Складаючи комплекси фізкультпауз потрібно врахувати, що перші вправи даються, в основному, для м’язів спини і плечового пояса (вправи для випрямлення хребта – потягування), потім для м’язів ніг і тулуба. На завершення повинні бути заспокоюючі вправи, ходьба.
В групах продовженого дня проводити фізкультпаузи можна в класі, спортивному і актовому залах, а якщо дозволяє погода, то на свіжому повітрі під керівництвом вихователя. Підбирати і складати комплекси йому допомагає учитель фізичної культури.
Під час фізкультпаузи необхідно звернути увагу дитини на правильне виконання вправ, дотримання послідовності і кількості повторень кожної вправи.
Використання фізичних вправ на подовжених перервах та у групах подовженого дня
Регулярне проведення рухливих перерв відновлює працездатність, підвищує рухову активність, значно покращує показники фізичного розвитку, допомагає успішному оволодінню навиками самостійних занять, підвищує інтерес учнів до регулярних занять фізичними вправами. Вправи й ігри проводяться на подовжених перервах і здебільшого на свіжому повітрі при температурних умовах, які відповідають гігієнічним нормам. Під час сильного дощу або сильного морозу з вітром заняття слід перенести в добре провітрювані фізкультурний або актовий зали. Для проведення рухливих перерв використовуються пришкільні майданчики, стадіони. На кожний клас виділяється дрібний інвентар (скакалки, обручі, м’ячі та ін.).
Діти займаються на рухливих перервах у повсякденному одязі, в холодну погоду одягають куртки, пальто, шапки. Необхідно слідкувати за взуттям учнів, яке повинно бути з низькими підборами – для запобігання травм. Допомогу і контроль в організації рухливих перерв здійснює вчитель фізичної культури. Безпосередньо заняття проводять фізкультурні активісти, що пройшли спеціальну підготовку. Черговий учитель, учителі–вихователі обов’язково повинні бути присутні при проведенні занять і при необхідності допомагати. Значна робота припадає на долю вчителя. В обов’язки, за які несе відповідальність учитель фізичної культури при організації рухливих перерв, входять: підготовка активу учнів, організація консультацій для вчителів, підбір найбільш необхідних вправ, ігор. Крім цього, вчитель складає приблизний план проведення ігор в кожній чверті і окремо для кожної паралелі класів.
При підборі вправ і ігор слід враховувати вікові особливості учнів, рекомендувати ігри і вправи “за інтересами”, практикувати вправи зі скакалками, обручами, м’ячами; значний ефект дає застосування рухливих ігор. Для полегшення організаційної роботи потрібно завчасу скласти картотеку рухливих ігор, яку бажано постійно оновлювати і доповнювати.
В картотеці потрібно передбачити такі ігри: на початку перерви – середньої інтенсивності, в кінці – низької. При підборі ігор для молодших школярів слід враховувати, що діти в цьому віці віддають перевагу іграм з невеликою кількістю учасників.
Необхідно врахувати такі правила підбору ігор: простота змісту, нескладні правила, недовготривалість гри і популярність у дітей. При розучуванні нових рухливих ігор: пояснення повинно бути максимально коротким, зрозумілим; при випробуванні гри потрібно виявити, чи зрозуміли її діти; при необхідності зробити уточнення поправки і лише після цього починати гру. На рухливих перервах доцільно застосовувати групові ігри, які дозволяють в будь–яку мить вийти з гри або ввійти в неї. Наприклад: “Вовк у рові”, “Порожнє місце”, “Пастка”, “М’яч – середньому”. Для молодших школярів застосовуються ігри в парах, де можна проявити силу, спритність, кмітливість : “Бій півнів”, “Не втрачай рівноваги”, “Перетягування канату”. На свіжому повітрі застосовуються ігри і вправи з короткою і довгою скакалкою, з м’ячем, ігри-естафети.
Година здоров’я
Година здоров’я проводиться щоденно після 2-3 уроків і триває 45 хвилин, для чого спеціально вивільняється час, як правило, за рахунок великої перерви та скорочення всіх уроків на 5 хвилин. Організовується переважно на свіжому повітрі. Учні займаються у спортивній формі. В залежності від умом, вона може проводитись і через день. Але в будь якому випадку вона повинна визначатись розкладом занять. У разі несприятливих умов замість години здоров’я проводять заняття за розкладом.
Бажано, щоб вчителі школи були не лише організаторами але й приймали активну участь.
Організація години здоров’я покладається на вчителів початкової школи, яким допомагає учнівський актив. Актив інструктується раз на тиждень (як правило в п’ятницю). Організаційно-методичне забезпечення здійснюють вчителі фізичної культури, вони готують керівників занять, консультують їх. Загальне керівництво проведенням години здоров’я покладене на директора школи і його заступників.
