Смекни!
smekni.com

Методи активізації учнів у різноманітній музичній діяльності (стр. 3 из 3)

Сучасний урок музики неможливо уявити без наочності. Залежно від конкретної дидактичної мети, змісту, матеріалу на уроці музики практикуються різноманітні види унаочнення – таблиці з нотної грамоти, плакати з піснями, діафільми фото, малюнки, навчальні кінофільми, показ рукою напрямку руху мелодії або використання пальців лівої руки як нотного стану. Всі ці наочні засоби можуть бути використані на різних етапах навчального процесу: при початковому ознайомленні з матеріалом, його закріпленні, а також для контролю знань під час проведення підсумкових уроків з певної теми.

З І чверті наймолодші школярі користуються “рухомою” нотою, що виготовляють для них батьки. Для цього у картоні прямокутної форми зверху і знизу протягується капронова жилка, на яку натягуються картонні кружечки або ґудзики.

Необхідно щоб першокласники ще у до нотний період чітко уявили собі, що звуки бувають різної висоти, й уміли визначати серед них “високі” і “низькі”.

Наступний етап – орієнтація в напрямку руху мелодії (звуки ідуть вгору, вниз, на місці). Унаочнити це і допомагає “рухома” нота.

Пересуваючи ґудзик, учень ще не знає розміщення нот, але

вже може відтворити рух почутої мелодії, - наприклад у пісні “Галя по садочку ходила”.

Велике значення мають ритмічні картинки, розмір кожної 12х20 см. Для молодших класів вони складаються з половинних, четвертних, восьмих нот і пауз у розмірі

З такими карточками можна проводити музично-дидактичні ігри.

Гра “Луна”.

Вчитель розвішує декілька ритмічних карток на дошці. Один учень пропонує ритм будь-якої з них, інші повторюють. Другий школяр виходить до дошки і показує, якою карткою користувався перший учень.

2.2. Музично-дидактична гра

на уроках музики.

Відомий грузинський педагог Ш.Амонашвілі зазначив, що якщо ми забудемо про те, що діти не можуть розлучитися зі своєю потребою гратися, то зробимо нашу методику не добрим путівником їх у світі пізнання, а бездушною мачухою... Почуття вільного вибору складає психологічну основу гри. Однак це не означає, що, користуючись правом вибирати, дитина віддає перевагу тільки таким формам активності, які не будуть пов’язані з труднощами. Вибираючи гру, дитина тим самим приймає і пов’язані з нею труднощі, стає цілеспрямованою, вольовою, зосередженою у їх подоланні, що робить гру емоційно забарвленою і вмотивованою. Що поганого, коли процес навчання дитина буде переживати так само, як вона переживає гру? Тоді ми будемо говорити не про ігрове навчання, а про навчання, що ґрунтується на позиціях самих дітей, на переживанні дітьми у цьому процесі почуття вільного вибору. Адже радіє дитина грі! Вона має радіти і навчанню! А таку радість повинні приносити їм ми – педагоги, вихователі, вчителі".[2,с.202-203]

Музично-дидактичні ігри зручний засіб активізації мислення учнів на уроці. Ігрові елементи широко застосовуються на уроках музики. Непомітно для себе, мимовільно, граючись, дитина, оперує вкладеними в гру знаннями, набуває певних вмінь та навичок. Музичні ігри допомагають дітям краще засвоїти нотну грамоту, формують і розвивають музичні здібності – пам’ять, слух, ритмічне та ладове відчуття. В процесі музичних ігор діти набувають потрібні навички – вокально-хорові, творчо-імпровізаційні, ритмічно-слухові.

Крім дидактичних задач, музична гра виконує неабиякі виховні функції: збагачує духовне життя школярів, вчить їх спілкуватись, розвивають дитячу ініціативу, сприяє формуванню колективізму. Введення в шкільне життя музичних ігор викликає в учнів радісний настрій, створює оптимістичний ритм її навчання та виховання, благотворно впливає на емоційну сферу дітей. Музична гра підвищує інтерес учнів до навчання, бо дає кожній дитині можливість випробувати свої сили, пережити хвилювання успіху, піднести самооцінку. Такі вчені як О.С.Богданова і В.У.Петрова зазначають, що застосування в навчанні гри дійсно можна назвати методом дитячої радості у вихованні позитивного становлення до навчання. [14, с.5]

Методика організації музичної гри передбачає виконання певних умов. Насамперед учителеві слід чітко визначати, яку музичну гру він проводитиме, чи відповідає вона темі і змісту уроку. Для того, щоб провести музичну гру на належному рівні, необхідно скласти її план, в якому визначити: дидактичну спрямованість, розвиваючі і виховні цілі, ігровий реквізит (унаочнення, роз даткові картки, музичні інструменти), хід ігри.

