Смекни!
smekni.com

Аналіз регіональних умов і технологій, пошук резервів і розробка проекту виробництва картоплі в СВК "Ризинський" Звенигородського району Черкаської області (стр. 5 из 7)

При визначенні строків садіння в кожному господарстві враховують конкретні умови поля, особливості сортів, родючість грунту, призначення врожаю тощо. Насамперед висаджують ранньо - і середньостиглі сорти. На легких піщаних і супіщаних грунтах, на підвищених місцях і південних схилах бульби висаджують раніше, ніж на важких суглинкових. У першу чергу картоплю садять на насінних ділянках, потім — на площах, де її вирощуватимуть для продовольчих потреб. Садіння треба закінчити за 8-10 робочих днів.

Способи і глибина садіння бульб визначаються типом грунту і кліматичними умовами. Гребеневий спосіб ефективніший у районах, де мало тепла і надмірна кількість вологи. У ранній період поверхня рядків краще прогрівається, грунт менше ущільнюється від опадів, є можливість розпушувати грунт у міжряддях до появи сходів. Це сприяє боротьбі з бур'янами без застосування гербіцидів і створюються сприятливі умови для застосування комбайнового збирання. Глибина садіння бульб у гребені становить 8-12 см,

У районах південного Лісостепу, де вологість грунту значною мірою залежить від погодних умов, застосовують напівгребеневий спосіб садіння картоплі. Бульби висаджують на глибину 7-9 см від поверхні грунту, а від поверхні напівгребеня до поверхні бульб має бути 12-14 см. Напівгребені можна формувати до і під час садіння.

Неглибоке садіння (6-8 см від поверхні гребеня) потребує високої культури землеробства. Як уже зазначалося, під час догляду за цими насадженнями нарощують гребені до оптимальних розмірів (підгортають рослини розпушеним грунтом при міжрядних обробітках). Нарощування гребенів є ефективним заходом боротьби з бур'янами, бо при цьому можна повністю обійтись без гербіцидів. При неглибокому садінні сходи з'являються раніше, а бульби нового врожаю розміщуються мілкіше, що полегшує збирання врожаю.

У районах недостатнього зволоження, де всі агрозаходи повинні бути спрямованими на зберігання вологи в грунті, особливо на піщаних грунтах, застосовують гладку посадку із заробкою бульб на 8-10 см. Великі бульби загортають глибше.

Після появи сходів роблять гребені, вносять гербіциди і більше не проводять ніяких обробітків. Такий спосіб придатніший для вирощування ранньостиглих сортів насінної картоплі на легких супіщаних фунтах за умов достатнього зволоження. На суглинкових грунтах треба розпушувати міжряддя і підгортати рослини, поступово нарощуючи висоту гребеня. Якщо цього не робити, грунт пересихає. Така технологія вирощування спричинює додаткове забруднення середовища.

Основною причиною низької врожайності картоплі у деяких господарствах є недостатня густота насаджень. Оптимальна площа листкової поверхні насаджень становить 40-45 тис. м /га, коефіцієнт листкової поверхні - 4-4,65. Густота насадження як фотосинтезуюча поверхня залежить не лише від кількості кущів на площі, а й від кількості вічок на бульбах. Останнє визначає кількість стебел у-кущі.

За місяць до садіння слід визначити середню кількість майбутніх паростків, відбираючи 2-3 проби по 25-50 бульб. Бульби витримують у затемненому місці при температурі 15-20°С протягом 14 днів, потім


60000 - кількісна норма висіву насіння; 14285 - перерахунок 1 га у м. п..

2.6 Догляд за насадженнями картоплі

Досходовий період у картоплі триває від 18 до ЗО днів. За цей час випадають дощі, грунт ущільнюється і площа забур'янюється. Тому основним завданням догляду за картоплею є створення нещільного шару грунту і знищення бур'янів на вершині гребенів і в міжряддях. Вирощування картоплі за екологічно чистою технологією повинно повністю виключати застосування гербіцидів.

Перший досходовий обробіток проводять на 5-7-й день після садіння, коли бур'яни перебувають у фазі «білої ниточки». Виконують цю роботу культиватором КОН-2.8ПМ або КРН-4,25, а на 8-рядкових насадженнях - культиваторами КРН-5,6 або переобладнаними культиваторами КРН-4,2Г. На кожну секцію встановлюють по одній стрілчастій лапі посередині міжрядь на глибину 14 - 16 см і по дві широкозахватні лапи (бритви), які підрізують вершину гребеня на 3-5 см. Для кращого знищення бур'янів культиватори доповнюють спеціальною профільною борінкою, яка переміщується посередині рядків за культиватором, або використовують сітчасті борони БСО-4А.

Другий обробіток проводять через 7-10 днів. Під час другого обробітку на гребеневих насадженнях доцільно використовувати сітчасті борони в агрегаті з культиваторами з одночасним обробітком плоскорізальними лапами гребенів. Наступний обробіток - міжрядні культивації з присипанням сходів бур'янів на гребенях.

Для кращого розпушування грунту в міжряддях у період підгортання - присипання бур'янів слід встановити долота із захисною зоною по 10-12 см в обидва боки від центра вершини гребенів. Чотирирядкові насадження обробляють відповідно культиваторами КРМ-2,8 ПМ, шестирядкові - КРН-4,2Г або їх аналогами.

