Організація касових операцій у банківських установах

Основи організації касових операцій у банках, шляхи їх контролю. Аналіз організації касових операцій на прикладі діяльності Донецької філії ВАТ "Кредитпромбанк". Загальна характеристика перспектив удосконалення касових операцій у банківських установах.

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста

Тема роботи: «Організація касових операцій у банківських установах»


Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Теоретичні та правові основи організації касових операцій у банківських установах. 6

1.1 Сутність та особливість організації касової роботи у банківських установах 6

1.2 Організація обліку касових операцій у банківських установах. 23

1.3 Організація контролю за касовими операціями у банківських установах 31

Розділ 2. Аналіз організації касових операцій на прикладі діяльності Донецької філії ВАТ „Кредитпромбанк”. 44

2.1 Загальна характеристика ВАТ „Кредитпромбанк”. 44

2.2 Організація та аналіз готівкових грошових розрахунків у Донбаської філії ВАТ „Кредитпромбанку”. 54

2.3 Організація здійснення та облік готівкових розрахунків в ВАТ „Кредитпромбанк”. 60

2.4 Інкасація грошової виручки інкасаторами-збирачами ВАТ „Кредитпромбанку” 65

2.5 Зберігання і облік цінностей та документів у грошових сховищах ВАТ „Кредиторомбанку”. 68

2.6 Контролінг цінностей ВАТ „Кредиторомбанку”. 69

Розділ 3. Перспективи удосконалення касових операцій у банківських установах 71

3.1 Удосконалення автоматизації в організації обліку розрахунків. 71

3.2 Міжнародні сучасні тенденції розвитку касових операцій. 75


Вступ

В сучасній ринковій економіці комерційні банки – банки другого рівня банківської системи України традиційно займають провідне місце в організації і здійсненні грошових розрахунків.

Комерційні банки є суб’єктами господарської діяльності, проте характер їх діяльності специфічний. З одного боку, вони залучають тимчасово вільні грошові кошти фізичних і юридичних осіб, а з іншого – задовольняють як власні потреби, так і потреби своїх клієнтів – фізичних та юридичних осіб в послугах.

Взагалі, банк має унікальне, природне призначення здійснювати посередницькі операції пов’язані з обслуговуванням руху грошових коштів.

В ринковій економіці між банками і суб’єктами господарської діяльності виникають відносини з приводу перерозподілу, збереження грошових коштів і здійснюються вони через процедуру розрахунків. Це стало можливим, бо всі розрахунки між суб’єктами господарської діяльності здійснюються з допомогою грошей. Із їх допомогою завершується перетворення грошової форми виділених засобів у виробничі запаси, одержання виручки і заключного в ній чистого доходу, тобто грошові розрахунки виступають найважливішим фактором забезпечення кругового обігу коштів, а їх своєчасне завершення є необхідною умовою процесу відтворення.

Зазначені теоретичні положення є основою для організації розрахунків підприємств, організацій, населення через банк, звідси бере початок найважливіша платіжно-розрахункова функція банків.

Грошові потоки забезпечують розрахунки, а розрахункова платіжна операція має бути зафіксована бухгалтерським записом.

Розвиток обліку і товарного виробництва обігу грошей історично паралельно тісно перепліталось. При цьому банки, здійснюючи грошові розрахунки, кредитуючи господарство, будучи посередниками в перерозподілі капіталів, суттєво збільшують загальну ефективність виробництва, сприяють росту продуктивності суспільної праці.

Готівкові розрахунки застосовуються в основному у взаємовідносинах підприємств і організацій з населенням, тобто обслуговують рух грошових доходів і витрат населення. У розрахунках між підприємствами та організаціями майже всі господарські платежі (крім дрібних) здійснюються шляхом безготівкових перерахувань.

Новий підхід в організації обліку розрахунків з використанням принципів міжнародних стандартів потребує поглиблених знань в теоретичному плані. Великого значення також набувають питання, пов’язані з вивченням практичних аспектів, методів і форм грошових ресурсів, кредитування, розрахунків.

За останнє десятиріччя розрахунки, що здійснюються в банківській сфері, зазнали суттєвих змін. В першу чергу це стосується введення електронних платежів та нових платіжних систем [29].

Ефективна платіжна система забезпечила управління ліквідними коштами. А це значить, що гроші були в розрахунках до трьох тижнів, а стали обертатися за кілька годин, вивільнена маса грошей пішла на коррахунки у банках, зміцнила позицію ліквідності, тобто ліквідна стаття в балансі „Гроші і коррахунки” збільшилась. Потребу в грошах господарства задовольняли тепер вже за рахунок цієї статті балансу, а відповідно статті є гроші в касі (якщо розрахунки готівкою) і гроші на коррахунках (якщо розрахунки безготівкові). В кінцевому рахунку зменшилась емісія (випуск грошей в обігу), що в свою чергу привело до зниження інфляції. Потреба в грошах була задовільнена реальними грошима, утвореними в процесі господарства. В свою чергу, значно знижені витрати на виготовлення грошей.

Питання по організації касових розрахунків та організації їх обліку в комерційних банках і на сьогодні є надзвичайно актуальними.

Саме широке застосування безготівкових розрахунків в господарському обороті, а також на рівні міжбанківських розрахунків (електронними платежами) дають змогу скоротити готівковий обіг, а значить здешевіти сам процес його організації та інше.

Правильність відтворення касових операцій в бухгалтерському обліку, правильна організація їх обліку, достовірність інформації надто важливі в оперативній банківській роботі і відіграють важливу роль в організації платіжного обороту.

Таким чином, метою написання даної дипломної роботи є всебічне дослідження організації касових операцій в комерційних банках.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішені наступні завдання:

розглянуто теоретичні та правові аспекти організації і обліку касових операцій в банку;

проведено аналіз основних показників економічної діяльності комерційного банку;

досліджено практичні питання здійснення касових операцій на прикладі діяльності ВАТ „Кредитпромбанк” на протязі 2002 - 2004 років;

запропоновано можливі напрямки удосконалення організацій та обліку касових операцій.

Під час написання роботи як джерела інформації використовувалися публікації вітчизняних та зарубіжних авторів, нормативно-законодавчі акти, статистичні дані тощо.

Дослідження проводилося за допомогою методів економічного аналізу та вивчення економічних процесів залежно від конкретних цілей і задач, а саме: аналітичного, групувань, балансового, статистичного та інших.


Розділ 1. Теоретичні та правові основи організації касових операцій у банківських установах

1.1 Сутність та особливість організації касової роботи у банківських установах

Національному банку України як головному банку держави належить монопольне право на емісію грошей, випуск в обіг національних грошових знаків (банкнот та монет). Як центральний банк держави він здійснює грошово-кредитну політику і розпоряджається резервними фондами грошових білетів і монет. Резервні фонди перебувають у виключному віданні Національного банку України і можуть витрачатися лише на підставі його письмових вказівок про випуск грошей в обіг або про видачу їх для потреб Автономної Республіки Крим, територіальних управлінь, інших установ НБУ. Зрозуміло, що такі операції належать до виключної компетенції Національного банку.

Касові операції банку становлять досить великий обсяг роботи і характеризують одну з головних функцій банку. Більше того, контроль стану ринку операцій з готівкою, що його покладено на банківську систему, є однією із важливих передумов поліпшення економічної ситуації в Україні.

Банки, здійснюючи своєчасне касове обслуговування контрагентів (клієнтів), забезпечують тим самим збереження їхніх коштів, а також сприяють додержанню емісійно-касової дисципліни.

Основні аспекти банківської діяльності за цими напрямами викладено в Інструкції «Про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 за №337.

Усі державні, кооперативні, акціонерні, орендні, колективні, громадські та інші підприємства, організації, установи незалежно від форми власності та видів діяльності, а також особи, що є суб'єктами підприємницької діяльності і мають поточний рахунок у банку, зобов'язані зберігати свої грошові кошти в установах банків. За потреби вони можуть одержати готівку з установ банку для розрахунків з оплати праці, грошових виплат та заохочень, купівлі цінних паперів, виплати дивідендів, гонорарів, стипендій, пенсій, витрат на службові відрядження, господарські потреби тощо.

Постановою Правління Національного банку України від 18.01.99 за № 14 передбачено, що за касове обслуговування банк бере з клієнта плату в розмірі, передбаченому договором на касове обслуговування, але не більше 1,0 % від виданої суми готівки.

Плату за касове обслуговування бюджетних організацій, військових частин рекомендується встановлювати в менших розмірах з урахуванням того, що доходи, одержані від комплексного обслуговування державного бюджету, покривають у цілому відповідні витрати банку.

Видача готівки підприємствам зв'язку на виплату пенсій здійснюється безкоштовно на підставі того, що Національний банк підкріплює каси банків на ці операції безкоштовно.

Підприємства можуть мати у касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі, що встановлюється щорічно протягом першого кварталу, а за необхідності ліміти можуть переглядатися протягом року.

Ліміт залишку готівки в касі для кожного контрагента встановлюється тим банком, у якому відкрито його поточний рахунок. Установи банків здійснюють повний контроль за дотриманням чинного порядку ведення касових операцій у народному господарстві України. Перевірки здійснюються за даними бухгалтерського обліку та за первинними грошовими документами. Під час перевірки з'ясовують наявність такого ліміту та забезпечення його щоденного додержання, а також дотримання порядку здавання грошової виручки, своєчасність повернення в банк не виплачених у строк сум заробітної плати, допомог, стипендій тощо. Особливу увагу приділяють контролю правильності витрачання готівки, що одержана в банку, ураховуючи, що її використання на інші цілі, ніж зазначено в чеку, забороняється.

Перевіряючи правильність ведення касової книги і своєчасність обліку надходжень і видач готівки, установлюють відповідність записів касової книги щодо сум, одержаних і зданих до банку.

Як бачимо, установи банків активно впливають на організацію готівково-грошового обігу: Національний банк України, як єдиний емісійний і касовий центр держави, організує і регулює обсяг і структуру готівкової маси відповідно до основних напрямів грошово-кредитної політики; інші банки здійснюють аналіз і прогнозування готівкового обігу, виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території регіону та ін.

З огляду на сказане основними завданнями банків щодо готівкового обігу є:

безумовне виконання актів Верховної Ради України, Законів України, Указів Президента України, нормативних актів Національного банку України з питань регулювання обсягу і структури готівкової маси в обігу;

аналіз сукупних оцінок стану збалансованості грошових доходів і витрат населення;

прогнозування готівкового обігу за загальним обсягом і структурою з урахуванням основних напрямів грошової політики і показників економічного та соціального розвитку;

раціональна організація готівкового обігу та якнайбільше залучення готівки до кас банків;

обмеження готівкової емісії економічно обґрунтованими вимогами зростання обігу готівки;

своєчасна видача готівки суб'єктам господарювання на оплату праці, пенсій, допомог та для інших цілей;

додержання встановленого порядку ведення касової і емісійної роботи;

здійснення контролю за економним та цільовим витрачанням готівки.

Досить значна маса готівки проходить через поточні рахунки контрагентів, що їх відкрито в установах банків і які використовуються для обліку руху коштів. Для проведення касових операцій у банку створюється структурний підрозділ — касовий апарат. Керівництво банку самостійно вирішує питання про структуру касового апарату. Але за будь-яких організаційних форм його побудови касовий апарат проводить приймання та видачу готівки, а також здійснює весь обсяг супутніх операцій: перерахунок інкасованої виручки, розмін грошових купюр і обмін їх на монету, оформлення і видачу грошових чекових книжок.

Операційна каса — не структурний підрозділ банків, який проводить операції з касового обслуговування клієнтів. Залишок грошей в операційній касі обмежено певним лімітом, що визначається за узгодженням з відповідною установою Національного банку залежно від обсягу готівкового обороту конкретного банку та умов його роботи.

Операційна каса може включати окремі види кас, а саме: прибуткову, видаткову, вечірню, перерахункову грошової виручки. Як правило, основний обсяг готівки в системі банків проходить через прибутково-видаткові каси.

Робота касового апарату проводиться в окремих, спеціально обладнаних приміщеннях.

Відповідальним за зберігання грошей (цінностей), що перебувають у грошових сховищах, є керівник банку, його головний бухгалтер та завідувач каси.

Порядок організації емісійно-касової роботи в установах банків України регламентується Інструкцією «Про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 за №337. Її розроблено відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» і вона визначає порядок здійснення Республіканським банком Криму, територіальними управліннями й установами всіх інших банків емісійних і касових операцій, інкасації грошової виручки, перевезення і пересилання цінностей, виконання операцій з іноземною валютою і документами в іноземній валюті, дорогоцінними металами, контролю за зберіганням цінностей і додержанням емісійно-касової дисципліни.

Готівка приймається за такими документами: об'ява про внесення готівки, повідомлення, прибуткові касові ордери.

На підставі об'яви про внесення готівки приймаються гроші від суб'єктів господарської діяльності для зарахування внесених сум на їхній поточний рахунок, а також від громадян для оформлення вкладів (про що робиться запис у вкладній книжці).

Платежі від населення приймаються за повідомленням. Решта надходжень, у тому числі і від працівників банку, оформлюються прибутковими касовими ордерами з видачею підписаних касиром копій прибуткових ордерів з відбитком його печатки.

Найбільша сума готівки проходить через касу банку за об'явами про внесення готівки. По суті, цей прибутковий документ складається з трьох окремих документів: власне об'яви, квитанції й ордера.

Відповідальні працівники (операціоністи) перевіряють наявність реквізитів (назва установи, що здає гроші, сума цифрами і словами, номер поточного рахунка), після чого об'ява з квитанцією й ордером передається до каси. Далі касир виконує свої контрольні функції, перевіряючи наявність і тотожність підписів операційних працівників, звіряючи їх зі зразками, що є в нього. Викликаючи особу, яка вносить гроші, з поаркушним перелічуванням приймає їх.

В обов'язковому порядку касир звіряє суму, вказану в прибутковому документі, з сумою, фактично виявленою під час перелічування. У разі відповідності цих сум касир підписує квитанцію, ставить на ній печатку і повертає її особі, яка здавала гроші, а об'яву залишає в себе як документ, що засвідчує факт приймання грошей. Ордер повертається відповідальному працівникові, який веде касовий журнал.

Після здійснення всіх записів відповідно до ордерів на особових рахунках контрагентів об'яви передають власникам рахунків разом із виписками з їхніх поточних рахунків. Наявність ордерів дає змогу клієнтам стежити за правильністю записів. Суми прийнятих протягом операційного дня грошей реєструються в касовому журналі.

Протягом дня касири згідно з прибутковими грошовими документами ведуть облік прийнятих і зданих грошових сум в окремій книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей), а наприкінці операційного дня складають довідку касира прибуткової каси про суму прийнятих грошей та кількість прибуткових документів, що надійшли до каси, звіряючи загальну суму за довідкою з фактичною сумою наявних грошей. Елементом внутрішнього банківського контролю за проведенням касових операцій є те, що довідка не тільки підписується касиром, а й обороти звіряються із записами в касових журналах операційних працівників. Важливість контролю додатково підкреслює те, що звірка оформляється підписами касира в касових журналах і, відповідно, операційних працівників на довідці касира.

Прийняті за операційний день гроші касир формує в пачки і разом із прибутковими документами і довідкою касира прибуткової каси здає під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) завідувачеві, який звіряє суму готівки і кількість прибуткових документів із записами.

Наведена схема документообігу дає підставу вважати, що ведення книги обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) також є елементом внутрішньобанківського контролю за здійсненням касових операцій.

Уся готівка, що надійшла до закінчення операційного дня, оприбутковується операційною касою і зараховується на відповідні поточні рахунки контрагентів або синтетичні балансові рахунки за балансом комерційного банку того самого робочого дня.

Порядок виконання операцій прибутковою касою показано на рис. 1. (див. додаток А)

Вечірні каси приймають гроші від підприємств, установ, організацій і населення після закінчення операційного дня. Жодних видаткових операцій (за винятком операцій з вкладами та з цінними паперами) працівники вечірніх кас не проводять.

Функції операційного працівника за прибутковими операціями вечірньої каси виконує бухгалтер-контролер, з яким укладається угода про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за зберігання грошей, що надходять до вечірньої каси. Бухгалтер-контролер має право контрольного підпису від імені установи банку прибуткових документів, а також супровідних відомостей до сумок з грошовою виручкою.

