Незвичайно поводяться в фільмах Довженка тварини, здебільшого коні. Вони кивають головами, схвалюють, критикують, коментують… І гідне подиву те, що це зовсім не гумор, найчастіше глядач сприймає персоніфікацію тварин як звичайне. Це в Довженка збереглось від вражень дитинства і здобуло найповніше виявлення в «Зачарованій Десні». [3; 32-33]
І врешті-решт з-поміж особливих достоїнств Довженка слід відзначити найважливіше: він ставить фільми лише про те, що прекрасно знає сам, що пережив особисто. Вся його творчість живилась спогадами власної молодості. Його твори заґрунтовані на точному хронікальному матеріалі епохи: кожен кадр «Арсеналу» можна було б підтвердити документально, враховуючи дні і години.
В «Арсеналі» найдивовижнішим є те, що його, здавалось би неможливо було створити в епічному ключі; одначе, кожен, хто бачив фільм і пережив його, той зрозумів, про що в ньому йшла мова, в чому полягав ідейний задум режисера. Вище я згадувала про символічне навантаження більшості довженківських епізодів, - ці лаконічні сценки переконливіше відкривають проблеми тогочасного українського народу, ніж багато присвячених їм повнометражних фільмів. Звідси ще один висновок – Довженко нещадно правдивий. Це нелегка ноша – безжально проголошувати істину, жорстоко насміхатись і водночас плакати разом з народом. [4; 126]
Отже, «Арсенал» здобув майже тих прихильників і з тих же причин, що й панно Пікасо «Герніка», котре відоме, мабуть, кожному з нас. В цих двох працях багато спільного: неослабна ненависть до насильства, пристрасний ліризм, полум`яний гуманізм, поєднання всезагального і національного в найглибшому сенсі цього слова, а також художня виразність форми – все це найперше зворушує та приваблює, а потім за подальшого вивчення, значимість твору Довженка відчувається все сильніше. [3; 40]
«Творчість Довженка – це найвеличніший гімн українському народові, його могутності, його силі, його талановитості. І завдяки цій своїй народній силі Довженкове мистецтво переходить будь-які національні та часові межі, сягає величних узагальнень, бо він дістається таких глибин у пізнанні людини, які є вічними, як вічна земля, труд, любов і боротьба за щастя.» Г. Рошаль [3; 42] Список використаної літератури. 1. Брюховецька Л.І. До і после \"Звенигори\" // Довженко і кіно ХХ століття: Зб. ст. / Мін- во культури і мистецтв України. НаУКМА; Спілка кінематографістів України. Ред. жарн. \"Кіно- Театр\". - К.: Вид-во Поліграфцентр \"ТАТ\", 2004. - С. 153-163
2. Брюховецька Л. Кіно як світогляд: Довженко і Параджанов // Кіно Театр. - 2004. - № 3. - C. 24-29
3. Довженко і світ: Творчість О.П.Довженка в контексті світ. культури: Статті. Есе. Рецензії. Спогади. Доповіді. Відгуки. Листи. Телеграми /Упоряд. С.П.Плачинда; Передм. О.Гончара.- К.: Рад. письм., 1984
- Амангаль Б. «Трагічна ода робітникам «Арсеналу»;
- Барбюс А. «Прекрасний український фільм «Арсенал»;
- Кучера Я. «Співець революції»;
- Лейда Дж. «Потік ідей та почуттів»;
- Манетті Р. «Самобутній майстер»;
- Найт А. «Особливий символізм»;
- Немешкютрі І. «Крок уперед»;
- Рошаль Г. «Арсенал» - класика світового кіно»;
- Шпітцер Ж. «Поетичний всесвіт Довженка»;
4. Довженко Олександр Петрович // Шаров І. 100 видатних імен України.- К.: Вид. дім \"Альтернатива\", 1999.- С.127-131
5. Новиченко Л. Естетичні уроки Довженка / Л.Новиченко // Життя як діяння: Вибрані статті. - К., 1974
6. Пашкова О. Мистецтво Олександра Довженка в контексті української народної культури: До 100-річчя від дня народж. митця // Нар. творчість та етнографія.- 1994.- № 5-6.- С.17-22
7. Степанишин Б. Дивосвіт Олександра Довженка: До 100-річчя від дня народж.: Літ.-крит. нарис.- К.: Всеукр. т-во \"Просвіта\", 1994