Калач — обрядовий хліб. На весіллях, крім короваю, пекли й інше печиво, серед якого калач посідав не останнє місце. Виготовляли його із вчиненого тіста, як правило, плетеним з трьох-чотирьох качалочок. Калачі були завернуті у великий овал, нерідко з діркою посередині. Робили й маленькі калачі розміром з кулак. На півдні Поділля, Буковині, у Карпатах калачі виконували функцію короваю, і їх там випікали багато — для обдарування на застіллі, для почесних батьків, для обміну між родинами, для дарування.
Лежень — весільний обрядовий хліб, різновид калача. Проте лежень робили завжди овальним та великим — як із плетінки, так і з цілої довгастої хлібини. Зверху, подібно до короваю, прикрашали оздобами з тіста. Лежень возили молоді до нової родини: молодий — для тещі, молода — для свекрухи. Ділили його на другий день весілля, а доти він лежав на столі перед молодими, чекаючи своєї долі (звідти, мабуть, і його назва). Лежень найбільш характерний для Лівобережної України, частково для Півдня.
Шишки — весільне обрядове печиво, яке випікали з коровайного тіста. Розкачували смугу тіста й робили з одного боку насічки, зубці. Потім стрічку згортали, перевертали зубцями догори й «підперізували» качалочкою з тіста. Це й були шишки. Виготовляли їх і в інший спосіб — маленькими плетінками на зразок калачиків, у формі пташок чи булочок. Шишки оздоблювали коровай і лежень; ними дарували на застіллі гостей, яким не вистачало короваю. Шишки були чи не єдиною подякою молодої та молодого своїм дружкам і боярам. Отож, ідучи на весілля, гості несли з собою хліб, а верталися зі шматком короваю або шишки.
Народні прикмети
• Масивні весільні обручки — до багатства, статків.
• Женитися з батьківськими обручками — повторити їхні сімейні стосунки.
• Доторкнутися до обручок нареченого і нареченої на весіллі — незабаром на своєму весіллі гулятимеш.
• Дати поміряти обручку — до нещасної долі.
• Якщо, надягаючи обручку, наречений або наречена впускають її—бути зраді.
• Коли молодят зустрічають хлібом-сіллю, хто відірве більший шматок і з'їсть, той і буде в домі господарем.
• У сніжний день весілля — до заможнього, благополучного життя.
• Гарною ознакою в день весілля вважається дощ.
• Якщо в день весілля сильний вітер — життя в молодих буде вітряним.
• Якщо весілля на Масницю справляють, значить, у домі завжди буде достаток та веселе життя.
• Як тільки наречений і наречена стануть до аналоя, ніхто не повинен проходити між ними аж до виходу з церкви, інакше молоді згодом розійдуться.
• Для попередження можливого чарівництва під час проходження до вінця мати нареченої або інша близька родичка зав'язує в ганчірочку голівку цибулі або часнику й кладе в кишеню нареченої.
• Щоб нареченій добре жилося в заміжжі, сережки їй надягає щаслива заміжня подруга.
• Якщо наречений вступив у калюжу перед будинком нареченої — жити їй з п'яницею.
• Коли батьки благословляють молодих, наречений і наречена повинні стати разом на один рушник (спеціально виготовлений для цієї церемонії), щоб жили мирно з родичами й між собою.
• Молодих за столом треба посадити на шубу, вивернуту нагору вовною, щоб жили багато.
• Монети, покладені під час весілля в чарки нареченому й нареченій, потрібно зберігати вдома під скатертиною, тоді родина буде жити багато.
• Хто переступить першим поріг будинку, той і буде господарем, тому краще, якщо наречений переносить наречену через поріг на руках
• Після весілля наречена повинна зберегти фату, щоб накривати нею хвору дитину, тоді вона швидко видужає (при цьому все-таки не забудьте звернутися до лікаря).
• На весілля не дарують набори ножів і виделок, щоб не було сварок у родині.
Весільні привітання
Опис: Українські весільні привітання, привітання з весіллям, весільне привітання для молодих, вітання весілля, весільні поздоровлення, привітання з днем весілля, поздоровлення весілля, весільні вірші, весільне привітання для молодят.
Ми щасливо на вас (ім 'я молодих) в цей день дивимось
на закохані юні серця.
Рушничок вам під ноги стелиться
і весільна фата до лиця.
Бажаєм щастя ніжного в поцілунку і блиску очей.
І хай вітру пориви сильного
не затьмарять вам днів і ночей!!
Гірко! Гірко! Гірко!
* * *
До щастя стежина стелилась,
ви двоє зустрілись на ній,
вона вам серця поєднала,
даруючи радість надій.
Вам (ім 'я молодого і молодої) судилося стати
на вишитий щастям рушник,
то хай же кохання і вірність, буде у вас на весь вік. Гірко! Гірко!
Дорогий молодий!
Ти вибрав жінку для совіту, а тещу для привіту.
Бо нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
Але не забувай, що жінка чоловікові подруга,
а не прислуга.
Не потрібен тобі буде клад, коли з жінкою буде лад.
Та в лиху годину не кидай дружину!
В злагоді вам до ста, а ми вип'єм за це вина.
* * *
Хай доля дасть вам безліч літ щасливих
на злагоду, достаток і любов.
Хай ангела чарівні білі крила
вас захистять від лиха і обмов.
* * *
Хай заходить щастя в хату
і добра буде багато,
хай в родині сліз не буде,
хай шанують вас усюди.