Порядок документообігу та приймання грошей вечірньою касою досить чітко регламентовано. Спочатку особа, що здає готівку, заповнює прибутковий документ на внесення готівки і передає його бухгалтеру-контролеру, який після відповідної перевірки, у свою чергу, передає документ касиру. Прийнявши готівку, касир підписує всі три частини об'яви про внесення готівки (власне об'яву, квитанцію, ордер) і проставляє на них штамп «Вечірня каса». Квитанція за двома підписами (бухгалтера-контролера і касира), засвідчена печаткою вечірньої каси, видається здавачу готівки.

Закінчивши приймання грошей, касир (разом із бухгалтером-контролером) звіряють суму готівки з даними касового журналу і прибуткових документів і підписують журнал.

Після закінчення оголошеного часу роботи вечірньої каси гроші, що надійшли, прибуткові касові документи, касовий журнал і печатку замикають на два ключі (касира і бухгалтера-контролера) у сейфі, який опечатують їхніми печатками і здають під охорону з розпискою в контрольному журналі осіб, що їх допущено до відмикання, замикання та опечатування грошових сховищ.

На початку наступного робочого дня працівники вечірньої каси продовжують виконувати свої функції. Вони приймають сейф від охорони, після чого здають гроші і прибуткові документи завідувачу каси під розписку в касовому журналі вечірньої каси. Після перевірки відповідності записів у журналі фактичній сумі готівки бухгалтер-контролер передає касовий журнал головному бухгалтеру.

Далі контрольні функції за проведенням касових операцій вечірньою касою виконує головний бухгалтер банку, який одержує від завідувача каси прибуткові документи вечірньої каси і підраховує за документами загальну суму надходжень.

Елементом внутрішнього контролю є факт звірки суми за документами із загальною сумою прибутку за касовим журналом. Про відповідність цих сум свідчить підпис головного бухгалтера в касовому журналі, який передається для відображення в бухгалтерському обліку. Усі прибуткові документи головний бухгалтер повертає завідувачу каси, а ордери передає операційним працівникам для запису на поточних рахунках контрагентів (клієнтів) банку.

Можна провадити операції у вечірніх касах і без бухгалтера-контролера. У цьому разі касир приймає гроші з використанням касового апарата, а тому печатка в нього вилучається.

Контрольний касовий апарат пломбує завідувач каси, який залишає собі один ключ керування лічильником-суматором, а другий ключ від лічильника видає касиру.

Приймаючи гроші, касир видає квитанцію з відбитком штампа контрольного касового апарата із зазначенням суми внеску. По суті, процедура приймання грошей не змінюється.

Касир перевіряє заповнену клієнтом об'яву про внесення готівки. Прийнявши гроші, підписує всі три документи, і на зворотному боці квитанції та об'яви проставляє штамп контрольного касового апарата. Відбиток штампа контрольного касового апарата з неправильно набраною сумою на прибутковому документі касир закреслює і за своїм підписом на ньому робить надпис «Не враховувати». Усі прибуткові документи касир залишає в себе.

Загальну суму прийнятих грошей касир записує цифрами та словами в контрольній стрічці, попередньо викресливши з неї всі неправильно занесені суми згідно із зіпсованими документами.

Підрахувавши фактичну суму грошей і звіривши її з даними контрольної стрічки, касир проводить записи в книзі обліку показників лічильників контрольного касового апарата та сум готівки, прийнятої вечірньою касою.

Уранці наступного дня касир звітує перед завідувачем каси, який, у свою чергу, виконує всі процедури контролю сум, що пройшли через касовий апарат, і передає контрольну стрічку та прибуткові документи головному бухгалтеру. Головний бухгалтер (або його заступник) підраховує за документами загальну суму надходжень і порівнює її з результатами запису в контрольній стрічці. Обов'язковою контрольною процедурою є перевірка головним бухгалтером порядкових номерів контрольної стрічки від першої до останньої операції. Контроль головного бухгалтера завершується підписанням контрольної стрічки і передачею її та всіх прибуткових документів до бухгалтерії для проведення записів у касовому журналі, який підписує той самий працівник бухгалтерії, який провів записи, а також головний бухгалтер.

Прибуткові документи повертаються завідувачу каси, а ордери передаються операційним працівникам для зарахування внесених сум на відповідні поточні рахунки контрагентів. Касовий журнал і контрольна стрічка передаються для відображення в бухгалтерському обліку. Контрольні стрічки підшиваються разом із прибутковими касовими журналами або з касовими документами.

Вечірні каси створюються для поліпшення обслуговування клієнтів і для залучення готівкових коштів. Саме тому банки значну увагу приділяють питанням приймання вечірніми касами сумок (мішків) із готівкою від інкасаторів Національного банку, залізничних станцій і підприємств зв'язку.

Слід зазначити, що діяльність вечірніх кас прямо пов'язана з функціями кас перерахунку, які функціонують як при вечірніх касах, так і окремо.

За підсумком роботи вечірньої каси вранці наступного дня касир і бухгалтер-контролер здають:

сумки з проінкасованою грошовою виручкою, накладні й супровідні відомості, а також порожні сумки — в касу перерахунку;

мішки (сумки) з готівкою кас банку при підприємствах і накладні до них під розписку в довідці про прийняті вечірньою касою сумки з готівкою і порожні сумки — завідувачу каси. Зіставивши фактичну наявність грошей з даними супровідної відомості, завідувач каси підписує цю відомість та накладну до неї і передає накладну в операційну касу для зарахування грошей на рахунок контрагента, а супровідну відомість — для включення до касових документів дня.

Перелічування готівки, прийнятої вечірньою касою, проводиться касами перерахунку.

Порядок виконання операцій вечірньою касою показано на рис. 2. (див. додаток Б)

До штату кас перерахунку входять лічильні бригади касирів, які очолює контролер, що з ним укладається угода про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Сумки з готівкою і накладні до них контролери бригад приймають від працівників вечірньої каси (касира і бухгалтера-контролера) під розписку в довідці про прийняті вечірньою касою сумки з готівкою і порожні сумки і зберігають їх протягом робочого дня в спеціально обладнаному місці (металевій шафі, візку або в шухляді столу, під замком).

Для перелічування контролер видає касирам по одній сумці, попередньо записуючи її номер в контрольну або зведену відомість.

Увесь процес перелічування грошей потребує злагоджених дій касирів і контролера лічильної бригади. Порядок виконання робіт відбувається в послідовності, визначеній інструкцією «Про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 за №337.

Касир під наглядом контролера розкриває сумку, виймає гроші і чеки, передає сумку контролеру, при цьому пломбу разом зі шпагатом для наступного контролю залишає в себе.

Контролер дістає із сумки супровідну відомість, попередньо переконавшись, що в сумці нічого не залишилось.

Перелічивши гроші, касир повідомляє контролеру фактично виявлену суму, яку контролер звіряє із зазначеною на лицьовому і зворотному боках супровідної відомості.

За тотожності сум контролер передає для підпису касиру супровідну відомість, гроші касир ховає у шухляді свого робочого столу.

У разі розбіжності сум касир разом із контролером звіряє перелічену суму грошей за номіналом і повторно перелічує грошові білети того номіналу, де виявлено розбіжності. У разі підтвердження недостачі або надлишку складається акт за підписами контролера і касира на лицьовій стороні супровідної відомості, накладній і квитанції.

Недостачі і надлишки грошей, виявлені в такий спосіб, реєструються в картках обліку прорахунків, виявлених у сумках з виручкою магазинів і картках обліку прорахунків, виявлених стосовно торгових та інших підприємств і організацій. Ведеться також індивідуальний (за кожним касиром) облік виявлених надлишків чи недостач.

Після розкриття всіх сумок і перелічування готівки контролери бригад у контрольних відомостях виводять суми переліченої грошової виручки і передають супровідні відомості, накладні до сумок, а також зведені відомості касиру (контролеру), який очолює касу перерахунку. Він, попередньо проконтролювавши в супровідних відомостях і накладних записи відносно виявлених фактів недостач, надлишків, неплатіжних фальшивих білетів і монет, передає накладні обліково-операційним працівникам для запису результатів перелічування в касовому прибутковому журналі або контрольній відомості та відображення в бухгалтерському обліку.

Наприкінці дня касир зіставляє суми переліченої готівки з даними зведеної відомості. Загальну суму зведеної або контрольної відомості, з урахуванням надлишків і недостач, контролери лічильних бригад порівнюють з об'явленою сумою вкладень грошей до сумок, прийнятих ними до перелічування, і передають контрольні відомості, листки касирів і порожні сумки касиру (контролеру), що очолює касу перерахунку, який, у свою чергу, передає документи про перелічування готівки завідувачу каси.

Остаточний контроль проведеної вечірньою касою роботи здійснює головний бухгалтер, який перевіряє повноту надходження грошей до операційної каси і підписує довідку про прийняті вечірньою касою сумки (мішки) з готівкою і порожні сумки.

Супровідні контрольні та зведені відомості разом з довідкою про загальну суму виручки, яку здали інкасатори за журналом обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою та порожніх сумок, і довідкою про видані сумки та явочні картки підшивають до касових документів дня.

Для створення додаткових зручностей контрагентам можуть відкриватися каси банку при підприємствах. їх очолює старший касир, призначений керівником банку. Цей касир здійснює керівництво і контроль за роботою касових працівників.

Гроші, що надійшли в ці каси, через інкасаторів банку того самого дня доставляють до банку.

Основним документом для одержання готівки є грошовий чек установленої форми. Для внутрішньобанківських операцій використовується видатковий касовий ордер. Цей документ заповнюють також індивідуальні позичальники, що одержують позики в банках, вкладники і пенсіонери.

В оформленні видаткових касових операцій крім відповідального виконавця і касира, для забезпечення захисту документообігу бере участь контролер видаткових операцій.

Для проведення видаткових операцій завідувач каси видає касирам під звіт готівку під розписку в книзі прийнятих і виданих грошей (цінностей). Щоразу, після одержання суми в підзвіт та сплати видаткових документів, касир видаткової каси проводить відповідні записи в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей), указуючи кількість проведених документів і залишок підзвітних сум.

Відповідальний працівник, приймаючи чеки та інші документи на одержання готівки, перевіряє наявність необхідної суми на поточному рахунку клієнта і достовірність самого чека, порівнюючи підписи, печатку і номер чека зі зразками, поданими до банку.

За паспортом встановлюється особа одержувача, підпис якої вміщений на зворотному боці чека. Відірвавши від чека контрольну марку, що повертається одержувачу, відповідальний працівник передає чек контролеру з видаткових касових операцій, у функції якого входить повторний контроль достовірності чека і правильності його заповнення, а також реєстрація чека у видатковому касовому журналі. Провівши цю роботу, контролер передає чек безпосередньо касирові до виконання.

Одержавши видатковий чек, касир перевіряє тотожність підписів службових осіб, які мають право дозволити видачу грошей, тим зразкам, що є в касира, і перевіряє суму, проставлену в документі цифрами та словами.

Далі касир за номером чека викликає одержувача. Приймаючи від нього контрольну марку, переконується в наявності паспортних даних, що засвідчують особу одержувача, і його розписки в одержанні грошей. Звіривши номер контрольної марки або талона з номером на відповідному видатковому документі, касир наклеює марку на чек, а талон додає до ордера і видає вказану суму.

Наприкінці операційного дня касир підраховує залишок грошей в касі, зіставляючи його з розрахунковим (виходячи із суми прийнятих грошей у підзвіт і суми сплачених видаткових документів), та складає відповідну довідку. Він також звіряє підсумкові касові обороти із записами в касових журналах операційних працівників. Звірка підтверджується підписами касира в касових журналах і операційних працівників — на довідці касира.

Залишок грошей і видаткові касові документи за день разом із довідкою касира передаються завідувачу каси під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей).

Перевіривши довідку, завідувач каси підписує її та підшиває в документи дня.

Установи банків можуть за попередніми заявками заздалегідь готувати готівку для видачі клієнтам. Підготовка та пакування готівки проводяться на підставі одержаних від клієнтів чеків.

Підготовлені до видачі мішки можуть вкладатися в загальний мішок або візок, який замикається на ключ та пломбується касиром. До нього прикріплюється ярлик із зазначенням загальної суми вкладених грошей, а також проставляється дата, підпис та іменний штамп касира. Підготовлена готівка разом із видатковими документами приймається від касира завідувачем каси під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей).

Розкриття мішків проводиться безпосередньо клієнтами у відведеному для цього місці під наглядом працівника банку, який зрізає пломби з мішків і пачок, якщо клієнт не перелічує готівки в банку.

В установах банків можуть створюватись об'єднані каси — прибутково-видаткові. Приймання і видача грошей у цих касах здійснюється в порядку, встановленому відповідно для прибуткових і видаткових кас.

Після закінчення операційного дня касир складає зведену довідку про касові обороти, на зворотному боці якої вказує суму надходжень.

Документообіг за операціями видаткової каси показано на рис.3. (див. додаток В)

Прийнявши від усіх касирів гроші, керівник каси перевіряє зведені довідки і документи на предмет правильності підрахунку залишків з урахуванням своїх записів у книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей), а також відповідність кількості зданих касирами документів і суми готівки даним довідок. Обов'язково контролюється, чи завірено суми касових оборотів, зазначених у довідках касирів, операційними працівниками.

Закінчивши перевірку, завідувач каси складає зведену довідку про касові обороти, до якої включає дані звітних довідок і записів у журнали про суми грошей, прийняті касою перерахунку та вечірньою касою, а також дані з документів, гроші за якими видано або прийнято ним особисто. Зіставивши відповідність підсумків зведеної довідки з даними бухгалтерського обліку, що підтверджується підписом працівника бухгалтерії, він додає цю довідку разом із довідками касирів прибуткової та видаткової кас до касових документів дня.

Записавши в книгу обліку готівки операційної каси і інших цінностей загальну суму приходу й витрат готівки, виводить за книгою залишок каси на наступний день.

Касові документи разом із додатками брошуруються одним із касових працівників. Для формування папки касові документи добираються за балансовими рахунками (в порядку зростання нумерації) окремо за прибутком і видатком каси.

Підсумкові дані зброшурованих документів підраховуються з допомогою персонального комп'ютера з роздруковуванням інформації.

Стрічка підрахунку (окремо щодо прибутків і видатків касових та позабалансових ордерів), підписана працівником, який проводив підрахунок, уміщується в папці перед документами.

На лицьовому боці папки з документами проставляється штамп або наклеюється ярлик:

За збереження касових документів за останні дванадцять місяців відповідає завідувач каси. Вони зберігаються в грошовому сховищі або в окремому сейфі, який передається під охорону.

Здійснюючи касові операції, банки додержуються цілком конкретних правил, а саме:

1. Документообіг за прибутковими касовими операціями організується так, щоб видача квитанцій клієнтам та зарахування сум на їхні поточні рахунки проводились лише після фактичного надходження грошей до каси.

2. У разі приймання грошей від працівників банку для занесення на рахунки внутрішньобанківського обліку прибутковий касовий ордер виписується у двох примірниках, із яких один є квитанцією.

3. Касові видаткові операції, виконувані відповідальними виконавцями, контролюються централізовано контролером, який веде касовий журнал видатків каси. Контроль видаткових операцій спрямований на запобігання:

оплаті неправильно оформлених документів, оплаті чеків з підписами і відбитком печатки, що не відповідають зразкам, а також чеків, виписаних з чекової книжки, що не належить даному клієнту;

надходженню до каси чеків та інших касових видаткових документів поза контролем операційних працівників і контролера банку;

внесенню необгрунтованих виправлень і дописок у касові документи й журнали.

4. Головний бухгалтер визначає порядок подання контролером касових видаткових документів в касу для оплати, причому обов'язково під розписку касирів в окремій книзі або в касовому журналі за формою:

Номер чека або ордера Сума Підпис контролера Розписка касира в прийнятті чека або ордера

Для перевірки достовірності підписів відповідальних виконавців банку на всіх розрахунково-платіжних документах, що приймаються до виконання, відповідні працівники (наприклад касири) повинні мати зразки підписів цих виконавців.

