Таблиця 14
Продуктивність корів за дослідний період (у середньому на 1 голову)
| Групитварин | На початку досліду | Середньодобові надої молока у дослідний період, кг (місяці) | У середньому за дослідний період | ||||
| середньо-добові надої молока, кг | жирність молока, % | січень | лютий | березень | надій, кг | жир-ність молока, % | |
| Контрольна (ОР+кукурудзяний силос) | 20,5±0,23 | 3,63±0,08 | 20,7±0,97 | 17,1±1,52 | 15,9±1,18 | 17,9±0,85 | 3,71 ±0,06 |
| Дослідна (ОР + силос з 4-компо-нентної сумішки зернофуражних культур) | 20,7±0,38 | 3,65±0,12 | 23,0±0,82 | 19,0±1,00 | 19,3±1,48 | 20,5±0,70 | 3,76 ±0,09 |
На основі результатів проведених досліджень можна зробити висновок, що як при повній, так і частковій заміні у складі сумішок для молочної худоби кукурудзяного силосу на силос з 4-компонентної злако-бобової сумішки ярих зернофуражних культур її продуктивність зростала, головним чином, за рахунок кращого забезпечення протеїном.
Таблиця 15
Продуктивність корів (у середньому на 1 голову за добу)
| Групи тварин | На початку досліду | По завершенні досліду | У середньому за дослід | ||||
| надій молока, кг | жир, % | надій молока, кг | жир, % | надій молока, кг | жир, % | 4%-го молока, кг | |
| Контрольна (ОР + кукуруд-зяний силос) | 20,5 ±0,52 | 3,62±0,04 | 21,2 ± 0,59 | 3,69±0,05 | 21,9 ± 0,28 | 3,63±0,07 | 19,9 ± 0,34 |
| Дослідна (ОР + кукурудзяно-соєвий силос, норма посіву сої 50%) | 21,6 ± 0,54 | 3,61±0,09 | 25,0 ± 0,80 | 3,94±0,14 | 24,5 ± 0,41 | 3,87±0,13 | 23,7 ± 1,03 |
Ефект від застосування кукурудзяно-соєвого силосу у годівлі високопродуктивних корів відбувався як за рахунок кращого їх забезпечення протеїном, жиром, так і у наслідок наявності у вегетативній масі сої біологічно активних речовин, що позитивно впливали на їх жирномолочність і відтворення (табл.15). Зокрема, у корів контрольної групи на одну кормову одиницю припадало 98 г перетравного протеїну, а у дослідної – 108 г. Кормосумішки також відрізнялись і за вмістом жиру. Так, у кормосумішці корів контрольної групи жиру містилося 587 г, а дослідної – 712 г, що більше на 21,3 %. У сухій речовині сумішки контрольної групи містилось 3 % жиру, а у дослідної – 3,6 %, що практично відповідало зоотехнічній нормі.
У дослідах, проведених на молочному комплексі ,,Кутузівка’’, за повної заміни у складі кормової сумішки для корів кукурудзяного силосу на кукурудзяно-соєвий їх середньодобові надої зростали з 21,9 ± 0,28 кг до 24,5 ± 0,41 кг (р<0,05) або на 11,9%, а жирність молока підвищилася з 3,63% до 3,87% або на 0,24%.
Звертає на себе увагу значне підвищення жирності молока при згодовуванні їм замість кукурудзяного кукурудзяно-соєвого силосу. Пояснити це можна наявністю у рослинах сої певної групи біологічно активних речовин.
Молочна продуктивність і якість молока у корів у зв’язку з згодовуванням їм вдосконалених кормових сусмішок. На молочному комплексі ,,Кутузівка”, починаючи з 2000 року, склад комбікормів стали постійно змінювати у бік більш широкого застосування пріоритетного для господарства зерна (ячмінь, кукурудза) за рахунок меншого використання зерна озимої пшениці. У склад преміксів, які вироблялися також на цьому комплексі, були введені солі тих мікроелементів, які виявилися дефіцитними у пріоритетних кормах.
Склад кормових сумішок скорегували у бік більш широкого застосування комбінованих силосів з 4-ри компонентної сумішки ярих злако-бобових зернофуражних культур (ячмінь + овес + горох + вика), яка вирощувалась переважно на землях, що відводились під чорний пар, та силосу з сумісного посіву кукурудзи і сої, для чого постійно розширяли площі посіву злако-бобових сумішок.