Хай сонце вам щиро сміється,
хай у житті все вдається,
хай доля зачарує вам світ
здоров'ям, щастям і натхненням,
щоб ви прожили многа літ
під Божим і людським благословенням.
* * *
Добра і радості бажаєм,
здоров'я вам на всі літа,
хай сонце весело вам сяє
і квітне в серці доброта.
Хай світять вам життєві далі,
хай обминає вас журба.
Бажаєм вам на видноколі
блаженства, миру і добра.
* * *
Дорога________________
Живіть між собою, як риба з водою.
Пам'ятайте!
Що чоловік має бути в домі голова,
а жінка-душа!
Щоб жінка за три кути хату тримала,
а чоловік - за один!
Щоб від чоловіка пахло вітром,
а від господині димом.
Живіть в парочці до ста!
За це вип'єм чарочку до дна.
* * *
Хай друзі вірні з вами будуть,
а доля збереже вас від горя і біди.
Щоб в мирному небі вам сонце всміхалось,
щоб всі ваші мрії і плани збувались,
щоб в своїй оселі були ви щасливі
і в добрім здоров'ї весь вік свій прожили.
Нехай Бог вам допомагає
і в важкі хвилини не покидає.
* * *
Бажаємо Вам щастя і достатку, ясного неба, сонця і тепла,
в житті щодень лиш злагоди й порядку,
щоб доля Ваша світлою була.
В роботі успіху й терпіння,
у справах вічного горіння,
в сім'ї-любові і добра
на многії та благії літа.
* * *
Дорогі молодята!
Бажаєм щастя, мабуть неземного,
щоб серце й розум в злагоді жили,
навчились ви прощати того,
кого простити інші не могли!
* * *
Під дзвони весільні в цей радісний час
Від щирого серця вітаємо Вас!
Ми хочемо Вам усіх благ побажати,
Щоб Ви були дружні, успішні, багаті!
Іще неодмінно щасливі, здорові,
Щоб жили завжди у ладу і любові!
Хай разом всі справи даються Вам легко,
Та гарні сюрпризи приносить лелека!
* * *
Щастя вам бажаєм, молодята,
І кохання – цілий океан,
Щоб добра нажили ви багато
Та по дітях виконали план.
Щоб своє гніздечко будували
І любились, наче голуби,
Щоб подружні ваші дні минали
Без печалі, смутку та журби.
Хай над вами буде небо ясним
І сіяє сонечко завжди,
Щоб життя у вас було прекрасним
Без розчарування та біди.
Щоб не стрілись негаразди жодні;
Пам’ятайте: з вами сам Ісус,
Із небес спустився він сьогодні,
Щоб благословити ваш союз.
Віримо, що в злагоді та мирі
До кінця пройдете спільний шлях
Й почуття палкі, взаємні й щирі
Пронесете у своїх серцях!
Весілля в Сумській області
Сватання
Старости приходять в дім дівчини і з промовцями, що вони полювали,та побачили куницю,пішли по сліду, та й привів слід у ваш двір. Тож віддайте нам куницю. Господар клянеться, що не бачив ніякої куниці І не чув нічого такого. Тоді старости вимагають: «Якщо не віддаете куницю, то давайте нам красну дівицю!»
Батіки наче й не хочуть,радяться,а потім запитують дочку,чи згодна вона піти до цього мисливця. Коли дівчина дае згоду, сватів просять до столу,обмінюються хлібом,пригощаються. Дівчина перев’язуе вишиваними рушниками старостів, а нареченному на руку в’яже красиву хустинку. Свати обговорюють день розглядин. Перед весіллям приходять батьки молодого до молодої на розглядини. Знайомляться з батьками молодої. Далі йде ділова розмова про те коли буде весілля. Визначаться дата.
І ось починається дійство в призначений час:
Четвер: Над вечір переїзду (друзі і родичі) нареченої везуть скриню з приданим до нареченого. Сважка відчиняє скриню і прикрашають хату. Вішають рушники,готують постіль. Господарі дякують сватів та пригощають їх.
П’ятниця: Наречені або сама наречена з дружкою ідуть запрошувати на весілля. В кожній господі кланяються і говорять: «Просимо батько й мати, приходьте до нас на весілля». Господарі дякують і обіцяють прийти. Коли наречена повертається додому,приходять подружки та починають готуватися до завтрашніх дійств .В цей час запрошені жінки місять, випікають коровай, шишки ,готують гостину до весільного столу. Наречений цей вечір гуляє з друзями. Вдома у нього ідуть приготування як і в нареченої.
Субота: Наречений з перезвою їдуть по наречену. Там ворота чи двері зачинено. Гості стукають та співають:
Ой, доки ми тут стоятимемо,
Сиру землю тай топтатимемо,
Червоними чобітками
Тай срібними каблучками…
Староста просить віддати наречену, їм виводять мале, навмисно замурзане дівча, всі сміються, відмовляються, мовлять: «мала ще хай підросте». Тоді виводять стару бабу ряжену нареченою, знову сміх, кажуть: «А ця переросла, не морочте голову, нашу, молоду, гарну давайте, хоч покажіть». Показують здалеку, але сестра чи хтось із родичів вимагають викуп. Це може бути пляшка вина, чи цукерки, чи гроші, чи щось інше. Після цього запрошують гостей до хати, до столу. Частують гостей. Гості нареченої вітають молодих обдаровують і проводжають в заміжжя.