Контролери повинні користуватися власними зразками підписів працівників банку, а також зразками підписів і відбитків печаток клієнтури. їм забороняється користуватися тими зразками, якими користуються відповідальні виконавці.

Будь-які виправлення реквізитів у прибутково-видаткових грошових касових документах є недопустимими.

Облік руху грошової готівки завжди відображається на рахунку 1001 «Банкноти та монети в касі банку» (таблиця 1, додаток Г). На дебеті проводяться суми готівки в національній і іноземній валюті, що вносяться в операційну касу банку для зарахування на рахунки банку та його клієнтів; суми обміняних пошкоджених банкнот і дефектної монети, що їх було отримано від клієнтів банку; суми готівки, яку отримано з установ Національного банку та з підвідомчих установ банку; суми готівки, яка надходить з обмінних пунктів; залишок готівки з банкоматів.

Відповідно на кредиті рахунка 1001 проводяться суми готівки, що видається клієнтам банку; суми готівки, що надсилається в установи Національного банку України та підвідомчі установи банку; суми готівки, яка видається обмінним пунктам, видається під звіт, для банкоматів тощо.


1.2 Організація обліку касових операцій у банківських установах

З 1 січня 2005 р. набрала чинності Інструкція № 495, яка визначає порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України операцій з готівкою в національній та іноземній валютах під час здійснення касових операцій з приймання та видачі готівки клієнтам, у тому числі із застосуванням платіжних карток, операцій з інкасації готівки, підкріплення банків готівкою національної валюти територіальними управліннями Національного банку, під час передавання готівки між банками, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження, здійснення валютно-обмінних операцій банку, операцій з ювілейними монетами та банківськими металами в касах банків.

Розглянемо бухгалтерські записи з обліку касових операцій з клієнтами банку і операцій з підкріплення банків готівкою.

Операції з приймання готівки в національній та іноземній валютах від клієнтів через каси банків відображаються в бухгалтерському обліку на підставі відповідних прибуткових касових документів, а саме: за заявою на переказ готівки, за прибутковим касовим ордером та іншими документами, встановленими відповідною платіжною системою.

Отже, приймання готівки від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки відображається:

Дебет рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»

Кредит рахунків 2520 «Поточні рахунки клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету», 2530 «Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціального фонду Державного бюджету України», 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання», 2650 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ».

Приймання готівки для зарахування на розподільчі рахунки в іноземній валюті відображається:

Дебет рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»

Кредит рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання». Приймання готівки від фізичних осіб для зарахування на поточні депозитні рахунки відображається:

Дебет рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»

Кредит рахунків 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб», 2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток», 2630 «Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб», 2635 «Довгострокові вклади (депозити) фізичних осіб».

Приймання готівки від фізичних та юридичних осіб для зарахування на рахунки інших юридичних та фізичних осіб відображається:

Дебет рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»

Кредит рахунків 2520 «Поточні рахунки клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету», 2530 «Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціального фонду Державного бюджету України», 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання», 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб», 2650 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ», 2902 «Кредиторська заборгованість за прийняті платежі».

Операції з видачі клієнтам готівки в національній та в іноземній валютах з кас банків відображається в бухгалтерському обліку на підставі видаткових документів, зокрема, за грошовими чеками, за заявою на видачу готівки, за документом на отримання переказу в національній валюті, встановленим відповідною платіжною системою, — фізичним і юридичним особам (з представленням юридичною особою довіреності на уповноважену особу).

Так, видача готівки юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також підприємцям з їх поточних та інших рахунків відображається:

Дебет рахунків 2520 «Поточні рахунки клієнтів, які утримуються за рахунок Державного бюджету», 2530 «Кошти бюджетних установ, що включаються до спеціального фонду Державного бюджету України», 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання». 2650 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ»

Кредит рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку».

Видача готівки фізичним особам з поточних, депозитних рахунків відображається:

Дебет рахунків 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб», 2630 «Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб», 2635 «Довгострокові вклади (депозити) фізичних осіб»

Кредит рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку».

Видача готівки бюджетній організації за грошовим чеком відображається:

Дебет рахунків 2570 «Кошти державного бюджету для виплат», 2571 «Кошти державного та місцевих бюджетів для цільових виплат готівкою»

Кредит рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку».

Операції з приймання готівки в національній та іноземній валютах від фізичних та юридичних осіб для здійснення переказу без відкриття рахунку та виплати переказу отримувачу готівкою відображаються:

Дебет рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»

Кредит рахунків 2902 «Кредиторська заборгованість за прийняті платежі», 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».

Видача переказу клієнту без відкриття рахунку в банку відображається:

Дебет рахунків 2902 «Кредиторська заборгованість за прийняті платежі», 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»

Кредит рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку».

Отримані комісійні за послуги банку, що сплачені готівкою, відображаються:

Дебет рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку».

Кредит рахунку 6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів».

Бухгалтерський облік операцій з доставки готівки до клієнтів банку визначається обліковою політикою банку з урахуванням вимог Інструкції № 520.

Видача готівки інкасаторам у разі ведення обліку операцій у підзвіт в операційній касі за окремими аналітичними рахунками балансового рахунку «Банкноти та монети в касі банку» відображається:

Дебет рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку» (аналітичні рахунки для обліку готівки, виданої у підзвіт)

Кредит рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку» (аналітичні рахунки для обліку готівки в операційній касі).

Видача готівки клієнтам банку відображається:

Дебет рахунків 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», 2650 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ»

Кредит рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку» (аналітичні рахунки для обліку готівки, виданої у підзвіт).

Операції з доставки пенсій та грошової допомоги за місцем проживання одержувача відображаються:

а) у разі ведення обліку операцій у підзвіт в операційній касі за окремим аналітичним рахунком балансового рахунку «Банкноти та монети в касі банку» під час видачі готівки відповідальній особі:

Дебет рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку» (аналітичні рахунки для обліку готівки, виданої у підзвіт)

Кредит рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку» (аналітичні рахунки для обліку готівки в операційній касі);

б) під час списання коштів з рахунків клієнтів здійснюється бухгалтерська проводка:

Дебет рахунку 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб» Кредит рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку» (аналітичні рахунки для обліку готівки, виданої у підзвіт);

в) повернення залишку коштів, виданих відповідальним працівникам, відображається:

Дебет рахунку 1001 «Банкноти та монети в касі банку» (аналітичний рахунок для обліку готівки в операційній касі)

Кредит рахунку 1001 «Банкноти та монети в касі банку» (аналітичний рахунок для обліку готівки, виданої у підзвіт).

Операції з інкасації готівки у клієнтів банку здійснюються відповідно до Інструкції № 520 та відображаються такими бухгалтерськими записами:

Дебет рахунку 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування»

Кредит рахунку 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання».

Після перерахування грошової виручки здійснюється бухгалтерська проводка:

Дебет рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»

Кредит рахунку 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування».

У разі виявлення надлишку грошей в інкасаторських сумках, відображається:

Дебет рахунку 1001 «Банкноти та монети в касі банку»

Кредит рахунку 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання».

Нестача грошей, виявлена в інкасаторських сумках, відображається:

Дебет рахунку 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання»

Кредит 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування».

Розглянемо операції з підкріплення банків готівкою національної валюти територіальним управлінням Нацбанку України, яке здійснюється після надходження відповідних сум з кореспондентських рахунків банків.

Зазначені операції відображаються такими бухгалтерськими проводками:

а) під час перерахування коштів за готівку територіальному управлінню:

Дебет рахунку 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою»

Кредит рахунку 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»;

б) отримання готівки через інкасаторів територіальних управлінь і оприходування її в касу банку:

Дебет рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»

Кредит рахунку 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

Недостача готівки, що виявлена в упаковці територіального управління, Банкнотно-монетного двору, Центрального сховища до часу її відшкодування обліковується за рахунком 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

Під час вивезення готівки банком, у тому числі непридатної до обігу, до територіального управління здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) після видачі коштів інкасаторам:

Дебет рахунку 1007 «Банкноти та монети в дорозі»

Кредит рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»;

б) після отримання повідомлення від територіального управління про отримання готівки:

Дебет рахунку 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою» Кредит 1007 «Банкноти та монети в дорозі»;

в) надходження коштів на коррахунок банку як оплати за готівку:

Дебет рахунку 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»

Кредит 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

Якщо відповідно до облікової політики банку не використовується рахунок 1007 «Банкноти та монети в дорозі», то банк здійснює бухгалтерські проводки таким чином:

а) видача коштів інкасаторам:

Дебет рахунку 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою»

Кредит рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»;

б) надходження коштів на коррахунок як оплати за готівку:

Дебет рахунку 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»

Кредит 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

Якщо банк здає готівку до територіального управління власними силами, то бухгалтерські проводки будуть такими:

а) вивезення готівки до територіального управління:

Дебет рахунку 1007 «Банкноти та монети в дорозі» Кредит рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку»;

б) надходження коштів на коррахунок банку:

Дебет рахунку 1200 «Кореспондентський рахунок

банку в Національному банку України»

Кредит рахунку 1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою»;

в) після отримання повідомлення від територіального управління про отримання готівки:

Дебет рахунку 1911 «Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою»

Кредит 1007 «Банкноти та монети в дорозі».

У разі виявлення територіальним управлінням, Центральним сховищем недостач банкнот (монет) банк відшкодовує відповідну суму протягом трьох днів з дня отримання акта про розбіжності. Якщо недостача пов'язана з діями відповідальних працівників банку, то на суму недостачі здійснюється проводка:

Дебет рахунку 3552 «Недостачі та інші нарахування на працівників банку»

Кредит рахунку 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

У разі відшкодування винними особами недостачі здійснюється така проводка:

Дебет рахунків 1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку», 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України». 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кредит рахунку 3552 «Недостачі та інші нарахування на працівників банку».

Якщо неможливо встановити винних осіб, то здійснюється проводка:

Дебет рахунку 7399 «Інші операційні витрати»

Кредит 1811 «Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою».

1.3 Організація контролю за касовими операціями у банківських установах

Комерційні банки, діючи у відповідності з грошово-кредитною політикою держави, забезпечують рух грошових потоків та швидкість їх обороту, скорочуючи загальну масу, регулюючи кількість готівкових грошей, що знаходяться в обігу. Здійснюючи банківські операції, за умови їх своєчасності та збалансованості, комерційні банки тим самим забезпечують свою стійкість, надійність, доходність, а також стабільність функціонування ринкових відносин.

Функції та великий обсяг операцій, що здійснюються в банках, вимагає від них чіткого дотримання чинного законодавства, нормативно правових актів, інструкцій та положень НБУ. Крім того, діяльність банків специфічна. Вони працюють, перш за все, із залученими коштами, включаючи кошти населення. Тому ця обставина вимагає особливого контролю за діяльністю банків зі сторони держави в особі НБУ, за законністю здійснюваних ними операцій та за їх фінансовим положенням.

Такий контроль проводиться шляхом ревізії всіх банківських операцій, причому особливому контролю повинні підлягати касові операції банків.

Особливо чіткій перевірці повинні підлягати робота з грошовою готівкою та цінностями, питання забезпечення їх збереження, а також законності здійснення розрахунково-грошових операцій за рахунками клієнтів.

Виходячи з цього, основними завданнями перевірок та ревізії касових операцій є:

перевірка збереження та обліку грошей, цінностей та документів у грошовому сховищі, дотримання порядку роботи з ними і законності здійснення операцій;

перевірка стану охорони, оснащення будівель установ банків технічними засобами захисту, забезпечення збереження грошей та цінностей;

перевірка фактичної наявності грошей та відповідність їх залишку записам у книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей банку та даним бухгалтерського обліку по рахунку 1001;

перевірка фактичної наявності бланків суворої звітності та інших цінностей (бланки цінних паперів, ювілейні монети, інші цінності та документи і відповідність їх залишку записам у книзі обліку бланків суворої звітності та книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей банку і даним оборотно-сальдової відомості позабалансових рахунках;

перевірка фактичної наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті та відповідність їх залишку записам у книзі обліку наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті, що знаходяться в сховищі, а також даним бухгалтерського обліку;

перевірка роботи операційних кас, а також правильності організації та оформлення касових операцій;

оцінка стану контролю за касовими операціями в установі банку та запобігання випадкам незаконного витрачення та незабезпечення збереження грошей та цінностей;

перевірка розрахунків з використанням дорожніх чеків;

перевірка банківського контролю за дотриманням касової дисципліни клієнтами.

Ревізія готівки, цінностей та бланків суворої звітності (включаючи інвалюту і інвалютні цінності), а також перевірка порядку їх зберігання в грошових сховищах і касах банку проводиться у відповідності з Інструкції «Про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 за №337. При цьому ревізія (перевірка) проводиться у такому порядку і послідовності, які повинні забезпечити повноту охоплення наявних до початку ревізії (перевірки) грошей і цінностей, їх збереження в процесі перерахунку та виключали б можливість приховування розкрадання і нестач.

У період підготовки до проведення ревізії (перевірки) мають бути проаналізовані висновки попередніх ревізій (перевірок) і дані фінансової та статистичної звітності за такими формами:

1-КБ — Баланс комерційного банку;

412-К — Дані про касове виконання Державного бюджету;

748 — Звіт про касові обороти банку;

Символ 89 форми 748 — Сума торговельної виручки попереднього місяця, що проведена за балансом банку першого робочого дня поточного місяця;

721 — Розрахунок прогнозу касових оборотів з надходження торговельної виручки;

728 — Розрахунок прогнозу касових оборотів з операцій підприємств зв'язку;

740 — Інформація про результати перевірок дотримання касової дисципліни.

При перевірці, керуючись Інструкцією «Про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 за №337, доцільно дотримуватися такої програми, :

І. Перевірка готівки в національній та іноземній валюті.

II. Перевірка бланків цінних паперів, суворої звітності та інших цінностей і документів.

III. Перевірка роботи операційних кас в установах комерційних банків.

IV. Перевірка касових документів та касової роботи в установах комерційних банків.

V. Перевірка розрахунків з використанням дорожніх чеків.

VI. Перевірка банківського контролю за дотриманням касової дисципліни клієнтами.

При ревізії касових операцій в установах банків України джерелом інформації перш за все виступають первинні документи, а саме:

об'яви на внесення готівки;

повідомлення;

прибуткові та видаткові касові ордери;

чеки;

прибуткові та видаткові валютні ордери;

прибуткові та видаткові позабалансові ордери;

прибуткові та видаткові ордери.

Крім перелічених первинних документів, ревізори обов'язково повинні звірити обороти та залишки в книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси та інших цінностей каси, перевірці повинні підлягати також довідки касирів прибуткових та видаткових кас, довідки про прийняті вечірньою касою сумки з готівкою та порожні сумки, зведені довідки про касові обороти, довідки про загальну суму проінкасованої виручки, супровідні відомості до сумок з грошовою виручкою та до сумок з валютними та іншими цінностями, контрольні листи касирів-рахівників, контрольні відомості перерахування виручки, контрольні листи прийнятих і виданих цінностей.

Джерелом інформації для ревізорів є також виписки з балансових рахунків 1001, 1002, 1003, 1004, 1005 та 1007, касові журнали (вони ведуться бухгалтером-контролером), договори на касове обслуговування клієнтів, дані щоденного балансу, книга обліку бланків суворої звітності та книга обліку наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті, що знаходиться у сховищі, а також типові договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, форми статистичної звітності про касові обороти 747-Д і 748 (файл № 12 і № 13) та інші документи, журнали та книги, які є в касі та в бухгалтерії установи банку.

Здійснюючи контроль за дотриманням касової дисципліни клієнтами банку, слід перевірити первинні документи підприємства:

прибуткові та видаткові касові ордери;

платіжні відомості;

податкові накладні;

рахунки-фактури;

товарні та касові чеки;

акти виконаних робіт, наданих послуг:

інші документи.

Обов'язковій перевірці повинна підлягати касова книга підприємства.