Вдале проведення години здоров’я забезпечується її чітким плануванням. Для цього вчитель складає тижневий графік проведення години здоров’я, згідно з яким кожен день у кожного класу новий вид занять, а отже і місце. Можна використовувати і метод колового тренування: протягом години учні кожного класу через певний час змінюють місце занять. Графік вивішується на видному місці, що дає змогу учням за 2-3 хвилини зайняти свої місця занять.
При проведення години здоров’я не повинно бути примусом до обов’язкового виконання певних вправ. Потрібно заохочувати ініціативу і бажання займатись самостійно. Тим не менше кожне таке заняття повинно будуватись з дотриманням закономірностей функціонування організму, щоб не завдати шкоди дитині. Заняття будуються за принципом частин уроку.
Засобами є матеріал навчальної програми кожного класу. При цьому перевага надається іграм. Можна організовувати змагання між класами.
Критерієм ефективності проведення даної форми фізичного виховання є її вплив на успішність з фізичної культури та інших предметів.
Позакласні заняття фізичними вправами
Для позакласних занять фізичними вправами характерна спортивна спрямованість. Якщо заняття у розпорядку навчального дня об’єднують переважно учнів одного класу, то при організації позакласних занять охоплюють дітей різних класів.
Некласифікаційні змагання школярів
Важко переоцінити значення змагань у фізичному виховання школярів. Використання елементів змагань у навчальній діяльності відкриває широкі можливості для підвищення емоційного тонусу і активності дітей.
Класифікаційні змагання, які проводяться згідно зі спортивною класифікацією і правилами змагань, вимагають тривалої послідовної роботи. Тому з ряду видів легкої атлетики, гімнастики, волейболу, баскетболу бере участь незначна частина учнів і практично не беруть участі молодші школярі. В зв’язку з цим у багатьох школах проводяться так звані некласифікаційні змагання. участь в них не дає права на присвоєння розрядів.
До таких змагань належать усі мініігри на майданчиках невідповідних розмірів, зі скороченням часу, використанням нестандартного обладнання, зменшеною кількістю гравців, з дозволеним частковим порушенням правил.
До найбільш поширених відносяться:
1. Змагання за шкільною програмою (сприяють розв’язанню завдань, які ставляться перед учнями на кожному конкретному етапі засвоєння шкільної програми).
2. Конкурси (розвивають вміння користуватися фізичними вправами, складати комплекси і комбінації, засвоювати певну інформацію).
3. Змагання з листа (спонукають учнів до раціонального засвоєння усіх розділів програми).
4. Веселі старти (ефективний засіб загартування і оздоровлення дітей).
Фізкультурно-художнє свято
Фізкультурно-художнє свято – це комплексний захід який включає в себе не тільки спортивні (змагання, показові виступи, конкурси, вікторини, ігри, лотереї та ін.), а й художньо-мистецькі фрагменти. До активної участі залучаються учні, батьки, педагоги, громадські організації.
Під керівництвом вчителя малювання учні готують виставку малюнків на спортивну тематику, оформляють місце проведення свята.
Під керівництвом вчителя музики добирається музичне оформлення, розробляється програма виступів класів та індивідуальних виконавців.
Бібліотека формує виставку літератури на фізкультурно-спортивну тематику.
Бажано залучити до участі батьків; домовитись з відповідними торгівельними організаціями. У святі можуть брати участь працівники культових і громадських організацій, Рад народних депутатів, закладів культури.
Виняткове місце у програмі свята займають чисто спортивні заходи, а саме: змагання, народні ігри і розваги, товариські зустрічі і показові виступи, веселі свята та естафети, конкурси, вікторини. Програмою передбачається не лише участь учнів але і їх батьків (змагання спортивних сімей).
Спортивно-художні ранки (вечори)
Присвячуються переважно різним подіям у житі колективу фізичної культури. Наприклад “Ранок спортивної слави”, присвячується підбиттю підсумків фізкультурної і спортивної роботи початкової школи за рік.
Завданням цього заходу є заохочення фізкультурників і спортсменів школи, пропаганда їхніх досягнень і розумного способу життя та залучення до систематичних занять фізичними вправами нових поколіть школярів.
Проведенню ранку передує підготовча робота організаційного комітету, очолюваного одним із керівників школи і вчителем фізичної культури. Ця робота полягає, по-перше, в складанні програми і сценарію, виготовлені запрошень; по-друге підготовці призів, подарунків; по-третє, у доборі членів жюрі і суддівських бригад. Проведення ранку може розпочатись у актовому, а продовжиться у спортивному залі. Спортивно художні ранки це не вистава, де є глядачі і виконавці. Кожен присутній повинен брати активну участь у конкурсах, іграх, розвагах і т. п.