Для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідно забезпечити їх життєву потребу у воді, тому одним з головних завдань є створення такого водного режиму грунту, який би найбільш повно відповідав більшим запитам культурних рослин.
Ярий ріпак має дрібне насіння, яке заробляється на невелику глибину (до 5 см), тому для проростання потребує наявності вологи у верхньому шарі грунту. Особливо чутливий до нестачі вологи у перший період росту.
Як склалися умови водного забезпечення рослин залежно від глибини плоскорізного обробітку в різні періоди вегетації в нашому досліді видно з аналізу таблиці 3.
Таблиця 3
Вміст доступної вологи в метровому шарі грунту під посівами ярого ріпаку на фоні плоскорізного розпушування, мм
| Глибина обробітку, см | Роки | ||
| 2004 | 2005 | Середнє | |
| На початок вегетації | |||
| 10-12 | 170,5 | 190,0 | 180,3 |
| 15-17 | 170,9 | 191,1 | 181,0 |
| 20-22 | 172,0 | 193,8 | 182,9 |
| 25-27 | 172,9 | 194,6 | 183,8 |
| В середині вегетації | |||
| 10-12 | 77,1 | 112,2 | 94,7 |
| 15-17 | 79,0 | 114,3 | 96,7 |
| 20-22 | 79,9 | 118,8 | 99,4 |
| 25-27 | 80,9 | 120,2 | 100,6 |
| На кінець вегетації | |||
| 10-12 | 100,2 | 77,4 | 88,8 |
| 15-17 | 99,9 | 74,5 | 87,2 |
| 20-22 | 99,6 | 72,1 | 85,9 |
| 25-27 | 98,2 | 70,6 | 84,4 |
Так, на час сівби ріпаку запаси доступної вологи в метровому шарі грунту в 2004 році складали 170,5-172,9 мм, а в 2005 році коливалися від 190,0 до 194,6 мм. В обидва роки досліджень спостерігається тенденція до збільшення запасів доступної вологи в метровому шарі грунту при збільшенні глибини обробітку.
На початку вегетації різниця за вмістом доступної вологи між варіантами з обробітком на 20-22 та 10-12 см була невеликою і становила в 2004 році лише 1,5 мм, а в 2005 році – 3,8 мм. При збільшенні глибини плоскорізного обробітку з 20-22 до 25-27 см збільшення запасів ґрунтової вологи було також невеликим – 0,9 мм в 2004 році та 0,8 мм в 2005.
До середини вегетації деяка перевага у запасах вологи зберігалась за глибшими обробітками. Але різниця в кількості доступної вологи між варіантами з наймілкішим та найглибшим обробітком складала в 2004 році лише 3,8 мм, а в 2005 р. – 8,0 мм.
До кінця вегетації запаси ґрунтової вологи залишались більшими уже при мілкіших обробітках: в 2004 і в 2005 році різниця між варіантами з обробітком на 10-12 см та 25-27 см складала відповідно 2,0 і 6,8 мм на користь мільчого обробітку.
Отже, можна зробити висновок, що впродовж вегетації варіанти з різними за глибиною обробітку мало різнилися між собою за запасами доступної для рослин вологи в метровому гарі грунту.
4.2. Щільність грунту
Відомо, що рослини погано реагують як на надмірно пухке складення, так і на високу щільність грунту. Встановлено також, що обробіток грунту без обертання скиби в більшій мірі забезпечує стабільність фізичного стану грунтів, особливо під культурами звичайного рядкового способу сівби.