Ревізія готівки в грошових сховищах і касах банку, а також перевірка порядку її зберігання проводиться в таких випадках:

за розпорядженням керівника установи банку не рідше одного разу на півріччя, а також щорічно за станом на 1 січня нового року;

при зміні керівника, головного бухгалтера або завідуючого касою;

при тимчасовій зміні службових осіб, відповідальних за схоронність цінностей;

в інших випадках — за розпорядженням органів відповідних банків (загальних зборів акціонерів, учасників тощо);

ревізія цінностей, за які відповідають касові працівники, що мають перехідні залишки валютних цінностей, проводиться

щомісяця (результати цієї ревізії оформлюються записом у звітній довідці касового працівника, а також проводиться реєстрація в спеціальній книзі, де вказується дата, прізвище й ініціали касира, цінності якого були обревізовані).

Відомча і позавідомча ревізії (перевірки) проводяться раптово, з перевіркою всіх цінностей, за станом на одну й ту ж дату і в такій послідовності, яка б виключала можливість приховування, розкрадання і недостач грошей. При цьому ревізія повинна проводитись у присутності службових осіб, відповідальних за схоронність цінностей (якщо ж при проведенні ревізії службові особи були відсутні, то це відмічається окремо в акті за підписами всіх учасників ревізії).

Приступивши до ревізії (перевірки), її керівник повинен:

опечатати сургучевою печаткою всі грошові сховища, які знаходяться в касовому приміщенні (незалежно від наявності в них цінностей на момент початку перевірки);

взяти під свій контроль усю готівку оборотної (операційної) каси;

з'ясувати, чи немає грошей і сумок з готівкою у вечірній касі та касі перерахування, а також під відповідальністю інкасаторів (при їх наявності вони ревізуються разом з іншими цінностями).

До закінчення повної перевірки каси доступ службових осіб, відповідальних за схоронність цінностей, у грошові сховища дозволяється лише в присутності керівника ревізії, причому вкладення або вилучення грошей і цінностей у цей період проводиться під його контролем. У тих випадках, коли одночасно за один прийом не можна здійснити перевірку всіх зазначених цінностей, керівник ревізії після закінчення робочого дня разом із службовими особами, відповідальними за збереження цінностей, проводить опечатування грошових сховищ і здає їх під охорону в установленому порядку. Печатка керівника ревізії накладається на дощечці вище печаток службових осіб установи банку, що ревізується.

Відбиток сургучевої печатки керівника ревізії, завірений його підписом, є зразком для звірки підпису в книзі здачі під охорону й оформляється на цупкому картоні таким текстом: «Зразок відбитку сургучевої печатки керівника ревізії (назва установи банку)» з проставленням дати. Цей зразок здається начальнику охорони під розписку, а по закінченні ревізії керівник ревізійної бригади одержує розписку та знищує зразок сургучевої печатки.

Ревізія касових операцій повинна починатися з перевірки забезпеченості збереження грошей та цінностей у робочий і неробочий час, дотримання правил відкриття, закриття, опечатування, передачі та прийому від охорони грошових сховищ та сейфів зі зброєю, їх стан у відповідності з технічними вимогами на проектування та обладнання касового вузла в будівлях установ банків.

Для цього особа, що здійснює перевірку, спільно з керівником ревізованого банку (або з його заступником) шляхом огляду перевіряє на міцність двері банку, наявність та міцність внутрішніх замків на них, решіток у дверних та віконних отворах, у підвальних та інших приміщеннях банку.

Проводиться огляд приміщення грошового сховища, перевіряється міцність та справність броньованих дверей, наявність належно обладнаних стелажів, в тому числі щільність закриття дверей у них та справність замків. Необхідно перевірити також забезпеченість касирів та інкасаторів необхідними грошовими сховищами та відповідність їх вищезгаданим вимогам.

Порядок здавання робітникам охорони та прийому від них грошових сховищ перевіряється як шляхом спостереження, так і шляхом перевірки записів у постових журналах по кожному сховищу. При цьому встановлюється, чи перевіряються особами, відповідальними за збереження цінностей, при прийомі грошових сховищ справність дверей, замків, цілісність шнура та відбитків печаток.

В обов'язковому порядку в процесі ревізії підлягають перевірці:

стан засобів сигналізації;

наявність кнопочних датчиків поблизу робочих місць завідуючого касою перерахунку, касирів оборотної, вечірньої, приходної, видаткової та інших операційних кас, а також у керівника установи банку, головного бухгалтера, завідуючого касою, на постах та в інших приміщеннях, де зберігаються цінності та зброя;

обладнання касового вузла засобами охоронно-пожежної сигналізації;

організація охорони об'єктів;

стан пропускного режиму;

фактичне укомплектування штату вільнонайманої охорони об'єктів банку, а також використання його за цільовим призначенням;

інші питання.

Після цього повинна здійснюватись перевірка збереження й обліку цінностей та документів у грошовому сховищі. Так, у ньому повинні зберігатися грошові білети та монета в національній та іноземній валюті, платіжні документи в іноземній валюті, бланки цінних паперів та бланки суворої звітності, а також інші цінності та документи. Не повинні зберігатись у сховищі гроші та цінності, що належать самим працівникам банку. Для кожного виду цінностей повинні бути відведені окремі шафи, стелажі та полиці, при цьому кожна шафа (стелаж) повинна бути закрита на ключ завідуючим касою. Ключі повинні знаходитись у грошовому сховищі в шафі завідуючого касою.

Грошові білети одних купюр повинні бути сформовані в пачки по корінцях, мати надписи на накладках і зберігатися на різних полицях або в різних стелажах. Придатні до обігу грошові білети повинні зберігатися окремо від зношених грошових білетів. Монета повинна бути розфасована по мішках (окремо кожного номіналу) і до них повинні бути прикріплені ярлики зі вказанням номіналу монети та суми вкладення, а також дата формування.

Іноземна валюта повинна зберігатись у пачках або пакетах, а монета — в мішечках окремо за видами валюти, а всередині кожної валюти — за її номіналом. Прийом та видача готівки та цінностей зі сховища може здійснюватись тільки на основі відповідних розпоряджень, які оформляються приходними та видатковими документами.

Для обліку цінностей, що зберігаються в грошовому сховищі, завідуючий касою веде книгу обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей банку, а також книгу обліку наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті, що знаходяться в касі. У цих книгах щоденно вказуються загальні суми залишку окремих видів цінностей на кінець кожного дня, а в книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси та інших цінностей банку, крім того, відображаються ще й обороти по надходженнях та видатках готівки в національній валюті за день.

Після цього ревізор разом з особами, відповідальними за схоронність грошей та цінностей, перевіряє фактичну наявність грошей.

Перевірка грошових білетів та монети повинна проводитись таким чином:

1. Грошові білети оборотної (операційної) каси спочатку перевіряються за пачками і корінцями, монета — за надписами на ярликах, прикріплених до мішків, а заздалегідь підготовлені для видачі і запаковані гроші — за надписами на ярликах, прикріплених до мішків. Загальна сума грошей звіряється з даними книги обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей. Після зазначеної перевірки грошові білети й монета оборотної (операційної) каси підлягають суцільному поаркушному перерахуванню і перерахуванню за кружками.

Ревізор, передаючи касирові грошові білети для поаркушного перерахування, попередньо знімає з корінця бандероль і залишає її в себе разом з часткою грошових білетів для контролю. Касир, перерахувавши гроші, повинен повідомити їх суму або кількість білетів, до яких ревізор додає суму грошей або кількість білетів, залишених для контролю, і, одержавши результат, порівнює з даними бандеролі. При співпаданні загальної суми (кількості білетів) залишені на контролі грошові білети передаються касиру для перерахування і формування корінця в установленому порядку. При невідповідності гроші повинні бути перераховані ревізором, після чого знову перераховані і обандеролені в установленому порядку касиром, який проводив їх первісне перерахування. Бандеролі, верхня накладка і обв'язка з нерозрізаною пломбою від розкритої пачки повинні залишатися у ревізора до повного перерахування всіх грошей, що знаходяться в пачці.

Готівка, що знаходиться в операційних касах установ банків, при піврічних раптових перевірках (ревізіях), на 1 січня та перевірках цінностей, пов'язаних з тимчасовою зміною службових осіб, відповідальних за схоронність цінностей, може бути перерахована у вибірковому порядку в обсязі, що визначається керівником установи, за розпорядженням якого проводиться ревізія.

2. Грошові білети і монети, які знаходяться у вечірній касі, перевіряються за пачками, корінцями і надписами на ярликах, прикріплених до мішків, а гроші, запаковані в сумки для видачі заробітної плати, — за надписами на ярликах. Загальна сума грошей порівнюється з даними касового журналу вечірньої каси або контрольної стрічки контрольного касового апарату, а також контрольної відомості щодо перерахування виручки. Сума приходних касових документів звіряється з підсумком касового журналу або контрольної стрічки і контрольною відомістю. Після такої звірки грошові білети і монета перераховуються повністю поаркушно і за кружками.

3. Грошові білети і монета, які знаходяться в касі перерахування, перевіряються поаркушно і за кружками в розмірі, що визначається керівником ревізії або керівником установи банку, за розпорядженням якого проводиться ревізія;

4. Нерозкриті сумки з проінкасованою виручкою підприємств і організацій, готівкою кас банку при підприємствах, які знаходяться в касі перерахування, у вечірній касі та під відповідальністю інкасаторів, звіряються з даними накладних (супровідних відомостей), журналів обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою та порожніх сумок, реєстрів, путьових відомостей і довідок про порожні сумки, видані інкасаторам при виїзді їх на маршрути. При виявленні сумок, які мають пошкодження, з порушеними пломбами і печатками чи з пломбами і печатками, що не відповідають зразкам, гроші, що в них знаходяться, перераховуються поаркушно. У разі необхідності до участі в перерахуванні грошей можуть бути залучені представники відповідних підприємств і організацій, а також правоохоронних органів;

5. Нерозібрані посилки з грошима розкриваються і перевіряються за пачками і корінцями, а в несправній упаковці — поаркушно;

6. Іноземна валюта та дорожні чеки в іноземній валюті перевіряються за пачками, корінцями і надписами на ярликах, прикріплених до мішків, і, крім того, поаркушним перерахуванням і перерахуванням за кружками в розмірі, який визначає керівник ревізії або керівник установи банку, за розпорядженням якого проводиться ревізія. Перерахована іноземна валюта повинна бути також перевірена на достовірність.

У разі виявлення недостачі або надлишку грошових білетів усі пачки, сформовані касиром, у якого вони виявлені, підлягають суцільному поаркушному перерахуванню. На розсуд керівника ревізії такій перевірці підлягає і монета при виявленні її недостачі або надлишку в мішку.

Суми розписок та інших документів, не проведених через бухгалтерський облік, у виправдання залишку каси не приймаються і вважаються нестачею касира. При цьому ці недостачі грошей незалежно від суми (навіть якщо вони погашені при виявленні) списуються у видатки по касі і записуються на рахунок № 3552 за особистим рахунком працівника, в якого виявлена нестача, та обліковуються на цьому рахунку до повного їх погашення. Тобто при виявленні нестачі робиться проводка:

Дт — 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку»

Кт — 1001 «Банкноти та монета в касі банку».

А при погашенні касиром нестачі здійснюється проводка такого виду:

Дт— 1001 «Банкноти та монета в касі банку»

Кт — 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку».

Якщо нестача грошей є результатом розтрати, недбалості або розкрадання, керівник установи банку повинен негайно повідомити про це правоохоронним органам і до їх рішення усунути від роботи з цінностями працівника банку, в якого виявлена нестача.

До акта про виявлені нестачі (надлишки) при перерахуванні грошей, що надсилається до вищої установи відповідного банку, додається спеціальне повідомлення за підписами керівника і головного бухгалтера установи банку із зазначенням в ньому місця і дати події; дати виявлення нестачі або надлишку; характеру події (розтрата, розкрадання, пограбування, підробка); суми завданого збитку; посади, прізвища, імені та по батькові винної особи; часу його роботи в банку і заходів щодо забезпечення інтересів банку і надходження коштів на відшкодування збитку.

Виявлені надлишки каси повинні бути оприбутковані і поверненню не підлягають. В окремих випадках повернення цих сум може проводитись за клопотанням підприємств, об'єднань, організацій і установ шляхом зарахування на їх рахунки, а також окремих осіб з дозволу керівника установи банку після розгляду обставин, які підтверджують належність їм надлишків, що утворилися.

Тобто при виявленні надлишку в касі банку бухгалтерія повинна здійснити таку проводку:

Дт— 1001 «Банкноти та монета в касі банку»

Кт — 6399 «Інші банківські операційні доходи».

У тому разі, якщо з'ясується, що виявлений надлишок належить клієнту банка, цей факт слід детально перевірити і зробити проводку типу:

Дт — 1001 «Банкноти та монета в касі банку»

Кт — 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності».

Якщо ж після розгляду обставин, що призвели до утворення надлишку, буде доведено належність його окремій особі (наприклад касиру банку), керівник установи банку може прийняти рішення щодо повернення суми надлишку. У цьому випадку проводка матиме вигляд:

Дт — 3659 «Інші нарахування працівникам банку»

Кт — 1001 «Банкнота та монета в касі банку».

Усе листування, що стосується розкрадань, розтрат та інших зловживань, а також нестач здається в архів лише після повного погашення заборгованості або списання цього боргу з балансу банку.

Наступним об'єктом перевірки є робота операційних кас. У комерційному банку, в залежності від масштабів операцій з грошовою готівкою, може бути від однієї до декількох приходних та видаткових операційних кас. Ревізор повинен перевірити ці приміщення та їх оснащеність. Вони повинні бути ізольовані. Наявні гроші та грошові документи слід зберігати в сейфах. Поруч із касою повинно бути обладнане ізольоване від інших відділів банку приміщення для перерахунку грошей клієнтами.

Особа, що здійснює перевірку, повинна з'ясувати такі питання:

чи сполучають касири банку свою роботу з іншими обов'язками; чи є наявні типові договори касирів про індивідуальну матеріальну відповідальність;

чи ознайомлені касири з правилами ведення касових операцій;

чи є в кожній операційній касі зразки підписів обліково-операцій них робітників, які мають право оформляти касові документи.

Перед початком операційного дня особа, що здійснює перевірку, повинна пересвідчитись, чи не знаходяться в приміщенні каси сторонні цінності та речі, одяг касирів (він повинен знаходитись за межами каси), продукти харчування, гроші, що належать особисто касирам. Крім того, на столі касира на початку операційного дня не повинно бути ніяких грошей та бланків суворої звітності.


Розділ 2. Аналіз організації касових операцій на прикладі діяльності Донецької філії ВАТ „Кредитпромбанк”

2.1 Загальна характеристика ВАТ „Кредитпромбанк”

Відкрите акціонерне товариство "Кредитпромбанк" зареєстровано Національним банком України 20 травня 1997 року за № 266.

Основні акціонери банку

Вітчизняні/іноземні акціонери Частка у %
Акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "Хомертрон Трейдинглімітед" 49,64
Фінтест Трейдинг КО. ЛІМІТЕД 9,94
Приватна компанія обмеженою відповідальністю "ІНДТЕК Файненс Бі. Ві." 8,89
Товариство з обмеженою відповідальністю "САВІ" 8,17
Відкрите акціонерне товариство "Ясинівський коксохімічний завод" 6,88

Банківські операції, які банк має право здійснювати на підставі банківської ліцензії Національного банку України:

Приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб.

Відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків - кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них.

Розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Операції та угоди, які банк має право здійснювати за наявності банківської ліцензії без отримання письмового дозволу:

Надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі.

Придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг).

Лізинг.

Послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів.

Випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів.

Випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток.

Надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Операції, які банк має право здійснювати за умови отримання письмового дозволу Національного банку України:

Неторговельні операції з валютними цінностями.

Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України.

Ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті.

Ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України.

Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

Відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках.

Операції з банківськими металами на валютному ринку України.

Операції з банківськими металами на міжнародних ринках.

Інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках.

Емісія власних цінних паперів.

Організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів.

Здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг).

Здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб.

Перевезення валютних цінностей та інкасація коштів.

Операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

з інструментами грошового ринку

з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках.

З фінансовими ф'ючерсами та опціонами.

Довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами.

Депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів:

Депозитарна діяльність зберігання цінних паперів.

Діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Організаційний устрій банку відповідає загальноприйнятій схемі управління акціонерного товариства. Найвищим органом комерційного банку є загальні збори акціонерів, які повинні проводитись не рідше одного разу на рік. На них присутні представники всіх акціонерів банку на підставі довіреностей. Загальні збори правомочні вирішувати винесені на його розгляд питання, якщо в засіданні бере участь не менше трьох чвертей акціонерів банку.

