Діагноз. За даними клінічної картини встановити захворювання органів дихання у кролів легко.
Лікування. Хворим кролям щодня вводять у кожну ніздрю по 3—5 крапель 1-процентного розчину фурациліну або розчину, що містить в 1 мл 15—20 тис. ОД пеніциліну або по 3—5 крапель екмоновоциліну (1 частина його і 2 частини фізіологічного розчину або перевареної води).
Добру лікувальну дію при цій хворобі проявляє введення всередину сульфадимезину (кроленятам по 0,1—0,2 г, дорослим по 0,3— 1 г на один прийом). У тяжких випадках хвороби вводять внутрішньом'язово пеніцилін (молодняку по 10—ЗО, а дорослим по 40 000— 100 000 ОД) через чотири години 3—4 рази підряд. Можна давати всередину антибіотики: синтоміцин, тераміцин (молодняку 0,25 г, дорослим 0,5—1 г на один прийом).
Профілактика та заходи боротьби. Кролів переводять у сухі, чисті, світлі приміщення, поліпшують годівлю та догляд. Хворих кролів ізолюють і лікують.
При усуненні несприятливих умов хвороба кролів швидко припиняється.
Запалення легень. Це захворювання простудного характеру. Холод й особливо протяги у дощову погоду сприяють появі захворювання.
Клінічні ознаки. У гострих випадках захворювання кролі стають малорухомими. У них знижується апетит, а надалі він і зовсім зникає. Часто спостерігають гарячку. Дихання стає прискореним, утрудненим, у легенях прослухуються вологі хрипи, кашель, двостороннє слизово-гнійне витікання з носа; може спостерігатися серозне або гнійне витікання з очей.
При розтині загиблих тварин легені яскраво-червоні або синювато-чевоні. З них виділяється темна, що не зсілася, піниста кров; легені усіяні численними крововиливами. У найтяжчих випадках майже всі легені за кольором і консистенцією нагадують печінку, у воді тануть. Іноді в паренхімі легень можуть бути розсіяні абсцеси або спостерігаються явища гангренозного розпаду легеневої тканини.
Лікування. Добру лікувальну дію при цьому захворюванні проявляють антибіотики. Внутрішньом'язово вводять розчин пеніциліну по 20 000 ОД на 1 кг живої ваги тварини через кожні 4 год
2 дні підряд. Всередину можна давати норсульфазол, сульфадимезин (молодняку — 0,1—0,3 г, дорослим — 0,5—1 г на один прийом) або' 0,024—0,05 г на 1 кг ваги кроля сульфантролу; підшкірно 2—
3 рази на день вводять екмоновоцилін або пеніцилін (по 15 000— 20 000 ОД на 1 кг ваги кроля) протягом 5—6 днів.
Профілактика та заходи боротьби. Необхідно у кролівницьких господарствах створювати добрі зоотехнічні і ветеринарно-санітарні умови догляду і годівлі всього кролепоголів'я.
Хворих кролів відокремлюють, розміщують в утеплених приміщеннях і поліпшують годівлю, звертаючи особливу увагу на забезпечення їх вітамінним кормом.
Використана література
1. Болезни кроликов. А.П. Гончаров.К., «Урожай», 1976, стр. 152 (на украинском языке).