Таблиця 4
Щільність грунту перед сівбою ярого ріпаку при різних глибинах плоскорізного розпушування, г/см3
| Глибини обробітку | Шар грунту, см | |||
| 0-10 | 10-20 | 20-30 | 0-30 | |
| 2004 рік | ||||
| 10-12 | 1,11 | 1,28 | 1,30 | 1,23 |
| 15-17 | 1,09 | 1,26 | 1,28 | 1,21 |
| 20-22 | 1,07 | 1,24 | 1,26 | 1,19 |
| 25-27 | 1,06 | 1,22 | 1,27 | 1,18 |
| 2005 рік | ||||
| 10-12 | 1,22 | 1,29 | 1,31 | 1,27 |
| 15-17 | 1,20 | 1,27 | 1,29 | 1,25 |
| 20-22 | 1,19 | 1,26 | 1,28 | 1,24 |
| 25-27 | 1,19 | 1,24 | 1,27 | 1,23 |
| Середнє за два роки | ||||
| 10-12 | 1,17 | 1,29 | 1,31 | 1,25 |
| 15-17 | 1,15 | 1,27 | 1,29 | 1,23 |
| 20-22 | 1,13 | 1,25 | 1,27 | 1,22 |
| 25-27 | 1,13 | 1,23 | 1,27 | 1,21 |
В нашому досліді, як видно з даних таблиці 4, перед сівбою ярого ріпаку щільність грунту у верхньому шарі 0-10 см на всіх варіантах не виходила за межі оптимальної, хоч дещо вищі показники щільності впродовж обох років досліджень були все ж таки у варіантах з мільчими обробітками. Це ж стосувалось і глибших шарів: 10-20 та 20-30 см і 30-сантиметрового шару в цілому, де щільність грунту з поглибленнями обробітку на 5 см знижувалась на 0,01-0,02 г/см3.
В цілому орному шарі щільність по варіантах змінювалась незначно і була в межах 1,18-1,23 г/см3. В 2005 році ці показники були дещо вищими і складали 1,23-1,27 г/см3. дещо нижчі показники щільності в 2004 році можна пояснити більшою кількістю стерні, яка залишалася на полі після збору попередника, яка в процесі розкладу до періоду визначення щільності перепрівала, збільшуючи кількість вільних прошарків між ґрунтовими часточками, що і зменшувало показник щільності. Більш сприятливим також були погодні умови при виході грунту із зими, а саме поступове, а не різке розмерзання грунту та таке ж наростання позитивних температур, що сприяло кращому його доспіванню. Але і в 2005 році залежність щільності орного шару від глибини плоскорізного розпушування залишалась такою ж, як і в 2004 році. Тому і в середньому за два роки досліджень щільність грунту за всіх глибин обробітку була сприятливою для початкового росту і розвитку рослин, хоч і дещо зростала при зменшенні глибини плоскорізного розпушування.
На середину вегетації 2004 році (табл. 5) щільність у всіх шарах грунту в цілому по досліду порівняно із вихідними показниками дещо збільшилась а в 2005 році це стосувалось тільки шарів 20-30 см і в окремих варіантів в шарі 10-20 см.
Таблиця 5
Щільність грунту в середині вегетації ярого ріпаку при різних глибинах плоскорізного розпушування, г/см3
| Глибини обробітку | Шар грунту, см | |||
| 0-10 | 10-20 | 20-30 | 0-30 | |
| 2004 рік | ||||
| 10-12 | 1,23 | 1,28 | 1,32 | 1,28 |
| 15-17 | 1,24 | 1,30 | 1,34 | 1,29 |
| 20-22 | 1,25 | 1,31 | 1,36 | 1,31 |
| 25-27 | 1,27 | 1,33 | 1,35 | 1,32 |
| 2005 рік | ||||
| 10-12 | 1,15 | 1,27 | 1,33 | 1,25 |
| 15-17 | 1,20 | 1,28 | 1,33 | 1,27 |
| 20-22 | 1,22 | 1,31 | 1,35 | 1,29 |
| 25-27 | 1,24 | 1,33 | 1,35 | 1,31 |
| Середнє за два роки | ||||
| 10-12 | 1,19 | 1,28 | 1,33 | 1,27 |
| 15-17 | 1,22 | 1,29 | 1,34 | 1,28 |
| 20-22 | 1,24 | 1,31 | 1,36 | 1,30 |
| 25-27 | 1,26 | 1,33 | 1,35 | 1,32 |
В середньому за два роки щільність 30-сантиметрового шару грунту у середині вегетації також була більшою, ніж на час сівби.
