Смекни!
smekni.com

Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області (стр. 4 из 15)

· у кінці доїння провести машинне додоювання.

Фененко Фененко А.І. (1981) класифікує доїльні установки за конструкцією і технологічними параметрами:

• за місцем доїння корів - стаціонарні для доїння корів у стійлах (з переносними доїльними відрами і з транспортуванням молока в процесі доїння по молокопроводу), стаціонарні для доїння корів в доїльних залах, пересувні для доїння корів на пасовищах;

• за засобами збирання й індивідуального обліку надоєного молока - з переносними доїльними відрами і поплавковими молоко камерами, із транспортуванням молока через лічильник по молокопроводу, з мірними циліндрами і подальшим транспортуванням молока по молокопроводу;

• за типом доїльних станків - з індивідуальними станками (прохідного типу, "Тандем", "Карусель", ,"Юнілактор", "Юнікар"), із груповими станками ("Ялинка", "Полігон", "Карусель");

• за зручністю обслуговування корів - з розташуванням тварин і операторів на одному рівні підлоги, з розташуванням тварин і операторів на різних рівнях підлоги (вим'я корови знаходиться на рівні рук оператора, що дозволяє йому обслуговувати тварин не нагинаючись);

• за розміщенням тварин у доїльних станках'- кільцеві конвеєрні з розміщенням станків за типом установок "Тандем", "Ялинка"; з прямолінійними конвеєрами й індивідуальними доїльними станками;

Палкін Г. (2002) вказує, що при прив'язному утриманні корів в основному доять переносними апаратами у відра чи в молокопровід. Застосування доїльних установок з молокопроводом порівняно з переносними відрами дає можливість підвищити продуктивність праці у господарстві. Найважливішою технологічною особливістю доїння корів у стійлах корівника є те, що для його виконання не потрібно зрушувати корів з місця, де вони поїдають корми і відпочивають на прив'язі.

Як відзначає Адмін Є. І. (1974), при доїнні корів переносними відрами найбільш доцільно використовувати два апарати. При використанні трьох апаратів оператору машинного доїння не вистачає часу, щоб якісно виконати підготовчі і дві заключні ручні операції у чотирьох корів за період машинного видоювання п'ятої тварини. В цьому випадку можливі перетримки апаратів, тобто холосте доїння. Використання оператором для доїння тільки одного апарата недоцільне із-за неминучих простоїв та низької продуктивності.

При доїнні в стійлах двома, апаратами в переносні відра оператор за 1 годину може видоїти 16-18 корів.

Беляєвський Ю. І. (1984) рекомендує доїти корів у молокопровід трьома апаратами. При цьому простої мінімальні, тривалість підготовчих та заключних операцій оптимальним, робота виконується найбільш ефективно. Доїння корів трьома апаратами в молокопровід ефективне, якщо видоювання апаратом кожної корови триває в середньому не менше 4-6 хв. За такої тривалості величина разового надою повинна становити не менше 5-7 л. При доїнні в стійлах двома-трьома апаратами в молокопровід оператор за 1 годину може видоїти 22-26 корів.

За даними Могильного О. Д. (1999) , доїння у залах знижує витрати праці на 1 ц молока, зменшує і кількість захворювань корів маститами до рівня 2-3%, пає можливість отримати високоякісне молоко, вести племінну роботу на належному рівні, створити комфортні умови праці оператору машинного доїння Основною перевагою цих технологій є те, що вони дають змогу автоматизувати процеси доїння, згодовування концентратів, зоотехнічного та ветеринарного обслуговування тварин

Для доїння корів у доїльних залах використовують сучасні високоавтоматизовані доїльні установки "Тандем", "Ялинка", "Карусель".

Мосійко В. І. та ін. (1989) відмічають, що доїльні установки типу "Тандем" -це два ряди індивідуальних станків для корів, розміщених послідовно один за одним по боках траншеї завглибшки близько 0,7 м, в якій знаходяться доярки. Кожна корова входить в станок через одні бокові двері, які відчиняє доярка, а виходить після видоювання через інші і бокові двері цього станка. У кожному станку, довжина якого 2,7 м, ширина 1 м, а висота 1,65м, є годівниця для концентрованих кормів і доїльний апарат, пристрій для підмивання вимені. Установка типу "Тандем" устаткована молокопроводом, по якому молоко надходить в молочарню.

Носов Г Кондратец В. А. та ін. (1985) вказують, що на установках "Ялинка" корів розміщують під кутом близько 30° до робочої траншеї, головами до стіни. Оператор при цьому має зручний доступ до вим'я корови. Перегородок між тваринами немає, що дозволяє рцзмістити їх у груповому станку близько одна до одної. При доїнні на неавтоматизованій установці "Ялинка" кожний із двох операторів за 1 годину може видоїти 35-40 корів, а на автоматизованій - 65 - 70 корів, оскільки не виконує автоматизовані операції.

