Аналіз господарської діяльності ДП "Коростенський ЛГ" (стр. 2 из 4)

Відсутність зручних будівель та технологічного обладнання є причиною того, що в ремонтній майстерні не має можливості виконувати великий об’єм робіт по ремонту двигунів, коробок переміни передач, редукторів, електрообладнання, паливної апаратури. Через відсутність мийного, розбирально-складального, дефектувального обладнання та інструменту знижується культура ТО і ремонту лісогосподарської техніки. В результаті цього знижується коефіцієнт готовності техніки, втрачається надійність. На сьогоднішній день в ремонтній майстерні знаходиться наступне ремонтно-технологічне обладнання (таблиця 1.6).

Таблиця 1.6 - Перелік основного ремонтно-технологічного обладнання до технічного переоснащення

№ п/п	Назва обладнання	Тип і марка	Кількість
1	Комбінований станок	1Б95	1
2	Вертикально-свердлильний	2А135	1
3	Пересувний компресор	1101-В5	1
4	Заточувальний верстат	3М634	1
5	Горн ковальський	2275П	1
6	Трансформатор зварювальний	ТС-300	1
7	Ванна для миття деталей	ОМ-1316	2
8	Верстат слюсарний	ОРГ-1468	5
9	Стелаж для деталей	цеховий	6
10	Ручний візок	цеховий	2

Не менш важливою умовою якісного виконання робіт з ТО і ремонту лісогосподарських машин є забезпеченість кадрами ремонтних робітників та спеціалістів. На сьогоднішній день штат ремонтної майстерні складає: завідувач майстернею, майстер-наладник, 2 слюсарі-ремонтники, 1 зварювальник, 1 токар, 1 слюсар по ремонту електрообладнання. Раціональна організація ремонту машин дозволить провести розподіл машин і агрегатів, що будуть ремонтуватись в майстерні, і визначити номенклатуру тих, що будуть направлятися на спеціалізовані підприємства та на ремонтні заводи.

У зв’язку з цим дуже багато складних і важливих задач постає перед інженерною службою ДП «Коростенське ЛГ». Однією з головних постає задача з аналізу та удосконалення схеми поточного ремонту лісогосподарської техніки в ремонтній майстерні.

Машини подаються в ремонт після миття, що проводиться вручну. Але дуже часто миття полягає в очищенні трактора або автомобіля від ґрунту, пилу та біологічних решток. Інструмент, знаряддя та ремонтні матеріали для очисних робіт не завжди відповідають вимогам та технології.

Паралельно з очищенням машини проводиться перевірка герметичності та підтікання головних систем трактора, автомобіля, лісогосподарських машин та обладнання. Значний ефект та продуктивність праці можна підвищити за рахунок використання мийних машин.

На сьогоднішній день ремонт проводиться тупиковим методом. Проводиться зняття несправного агрегату або деталі, миття її в мийній ванні. Після розбирання майстер або завідувач майстернею визначає придатність деталі для подальшої експлуатації. У випадку вибракування деталі, її заміняють на нову, взявши зі складу запасних частин. На кожну машину ведеться документація по використанню запасних частин і матеріалів. Необхідно відмітити, що відсутність достатньої кількості розбирально-складального обладнання, спеціальних стендів погіршують умови роботи слюсарів та якість ремонту. Ремонт двигунів та інших агрегатів по можливості проводиться в ремонтній майстерні за участю майстра та завідуючого майстернею.

У зв’язку з відсутністю обладнання фарбувальні роботи проводяться в автомобільному гаражі держлісгоспу.

Трактори, автомобілі та обладнання після роботи в лісовому масиві очищають, проводять обслуговування і ставлять на зберігання на території машинного двора.

Таким чином, основними резервами покращення стану ремонтної бази ДП ”Коростенський ЛГ” слід вважати: підвищення продуктивності праці, механізація трудомістких ремонтних процесів, нова техніка та ремонтно-технологічне обладнання, інструменти. Необхідно подбати про кваліфіковані кадри та удосконалити організацію проведення поточного ремонту і технічного обслуговування машин.

1.4 Задачі дипломного проектування

Вихідним матеріалом для виконання дипломного проектування виступають результати комплексного аналізу господарської діяльності ДП ”Коростенський ЛГ”, роботи машинно-тракторного парку та ремонтно-обслуговуючої бази. Основну увагу зосереджено на ремонтній майстерні.

