Народжуваність дітей, як і скрізь залежить від статусу: в бідних їх багато, в багатих двоє або максимум троє. У індійській сім'ї народження хлопчика - продовжувач роду,прирівнюється до свята, тому в деяких сім'ях народжується багато детей- дівчаток, поки не народиться хлопчик.
Вважається, що дитина буде знаходиться під заступництвом Бога, ім'ям якого його назвали.
У Індії заборонено лікарям, оповіщати батьків про стать дитини в утробі матері через УЗІ, це карається законом. Хоча аборти в країні не заборонені, будь-яка жінка побажала припинити вагітність, може звернутися до гінеколога і без всяких проблем штучно перервати вагітність.
Діти в Індії починають в 2 роки відвідувати дитячий сад, підготовчі групи, які можна сміливо назвати школою початкових класів, а потім школа з обов'язковими вступними іспитами. Відвідини дітьми передшкільних організацій тривають не більше 2-3 годин, тому чоловік, який має можливість сам забезпечити сім'ю, не дозволяє дружині працювати, і все її життя зводиться до будинку, успішності дітей, догляду чоловіка і його батьків. У Індії величезна увага приділяється освіті дітей, в цьому батьки дуже строгі і вимогливі, тому в пору іспитів відбуваються багато випадків суїциду серед дітей. Дітей індуси виховують в строгості, в рідкісних сім'ях можна відмітити любов і дружбу між батьками і дітьми. Діти без жодного вагання, чи сумніву слідують волі батьків, тому досягнувши певного віку, коли батьки вважають їх такими, що достатньо подорослішали для вступу до шлюбу, вони беззаперечно слідують волі батьків і одружуються на тій/тому, яких вибрали старші.
Молоді дівчата, після заміжжя дуже швидко перетворюються на втомлених жінок, їх привабливість і краса гасне з кожним днем, вони осідають удома, дуже рідко наносячи візити родичам; родинні походи в кіно або ресторани вважаються справжнім святом. Якщо до весілля вони могли дозволити собі розважатися на вечірках, в кіно, ресторанах, кав’ярнях і дискотеках, при цьому слідуючи моді і одягаючись в європеский стиль одягу, то після заміжжя вони одягаються в национальне сарі або шальваркамиз, правда косметикою індійки користуються постійно . Хоча є і винятки, після влаштованого шлюбу, наречені знаючи про те, що їм належить жити разом не дивлячись ні на що, прагнуть налагодити дружні відносини і створити сім'ю. Як не дивно, але багато хто з часом починає любити один одного і живе все життя в згоді і коханні. У таких випадках чоловік не «махає рукою» на дружину, йому хочеться бачити біля себе привабливу половину, тому він дозволяє їй продовжувати носити євроодяг, відвідувати перукарські салони і фітнес клуби. Як правило це відбувається в більш цивільних сім'ях. Трапляються шлюби і по коханню, в основному в мегаполісах. Такі сім'ї не звертають увагу ні на касту, ні на релігію, ні на те, що вибір зупинився на іноземцеві. Дуже багато наших дівчат заміжні за індійських хлопців.
Розлучення в Індії вважається ганьбою, тому розлучення рідкісні. Подружжя терпить один одного хто з-за дітей, хто з-за жадібності, не хочуть ділити нажите, хто боїться розмов в суспільстві.
Як показує статистика, влаштовані браки в Індії міцніші, ніж шлюби по коханню. Дуже часто шлюби по коханню розпадаються, природно не без «допомоги» батьків тієї або іншої сім'ї.
Сікхи. Особливе місце в сікхській культовій практиці належить загальній, спільній сикхській молитві. Сікхське моління може проводити будь-який сікх; ця традиція була заведена для того, щоб не викликати до життя цілий клас священиків з їх претензіями на владу. Проводити його може навіть жінка, тому що сікхизм проголошує і проводить в життя рівність чоловіка і жінки.
Передсвітанкова спільна молитва в храмі є одній з найсвятіших сікхських традицій. Загальною молитвою в храмі сикхи вітають настання нового дня, дякують Господу за спокійно проведену ніч і клопочуть Його благословення на денні справи.
Протягом дня, після обов'язкових молитов, майже завжди проводиться ардас. Цей вигляд спільного моління сикхської общини, що містить елементи проповіді, проводиться у всіх скільки-небудь значимих випадках в житті общини або окремого її представника. У багатьох випадках проведення ардаса на прохання сікха або його сім'ї відзначає важливі моменти і перехідні точки життєвої дороги людини.
Варанаси - місто, смерть і спалювання в якому дає індуїстові деякі блага в майбутньому житті. Спалювання проводиться в крематорії, що знаходиться на березі. Крематорію належать і 3 готелі, в яких доживають свій вік люди, що приїхали вмирати. Спалювання це складний обряд, що включає обмивання, оплакування, читання молитов, власне спалювання і розвіювання попелу над Гангом, не повністю спалених, просто кидають в середині річки з вантажем, прив'язаним до ніг. І проте люди купаються в Гангу, миються, перуть білизну, п'ють воду і відвозять воду з собою, вважаючи що «Ганг - річка чиста. Бруд - брудний».
Список джерел
1. Пандей Р. Б. Древнеиндийские домашние обряди (обычаи): Пер. з англ. А. А, Вігасина. - 2-е видавництво - М.: Висш. шк., 1990. - 319 с. - Переклад изд.: R. Ст Pandey. HinduSamskaras. India, Delhi, 1976
2. Ливанова А.И. Встреча с Индией. –Минск 1999.-115с.
3. http://indonet.ru/
4. www.ayurvedatour.ru