Основним шкідником картоплі в більшості районів є колорадський жук, а хворобою - фітофтороз. Поки що важко обійтись без обробітку посівів відповідними препаратами (децисом, дилором, дурсбаном, цимбушем та ін.), але існують уже і альтернативні заходи. Так, у районах інтенсивного картоплярства, наприклад у Рівненській області, на фоні високих норм органічних добрив (80 - 100 т/га) на густих насадженнях (70-80 тис. бульб на 1 га) розвивається велика надземна маса рослин. Таким насадженням жуки завдають мінімальної шкоди. Слід зазначити, що за умов достатнього живлення, коли рослини мають темно-зелений колір, вони менш пошкоджуються цим шкідником, ніж кущі малорозвинені з світлими зеленими листками. [2]

2.7 Збирання врожаю

Ранню картоплю збирають, коли в неї ще зелене бадилля - у фазі технічної стиглості бульб. Бадилля перед збиранням скошують кормозбиральними машинами (КСГ-Ф70, КСК-100А) і силосують. Збирають ранню картоплю картоплекопачами з ручним підбиранням бульб.

Середньо - й пізньостиглі сорти починають збирати на початку відмирання бадилля. Закінчують збирання за 20 - 25 днів до настання постійної середньодобової температури 7 °С. За нижчої температури під час збирання різко збільшується пошкодженість бульб.

За 10-15 днів до збирання насінної картоплі і за 3-6 днів - товарної скошують бадилля на висоті 8 - 10 см при збиранні картоплі копачами або на 18 - 20 см - при комбайновому збиранні. Залишки бадилля обприскують хлоратом магнію (30 кг/га) або реглоном (2-3 л/га), розчиненими у 400 - 500 л води. Це сприяє швидкому фізіологічному дозріванню бульб, дозріванню та огрубінню шкірки, що запобігає пошкодженню хворобами.

На важких ґрунтах за 3 - 4 дні до збирання міжряддя розпушують культиваторами КОН-2,8А, КРН-4,2Д, які обладнані долотами, на глибину 14-16 см, завдяки чому поліпшується робота картоплекомбайнів (КПК-2, КПК-3 та ін.). Бадилля, уражене фітофторою, скошують і вивозять з поля.

У роки надмірного зволоження і нестачі тепла, коли затягується вегетація рослин, рекомендується проводити сенікацію бадилля. Для цього в 500 л води настоюють протягом 1-2 діб суперфосфат (20 % від кількості води), додають 20 г гербіциду 2,4Д і гектарну норму фунгіциду ридомілу (0,8-1 кг/га).

При збиранні середньопізніх та пізньостиглих сортів картоплі підсушують бадилля, тобто проводять його десикацію. Посіви картоплі при цьому за 10-15 днів до збирання обприскують розчинами хлорату магнію (25 - 30 кг/га в 400 - 600 л води) або реглону (2-3 л/га). Завдяки десикації швидше достигають бульби, грубіють покривні тканини бульб і вони менше уражуються хворобами.

Збирають картоплю прямим комбайнуванням, комбінованим або роздільним способом. Пряме комбайнування застосовують на чистих площах, легких і середніх за механічним складом ґрунтах, на яких ґрунт легко відсівається на робочих органах комбайна. При комбайновому збиранні можливі втрати з мінімальним пошкодженням бульб - не більше 3 % від загального урожаю.

При комбінованому збиранні використовують копачі-валкоутворювачі КСТ-1.4А, КТН-2В, які викопують картоплю із двох рядків і укладають у міжряддя не викопаних двох рядків, а бадилля залишають за собою. При наступному проході копачі пропускають два не викопаних рядки із зібраними бульбами з двох попередніх рядків і викопують наступні два рядки картоплі. Залишені рядки з бульбами викопують комбайном КПК-2.

Роздільний спосіб збирання застосовують на вологих ґрунтах. Копачами-валкоутворювачами викопують бульби і укладають їх у валки з двох, чотирьох або шести рядків. Підбирають рядки комбайнами, котрі обладнані підбирачами.

Збирання може бути потоковим або потоково-перевалочним. При потоковому способі зібрані комбайном бульби відразу доставляють на сортувальні пункти КСГ-15В, КСП-25, де їх розділяють на фракції і кожну фракцію відправляють на зберігання <- в засіки, сховища та кагати. При потоково-перевалочному збиранні бульби спочатку зберігають під шаром соломи в наземних кагатах з витяжною вентиляцією протягом 15-20 днів. Після цього товарну картоплю сортують на фракції і відправляють на постійне зберігання.

Насінну картоплю з незначною домішкою ґрунту (до 12 %) та при видаленні бульб, уражених хворобами, закладають на зберігання, не сортуючи.

Зберігають картоплю у спеціалізованих, типових картоплесховищах та кагатах.

Картоплесховища до закладання бульб на зберігання дезінфікують 1 %-м формаліном з витратою 40 л розчину на 100 - 150 м сховища або обкурюють сіркою в дозі 40 - 50 г на 1 м приміщення. Крім того, їх білять свіжогашеним вапном з додаванням на кожні 10 л «вапняного молока» 100 г мідного купоросу.

У картоплесховищах кожен сорт картоплі зберігають окремо. Цього особливо потрібно дотримуватись при зберіганні насінної картоплі. Температура тут має становити 1,5-5°С (залежно від сорту й тривалості зберігання), відносна вологість повітря 90 - 95 %.