісні товари. Частка продовольства, сировини і палива складає приблизно 1/4.

У світовій торгівлі продовольством відзначається відносне зменшення попиту на нього. Деякою мірою це пов'язано з розширенням виробництва продовольства в промислово розвинених країнах.

Однієї з швидкорозвиваючихся сфер міжнародної торгівлі є торгівля хімічною продукцією. Слід зазначити тенденцію в збільшенні споживання сировини й енергоресурсів. Однак темпи росту торгівлі сировиною помітно відстають від загальних темпів росту світової торгівлі. Таке відставання обумовлюється виробленням замінників сировини, більш економічним його використанням, поглибленням його переробки.

Важлива тенденція - поширення торгівлі цією групою товарів між промислово розвиненими країнами. У зв'язку з ростом такої торгівлі, різко зріс обмін послугами: науково-технічними, виробничими, комерційними, фінансово-кредитного характеру. Активна торгівля машинами й обладнанням породила ряд нових послуг, таких як інжиніринг, лізинг, консалтинг, інформаційно-обчислювальні послуги, що, у свою чергу, стимулює міждержавний обмін послугами, особливо науково-технічного, виробничого, комунікативного фінансово-кредитного характеру. У той же час торгівля послугами (особливо такими, як інформаційно-обчислювальні, консалтингові, лізингові, інжинірингові) стимулює світову торгівлю товарами виробничого призначення (табл. 1).

Найбільш швидкими темпами росте експорт електротехнічного й електронного устаткування, на частку якого приходиться більш 25% всього експорту машинотехничної продукції.

Табл. 1 (/стор.40/МЕВ/Авдокушкін Є.Ф./)

Товарна структура світового експорту по основних групах товарів, %*

Основні товарні групи 1937 1960 1975 1988 1994
Продовольство (включаючи напої і тютюн) 22,8 18,2 12,2 10,7 7,2
Сировина 31,0 16,7 7,5 5,9 4,8
Мінеральне паливо 7,6 10,1 19,5 12,5 7,7
Продукція обробної промисловості 38,8 55,0 59,7 72,4 76,5
Устаткування, транспортні засоби 10,6 21,2 27,9 35,1 38,2
Хімічні товари 4,6 6,2 7,2 9,0 9,2
Інша продукція обробної промисловості 23,6 27,6 24,6 28,3 29,2
Чорні і кольорові метали 10,6 9,0 7,3 5,3 6,6
Текстильні вироби (пряжа, тканини, одяг) 8,7 5,4 4,9 6,8 7,6

Як показує зовнішньоторговельна статистика, в останні півтора десятиліття спостерігається стабільний і постійний ріст світового зовнішньоторговельного обороту, що перевищує темпи росту ВВП, що переконливо свідчить про те, що всі країни усе сильніше втягуються в систему міжнародного поділу праці. Світовий експорт зріс більш ніж удвічі, збільшившись з 2 трлн дол. у 1980 р. до 5,5 трлн дол. у 1997 р. Це означає збільшення обсягу експорту більш ніж на 70% за 80-і роки і більш ніж на 33% — за першу половину 90-х років. Близькі до цих цифр і показники імпорту (табл. 2) (/стор.42/МЕВ/Авдокушкін Є.Ф./).

Загальні підсумки світової торгівлі 1995 1996 1997 1998*
Товарообіг (млрд дол.) 7656 10116 10359 11309 11812
Експорт (млрд дол.) 3809 5033 5100 5574 5824
Імпорт (млрд дол.) 3847 5083 5259 5735 6018
Зміни, %, до попереднього року
Експорт
Північна Америка (США і Канада) 9,5 8,0
Євросоюз 8,0 6,0
Країни з перехідною економікою 14,5 11,5
Японія 3,5 12,5
Латинська Америка 12,0 3,0
Сінгапур, Тайвань, Гонконг) 14,5 15,5
Імпорт
Північна Америка 5,5 5,5
Євросоюз 4,0 2,5
Країни з перехідною економікою 3,5 12,0
Японія -0,5 2,5
Латинська Америка 11,0 10,5
Країни ЮВА 3,5 4,0

За орієнтованими оцінками, світовий товарообіг досяг у 1998 р. 11,9 трлн дол. Аналіз змін у міжнародній торгівлі, у тому числі і на сучасному етапі, припускає розгляд двох аспектів: по-перше, темпи її росту в цілому (експорту й імпорту) і щодо зростання виробництва; по-друге, зрушення в структурі:

товарної (співвідношення основних груп товарів і послуг) і географічної (частки регіонів, груп країн і окремих країн).

Що стосується першого, то можна констатувати: стійкі випереджальні темпи росту світового товарообігу є показником нових якісних ознак міжнародної торгівлі, пов'язаних зі збільшенням ємкості світових ринків. Характерними стали і випереджальні, досить високі темпи розширення торгівлі готовими промисловими виробами, а в них — машинами й обладнанням, ще більш високі темпи росту торгівлі продукцією засобів зв'язку, электро- і електронної техніки, комп'ютерами і т.п. Ще швидше розширювався обмін комплектуючими, вузлами до агрегатів, що поставляються в порядку виробничої кооперації, у рамках ТНК. І ще один феномен динаміки — прискорений ріст міжнародної торгівлі послугами.

Усе це не могло не позначитися на радикальних зрушеннях як у товарної, так і в географічній структурі світового зовнішньоторговельного обміну. При цьому практично незмінній за останні 15—20 років зберігається частка основних груп розвинених, що розвиваються і бувших соціалістичних країн. У першому випадку — це величини порядку 70—76%, у другому — ця величина знаходиться в межах 20—24% і для останньої групи цей показник не перевищує 6—8%.