Що ж до впливу досліджуваного фактору, то слід зауважити, що в обидва роки з глибиною плоскорізного розпушування. Щільність грунту мала тенденцію до збільшення. І це стосувалось як окремих частин орного шару, так і шару грунту 0-30 см в цілому.
4.3. Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого
Одним з головних показників рівня окультуреності земель є величина засміченості орного шару грунту насінням і органами вегетативного розмноження бур’янів. Відомо, що забур’яненість посівів можна не передбачити на основі інформації про запаси насіння бур’янів у грунті перед сівбою досліджуваної культури. В цьому відношенні наші обліки, результати яких представлені в таблиці 6, показали що глибини основного обробітку помітно впливали на розподіл насіння метрового шару грунту з такою закономірністю, що чим глибшим було плоскорізне розпушування, тим більшою була частка насіння бур’янів у верхній частині орного шару.
Таблиця 6
Засміченість орного шару грунту насінням бур’янів перед сівбою ріпаку ярого за різних глибин плоскорізного обробітку
| Глибина обробітку, см | Шар грунту, см | |||||
| 0-10 | 10-20 | 20-30 | ||||
| млн. шт./га | % | млн. шт./га | % | млн. шт./га | % | |
| 2004 рік | ||||||
| 10-12 | 301,5 | 41 | 290,3 | 39,5 | 143,3 | 19,5 |
| 15-17 | 342,5 | 46,6 | 253,3 | 34,5 | 138,5 | 18,9 |
| 20-22 | 357,5 | 48,3 | 242 | 32,7 | 140 | 18,9 |
| 25-27 | 391,3 | 52,7 | 221,5 | 29,8 | 129,5 | 17,4 |
| 2005 рік | ||||||
| 10-12 | 247,9 | 44,6 | 218,4 | 39,3 | 106,2 | 19,1 |
| 15-17 | 268,2 | 48,5 | 195,2 | 35,3 | 100,6 | 18,2 |
| 20-22 | 286,7 | 51,4 | 174 | 31,2 | 97 | 17,4 |
| 25-27 | 302,6 | 54,1 | 166,1 | 29,7 | 90,6 | 16,2 |
| Середнє | ||||||
| 10-12 | 274,7 | 42,8 | 254,4 | 39,4 | 124,8 | 19,3 |
| 15-17 | 305,4 | 47,6 | 224,3 | 34,9 | 119,6 | 18,6 |
| 20-22 | 322,1 | 49,9 | 208 | 32 | 118,5 | 18,2 |
| 25-27 | 347,6 | 53,4 | 193,8 | 29,8 | 110,1 | 16,8 |
Так, якщо в 2004 році тут частка насіння бур’янів у варіанті з обробітком на глибину 10-12 см становила 41 %, а в 2005 році – 44,6 %, то при обробітку на 25-27 см вона складала у названі роки відповідно 52,7 і 54,1 %.
Зумовлювалось це тим, що піднята робочими органами плоскоріза менша товща грунту після осідання краще кришилась і насіння бур’янів мало можливість просипатись з поверхневого шару в нижні, в той час як більша товща грунту після глибшого плоскорізного обробітку залишалась у вигляді моноліту, на поверхні якого і залишалось практично все свіжодозріле насіння бур’янів.
В шарах грунту 10-20 та 20-30 см спостерігалася протилежна тенденція порівняно із шаром 0-10 см. В шарі 10-20 см відмічено, що чим на більшу глибину проводився обробіток, тим менша кількість насіння бур’янів потрапляла в цей шар. На глибину 20-30 см насіння бур’янів потрапляло мало, тому частка насіння бур’янів була неоднаковою (16,8-19,3 %).