Смекни!
smekni.com

Кореляційний аналіз виробництва льоноволокна (стр. 2 из 9)

б) площа, обсіменена в даному році, відрізняється від попереднього показника тільки тим, що замість озимих посівів минулого року в неї входять озимі посіви поточного. Знання величини обсімененої площі дозволяє підрахувати трудові і матеріальні витрати пов'язані з даним посівом.

2. Весняна продуктивна площа - це площа, зайнята посівами до кінця весняної сівби. Весняна продуктивна площа є основною категорією посівних площ. Саме ця категорія використовується для розрахунку врожайності, для аналізу структури і динаміки посівних площ.

3. Прибиральна площа - це площа, на якій повинні бути організовані прибиральні роботи. Для її підрахунку з весняної продуктивної площі необхідно відняти літню загибель посівів, посіви багаторічних трав, які в даному році не забиратимуться і не додадуть площі, де урожай зніматиметься двічі за сезон. Ця категорія посівної площі використовується для визначення витрат, пов'язаних із збиранням врожаю.

4. Фактично прибрана площа відрізняється від прибиральної на величину площ, на яких прибирання по тих або інших причинах не проводилося, хоча урожай був отриманий.

5. Площа зайнята під посів - це фізична площа, на якій були проведені посіви. Вони більше весняної продуктивної на величину площі осінньо-зимової загибелі озимини. Відношення площі, зайнятої під посів, до загальної площі ріллі утворює коефіцієнт використання ріллі.

Зведення про стан посівних площ по самих різних сільськогосподарських культурах збирається статистичними організаціями щорічно як в ході посівних робіт, так і після його закінчення в господарствах з різними формами власності: колгоспи, радгоспи, фермерські і індивідуальні господарства.

Врожайність, валовий збір найважливіших культур враховується статистикою в ході завершення робіт за підсумками сільськогосподарського року. У звітах, що представляються в кінці осіннього періоду (до 1 листопада) і в річному звіті повідомляються відомості про весняну продуктивну площу, валовому зборі за підсумками приймання збору і врожайності з 1 гектара весняної продуктивної площі. Там же наводяться дані про площі, зайняті багаторічними насадженнями по видах, і про валовий збір ягід, винограду, плодів, з виділенням насіннячок, кісточкових, горіхоплодних і субтропічних. Розміри валового збору з присадибних господарств визначаються розрахунковим способом на основі даних про посівні площі і врожайність, відомості про яку отримують з вибіркового бюджетного обстеження приватних господарств.

Всі перераховані показники діяльності сільськогосподарських підприємств мають величезне значення в аналітичній роботі з метою з'ясування динаміки змін врожайності, валового збору кожної культури. При цьому, вирівнюючи динамічні ряди з використанням раніше представленими статистичними методами, виявляють закономірності їх розвитку за тривалі періоди часу, а також чинники, що впливають на їх зміну.

При порівнянні даних про валовий збір і врожайність за два періоди широко використовують індексний метод. Індивідуальний індекс врожайності по одному господарству для кожної окремої культури обчислюється як відношення її врожайності в звітному році (Y1) до її врожайності в базисному році (Y0).

Для вимірювання ж динаміки врожайності по декількох господарствах з різним рівнем врожайності або по групі однорідних культур, валовий збір яких можна підсумовувати (наприклад, по групі зернових), необхідно будувати загальні індекси врожайності. Зміну середній врожайності можна зміряти за допомогою індексу змінного складу по формулі:

де Jnс - індекс врожайності змінного складу (змінними величинами є врожайність і площа);

y0, y1 - середня врожайність по групі господарств або по групі однорідних культур в поточному і базисному періодах відповідно;

S0, S1 - посівні площі в кожному господарстві (по кожній культурі) в поточному і базисному періоді відповідно.

Крім того, можна використовувати показники середньої врожайності по всіх господарствах в їх динаміці, тобто будувати індекс фіксованого складу по формулі

де Jф.с. - індекс врожайності фіксованого складу, решта позначень ті ж, що і в попередній формулі.

Відомо, що середня врожайність може змінюватися як за рахунок зміни врожайності, так і за рахунок зміни структури площ.

Оцінка сільськогосподарської продукції в натуральному виразі має велике значення у визначенні стану роботи тих або інших економічних структур. Проте обмежуватися цим при оцінці результатів роботи окремих господарств по територіях і формах власності неможливо у зв'язку з різноманітністю видів продукції, вироблюваних в кожному господарстві і неможливо їх підсумовувати в натуральному виразі.

Узагальнювальними показниками роботи підприємств матеріальних галузей виробництва повною мірою стають сумірними при вартісній, грошовій їх оцінці.