Розбудова, технічне переоснащення та реконструкція сервісних, структурних систем, спроможна максимально знизити витрати в в лісовому комплексі внаслідок простоїв машин з технічних причин з мінімальними технологічно потрібними витратами ресурсів на ремонт. Удосконалення ремонтної бази уможливлює зниження втрат продукції галузі, ресурсозаодщадження як в основному, так і в обслуговуючому виробництві.

В процесі дипломного проектування нам необхідно вирішити наступні актуальні задачі:

- провести аналіз і обґрунтувати доцільність переоснащення ремонтно обслуговуючої бази;

- провести розрахунок об’ємів ремонтно-обслуговуючих робіт ремонтної майстерні, розрахувати необхідну кількість працюючих;

- провести підбір ремонтно-технологічного обладнання та представити план ремонтно-монтажної дільниці;

- обґрунтувати конструкцію стенду по ремонту двигунів;

- розробити заходи по покращенню стану техніки безпеки та охорони праці в ремонтній майстерні;

- виконати техніко-економічне обґрунтування дипломного проекту.

2. Технологічна частина проекту

2.2 Визначення річного обсягу робіт на технічне обслуговування і ремонт МТП

Для визначення структури ремонтно-обслуговуючих робіт (РОР) та їх об’єму по підтриманню машин та обладнання ДП «Коростенське ЛГ» в працездатному стані необхідно розрахувати середньорічну кількість ремонтів і ТО для машин даного виду і даної марки і встановити вид ремонтних робіт виконуваних на ремонтному підприємстві [3, 4 ].

Річну кількість капітальних ремонтів визначають за формулою:

2.1 – для тракторів і меліоративних машин;

2.2 – для автомобілів, причепів та напівпричепів;

2.3 – для складних та самохідних лісогосподарських машин;

2.4 – метало-ріжучі верстати, ковальсько-пресове обладнання;

К_кр = К_м Ч О_кр Ч П₁ Ч П₂ (2.1)

К_кр=К_мЧО_крЧП₃ЧП₄ЧП₅ (2.2)

К_кр=К_мЧО_крЧП₇ (2.3)

К_кр=К_мЧО_кр (2.4)

де К_м – кількість машин, число РОД даного виду;

О_кр – річний коефіцієнт охоплення машин капітальним ремонтом;

П₁, П₂, ...П₇ – поправочний коефіцієнт.

П₁ = 1,06 – враховуючий особливості експлуатації.;

П₂ = 1,0 – середній вік в автопарку та тракторному парку;

П₃ = 1,15 – категорію дорожніх умов;

П₄ = 1,15 – склад автопоїзда;

П₅ = 0,91 – природньо-кліматичні умови еагрофірмалуатації;

П₇ = 1,15 – загальні умови експлуатації.

Сумарна річна трудомісткість капітальних ремонтів для тракторів, землерийних і меліоративних машин, автомобілів, складних та самохідних лісогосподарських машин, метало-ріжучих станків, ковальсько-пресового обладнання і ремонтно-технологічного обладнання знаходимо за формулою:

Т^е _кр = [ К_кр ] Ч Т_кр (2.5)

для всіх машин крім автомобілів;

Т^е _кр = [ К_кр ] Ч Т_кр Ч П₃ – П₄ Ч П₅ (2.6)

для автомобілів, причепів та напівпричепів;

де, [ К_кр ] – ціле число КР.

Т_кр – трудоємкість одного КР для господарств, люд.-год.

Річну кількість планових потокових ремонтів для:

тракторів і меліоративних машин

(2.7)

складних та самохідних лісогосподарських машин:

К_прп = К_м•П₉•П₁₂ – [К_кр] (2.8)

складних машин:

К_прп = К_м•П₉•П₁₂ (2.9)

лісогосподарських машин:

К_прп = К_м•П₁₀•П₁₃ (2.10)

металоріжучих верстатів і ковальсько-пресового обладнання:

К_прп = К_м•(1 – О_кр-О_ср) (2.11)

ремонтно-технічного обладнання:

К_прп = К_м•(1 – О_кр) (2.12)

де, В^г – плануємий середньорічний заробіток однієї машини, люд./год.

В_то-3 – періодичність ТО-3;

В_то-3 – 960 мото.-год.

П₉, П₁₀, П₁₂, П₁₃ – поправочні коефіцієнти враховуючи:

наявність у парку машин з гарантійним періодом

П₉ = 0,86; П₁₀ = 0,87

16 списання зношених машин

П₁₂ = 0,86; П₁₃ = 0,87

Відповідно і сумарна річна трудомісткість планових потокових ремонтів для тракторів і меліоративних машин визначається по формулі:

К_ср = К_м•О_ср (2.13)