За дани За даними Костенка В. І., Сірацького Й. 3. (1995), в Україні вже зараз є немало молочних ферм з прив'язним утриманням тварин, де успішно використовують доїльні установки "Тандем" і "Ялинка". Найважливішою особливістю цієї технології є застосування на фермі зимою прив'язного утримання тварин в корівниках, обладнаних автоматичними прив'язями, влітку - утримання та годівля без прив'язі на впорядкованих вигульно-кормових майданчиках, розміщених поблизу корівників ферми і виконуючих роль літнього табору. Застосування автоматичних прив'язей і автоматизованих установок "Тандем" і "Ялинка" дає змогу досягти практично такої ж продуктивності праці в обслуговуванні тварин, як і в умовах безприв'язного утримання.


2. Матеріал, методика і аналіз результатів досліджень

2.1 Характеристика господарства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "імені Боровського" розташоване в с. Калашники Полтавського району Полтавської області. Товариство створене відповідно до законів України "Про господарські товариства", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про підприємство" та іншого законодавства України. Головною метою діяльності товариства є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції, а також надання учасникам товариства та іншим особам послуг щодо ведення сільського господарства та здійснення інших, пов'язаних з ним видів діяльності. Предметом діяльності товариства є:

· ведення сільськогосподарського виробництва;

· переробка сільськогосподарської продукції, як власного виробництва, так і придбаної у інших виробників;

· надання агротехнічних та інших послуг жителям сільських населених пунктів, селянським (фермерським) господарствам, сільськогосподарським та іншим підприємствам;

Товариство ім. Воровського є юридичною особою з дня, його державної реєстрації. Товариство є власником майна, переданого йому учасниками; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності; одержаних доходів. Воно самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи з попиту на вироблену ним продукцію, роботи, послуги; реалізує свою продукцію за цінами, що встановлюються на самостійній або на договірній основі.

Вищим органом управління TOB ім. Воровського є збори учасників. Вони складаються з учасників або призначених ними представників. Збори учасників обирають голову товариства на 1 рік.

Землекористування протягом року

Показники 2006 2007 2008 2008до 2006 %
га % га % га %
Всього земельних угідь 1894 100 1894 100 1894 100 100

в т.ч.сільськогосподарських угідь

1824 96,3 1824 96,3 1824 96,3 100
з них: рілля 1774 93,7 1774 93,6 1774 93,6 100
Пасовища 50 2,7 50 2,7 50 2,7 100
Інші угіддя 70 3,8 70 3,7 70 3,7 100

У 2008 У 2008 році за господарством закріплено 1894 га земельних угідь. Площа сільськогосподарських угідь та пасовищ порівняно з 2006 роком не змінилась.

Таблиця 2.2 Виробництво рослинництва

У 2008 році в господарстві вироблено 14220 ц зернових та зернобобових , що складає 55% від виробленої продукції в 2006 році. Зменшилась площа посівів пшениці, гречки, кукурудзи порівняно з 2006 роком. Площа посівів соняшнику, сої, цукрових буряків збільшилась. Внаслідок низької врожайності зменшилось виробництво пшениці, гречки, кукурудзи .

За TOB ім. Воровського закріплено дві тваринницькі ферми. Поголів'я тварин, яких утримують у господарстві, наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Поголів'я тварин у господарстві

2006 2007 2008 2008 до 2006 %
Велика рогата худоба, всього: 169 210 225 133
У т.ч. корови 70 72 80 114
Свині, всього 240 240 240 100
У т.ч. основні свиноматки 24 24 24 100
Гуси 515 870 990 192

Поголів'я тварин порівняно з 2006 р. в 2008 р. збільшилося: ВРХ - на 33%, свиней - не змінилось. Поголів'я гусей, яких вирощують в господарстві, збільшилося на 92% . Продуктивність тварин, яких утримують в господарстві ,представлена в таб.2.4

Таблиця 2.4

2006 2007 2008 2008 до 2006%
Зібрана площа Виробництво продукції, Зібрана площа, Виробництво продукції, Зібрана площа, Виробництво продукції, Зібрана площа, Виробництво продукції,
Зернові та зернобобові 802 26018 685 20488 628 14220 78 55
всього
3 них 435 14614 230 9872 120 3640 27,5 25
Пшениця 70 740 110 542 50 128 78 17
Гречка 70 740 110 542 50 128 71 17
Кукурудза на зерно 120 5800 75 2966 90 2607 75 45
Ячмінь 170 7605 270 7108 340 7210 200 156
Інші зернові 7 259 10 385 28 635 400 245
Соняшник 170 2292 300 5315 350 7109 206 310
Соя 210 2481 350 3413 298 2909 142 117
Цукрові буряки 120 33295 230 34750 190 30130 158 91

Валовий надій молока в господарстві за 2008 р. склав 2800 ц, порівнюючи з 1306 р. виробництво цього виду продукції збільшилося на 29%. Виробництво яловичини в господарстві збільшилося на 3%, а виробництво свинини - на 9%.