Три кити”. Дидактична спрямованість – Формування навичок слухання музики, вмінь розрізнити різнохарактерні твори, зокрема, пісню, танець, марш.

Розвиваюча і виховна цілі – активізація довільної уваги, зміцнення музичної пам’яті, нагромадження музичних вражень з метою виховання інтересу до музичного мистецтва, формування емоційної культури.

Хід гри: учитель розпочинає гру з цікавої, емоційно насиченої бесіди про безмежно великий світ людини і музики, про природу музичного мистецтва, про три основні типи музики – пісню, танець, марш.

Дітям роздаються різнокольорові барвисто оформлені картки з відповідним зображенням.

Умови гри слідуючі: уважно слухати музику, яку виконує вчитель розрізнити пісню, танець, марш і піднімати відповідні картки. Гру бажано проводити між рядами учнів або окремими учнями.

Живий рояль. Дидактична спрямованість – закріпити поняття про звуковисотне співвідношення нот, формування навичок сольфеджування, колективного музикування.

Розвиваюча і виховна ціль – розвиток мелодичного і гармонічного слуху, ладового відчуття, виховання емоційної культури, колективізму, відповідальності.

Хід гри: Групі учнів доручає роль “живого роялю”. Вчитель – в ролі виконавця. Перед тим, як розпочати, потрібно настроїти її учасників на певний лад і тональність. Можна проспівати з учнями мажорну чи мінорну гаму від обраного звуку, тонічний тризвук.

Після цього учасникам гри “роздаються” певні звуки, тобто діти повинні запам’ятати висоту “своїх” ступенів лади і по команді вчителя правильно і своєчасно їх відтворювати. Під керівництвом учні можуть співати звуки як послідовно так і одночасно. Таким чином “живий рояль” може виконувати невеличкі мелодії, інтервали і навіть акорди.

Таким чином, впровадження на уроці музики ігрового методу навчання прискорює розвиток у школярів певних музичних здібностей – пам’яті, відчуття ладу і ритму. Застосовуючи під час педагогічної практики на уроках музики метод ігрового навчання, я помітила, що у дітей активізуються такі загальні психологічні процеси як увага, мислення, емоційно – образна уява дітей. Крім того, музичні ігри як колективна форма діяльності учнів благотворно впливають на формування характеру, вольових якостей, загальної естетичної культури дитини. Позитивний емоційний клімат, що створює гра на уроці, сприяє підвищенню молодших школярів інтересу до музики.

Висновки:

Для реалізації кожного питання теми необхідна активна робота самих школярів, адже пасивного, байдужого учня музично грамотним і естетично вихованим зробити неможливо. Тому величезне значення як на уроці музики, так і в позаурочний час має розкриття проблеми, яким шляхом залучити учня до активної діяльності у спілкуванні з учителями. Використовуючи вищезгадані методи діяльності, вчитель зможе на протязі всього заняття тримати учнів в атмосфері зацікавленості і активності.

Процес пізнання дитиною об’єктивного світу виключає чуттєве і раціональне начала, які перебувають в органічних взаємозв’язках. Розвиток відчуттів і сприймань – передумова до складніших процесів розумового, естетичного виховання, – тому важливо щоб на уроці завжди була активність сприймання, що сприяє ефективному засвоєнню музичного матеріалу.

Важливе місце у вихованні – зацікавленості до музичного мистецтва займає метод музичного узагальнення, в основі якого лежить узагальнення знання про музику. Щоб у дітей склалося цілісне уявлення про музичне мистецтво, в цьому допоможе метод забігання вперед і повернення до пройденого, а на активізацію емоційних відносин школярів до музики направлений метод емоційної драматургії.

Велике значення у навчальному процесі надається методу послідовності та здійсненню між предметних зв’язків, що сприяє розширенню світогляду, формуванню вмінь і навичок самостійного мислення. Для формування самостійної музичної діяльності необхідно застосувати музикування, як важливий метод активізації навчання. Не слід забувати про використання наочності та дидактичних ігор на уроці, що підносить емоційність дітей, захопленість, цікавість, стимулює мислення, уяву.

Нерідко, проте, уроки музики проводяться ще на неналежному низькому художньому і педагогічному рівні, а набутий досвід передових учителів ще не достатньо узагальнений. У боротьбі за поліпшення результативності уроку музики слід всебічно поглибити, з одного боку педагогічну основу його – дидактичні принципи а з другого – максимально спеціалізувати ці загальні принципи, творчо застосувати їх у галузевій методиці, використовуючи ефективні методи навчання.