Смекни!
smekni.com

Урожайність та шляхи її підвищення у ДП "Урагросоюз" Ананьївського району Одеської області (стр. 7 из 8)

rа =

=
= 0,62

Для перевірки автокореляції в залишкових величинах можна використовувати критерій Дарбіна - Ватсона, який позначається символом d. Доведено, що значення d – статистики знаходиться у межах 0- 4 і розраховується за формулою:

d = (2 (1 –ra)

d = 2 (1 - 0,62) = 0,76

За таблицею Дарбіна – Уотсона знаходимо верхнє і нижнє критичні значення при кількості спостережень n =9, і кількості факторів m =1:

d1 = 0,82; d2 = 1,32.

За порівняння розрахункового значення d з табличним може спостерігатися один з трьох варіантів:

1. 0 < d< d1 – ряд маєдодатну автокореляцію;

2. d1 < d<d2 – автокореляція відсутня;

3.4 - d1< d< 4 –ряд має від’ємну автокореляцію.

4. d2 < d< 4 - d2 - автокореляція відсутня.

Отже, згідно розрахунків, коефіцієнт автокореляції має позитивне значення (менше 2), ряд має автокореляцію (справедлива Iнерівність).

Для нашого прикладу: d = 0,76 при п = 9і 5 %-ному рівніймовірності d1= 0,82, тобто, d< d1на 0,0 пункти, що і засвідчує про незначну автокореляцію.

Оскільки врожайність є синтетичним показником, рівень якого зумовлений дією багатьох факторів, в аналізі доцільніше використовувати не прості двофакторні, а багатофакторні кореляційно-регресійні моделі, які дають змогу вивчити відразу вплив кількох факторів. У більшості економічних досліджень необхідно вивчати динаміку кількох показників одночасно, тобто розглядати паралельно кілька динамічних рядів. Тому дослідимо зміну урожайності в залежності від внесення добрив і затрат праці в розрахунку на 1 га площі.

Таблиця 12 - Розрахунок двофакторної кореляційно – регресійної моделі

Роки Внесено добрив на 1га, ц д.р. Затрати праці на1 га, люд.год. Урожайність, ц/га Розрахункові величини
Символи х z у у2 ху х2 z2 yz xz
2000 0,7 45 32,3 1043,3 22,6 0,49 2025 1453,5 31,5
2001 0,9 44 31,7 1004,9 28,5 0,81 1936 1394,8 39,6
2002 1,5 26 26,0 676,0 39,0 2,25 676 676,0 39,0
2003 2,2 52 39,9 1592,0 87,8 4,84 2704 2074,8 114,4
2004 1,7 31 30,5 930,2 51,8 2,89 961 945,5 52,7
2005 2,2 33 34,7 1204,1 76,3 4,84 1089 1145,1 72,6
2006 1,1 27 29,9 894,0 32,9 1,21 729 807,3 29,7
2007 0,7 25 19,2 368,6 13,4 0,49 625 480,0 17,5
2008 1,2 45 42,3 1789,3 50,8 1,44 2025 1903,5 54,0
Разом: 12,2 328 286,5 9502,4 403,1 19,26 12770 10880,5 451,0

Здійснимо розрахунки параметрів множинної кореляції способом найменших квадратів:


= na + b
+ c

= a
+ b
2 + c

= a
+ b
+ c
2

286,5 = 9 а + 12,2b + 328 с : 9

403,1 = 12,2 а + 19,26 b + 451 с : 12,2

10880,5 = 328 а + 451b + 12770 с : 328

31,83 = а + 1,36b+ 36,44 с

33,03 = а + 1,58 b + 36,97 с (2 -1)

33,17 = а + 1,375 b + 38,93 с (3 -1)

1,21 = 0,22 b + 0,523 с : 0,22

0,13 = -0,205 b + 1,965 с : (-0,205)

5,5 = b + 2,377 с

-0,634 = b – 9,585 с (2 -1)

-6,134 = -11,962 с

с = 6,134 : 11,962

с = 0,51

1,21 = 0,22 b + 0,523 х 0,51

1,21 = 0,22 b + 0,268

0,22 b= 0,942

b= 0,942 : 0,22

b= 4,28

31,83 = а + 1,36х 4,28 + 36,44 х 0,51

31,83 = а + 24,4

а = 31,84 – 24,4

а = 7,43

Перевірка:

286,5 = 9 х 7,43 + 12,2 х 4,28 + 328 х 0,51

403,1 = 12,2 х 7,43 + 19,26 х 4,28 + 451 х 0,51


10880,5 = 328 х 7,43 + 451х 4.28 + 12770 х 0,51

Отже, лінійне рівняння множинної кореляції має вигляд:

xz = 7,43 + 4,28х + 0,51z

З урахуванням впливу другого фактору визначимо середнє квадратичне відхилення по ряду затрат праці:

- середнє значення

=
: n = 10880,5: 9 = 1208,94

- середнє значення другої факторної ознаки:

=
: n= 328 : 9 = 36,44

- середнє квадратичне відхилення факторної ознаки (по ряду внесення мінеральних добрив)

z=
2 =
2 =
= 9,54

- ступінь залежності урожайності від затрат праці :

ryz=

=
= 0,787 (2)

Отже, коефіцієнт лінійної кореляції (0,787) свідчить про те, що ступінь щільності залежності між ознаками високий, характеризується прямолінійним характером зростання урожайності і перебуває в прямій залежності від збільшення затрат праці на одиницю площі.

Зв'язок між факторними ознаками (внесенням мінеральних добрив і затратами праці) визначається за формулою:

rхz=

=
: n = 451:9 = 50,11

- ступінь залежності кількості внесених добрив від затрат праці:


rxz=

= 0,107 (3)

Обчислені парні коефіцієнти кореляції (1,2, 3) показують:

1. Урожайність зернових культур перебуває у тісному зв’язку з затратами праці на їх вирощування та збір (ryz= 0,787);

2. Між урожайністю і внесенням мінеральних добрив виявлений середній зв'язок (rxy= 0,428);

3. Існує слабка залежність між факторними знаками (внесенням мінеральних добрив і затратами праці (rxz= 0,107).

Часткові коефіцієнти кореляції

Між ознаками У (урожайність) та Х (внесення добрив) без урахування впливу ознаки Z (затрат праці):

ryx(z) =

=
= 0,560

Отже, як видно з розрахунку, якщо виключити вплив затрат праці, внесення мінеральних добрив в більшій мірі впливає на зміну урожайності.

Між ознаками У (урожайність) та Z (затрат праці) без урахування впливу ознаки Х (внесення добрив):

ryz(x) =

=
= 0,824

При виключенні впливу кількості внесених мінеральних добрив вплив затрат праці на зміну урожайності зростає.

Між ознаками Х (внесення добрив) Z (затрат праці) без урахування впливу ознаки У (урожайності):

rxz(y) =

=
= -0,740