Загальне керівництво діяльністю банку здійснює спостережна рада банку. На неї покладаються також спостереження і контроль за роботою правління банку. Склад ради, порядок і терміни виборів її членів визначає загальні напрями діяльності банку, розглядає проекти кредитних і інших планів банку, затверджує плани доходів і витрат і прибутку банку, розглядає питання про відкриття і закриття філіалів банку і інші питання, пов'язані з діяльністю банку, його взаємостосунками з клієнтами і перспективами розвитку.

Безпосередньо діяльністю комерційного банку керує правління. Воно несе відповідальність перед загальними зборами акціонерів і радою банку. Правління складається з голови правління (президента), його заступників (віце-президентів) і інших членів.

Засідання правління банку проводяться регулярно. Рішення ухвалюються більшістю голосів. При рівності голосів голос голови є вирішальним. Рішення правління проводяться в життя наказом голови правління банку. При правлінні банку звичайно створюються кредитний комітет і ревізійна комісія. У функції кредитного комітету входять: розробка кредитної політики банку, структури засобів, що залучаються, і їх розміщення; розробка висновків по поданню найкрупніших позик (перевищуючих встановлені ліміти); розгляд питань, пов'язаних з інвестуванням, веденням трастових операцій. Ревізійна комісія обирається загальними зборами учасників і підзвітна раді банку. До складу ревізійної комісії не можуть бути вибрані члени ради і правління комерційного банку. Правління банку надає в розпорядження ревізійної комісії всі необхідні для проведення ревізії матеріали. Результати проведених перевірок комісія направляє правлінню банку.

В цілях забезпечення гласності в роботі банку і доступності інформації про їх фінансове положення їх річні баланси, затверджені загальними зборами акціонерів, а також звіт про прибутки і збитки повинні публікуватися у (після підтвердження достовірності представлених в них відомостей аудиторською організацією) пресі. В цілях оперативного кредитно-розрахункового обслуговування підприємств і організацій - клієнтів банку, територіально віддалених від місця розташування комерційного банку, він може організовувати філіали і представництва. При цьому питання про відкриття філіалу або представництва комерційного банку повинне бути узгоджено з НБУ по місцю відкриття філіалу або представництва. Філіалами банку вважаються відокремлені структурні підрозділи, які розташовані зовні місця його знаходження і які здійснюють всі або частину його функцій. Філіал не є юридичною особою і здійснює делеговані йому головним банком операції в межах, передбачених ліцензією НБУ. Він укладає договори і веде іншу господарську діяльність від імені комерційного банку, його що створив. Представництво є відокремленим підрозділом комерційного банку, розташованим поза місцем його знаходження, яке не володіє правами юридичної особи і не має самостійного балансу. Воно створюється для забезпечення представницьких функцій банку, здійснення операцій і інших правових дій. Представництво не займається розрахунково-кредитним обслуговуванням клієнтів і не має кореспондентського рахунку. Для здійснення господарських витрат йому відкривається поточний рахунок.

Фінансовий стан банку характеризується наступним чином.

Чистий прибуток, отриманий банком у 2004 році, склав 11 593 тис.грн., що на 896 тис.грн. (8,37%) більше, ніж у попередньому році. У загальному прибутку банківської системи України частка „Кредитпромбанку” складає 1,65%.

В умовах скорочення дохідності активних операцій основними шляхами досягнення запланованого рівня прибутку було нарощування обсягу кредитно-інвестиційного портфеля та комісійних доходів.

Високі темпи економічного зростання 2004 року (приріст ВВП становив 8,5%, приріст обсягів промислової продукції -15,8%, 2003 року - 4,1% та 7,0% відповідно) обумовили значний попит на гроші - збільшення кредитних вкладень українських банків за 2004 рік становило 61,4%.

Приріст кредитно-інвестиційного портфеля Кредитпромбанку за 2004 рік складає 60,4%.

У структурі кредитно-інвестиційного портфеля питома вага кредитів на прямого позичальника становила 83,0%, міжбанківських кредитів - 10,3%, вкладень у цінні папери - 6,7%.

Найприбутковішим напрямом бізнесу є кредитування. Станом на 1 січня 2005 року кредитний портфель склав 918 435 тис.грн., що на 276 559 тис.грн. (43,1%) більше, ніж на початок 2004 року.

Процентний дохід від наданих кредитів за 2004 рік - 127 908 тис.грн., що на 28 845 тис.грн. (або 29,1%) більше у порівнянні з 2003 роком.

Обсяги строкових коштів, розміщених в інших банках, на 1 січня 2005 року склали 114 419 тис.грн., приріст порівняно з попереднім періодом - 100789 тис.грн. Процентний дохід від розміщення строкових коштів в інших банках отримано у розмірі 2 039 тис.грн.

Цінні папери в портфелі банку на 1 січня 2005 року склали 73713тис.грн., приріст порівняно з попереднім періодом - 44 062 тис.грн. (148,6%). Процентний дохід від цінних паперів склав 3 206 тис.грн.

Однією із стратегічних цілей банку є нарощування комісійних доходів. Шляхи такого нарощування, з урахуванням ринкових обмежень, керівництво банку вбачає у постійному розширенні спектра комісійних продуктів та ефективній тарифній політиці, що дозволяють залучати до обслуговування нових клієнт та збільшувати обсяги операцій з клієнтами, які вже працюють з банком.

Чистий комісійний дохід, отриманий у 2004 році, склав 25 556 тис.грн., це на 7 596 тис.грн. (42,3%) більше рівня 2003 року. Питома вага комісійних доходів у загальних доходах за 2004 рік становить 17,2% (у минулому році -14,6%).

Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля станом на кінець 2004 року становив 1106 573 тис.грн., приріст порівняно з 2003 р. - 60,4%. Питома вага сумнівної та простроченої заборгованості наприкінці 2004 року складала 3,8%.

Банк формує свої резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними та іншими операціями за двома методиками: відповідно до вимог НБУ та міжнародних стандарт. Загальна сума сформованих резервних фондів та загальних спеціальних резервів на кінець року становила 124 255 тис.грн. та збільшилася порівняно з минулим роком на 30 518 тис.грн. (32,6%). Цей приріст відповідає загальнобанківській тенденції (за даними Асоціації українських банків, консолідований приріст резервів українських банків склав 33%).

Обсяги сформованих резервів за підсумками 2003-2004 pp. склали відповідно:

за методикою НБУ - 69 050 тис.грн. та 88 871тис.грн.

за міжнародними стандартами - 59 390 тис.грн. та 100 708 тис.грн.

Політика банку щодо формування резервів дозволяє створити достатній запас міцності для компенсування можливих втрат без негативного впливу на фінансовий стан банку, максимального захисту інтересів вкладників та акціонерів.

Підтримання достатнього рівня ліквідності - необхідна умова стабільного режиму проведення платежів, повернення коштів за зобов'язаннями банку.

Виконуючи вимоги Національного банку України, банк протягом року підтримував обов'язкові економічні нормативи в межах, що регламентуються "Інструкцією про порядок регулювання діяльності комерційних банків". У 2004 році банк не мав порушень жодного з встановлених нормативів.

На кінець 2004 року капітал банку з урахуванням коштів, залучених на умовах субординованого боргу, розрахований за методикою Національного банку України, склав 186 735 тис. грн. і збільшився порівняно з початком року на 4 122 тис. грн. (приріст 2,3%), до розрахунку капіталу включено 80% коштів, залучених на умовах субординованого боргу.

Одним із основних нормативів, встановлених Національним банком України, є адекватність капіталу:

Середньозважене значення показника адекватності регулятивного капіталу за 2004 рік - 18,3% (при нормативі не нижче 8%). Найменше значення протягом року -15,6%;

Середньозважене значення нормативу адекватності основного капіталу за 2004 рік становило 14,8% (при нормативі не нижче 4%). Мінімальне значення вказаного нормативу було 11,2 %.

Упродовж 2004 року обсяг операцій банку з кредитування суб'єктів господарської діяльності постійно зростав. Залишки заборгованості за наданими банком кредитами станом на 31.12.04 склали 779,6 млн. грн. і зросли порівняно з початком 2004 року на 240,4 млн. грн. (на 44,2%).

Обсяг кредитного портфеля банку на квартальні дати:

31.12.03-540,5 млн.грн.;

31.03.04-649,0 млн. грн.;

30.06.04 - 704,5 млн. грн.;

30.09.04 - 761,3 млн. грн.;

31.12.04-779,6 млн. грн.

Кредитна політика банку була спрямована на кредитування підприємств із задовільним фінансовим станом незалежно від форм власності за умови наявності належного забезпечення. Кредитування виробників залишалося для банку пріоритетним при здійсненні кредитних вкладень, основна частка яких сконцентрована у промисловості - 51,9%, у сфері торгівлі - 26,4%, у сільському господарстві - 5,3%.

Серед позичальників банку слід виокремити такі провідні у своїх галузях підприємства, як: ВАТ "Мотор Січ", ВАТ "Донецький металургійний завод", ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", ВАТ "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна №1", ВАТ "Ясинівський коксохімічний завод", ВАТ "Херсоннафтопереробка", Харківське Державне Авіаційне Виробниче Підприємство, ЗАТ "А.В.К", АТЗТ "Миронівський хлібопродукт" ЗАТ "Комплекс Агромарс", ЗАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів", а також підприємства, бізнес яких динамічно розвивається і які посідають тверді позиції у відповідних секторах економіки: ВАТ "Концерн Галнафтогаз", ЗАТ "Єврокар", Об'єднання "Донецькпродторг", ТОВ "Ефект", ЗАТ "Екотехніка" і ДП фірма "Екотехніка-М", ЗАТ "Троянда", ТОВ "Європродукт", ДП "Фрідом Фарм Інтернешнл".

Порівняно з минулими роками у 2004 році більше уваги приділялося кредитуванню підприємств малого і середнього бізнесу.

Основні показники роботи банку можна розглянути в таблицi 2.1.

Станом на 1.01.2004 року чисті активи банку зросли в 1,5 раза, станом на 1.01.2005 року – в 1,8 раза. Обсяг кредитного портфеля юридичних осіб станом на 1.01.2004 р. зріс у порівнянні з 2002 роком в 1,7 рази, а в 2003 – в 3,4 рази. Кредитний портфель фізичних осіб в 2003 зріс в 2,6 рази, в 2004 році в 13,2 рази.

Залишки юридичних осіб станом на 1.01.2003 року складали 770 млн.грн. станом на 1.01.2004 року в 1079 млн.грн., що в 1,4 рази більше ніж у попередньому році, а станом на 1.01.2005 року в 2 рази більше ніж в 2002 році.

Таблиця 2.1

Основні показники діяльності ВАТ „Кредитпромбанк”, млн.грн.

Основні показники 01.01.2003 01.01.2004 01.01.2005
Чисті активи 3237 5094 5978
Обсяг кредитного портфеля юридичних осіб 1167 2093 3969
Обсяг кредитного портфеля фізичних осіб 24 64 319
Кошти юридичних осіб 770 1079 1595
Кошти фізичних осіб 475 1090 2283
Балансовий капітал 180 287 600

Залишки фізичних осіб станом на 1.01.2003 року зросли в 2,2 рази, а в 2004 році в 4,8 рази у порівнянні з 2002 роком.

Балансовий капітал станом на 1.01.2005 року склав 600 млн.грн., що у 3,3 рази більше ніж на 1.01.2003 року.

Обсяги наданих кредитів та кількість позичальників за період з 1 січня 2003 року по 1 січня 2005 року наведені в таблицях 2.3, 2.4.

Основні показники ефективності роботи банку можна простежити в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Основні показники ефективності діяльності ВАТ „Кредитпромбанк”, %

Показник Рекомендоване значення На 1.01.2003 р На 1.01.2004 р На 1.01.2005р. Зміна
Рентабельність активів 1% 1,85 1,55 1,97 +0,12
Рентабельність капіталу 8% 16,5 14,83 16,1 -0,4
Рентабельність статутного капіталу 15% 57,2 36,5 33,5 -23,7
Чиста процентна маржа 4,5% 11,7 6,8 4,4 -7,3
Чистий спред 1,25 41,4 26,5 24,6 -16,8

Протягом трьох років рентабельність активів банку незначно підвищилась. На початок 2005 року значення було вище рекомендованого (1,97%). В 2003 році банк дещо знизив обсяги кредитування, тому рентабельність активів станом на 1.01.2004 року знизилась на 0,3 % у порівнянні з початком 2003 року.

Рентабельність капіталу планомірно знижувалась з 16,5% у 2002 році до 16,1% у 2004 році.

Рентабельність статутного капіталу за 2004 рік знизилася на 23,7 %.

Чистий спред та процентна маржа знизились в 2004 році відповідно на 7,3% та 16,8% у порівнянні з базовим роком. Показники не опускались нижче рекомендованих нормативів НБУ, тобто це говорить про те, що банк використовував відносно дешеві джерела ресурсів і зумів розмістити їх на вигідних умовах.


2.2 Організація та аналіз готівкових грошових розрахунків у Донбаської філії ВАТ „Кредитпромбанку”

В відділеннях ВАТ „Кредитпромбанку” касові операції виконуються відповідно до інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №273 і Положення про порядок здійснення касових операцій ВАТ „Кредитпромбанк”, затвердженого рішенням Правління ВАТ „Кредитпромбанк” 28.01.2004 р., за протоколом №2.

Касові операції „Кредитпромбанку” полягають в тому, що вони здійснюють прийом від клієнтів готівки, її видачу з кас банків, а також організацію обігу готівки між клієнтом і банком.

Відділення „Кредитпромбанку” виконують касові операції, додержуючись таких принципів:

усі суб'єкти господарської діяльності зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках у банку;

суб'єкти господарської діяльності, які мають готівкові кошти, зберігають їх у касі в межах ліміту, встановленого комерційним банком. Сума готівки, що перевищує ліміт, повинна бути здана в банк і зарахована на поточний рахунок протягом трьох днів, враховуючи день отримання;

витрачання готівки суб'єктами господарювання здійснюється за цільовим призначенням.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні поширюється на підприємства незалежно від форм власності і виду діяльності та їх відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Це Положення стосується як резидентів, так і нерезидентів за деяким винятком. Підприємства та індивідуальні підприємці, що мають поточні рахунки в банку, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банку. Готівка може бути одержана ними з власних рахунків у межах наявних на них коштів та на цілі, визначені у грошовому чеку.

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), всі підприємства та індивідуальні підприємці мають одержувати виключно з кас банків. При цьому ними повинна забезпечуватись систематична і повна сплата податків та обов'язкових платежів до державних цільових фондів. Підприємства, що мають готівкову виручку, зобов'язані здавати її до банку для зарахування на їх рахунки.

Здавання виручки в відділення „Кредитпромбанку” може здійснюватися шляхом:

а) безпосередньої передачі коштів самим клієнтом до кас установ банку, які можуть бути денними і вечірніми;

б) інкасації виручки інкасаторським апаратом „Кредитпромбанку”;

в) здачі готівки на підприємство зв'язку і подальшим переказом її на поточні рахунки підприємств в відділення „Кредитпромбанку”.

Управління ВАТ „Кредиторомбанк” займається прогнозуванням касових оборотів готівки, яка проходить через каси банку. З цією метою всі підприємства подають до комерційного банку, як правило, за 60 днів до початку планового кварталу заявку-розрахунок. У цій заявці показуються касові обороти підприємства по надходженню і видатках готівки з кас підприємств на плановий квартал, а також фактичні дані за відповідний квартал минулого року.

Відомості подаються в розрізі встановлених НБУ джерел надходжень готівки, а також напрямів її витрачання.

Щоб задовольнити потреби клієнтів у готівкових грошах, у касі відділень ВАТ „Кредиторомбанку” повинна підтримуватися оптимальна сума готівки. Коли сума готівки завищена, банк несе додаткові витрати, тому що ці кошти не працюють і не приносять прибутку. Якщо ж сума готівки менша за потрібну, то це позначається на ліквідності банку.

Основні джерела надходження готівки в касу банку - це торгова виручка.