Таблиця 16
Структура фактично використаних кормосумішок для корів д/г „Кутузівка” (% за поживністю)
| Корми | Роки | |||||||
| 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | ||
| Грубі : | 13,2 | 7,7 | 9,6 | 10,3 | 8,0 | 6,3 | 9,3 | |
| у т.ч. сіно | 9,4 | 4,0 | 7,0 | 8,1 | 5,7 | 5,2 | 8,1 | |
| Силос і сінаж всього : | 36,2 | 27,3 | 28,6 | 27,7 | 32,2 | 35,6 | 33,0 | |
| у т.ч. кукурудзяний силос | 31,8 | 26,3 | 15,3 | 13,0 | 16,1 | 14,9 | 18,8 | |
| комбіновані силоси | - | 1,0 | 13,3 | 14,6 | 16,1 | 20,7 | 10,0 | |
| сінаж | 4,4 | - | - | - | - | - | 4,2 | |
| Буряки кормові | 1,4 | 1,4 | 1,9 | 1,6 | - | - | - | |
| Зелена маса | 16,5 | 23,5 | 15,7 | 11,7 | 14,9 | 17,2 | 13,7 | |
| Відходи переробної промисловості (барда, дробина, жом, меляса) | 2,8 | 7,3 | 8,2 | 10,9 | 7,5 | 10,9 | 9,3 | |
| Комбікорм | 29,9 | 32,8 | 36,0 | 37,8 | 37,4 | 30,0 | 34,7 | |
Цілеспрямована робота стосовно збільшення використання злако-бобових сумішок зумовила зміну структури річного раціону корів, що зумовило зменшення кількості використання чисто кукурудзяного силосу. Якщо в 1999 році (і раніше) згодовували, переважно, кукурудзяний силос, то починаючи з 2000 року, поступово стали нарощувати використання комбінованих силосів, заготовлених з підвищеним вмістом сухої речовини. У цю категорію відійшов також сінаж з багаторічних трав, оскільки зів’ялену зелену масу частини багаторічних трав стали консервувати разом з зеленою масою злако-бобових сумішок зернофуражних культур, якщо строки їх скошування співпадали (табл. 16).
Кукурудзяний силос, як показали дослідження, не відноситься до пріоритетних кормів з точки зору використання землі та економії енергоресурсів. У наслідок низького вмісту у ньому перетравного протеїну часто виникала проблема балансування раціонів корів за цим важливим елементом живлення тварин. Тому зменшення кількості кукурудзяного силосу у річному раціоні корів з 31,8% (1999 рік) до 14,9% (2004 рік) за рахунок більшого використання комбінованих силосів (кукурудза + соя, ячмінь + овес + горох + вика та інші) дало позитивні наслідки. У ті роки надої молока на фуражну корову зросли на 1920 кг або 52,6% (табл. 17).
Таблиця 17
Продуктивність корів молочного комплексу „Кутузівка” у зв’язку з структурою кормових сумішок
| Показники | Роки | 2006 р.до 1999 р.,% | |||||||
| 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | ||
| Середньорічна кількість корів, гол. | 904 | 904 | 910 | 950 | 950 | 980 | 1020 | 1050 | 116,2 |
| Надій молока на 1 фуражну корову, кг | 3653 | 4124 | 4730 | 5527 | 5505 | 5573 | 5746 | 5833 | 159,7 |
| Середня жирність молока, % | 3,34 | 3,40 | 3,50 | 3,63 | 3,79 | 3,71 | 3,56 | 3,44 | 1,03 раза |
З 1983 року на молочному комплексі ,,Кутузівка” застосовується цілорічно однотипна годівля худоби з поєднанням у літній період у складі кормових сумішок консервованих і зелених кормів з люцерни і злако-бобових сумішок. Силос, сінаж, зерносінаж у раціонах корів займали 25 – 32 кг, а решту раціону складали зелені корми, комбікорм та інші у відповідністю з рівнем продуктивності тварин.
Такий тип годівлі корів у літній період був досить ефективним. З травня місяця, коли починали поступати на комплекс зелені корми, валове виробництво молока кожен рік, як правило, зростало, порівняно з попередніми місяцями, що є наслідком підвищення середньодобових удоїв молока у корів. Влітку вони були найбільш високими, що зумовлювалося високою біологічною цінністю зелених кормів.
Під впливом фактору комбінованих силосів, зокрема кукурудзяно-соєвого, жирність молока корів з 1999 по 2003 і 2004 роки зросла на 0,45% і 0,37%, відповідно, що можно розцінювати, як суттєве нарощування цього показника. Характерно, що жирність молока підвищувалася як у зимові, так і у літні місяці (рис. 4).
Кукурудзяно-соєвий силос негативно не впливав на показники природної резистентності організму корів. Встановлено, що при згодовуванні його коровам параметри лізоцимної активності, котрі відповідають за адаптивні реакції організму, співпадали за своїм напрямком з залежністю, яка була знайдена на рівні γ– глобулінів (табл. 18). Лізоцимна активність термолабільних факторів сироватки крові контрольних тварин (0,51 ± 0,04 мкг/мл) була значно вищою, ніж аналогічний параметр сироватки крові тварин дослідної групи (0,36 ± 0,03 мкг/л). На рівні цього параметру природної резистентності мав місце більш чіткий відгук організму на годівлю тварин кукурудзяним силосом, порівняно з силосом з суміші кукурудзи і сої.