Стосовно сільського господарства основними вартісними показниками є валова, товарна, реалізована, чиста продукція.

Валова продукція сільського господарства обчислюється як сума валових продукций землеробства і тваринництва. Їх питома вага у валовій продукції сільського господарства приблизно однаково. Валова продукція землеробства складається з наступних складових: вартості валових зборів всіх сільськогосподарських культур урожаю поточного року, включаючи і такі побічні продукти як солома, вартості продукції вирощування багаторічних насаджень, приросту вартості незавершеного виробництва (озимих посівів, пари, зяб і тому подібне).

Товарна продукція сільського господарства є величиною вартості продукції виробленій в даному році, реалізованій по роздрібних цінах.

У товарну продукцію включаються наступні види проведених робіт.

1. Вартість всіх продуктів, проданих державі в порядку реалізації укладених контрактів.

2. Вартість всіх продуктів, реалізованих своїм робочим і службовцем або використаних на потреби громадського харчування.

3. Вартість всіх інших реалізованих продуктів.

Показник товарності окремих сільськогосподарських підприємств розраховуються як приватне від ділення товарної продукції сільського господарства на валову продукцію за той же період в одних і тих же цінах. При цьому ні в товарну, ні у валову продукцію не включають малотоварні продукти, якими є силос, солома, відходи виробництва і тому подібне При цьому з валової продукції виключають вартість вирощування багаторічних насаджень і незавершене виробництво.

Показник товарності визначається не тільки в цілому по сільськогосподарській продукції даного підприємства (колгосп, радгосп, фермерське господарство і тому подібне), але і по окремих найважливіших продуктах даного господарства.

Окрім товарної продукції в сільськогосподарському виробництві ведеться облік реалізованої продукції, тобто вартості продукції, яка була продана за ринковою ціною в поточному періоді часу (місяць, квартал, рік).

Одним з найважливіших вартісних показників, що відображають стан господарської діяльності сільськогосподарського підприємства є чиста продукція, яка характеризує знов створену вартість, тобто той дохід, який формує фонд оплати праці і накопичення даного господарства.

Величину чистої продукції сільського господарства підраховують шляхом віднімання з річної валової продукції у вартісному виразі суму матеріальних виробничих витрат того ж року.

До матеріальних витрат відноситься вартість насіння і посадочних матеріалів, кормів, підстилки, добрив, хімікатів, медикаментів, палива, горючих і змащувальних матеріалів, матеріалів використовуваних для поточного ремонту сільськогосподарських споруд, а також вартість амортизації основних виробничих сільськогосподарських фондів.

Провести оцінку господарської діяльності сільськогосподарського підприємства за підсумками поточного (звітного) року значно важче, ніж це робиться на промислових підприємствах. Це пояснюється тим, що, по-перше, одна і та ж продукція даного сільськогосподарського підприємства реалізується по різних цінах залежно від того, де і кому була продана продукція. По-друге, значна частина продукції взагалі не реалізується, а залишається в господарстві для використання на виробничі потреби усередині даного підприємства (колгосп, радгосп, фермерське господарство). Ці обставини вимушують шукати інші форми оцінок роботи в сільському господарстві. В даному випадку в практиці удаються до розмежування і відповідної оцінки товарної і нетоварної частин вироблюваної продукції.

Товарна частина оцінюється по фактичних цінах реалізації, а нетоварна частина оцінюється за собівартістю.

Валова, товарна і чиста продукція в сільськогосподарському секторі виробництва оцінюється як в поточних цінах даного року, так і в незмінних, зіставних цінах. Це робиться для отримання економічної інформації на підставі якої можна буде визначити не тільки загальні показники що характеризують діяльність трудівників аграрного сектора, але і бачити ці показники в розвитку. Крім того, на базі цих показників можна буде визначати безліч інших якісних показників, таких як продуктивність, ефективність праці і тому подібне

Періодичний перегляд зіставних незмінних цін необхідний, оскільки з часом міняється номенклатура продукції, умови її виробництва, що викликає застарівання співвідношення цін, встановлених в зіставних цінах певного року.


Розділ 2. Статистична оцінка показників виробництва льоноволокна

2.1 Ряди розподілу вибіркової сукупності, їх характеристика, графічне зображення

В результаті статистичного спостереження отримують велику кількість різноманітних відомостей про кожну одиницю досліджуваної сукупності. Проте, щоб на основі цих відомостей можна було зробити певні висновки, потрібно всю масу окремих даних привести до відповідного порядку, систематизувати, обробити і на цій основі дати зведену характеристику всієї сукупності фактів за допомогою узагальнюючих статистичних показників. Цього досягають на другому етапі статистичного дослідження, який називається зведенням і групуванням статистичних матеріалів.