Основне джерело відтоку готівки з каси банку - це видача грошей на заробітну плату.

Приплив і відтік готівки здійснюються нерівномірно, що змушує банки прогнозувати ці процеси.

Якщо очікується перевищення витоку готівки над її надходженням, то комерційний банк може отримати готівку від НБУ. Для цього він подає заявку в НБУ за три дні. Дозвіл на підкріплення операційної каси, який дає регіональне управління НБУ, дійсний чотири дні. Банки отримують готівку по чеку. Сума готівки, отримана комерційним банком по чеку, списується з його коррахунку. НБУ стягує плату за касове обслуговування комерційних банків у розмірі 1%.

Якщо в комерційному банку є надлишок готівки, то він з дозволу НБУ може реалізувати її іншому банку. Операція з продажу готівки проходить по коррахунках обох банків у НБУ. В інших випадках надлишок готівки зараховується на коррахунок комерційного банку в НБУ.

Касові операції банків трудомісткі і витратні, тому за надання послуг, пов'язаних з касовим обслуговуванням, банки, як правило, стягують плату зі своїх клієнтів згідно з договором на розрахунково-касове обслуговування клієнтів.

Синтетичний облік найважливіших прибутково-видаткових касових операцій на бухгалтерських рахунках відображається за рахунком № 100 «Банкноти та монети» (див. таблиця 2 додатку Ж)

Для аналізу руху готівкових грошових коштів по касі Донецької філії ВАТ «Кредитпромбанк» побудуємо таблицю згідно балансу (Див. додаток А)

Таблиця 2.1.

Рух готівкових коштів по касі Донецької філії ВАТ «Кредитпромбанк»

Готівкові кошти: На 01.01.03 На 01.01.04 На 01.01.05
Тис.грн. % Тис.грн. % Тис.грн. %
На заробітну платню 61551 40 84966 35 22953 10
На видачу кредитів 23082 15 48552 20 57383 25
На підкріплення банкоматів 30775 20 60689 25 114765 50
Інше 38469 25 48552 20 34430 15
Всього 153877 100 242758 100 229531 100

Для наочності аналізу руху готівкових коштів, згідно даних таблиці 2.1. побудуємо діаграми (Див.рис.2.1. і 2.2)

З графіка видно, що протягом 2003 року обіг готівкових коштів в касі банку збільшився на 88881 тис. грн., протягом 2004 року простежується незначне зменшення готівки – 13227 тис.грн.

Аналізуя дані діаграми 2.2. можна зробити висновок, що протягом 2003-2004 року простежується тенденція до збільшення готівкових коштів на підкріплення банкоматів, а видача готівки на заробітну платню зменшилась.

У 2004 році в рамках загально-масштабного розвитку «Кредитпромбанку» досяг абсолютно нового рівня обслуговування клієнтів з використанням банківських платіжних карток.

Велика робота була проведена для запровадження ряду нових продуктів та послуг для існуючих та нових клієнтів Банку.

У зв'язку з значним розширенням інфраструктури Банку обсяги випуску банківських платіжних карток постійно збільшувались та досягли стабільно високого рівня, який складає близько 10 000 карток на місяць.

Загалом в 2004 році було випущено приблизно 60 000 платіжних карток двох платіжних систем: MasterCard International (МастерКард Інтер-нешнл) та Visa International (Віза Інтернешнл) .

Новий етап розвитку карткового бізнесу Банку розпочався із вступом до Міжнародної платіжної системи (МПС) Visa International (Віза Інтер-нешнл) у квітні 2004 року. Восени 2004 року Банк розпочав випуск популярних серед клієнтів карток Visa Electron (Віза Електрон) та отримав дозвіл на здійснення еквайрингової діяльності щодо видачі готівкових коштів з використанням карток Visa (Віза) та Visa Electron (Віза Електрон) МПС Visa International (Віза Інтернешнл) через мережу банкоматів та банківських терміналів. Протягом декількох місяців Банк випустив близько 7 000 банківських платіжних карток Visa Electron (Віза Електрон). Банк продовжував проводити активну діяльність у рамках участі в міжнародній платіжній системі MasterCard International (МастерКард Інтернешнл), а саме:

отримав Ліцензію на випуск та обслуговування абсолютно нового продукту MasterCard Electronic (МастерКард Електронік), який водночас є кредитним продуктом, але потребує електронної авторизації, що забезпечує більш високий рівень безпеки використання як для клієнтів, так і для Банку.

почав випуск ще одного типу карток, а саме карток MasterCard Business (МастерКард Бізнес) для корпоративних клієнтів.

отримав дозвіл на самостійне здійснення операцій видачі готівкових коштів з використанням карток МПС Master Card International (Мастер Кард Інтернешнл) через мережу банкоматів та банківських терміналів.

Темпи емісії платіжних карток протягом року зростали завдяки ряду програм, які Банк запровадив для існуючих та залучення нових клієнтів:

програма підвищення пенсій, у рамках якої за умови перерахування пенсії на картковий рахунок, відкритий в Банку, клієнт має можливість отримувати високий процент за залишком на картрахунку.

депозитна програма, в рамках якої клієнт оформлює перерахування процентів за депозитом на картковий рахунок та мас можливість отримувати нараховані Банком кошти у вигляді готівки через мережу банкоматів та POS-терміналів по всій Україні, а також розраховуватись карткою в торговій мережі.

Значний позитивний вплив на розвиток карткового бізнесу справив розвиток філій та мережі відділень у Києві та в багатьох регіонах України. Одним із найперспективніших напрямків розвитку карткового бізнесу було і залишається надання ряду послуг клієнтам — юридичним особам.

Серед таких послуг основними є випуск платіжних карток співробітникам організацій-клієнтів Банку в рамках зарплатних проектів, а також випуск корпоративних карток, які значно полегшують облік витрат на відрядження та інші корпоративні потреби.

Еквайрингова мережа банкоматів та POS-терміналів банку також зазнала значного розвитку в 2004 році. Було встановлено 34 банкомати, з яких 22 розміщені в різних регіонах України, відкрито пункти видачі готівки в усіх філіях та відділеннях «Кредит промбанку», кількість яких на кінець 2004 року становила близько 125.

Банк турбується про безпеку використання коштів своїх клієнтів — власників платіжних карток. У зв'язку з значним зростанням кількості клієнтів в 2004 році, а також розширенням еквайрингової мережі, Банком разом з процесинговим центром та іншими банками-партнерами було придбано і встановлено систему моніторингу операцій з використанням платіжних карток у режимі реального часу, що дозволяє виявляти і навіть попереджати спроби шахрайського використання пластикових платіжних засобів.

Звичайно, Банк не буде зупинятись на досягнутому і має намір розширювати набір карткових продуктів та послуг, підвищувати рівень обслуговування клієнтів та розвивати мережу обслуговування клієнтів за допомогою банківських платіжних карток.

Серед найближчих цілей, визначених Банком для подальшого розвитку карткового бізнесу пріоритетними є такі:

одержання ліцензії на здійснення еквайрингової діяльності по обслуговуванню держателів пластикових карток в торгівельній мережі;

запровадження нових карткових продуктів:

a prepaid card (наперед оплачена банківська картка, яку можна придбати та подарувати іншій особі);

a cobrand card (картка, випущена у співпраці з іншою організацією, підприємством, яка дозволяє надавати власникам таких карток додаткові знижки при використанні таких карток);

розширення набору запропонованих карткових продуктів міжнародної платіжної системи Visa International (Виза Интернешнл) завдяки придбанню додаткових ліцензій;

диверсифікація спектру послуг, які надаються клієнтам Банку — держателям платіжних карток;

подальше розширення мережі обслуговування держателів платіжних карток, емітованих Укрпромбанком, за рахунок встановлення банкоматів та забезпечення всіх філій і відділень Банку в усіх регіонах України POS-терміналами для видачі готівкових коштів.

2.3 Організація здійснення та облік готівкових розрахунків в ВАТ „Кредитпромбанк”

Згідно статуту ВАТ „Кредитпромбанк” і відповідно ліцензії НБУ, та наданої довіреності Донецька філія здійснює операції розрахункові, депозитні, позикові, з цінними паперами, за касового обслуговування, валютні, з основними засобами та інші, що є предметом бухгалтерського обліку.

Для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій в готівковій і безготівковій формі в Донецькій обласній філії відкрито близько 10235 поточних рахунків для обслуговування 1867 клієнтів – суб’єктів господарської діяльності різних форм власності. Обліково-операційну роботу виконують шість відповідальних працівників (операціоністів).

Відкриття рахунків є початковою точкою взаємодії банку в клієнта. Одночасно, з відкриттям рахунку складається договір на розрахунково-касове обслуговування, в якому обумовлюються також плата за отримання послуг. Рахунки клієнту відкриваються відповідно до його заяви та на підставі наступних документів:

Копії статуту, засвідчена нотаріально.

Копії Засновницького договору (якщо засновницький договір не передбачений, то приказ про створення), засвідчений нотаріально.

Довідки з податкової інспекції (форма 4-ОПП).

Копії Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (якщо таким являється).

Копії Свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену нотаріально.

Копії про реєстрацію в органах статистики, засвідчену нотаріально або органом статуправління.

Довідки з Фонду соціального страхування.

Довідки з Пенсійного фонду.

Заява на відкриття рахунку.

Договору на розрахунково-касове обслуговування з додатками.

Дві картки із зразками підписів, засвідчені нотаріально.

Наказ про призначення керівника та головного бухгалтера.

Ксерокопії ідентифікаційних кодів та паспортів керівника і головного бухгалтера, а також оригінали для перевірки.

Оригінал статуту для відмітки.

При відкритті додаткового рахунку - копію ліміта каси із банка, де відкритий основний рахунок.

По кожному клієнту оформляється юридична справа, яка знаходиться в окремому спеціальному сейфі. Одна картка із зразками підписів клієнтів віддається операціоністу, а друга – контролеру.[16]

З появою клієнта, та наданням ним грошово-розрахункових документів, операціоніст починає обслуговування.

В першу чергу, звіряються підписи та печатка на документах з наданими зразками.

Зауважимо, що розрахунки в ВАТ „Кредитпромбанк” мають деякі особливості, він працює на консолідованому балансі і має кореспондентські відносини з Національним банком України.

В Донецькій філії ВАТ „Кредитпромбанк” використовується програмне забезпечення ОДБ „PROFIX BANK”.

Організація розрахунків в філії здійснюється поетапно.

Перш за все проводиться організаційна (технічна і технологічна) підготовка для здійснення платежу, а потім формування та передача інформації щодо платежу і на кінець переказ (платіж) грошей.

На першому етапі здійснюється відкриття рахунків для учасників платіжної системи, створення комп’ютерних систем зв’язку, приймання, оброблення, обліку та передавання інформації.

Робоче місце операціоніста обов’язково оборудоване комп’ютером, який підключений до мережі зв’язку. Надання клієнтам банку виписок з поточних рахунків (разом за рахунковими документами) – це першочергово в операціоніста, який готується обслуговувати клієнтуру.

Друге – операціоніст здійснює контроль за оформленням документів, приймає документи, і здійснює передачу електронних документів зі свого АРМ-а на головний АРМ-2.

АРМ-2 здійснює списання коштів з рахунків клієнтів в передає інформацію на здійснення операцій в РРП (регіональну розрахункову палату).

РРП – дає підтвердження про отримання документів АРМу-2.

Оприбуткування сум, зарахованих на рахунок банку, також направляється із РРП в АРМ-2. В АРМ-2 здійснюється зарахування коштів на рахунки клієнтів. Так, здійснюють розрахунки, а інформація про зараховані суми повертається на АРМ-и відповідальних працівників. АРМ-2 забезпечує складання щоденного балансу і його друк, а також оборотно-сальдових відомостей, виписок тощо.

Контроль за правильністю зарахованих сум і відображення за виписками руху коштів здійснює операціоніст.

Значну роботу виконує операціоніст по перевірці розрахункових документів.

Готівка ВАТ „Кредитпромбанк” від суб’єктів господарської діяльності приймається по „оголошенню на внесення готівки”. Цей документ має три окремих документа: оголошення на взнос готівкою, квитанцію і ордер.

Клієнт заповнює цей документ однією ручкою і одноразово такі реквізити: дату заповнення, від якого підприємства, через кого вносяться гроші (прізвище, ім’я, по батькові повністю), код ЕДРПОУ, банк одержувач, номер поточного рахунку, сума цифрами та прописом, призначення платежу, підпис вносія.

Згідно з доповненнями НБУ при заповненні оголошення на внесок готівкою враховується розмір виручки. До 10 тисяч Євро – одна форма 04020001, більше 10 тисяч – в оголошення вводиться додатковий реквізит (відомості про паспорт або документ, що його замінює, а також адреса та дата народження особи, що вносить гроші).

Відповідальний працівник перевіряє наявність реквізитів, підписує, проводить в комп’ютері зарахування, після чого оголошення з квитанцією і ордером передається до каси. Потім касир виконує свої контрольні функції, перевіряючи наявність і тотожність підписів операційних працівників, звіряючи їх із зразками. Поаркушно перераховуючи гроші, касир звіряє суму, вказану у прибутковому документі з сумою, фактично виявлену при перерахуванні. У разі відповідності цих сум, касир підписує всі три документа, та квитанції, ставе відбиток печатки і повертає клієнту.

Перший примірник оголошення на взнос готівкою касир залишає у себе як документ, що засвідчує акт приймання грошей, ордер повертається відповідальному працівнику, який після операційного часу (у ДОФ ВАТ „Кредитпромбанк” встановлено з 8-30 до 16-00, перерва з 13-00 до 14-00) набирає на комп’ютері касовий журнал за підсумком по приходу всіх документів, виконаних операціоністом.

Касир відповідно документів з свого комп’ютера проводить зарахування грошей на поточний рахунок.

Після здійснення операцій відповідно до ордерів, за особовими рахунками контрагентів робиться запис.

Дт 1001 Готівкові кошти.

Кт 2600 Поточний рахунок суб’єктів господарської діяльності.

Тоді, ордер передається власнику рахунку разом із виписками поточного рахунку.

Основним документом для одержання готівки з каси банку є грошовий чек. В оформленні видаткових касових операцій, крім відповідального виконавця і касира, бере участь контролер видаткових операцій.

Для отримання грошової чекової книжки клієнт подає заяву та платіжне доручення на сплату комісійних за оформлення та видачу грошової книжки. Операція, що стосується комісійних, супроводжується проводом:

грн.

Чекові книжки обліковуються на позабалансовому рахунку 9821.

При видачі книжки:

Дт 9821 Бланки суворої звітності

Кт 9910 Контррахунки для рахунків розділів 96-98

Для одержання грошей заповнюється чек, вносяться в нього такі реквізити: місце видачі, дата, кому видати, скільки грошей цифрами і прописом; а на зворотній стороні проставляються суми цифрами, на які потреби одержують гроші; дані паспорта, підписи директора та головного бухгалтера, а також отримувача коштів по чеку проставляються з обох сторін.

Відповідальний працівник, приймаючи чеки та інші документи на одержання готівки, перевіряє наявність необхідної суми на поточному рахунку і проводить його на комп’ютері і перевіряє достовірність чеку, зіставляє підписи, печатку і номер із зразками, поданими до банку. При чеку подається паспорт, який засвідчує особу одержувача. Відриваючи від чеку контрольну марку, операціоніст передає чек контролеру з видаткових касових операцій, у функції якого входить повторний контроль достовірності чека і правильності його заповнювання, а також реєструє чек у видатковому касовому журналі разом по всім відповідальним робітникам.

Далі касир за номером чека викликає одержувача. Приймаючи від нього контрольну марку, переконується у наявності у чеку даних паспорта і його розпису в одержанні грошей. Звіривши номер контрольної марки з номером на відповідальному видатковому документі, наклеює марку на чек, талон до ордеру і видає вказану суму.

Наприкінці операційного дня касир звіряється з контролером, при цьому ставлять підписи:

для бухгалтерії в касовому журналі;

для каси на довідці касира.

В банку робиться така проводка:

Дт 2600 Поточний рахунок

Кт 1001 Каса.

