Смекни!
smekni.com

Соціально-культурний комплекс України (стр. 6 из 10)

Через відповідні процеси територію України покидають народні актори, артисти, поети, письменники, спортсмени та інші. Лише істинні патріоти, люди, що вірять у добробут та процвітання власної нації, ті, хто задоволений власним фінансовим становищем залишаються в Україні.

Недостатньо уваги і приділяється у фінансуванні та розподілі бюджету на фінансування культурно-масових заходів, бібліотек, музеїв, театрів, спортивно-оздоровчих закладів загальноосвітньої школи.

Після переходу до загальноосвітньої школи скоротилась кількість мало комплектних початкових і восьмирічних шкіл ,що не забезпечували належної якості навчання і були малоефективними з економічної точки зору. Інтенсифікація транспорту, будівництво доріг і пришкільних інтернатів дали змогу ще більше скоротити кількість шкіл шляхом їх усунення. Та все ж шкільних споруд не вистачає, а існуючі потребують оновлення та розширення. Заклади загальноосвітньої школи не забезпечені усіма необхідними приладами та предметами, необхідними для повноцінного навчання. Наявні прилади, реактиви, шкільні бібліотеки не забезпечені потрібною кількістю підручників. Нові книги надходять у обмежених кількостях, а наявні з часом зношуються. Загальний бібліотечний фонд 2002 року становив 339 млн. примірників, а у 1990 – 415 млн. примірників.

При процесі розширення впливу української мови та української культури паралельно тривають процеси русифікації та вестернізації України.

Більше половини учнів денних шкіл навчаються українською мовою, решта вивчає українську мову як предмет. Друга половина учнів денних шкіл вчиться російською мовою, також є школи з молдавською, угорською, румунською, польською та кримсько-татарською мовами навчання [10].

Більшість книжок та журналів щороку видаються російською мовою; вистави, радіопередачі та телепередачі ведуться російською мовою [7].

З кожним роком культура України набирає все більших рис та к званого Західного світу, відбувається процес вестернізації. Населення стає більш сучасним, пристосованішим до сьогоденних умов життя, забуваючи своє коріння, історію та культуру.

У релігійній сфері напруженими є міжконфесійні стосунки. Сьогодні в Україні нараховується більш ніж 70 церков та релігійних формувань різних конфесій. В Україні переважають християнські конфесії, частка яких 99% усіх зареєстрованих релігійних громад. В свою черуг християнська конфесія ділиться на православ’я (50%), католицизм та інші. Негативною рисою православ’я є те, що воно розкололося на три конфесії: Українська Православна Церква, що підпорядковується Московському патріархату, Українська Православна Церква Київського патріархату та Укр.. Автокефальна Православна Церква.

Між різними православними конфесіями немає суттєвої різниці, відмінності полягають у обрядах та відправах служб. Християнство в Україні, в тому числі і православ’я, дуже політизоване. Стосунки між різними конфесіями залишаються досить таки напруженими, що негативно впливає на духовний стан населення, а це в свою чергу вносить певні корективи в матеріальну працю [1].

Тип матеріальної культури українства змінюється із аграрного та індустріального на постіндустріальний та інформаційний, що становить ще одну геокультурну проблему соціально культурного комплексу.

Культура розвинена не на всій території України. ЇЇ концентрація вища в промислово-розвинених регіонах, в центрах великого скупчення людей. У сільській місцевості вона менш концентрована.

Сучасний стан розвитку української культури і духовності характеризується розмиванням і поступовою маргіналізацією культурних і духовних цінностей у суспільному житті, руйнуванням цілісної мережі закладів, підприємств, організацій та установ культури і цілісного інформаційно-культурного простору, неефективним використанням наявних культурних і творчих ресурсів.

Протягом останнього десятиліття культура в Україні не лише втратила відповідне місце серед пріоритетів державної політики, а й опинилася на периферії державних інтересів. Як наслідок, утворився і дедалі збільшується розрив між так званою офіційною культурою, що фінансується з бюджету і незалежною та орієнтованою на сучасні інтереси та потреби культурною діяльністю; стала хронічною проблема неадекватного фінансового забезпечення галузі культури; суттєво погіршилась економічна структура видатків місцевих бюджетів на галузь культури; розрізнені культурні заходи так і склалися в єдину програму послідовного культурного розвитку [1].


3.2 Тенденції та прогнози розвитку

Кількість осіб, що навчались у навчальних закладах[11 – С.460]

Навчальні роки Показник
Кількість учнів(Q), тис 1990-1991 9430
2001-2002 9222
2002-2003 9122
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий) 96,73
97,79
Варіант ІІ (попередній рік базовий) 98,92
97,79
Прогнози на 2005 рік, тис
9122,00
9222,00
9327,74
9222,00
8920,79
9018,59
9122,00
9018,59
8824,06
8920,79
9023,08
8920,79
Середнє значення 9055,20

За середнім значенням прогнозу можна зробити висновок, що в загальному кількість учнів у навчальних закладах зменшується.

Роки Показники
Кількість учителів(Q), тис 1985-1986 473
1995-1996 596
2001-2002 568
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий) 120,08
126,00
Варіант ІІ (попередній рік базовий) 95,30
126,00

Кількість учителів [11— С.458]

Прогнози на 2005 рік, тис
568,00
596,00
450,78
596,00
715,70
750,99
568,00
750,99
682,08
715,70
541,32
715,70
Середнє значення 637,60

Із поведених розрахунків та наведених прогнозів можна зробити висновок, що у крані виражена тенденція до зменшення кількості учнів та до збільшення кількості учителів.

Введення в експлуатацію стадіонів [11 – С.237]

Роки Показник
Кількість місць(Q) 1990 5700
1996 11810
2001 35490
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий) 622,63
207,19
Варіант ІІ (попередній рік базовий) 300,51
207,19
Прогнози на 2005 рік, тис
35490,00
11810,00
17128,96
11810,00
73532,79
24469,49
35490,00
24469,49
220971,95
73532,79
106650,30
73532,79
Середнє значення 59074,05

Якщо введення в експлуатацію стадіонів буде продовжуватися з такими темпами зростання то на 2005 рік кількість місць на стадіонах зросте вдвічі-втричі.

Кількість дітей у дошкільних закладах

Роки Показник
Кількість дітей(Q), тис 1985 2599,5
1995 1535,6
2000 983
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий) 37,81
59,07
Варіант ІІ (попередній рік базовий) 64,01
59,07
Прогнози на 2005 рік, тис
983,00
1535,60
1664,05
1535,60
580,69
907,12
983,00
907,12
371,72
580,69
629,26
580,69
Середнє значення 807,14

Кількість дітей у дошкільних закладах зменшується швидкими темпами, про що свідчать наведенні вище показники. Різке зменшення кількості дошкільних закладів розпочалось у період встановлення української незалежної держави.

Розподіл фінансування наукових та науково-технічних робіт

Роки Показник
Обсяги фнансування(Q), млн грн 1995 652
1997 1318,6
2001 2432,5
Темпи зростання(Тзр), %
Варіант І (1990-1991р базовий) 373,08
202,24
Варіант ІІ (попередній рік базовий) 184,48
202,24
Прогнози на 2005 рік, млн грн
2432,50
1318,60
1202,78
1318,60
4919,47
2666,73
2432,50
2666,73
9075,24
4919,47
4487,38
4919,47
Середнє значення 3529,96

Проведенні розрахунки свідчать про те, що фінансування науково-технічних та технічних робіт збільшують в 1,5-2 рази.