2.4 Інкасація грошової виручки інкасаторами-збирачами ВАТ „Кредитпромбанку”

Інкасацію здійснюють на підприємствах, організаціях, установах інкасатори-збирачі банків на основі «Доручень на інкасацію грошей», посвідчення особи і спеціального посвідчення на автомашину. Механізм інкасації полягає в обміні сумок з грошовою виручкою на порожні і виписувані підприємствами (організаціями), що здають гроші, до кожної сумки супровідної відомості у трьох примірниках. При цьому інкасатор-збирач не перераховує готівку грошей, а лише перевіряє кількість сумок і загальну суму виторгу за записами в накладній та копії супровідної відомості на кожну сумку, яку він приймає і розписується в тій, що залишається на підприємстві.

Доставлені в банк сумки з готівкою інкасатор здає бухгалтеру-контролеру, який перевіряє відповідність записів у супровідних відомостях, реєструє належні до приймання від інкасаторів сумки (мішки) в «Журналі обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою і порожніх сумок» у двох примірниках і в міру реєстрації передає накладні (супровідні відомості) касирові.

Про загальну кількість прийнятих за всіма маршрутами сумок (мішків) з готівкою і порожніх сумок складається «Довідка про прийшлі вечірньою касою сумки (мішки) з готівкою і порожні сумки», яка разом з першими примірниками журналів обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою та порожніх сумок зберігається в окремій папці.

Наступного дня зранку касир і бухгалтер-контролер вечірньої каси здають сумки (мішки) з проінкасованою грошовою виручкою і супровідними документами завідувачу операційної каси для звірки документів і попереднього зарахування виручки на розрахунковий рахунок підприємства, а останній — касирам для перерахування та в бухгалтерію банку для зарахування вже уточненої суми грошей на рахунок підприємства (організації). Супровідні відомості додаються до касових документів дня.

У бухгалтерії ВАТ „Кредиторомбанку” операції з інкасації готівки відображають на відповідних балансових рахунках.

1. На надходження готівки грошей до її перерахування:

Д-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування»;

К-т рахунку

№ 26 «Кошти клієнтів банку».

2. Зарахування готівки, якщо не виявлено відхилень фактичної наявності від документальної:

Д-т рахунку

№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;

К-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування».

3. У випадку недостачі, виявленої при перерахуванні (фактична наявність 2200 грн.; за супровідними відомостями і оприбутковано попередньо в касу 2300 грн.; недостача 100 грн.):

а) попереднє зарахування за документами без перерахування:

Д-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 2300 грн.

К-т рахунку

№ 26 «Кошти клієнтів банку» 2300 грн.

б) на виявлену недостачу зменшується попередньо відображена сума інкасованої грошової готівки та її зарахування на розрахунковий рахунок підприємства:

Д-т рахунку

№ 26 «Кошти до запитання клієнтів банку»

(розрахункові рахунки підприємств) 100 гри.

К-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 100 грн.

в) після перерахування готівки її фактична сума 2200 грн. зараховується в касу банку:

Д-т рахунку

№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку» 2200 грн.

К-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 2200 грн.

4. У випадках, якщо виявлено надлишок готівки (сума за супровідними відомостями — 5000 грн., фактична — 5300 грн., надлишок — 300 грн.):

а) попереднє, до перерахунку, зарахування готівки на розрахунковий рахунок підприємства:

Д-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування»5000грн.

К-т рахунку

№ 26 «Кошти до запитання клієнтів банку»

(розрахункові рахунки підприємств) 5000 грн.

б) після перерахування додатково зараховується сума виявленого надлишку готівки:

Д-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 300 грн.

К-т рахунку

№ 26 «Кошти до запитання клієнтів банку»

(розрахунковірахунки клієнтів) 300 грн.

в) на фактичну суму готівка прибуткується в касу:

Д-т рахунку

№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку» 5300 грн.

К-т рахунку

№ 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» 5300 грн.

2.5 Зберігання і облік цінностей та документів у грошових сховищах ВАТ „Кредиторомбанку”

Готівка обігової (операційної) каси та інші цінності повинні зберігатися в грошових сховищах—спеціально обладнаних охоронною сигналізацією коморах, а в них — у вогнетривких сейфах під відповідальність керівника, головного бухгалтера і завідувача каси банку.

Ключі від грошових сховищ повинні знаходитися: перший ключ — у завідувача каси; другий — у керівника банку; третій —у головного бухгалтера.

При розміщенні у декількох сховищах, на стелажах (полицях) цінностей одного і того ж виду або грошових білетів чи монети одного і того ж номіналу по кожному такому сховищу, стелажу (полиці) складається «Опис цінностей» за встановленою формою із зазначенням у ньому дати і суми фактичного вкладення.

Усі бланки суворої звітності (чекові та вкладні книжки, трудові та вкладені у них квитанційні книжки, акції, облігації, сертифікати, векселі тощо) обліковуються на відповідних позабалансових рахунках як у книжках, так і в окремих аркушах.

Бланки суворої звітності, що знаходяться в грошовому сховищі, обліковуються за їх видами в «Книзі обліку залишків бланків суворої звітності».

Видача цінностей із грошових сховищ здійснюється під розписку в «Книзі обліку видачі з комори та інших грошових сховищ грошових білетів та інших цінностей для обробки, контрольного перерахування, ревізії та повернення у сховище», записи в якій проводяться за видами цінностей, а грошових білетів з резервних фондів, крім того,— за номіналом.

Прийняті грошові білети, монети й інші цінності в грошових сховищах обліковуються в «Книзі обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей» та «Книзі обліку грошей у резервних фондах». Ці книги заповнює завідувач каси. Стелажі (полиці), візки, сейфи і металеві шафи, незалежно від наявності в них цінностей, повинні бути замкнені на ключ.

2.6 Контролінг цінностей ВАТ „Кредиторомбанку”

Контролінг грошових білетів, монети та інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах і касах відділень ВАТ „Кредиторомбанк”, а також перевірка стану їх зберігання виконується: не менше одного разу на півріччя; станом на 1 січня; при зміні керівника, головного бухгалтера або завідувача каси; при зміні службових осіб, відповідальних за збереження цінностей; валютних цінностей — щомісяця; в усіх інших випадках — за розпорядженням загальних зборів акціонерів, Національного банку України тощо.

Ревізія проводиться раптово, з перевіркою всіх цінностей, за станом на одну й ту ж дату і в такій послідовності, яка б виключала можливість приховування розкрадання чи недостачі грошей і цінностей. Вона не повинна порушувати звичайного ходу операцій установ банку.

Грошові білети, монети та інші цінності перераховуються повністю; контрольне перераховування здійснюється особисто керівником ревізії.

Після перерахування грошових білетів, монети та інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах, ревізуючі звіряють виявлені цінності з даними книг обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей, обліку грошей у фондах та наявності іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті, щоденного балансу, аналітичного обліку і, крім того, перевіряють, чи всі вилучені для ревізії цінності повернені до грошового сховища.

Суми розписок та інших документів, не проведених через бухгалтерський облік, у виправдання залишку каси не приймаються і вважаються недостачею у касира. Виявлені надлишки каси повинні бути оприбутковані й поверненню не підлягають.

Про проведену ревізію цінностей складається акт за підписами всіх працівників, які брали участь у ревізії, і службових осіб, відповідальних за збереження цінностей.

У бухгалтерському обліку операції, пов'язані з ревізією, відображаються проводками.

1. На прибуткування надлишків:

Д-т рахунку

№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;

К-т рахунку № 680 «Непередбачені доходи».

2. Недостачі списуються у видаток по касі на особовий рахунок працівника (касира), в якого виявлена недостача, до її погашення:

Д-т рахунку

№ 355 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку» (рахунок 4-го порядку № 3552 «Нестачі та інші нарахування на працівників банку»);

К-т рахунку

№ 1001 «Банкноти та монети в касі банку».


Розділ 3. Перспективи удосконалення касових операцій у банківських установах

3.1 Удосконалення автоматизації в організації обліку розрахунків

В Донецькій філії ВАТ „Кредитпромбанку” автоматизація з процесу розрахунків і їх обліку має переваги з застосуванням програмного забезпечення ОДБ „PROFIX BANK”, забезпечується подвійний контроль розрахунків і автоматичне зарахування коштів на рахунку контрагентів. Кореспондентський рахунок філії у регіональному управлінні не відкривається, розрахунки централізовані і здійснюються через кореспондентський рахунок ВАТ „Кредитпромбанку” безпосередньо в НБУ свідчать про застосування елементів проекту платіжної системи нового покоління.

Проте м. Донецьку, філією ВАТ „Кредитпромбанк” недостатньо використовуються найпростіші програмно-технічні моделі обслуговування клієнтів. Система „клієнт-банк” застосовується тільки з 85-мя суб’єктами господарської діяльності, телефонні розрахунки з використанням системи „Теле–24” і апробіровані в ВАТ „Кредитпромбанк” не застосовується зовсім.

Система „клієнт - банк“ забезпечує:

передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;

автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу від модифікації), передавання розрахункових документів між банком і клієнтом як у банк, так і автоматизоване робоче місце (АРМ) клієнта;

автоматичне архівування протоколів наприкінці дня.

Юридичною підставою для входження клієнта в систему електронних платежів „Клієнт – банк” і проведення банком його електронних документів є окремий договір між ним і банком.

У договорі обов’язкового мають буди обумовлені права, обв’язки та відповідальність сторін у разі виникнення спірних питань і порядок їх вирішення.

Програмне забезпечення системи „клієнт – банк” має відповідати вимогам, які пред’являються до технології банківських розрахунків і мати сертифікат (дозвіл) Національного банку України.

АРМ клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку України, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Банківська частина системи „клієнт – банк” забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта та за платіжним файлом у цілому.

Після отримання від банку виписки з рахунку, клієнт складає Реєстр розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв’язку і прийняті банком до оплати.

Такий самий реєстр за кожним клієнтом складається в банку після друку балансу операційного дня. Реєстр електронних платежів з повним переліком реквізитів розрахункових документів підшивається банком в документи дня як первинні документи, що надійшли від клієнта в банк для оплати. Реєстр має обов’язково вміщувати відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунку до виконання.

На наш погляд, право на реалізацію має ще один вид віддаленого банківського обслуговування, це дистанційне управління рахунком по телефону „Телебанк – 24” і може бути використаний для безготівкових розрахунків клієнта за комунальні послуги.

Технологією дистанційного управління рахунком по багатоканальному телефону передбачається, що клієнт у режимі тонового набору, натискаючи клавіші на своєму телефоні, дає розпорядження банківському комп’ютеру.

Уперше скористався системою „Телебанк–24” та оцінити її перевагу клієнти змогли у жовтні 2003 року, коли почала функціонувати автоматична довідкова система. Вона дає змогу отримати оперативну інформацію щодо всіх видів діяльності ВАТ „Кредитпромбанку”, офіційних та комерційних курсів іноземних валют на поточну дату. На час її провадження проектна група вже підготувала до роботи платіжну систему яка почала функціонувати у пілотному режимі з листопада 2003року.

Із 1 лютого 2004 року система „Телебанк – 24” доступна для всіх бажаючих. Докладніше про те ,як вона працює. Уклавши угоду на обслуговування, клієнт отримує номер у системі та ПІН- код. Зателефонувавши до „Телебанку”, він переключає телефон у режим тонового набору, вводить свій номер та кілька цифр із ПІН-коду. Від шахрайства з боку будь-яких третіх осіб клієнта убезпечує багаторівневий захист.

Якщо авторизація пройшла успішно, клієнту відразу повідомляють поточний залишок на рахунку в системі (інформація з бази даних озвучується платою голосової обробки). Ввівши код необхідної операції, він може дізнатися про залишки на своїх рахунках (карткових, депозитних), провести платіж за попередньо обумовленим договором на обслуговування реквізитами, отримати інформацію про виконання операції, замовити виписку тощо.

Для прикладу в таблиці 3.1. наведено спосіб оплати за комунальні послуги.

Автоматизація широко впровадження в організацію бухгалтерського процесу по розрахункам в банку на різних рівнях.

Одночасно із створенням СЕП комерційні банки активно розробляли і впроваджували системи автоматизації внутрішньобанківської діяльності (так звані програмні комплекси „Операційний день банку” – ОДБ). Це – програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків обігу платіжних документів усередині банку та обмін електронними платіжними документами з СЕП.

Таблиця 3.1

Приклад розрахунку клієнта за комунальні послуги за допомогою системи платежів по телефону „Телебанк – 24”

Дії клієнта Повідомлення системи „Телебанк – 24”
Набирає телефонний номер 247-20-20 „Для отримання довідки натисніть – 0, для здійснення платежу – 1”
Вводить 1 „Введіть ваш номер у системі „Телебанк”
Вводить свій особистий номер у системі, наприклад, 34753 „Введіть цифру вашого ПІН-коду”
Вводить ті цифри зі свого ПІН-коду, які запитує система „Залишок коштів на Вашому поточному рахунку на 20 лютого 2005 року становить 350 гривень 45 копійок”
Вводить 41 – код для здійснення комунального платежу „Ви замовили сплату за комунальні послуги, введіть місяць та рік, за які проводиться сплата”
Вводить 01 2005, тобто сплачує за січень 2005 р. „Введіть суму платежу в копійках, а після останньої цифри натисніть „решітку”
Якщо, наприклад, необхідно сплатити 120 грн. 30 коп., вводить 12030# „Ви замовили сплату за комунальні послуги за січень 2005 року в розмірі 120 гривень 30 копійок. Для підтвердження натисніть – 1, для відміни – 3”
Якщо все зроблено правильно, натискає 1

„Ви провели платіж за ...

Платіжне доручення № 12”

Оскільки СЕП дозволила практично уникнути затримки платежів на міжбанківському рівні, для комерційних банків та їх клієнтів стало доцільним використання систем „клієнт–банк” для розрахунків між клієнтом банку та банком в електронній формі.

ВАТ „Кредитпромбанк” має розгалужену систему філій для виконання розрахунків в електронній формі між своїми філіями, тобто створена власна платіжна система, так звана внутрішньобанківська платіжні системи (ВПС). Це – програмно-технічний комплекс з власними засобами захисту інформації, який експлуатується банком і здійснює розрахунки між установами цього банку.

Одним із важливих моментів вдосконалення роботи ВАТ „Кредитпромбанку” по всіх напрямках роботи є розвиток новітніх банківських технологій. Планується в найкоротший термі побудувати технологічно єдину інформаційну банківську систему, що дасть нам змогу перейти до перспективних сфер банківського бізнесу, таких як операції з міжнародними пластиковими картками, тощо.

3.2 Міжнародні сучасні тенденції розвитку касових операцій

Касові операції є одними з найбільш важливих в банківській діяльності. Втім, через різні причини на Україні не завжди приділяється достатня увага їх вдосконаленню, вивченню передового закордонного досвіду.

Найкращий результат в розумінні того, якими шляхами українським банкам здійснювати вдосконалення організації касових операцій, можна отримати, якщо розглянути світові тенденції в сфері обігу готівкових коштів та супутних операцій. Аналізу цих тенденцій були присвячені міжнародні заходи минулого 2004 року. Найбільшими з них були 9-а конференція з проблем готівкового грошового обігу (травень 2004, Рим) і Міжнародний семінар з комерційних касових операцій (жовтень 2004, Сан-Франциско). Розглянемо основні проблеми, що обговорювалися на них, і запропоновані шляхи їх рішення, а також можливість застосування передових технологій на теренах України.

Однією з основних тез, що висловлювалася на цих і інших форумах, була та, що готівка була і залишається одним з основних платіжних засобів. Відкриваючи 3 травня конференцію в Римі, її голова Річард Хейкок (Richard Haycock) сказав: «Якщо ми розглядаємо природні або техногенні катастрофи, викликані глобальними змінами в світі, то готівка є єдиним повністю надійним, незмінним і універсальним засобом грошових розрахунків. Ми повинні забезпечити, щоб вона продовжувала залишатися ним і надалі». Нажаль, жахливі катаклізми кінця грудня в Південно-Східній Азії і на початку січня в США і Західній Європі повністю підтвердили справедливість цих слів.

Продовжуються процеси глобалізації наявного грошового обігу - 1 травня в Євросоюз вступили 10 нових держав, на що звернув увагу в своїй доповіді директор Європейського центрального банку по банкнотах Антті Хейнонен (Antti Heinonen). Зростає обсяг наявної грошової маси. За даними і за прогнозами фахівців Федеральної резервної системи США, кількість наявних доларів США в обігу постійно зростає (рис.3.1).

Рис.3.1. Обіг готівкових доларів США ( $млрд)

Які ж основні тенденції розвитку наявного грошового обігу в цілому і розрахунково-касових операцій виявляються в даний час на думку учасників конференцій і семінарів з наявного грошового обігу?

У сфері організації наявного грошового обігу:

перерозподіл функцій (аутсорсинг/инсорсинг) і поліпшення взаємодії між центральними (резервними, національними) і комерційними банками, інкасаторськими компаніями і іншими фінансовими інститутами з метою зниження витрат на обробку, перерахунок і транспортування готівки;

розробка і впровадження нових схем наявного грошового обігу;

централізація обробки готівки, розвиток і створення крупних касових центрів, які обробляють основну масу грошей.

У сфері виробництва банкнот:

створення нового вигляду паперу і полімерів, вживаних для виробництва банкнот, впровадження в них нових захисних ознак;

розробка нового вигляду і способів створення дизайну банкнот;

застосування спеціальних технологій і підвищення якості контролю друку;

розробка нових і вдосконалення існуючих способів захисту банкнот від підробки (оптікозмінні - ОVI і термохромні, флюоресцентні і фосфоресцентні, магнітні і метамірні фарби; голографічні і оптикозмінні елементи і ознаки - OVD, MVC і т.д.; мікроперфорація і ін.).

У сфері обробки банкнот;

широке впровадження засобів автоматизації обробки (сортувальних і пакувальних машин) і пристроїв банківського самообслуговування, розширення їх функцій для зменшення витрат на ручну працю і надання клієнтам максимуму послуг;

вдосконалення технічних засобів обробки, зберігання і транспортування готівки, створення нового вигляду детекторів достовірності;

розробка перспективних технологій утилізації банкнот, виведених із обігу.

Для успішного вирішення цих завдань і досягнення максимальної ефективності рух вперед здійснюється в тісній взаємодії, для чого, власне, і призначені конференції, семінари і інші заходи. Свідченням підвищеного інтересу до «індустрії наявного грошового обігу» (термін, загальноприйнятий за кордоном) є випуск з 1 січня 2003 року нового спеціалізованого бюлетеня Currency News, який починаючи з кінця минулого року виходить і російській мовою у видавництві «Интеркрим-прес». І нарешті, на конференції в Римі вперше було оголошено про створення, а 20 жовтня минулого року пройшло засновницьке засідання Міжнародної асоціації організаторів грошового обігу IACA (The International Association of Currency Affairs).

IACA є некомерційною асоціацією, що незалежно представляє інтереси емісійних влад, виробників грошових знаків, постачальників індустрії грошового обігу, правоохоронних органів і компаній, які обробляють гроші у всьому світі. Основною метою її створення є:

підтримка і просування загальних інтересів індустрії обробки і використання готівки на міжнародному рівні;

сприяння інноваціям і обміну інформацією між її членами, створення форуму для визначення і розповсюдження найбільш ефективних методів;

дослідження основних і специфічних тенденцій розвитку грошового обігу, проведення в індустрії широких досліджень по темам, важливих для її учасників;

визначення керівних принципів розвитку індустрії, ведення статистики і здійснення зв'язків з громадськістю для того, щоб допомогти членам Асоціації в будь-якій ланці грошового обігу підвищувати захищеність, якість продукції і послуг, знижувати загальні витрати;

проведення акредитації для організацій і індивідуумів, пов'язаних з індустрією грошового обігу, організація і проведення конференцій, семінарів, здійснення спеціальних навчальних програм і ін.

Для здійснення діяльності Асоціації створюються комітети: за керівними принципами і стандартами; за новітніми технологіями; за статистикою і дослідженнями; по нагородах, найкращих методах і освіті; по членству; по навчанню. Управляти Асоціацією буде рада директорів чисельністю 12 чоловік, що працюють на добровільній основі, з тими, призначенними виконавчим директором і головою ради директорів.

Членами Асоціації можуть бути емісійні влада кораїн, включаючи центральні (національні, резервні) банки, правоохоронні органи, виробників грошових знаків, комерційні банки, організації, що мають справу з великими обсягами грошей (як правило, недержавні), зокрема що займаються транспортуванням і обробкою готівки, компанії - постачальники індустрії грошового обігу і зацікавлені треті сторони в тих випадках, коли це доречно.

Якщо конкретизувати тенденції розвитку касових операцій, то варто розглянути тематику і зміст чергового Міжнародного семінару з комерційних касових операцій ICCOS (International Commercial Cash Operations Seminar). Він відбувся в період з 17 по 19 жовтня 2004 року в Сан-Франциско (Каліфорнія). 20 жовтня в рамках семінару були проведені відвідини касового центру Федерального резервного банку Сан-Франциско для ознайомлення з організацією обробки грошової готівки в США. У другій половині дня пройшло засновницьке засідання Міжнародної асоціації організаторів грошового обігу IACA.

Термін «комерційні касові операції» в назві семінару говорить перш за все про те, що в першу чергу маються на увазі касові операції, що виконуються з метою отримання прибутку (третіми сторонами або на користь третіх сторін). Втім, цей термін стане зрозумілішим при розгляді тематики семінару.

У ICCOS-2004 взяли участь 136 делегатів з 20 країн. Основними учасниками (рис.3.2) були центральні банки (Англія, Болгарія, Індонезія, Канада, Малайзія, Нігерія, Нідерланди, Росія, Словенія, Філіппіни), крупні комерційні банки (ABN Amro Bank, Bank Negara Malaysia, Bank of America, FirstRand Bank Ltd-South Africa, JPMorgan Chase/Bank One, KeyBank, Union Bank of California і ін.), корпорації - постачальники технологій і устаткування для індустрії (ВЕВ Industrie-ElektronikAG, Crane & Co. Inc., Cummins-Allison, De La Rue Cash Systems, Diebold Incorporated, Giesecke & Devrient, Omron, Toshiba і ін.) і компанії, що перевозять і обробляють готівку (Brinks Inc., Carreker Corporation, Cash Services Australia; Loomis, Fargo & Co., SBV Services (Pty) Ltd., Securitas, Securicor, Travelex і ін.).

На стендах виставки, що супроводжувала семінар, були представлені зразки техніки компаній Cummins-Allison, De La Rue Cash Systems, Giesecke & Devrient, Omron, Toshiba, призначені для обробки готівки на всіх етапах її обігу: від каси комерційного банку до касового центру центрального банку. Крім того, демонструвалися технології управління грошовими потоками, розроблені компаніями Carreker Corporation, Ernst & Young LLP, Productivity Systems International і Currency Technics & Metrics.

Рис.3.2. Зміст учасників ICCOS-2004 по категоріях: 18,4 – ЦБ НБ, 14,7 – обробники, 22,1 – постачальники, 16,9 - КБ

У числі виступаючих на семінарі були представники центральних і комерційних банків, організацій, що здійснюють торгові операції і первинну обробку готівки, транспортних компаній і компаній - постачальників технологій і устаткування для обробки готівки. Відповідно до програми в ході семінару були розглянуті наступні теми:

нове в організації роботи центральних банків в умовах вимог ринку, що змінюються;

взаємодія між центральними, комерційними банками і організаціями - споживачами готівки;

організація грошового обігу в секторі роботи з населенням відповідно до потреб клієнтів;

особливості організації роботи у відділеннях банків відповідно до потреб сьогодення;

залучення зовнішніх організацій для здійснення операцій з грошовою готівкою на всіх стадіях обігу коштів – від центральних банків до роздрібної торгівлі і ін.

Можна виділити головну думку, що прозвучала у виступах і була основою представлених на виставці матеріалів: всі касові операції, які супроводжують обіг готівки, стають все більш дорожчими. Тому, перш ніж вкладати додаткові засоби у вдосконалення цих процесів, кожний з учасників ланцюжка обігу готівки аналізує перспективи використання готівки на своїй конкретній ділянці. Не дивлячись на розвиток безготівкових платежів, практично всі виступаючі відзначили щорічне зростання обсягів операцій з готівкою. У одному з виступів був приведений розподіл обсягів транзакцій, що проводяться в США, по видах платіжних засобів (рис.3.3).

Рис. 3.3. Співвідношення обсягів платежів в США: 38 – чеки; 27% - готівка; 27% - кредитні картки; 8% - дебетові картки

Крім того, було відмічено, що частка операцій з чеками поступово знижується, а на додаток до кредитних і дебетових карт розширюється застосування смарт-карт.

Цікаві дані були приведені у виступі директора Бюро гравірування і друку США Томаса Фергюсона (Thomas Ferguson). Він відзначив, що за останні 20 років (з 1985 по 2005 р.) зростання кількості доларів США в обігу по номіналах склало від 25 до 465% (рис. 3.4).

$1 $5 $10 $20 $50 $100

Рис.3.4. Зростання кількості доларів США в обігу по номіналах

У зв'язку із зростанням обсягів і зростанням небезпеки фальшивомонетниці з 1991 року в США почалося планомірне вдосконалення банкнот в плані захисту їх від підробки. Основні зміни вносилися в 1991, 1996 і 2003 роках. Відповідно до прийнятого порядку введення нових захисних ознак (раз в 7-10 років) чергові зміни передбачаються в 2010 році. Виходячи з того, що на повну підготовку і введення нової серії в обігу потрібно близько 5 років, Федеральна резервна система спільно з Бюро гравірування і друку ухвалила рішення про те, що номінали вводитимуться поетапно - кожні 1-1,5 роки.

Як наголошувалося і на конференції, і на семінарі, основним принципом, яким керуються багато центральних банків при введенні в обігу банкнот нових зразків і при роботі з готівкою взагалі, є зниження власних витрат і з цією метою залучення для виконання ряду операцій сторонніх організацій. Можливості зниження витрат, пов'язаних з обігом готівки, обговорювалися у виступах представників як центральних і комерційних банків, так і інших комерційних структур, які обробляють значні обсяги грошової готівки. При цьому на кожній стадії ланцюжка грошового обігу пропонувалися свої способи оптимізації процесів роботи з готівкою - залежно від вирішуваних задач, інфраструктури і особливостей кожної країни. Разом з тим можна виділити серед них і загальні риси.

Для оптимізації витрат активно використовуються спеціальні програми планування і управління грошовими потоками, які моделюють можливі варіанти розташування відділень банків і що визначають схеми перевезень готівки між ними. У виступі представника одного з комерційних банків прозвучало, наприклад, що з використанням однієї з таких програм вони розділили усі свої відділення за принципами роботи з готівкою на три типи і переглядають схеми роботи з ними щокварталу.

Окремі програми пропонуються для оптимізації операцій перерахунку, розміщення і зберігання готівки. Такі програми пропонує корпорація Productivity Systems International Inc. (США) - один із спонсорів семінару. Фахівці корпорації здійснюють повну розробку проекту, виходячи з існуючих умов, поставлених замовником завдань і з урахуванням перспективи; вони також надають допомогу в підборі устаткування, виборі генерального підрядника, підписанні контракту і його супроводі.

Одним з найбільших контрактів корпорації є контракт з Народним банком Китаю на розробку найбільшого в світі касового центру в Шанхаї площею приблизно 2,7 гектарів. На майданчику будуть об'єднані існуючі і нові автоматичні і неавтоматизовані сховища, системи обробки і знищення готівки, високозахищені навантажувально-розвантажувальні доки для інкасаторських вантажівок і залізничних вагонів з покращеними системами безпеки, контролю і управління процесами.

Новий комплекс, один з декількох в Китаї, розмістить більше 45 тисяч контейнерів з банкнотами і монетою. Будівництво почнеться в 2005 році і розраховано на 3 роки.

До цього корпорація PSII брала участь в 17 проектах ФРС США, створенні двох касових центрів Банку Канади, об'єднаного центра/печатного двору і казначейства Банку Колумбії в Боготі, зробила огляд по оптимізації касових операцій для Банку Бразилії і виконала ряд інших банківських проектів.

З виступів на ICCOS-2004, можна зробити висновок, що одним з основних засобів зниження витрат вважається рециркуляція готівки. Цей термін має на увазі максимальне використання одержаної готівки там, де вона приймається. Це стосується як торгових центрів, так і комерційних банків. Така політика ініціюється центральними банками для зниження як власних витрат, так і витрат інших учасників в ланцюжку грошового обігу. Так, Банк Англії вже повністю перейшов на схему, коли від кредитних організацій він приймає при поверненні тільки «старі» гроші. Федеральна резервна система в даний час проводить експеримент, суттю якого є стягування спеціальної платні з тих банків, які протягом одного тижня здають на обробку і одночасно замовляють грошові знаки тих же номіналів. Це стосується до 5-, 10- і 20-доларових банкнот. Метою експерименту є стимулювання самостійної обробки і сортування готівки комерційними банками для того, щоб в касові центри ФРС потрапляли тільки банкноти, вже непридатні до обігу. Експеримент не торкається банкнот номіналом $50 і 100, які вимагають ретельнішої перевірки на достовірність, і банкнот номіналом $1.

Принципово, негативною стороною такої політики може стати зниження якості готівки в обігу. Для того, щоб регулювати цей процес, і Федеральна резервна система США, і ряд інших центральних банків встановили критерії придатності банкнот до обігу, які зобов'язані дотримувати комерційні структури. Щоб забезпечити цей процес технічними засобами, фірми що виготовляють, сортувальники банкнот, оснащують своє устаткування, зокрема призначене для використання в порівняно невеликих касових центрах, додатковими можливостями обробки комерційних депозитів, сортування і визначення придатності до подальшого обігу. Це було продемонстровано на виставці устаткуванням для обробки банкнот компаній Cummins-Allison, De La Rue Cash Systems, Giesecke & Devrient і Toshiba.

Закордонні комерційні банки усередині своєї мережі також заохочують сортування і повторну видачу придатної до обігу готівки в своїх відділеннях. Для забезпечення цих операцій постачальниками устаткування розроблені варіанти щодо невеликих по габаритах машин - рециркуляторів банкнот TCR (Teller Cash Recycler), якими можуть бути обладнані робочі місця операційних працівників, що виконують одночасно функції касира.

Такі автомати, працюючи в режимі прийому готівки, визначають номінал і кількість банкнот, перевіряють їх достовірність, повертають підозрілі, рвані, із заломленими кутами і виділяють в окремий осередок банкноти справжні, але непридатні до подальшого обігу, а придатні розсортовують по осередках барабана (або касетам) згідно номіналів. Після чого визначається сума транзакції, що проводиться. Перевірка достовірності здійснюється в основному чотирма типами детекторів (оптичним, флюоресцентним, магнітним, ІК-ДЕТЕКТОРОМ). У режимі видачі готівки по запиту касира з осередків барабанів (або касет) з придатними до обігу банкнотами видається задана сума. Різні варіанти такої техніки були представлені на виставці фірмами De La Rue і Omron.

Як правило, з такими машинами працюють по два касири на кожну. Проте у виступі представника організації, що поставляє це устаткування, пропонувався і варіант організації банківського відділення, що виконує всі операції з клієнтами за принципом самообслуговування. Відзначимо, що майже вся техніка для обробки банкнот, що випускається сьогодні на ринок і пропонована до використання в комерційних банках, на вимогу замовника може бути оснащена системою сенсорів, що здійснюють перевірку достовірності по будь-якому з перерахованих вище варіантів.

В цілому, потрібно підкреслити, що на семінарі найширше висвітлювалися досвід і пропозиції Федеральної резервної системи США, найбільших американських комерційних банків і обробників готівки. Ключовими поняттями семінару стали «рециркуляція готівки», «делегування повноважень (аутсорсинг і інсорсинг)», «управління грошовими потоками» (статистичний аналіз на базі автоматизації обробки, багаторівневе прогнозування і планування).

Таким чином, необхідно відзначити, що основними тенденціями у вдосконаленні касових операцій є поліпшення взаємодії центральних, комерційних банків і інших структур, що здійснюють комерційні касові операції із значними обсягами готівки, розробка і впровадження нових схем, функціональних і структурних змін, використання сучасного устаткування для обробки грошової готівки і різноманітних систем управління грошовими потоками, а також вивчення потреб клієнтів.