Смекни!
smekni.com

Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва та шляхи її підвищення в ПСП "Немирівське" (стр. 4 из 4)

Таблиця 2.7 Динаміка урожайності зернових культур у ПСП “Немирівське“, ц з 1 га

Культури 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2009 р. в % до 2007 р.
Озимі зернові 24,5 28,67 34,0 138,8
Ярі зернові 16,6 35 47,54 285,0
Кукурудза на зерно 12,4 - - -
Жито - - 36,47 36,47
Соняшник 11,6 7,7 88,02 758,7
Цукрові буряки 97,9 - 16,99 17,35
Гречка - - 84,74 84,74

Вплив розмірів посівних площ та урожайності на розмір валових зборів проаналізуємо в таблиці 2.8.

В 2009 році валове виробництво зросло на 9435 ц. Дане збільшення відбулось за рахунок збільшення урожайності зернових культур. За рахунок зменшення посівних площ валове виробництво зменшилось на 1156,7 ц. Розглянемо рівень виробничої собівартості зернових культур (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 Виробнича собівартість 1 ц зерна у ПСП “Немирівське“, грн.

Культури 2007 р. 2008 р. 2009 р.
Озимі зернові 42,2 66,4 53,2
Ярі зернові 37,4 64,3 41,2
Кукурудза на зерно 80,3 - -

3. Основні напрями нарощування обсягів виробництва видів продукції галузі з урахуванням її якості

3.1 Інтенсивні технології і їх значення для збільшення обсягів виробництва продукції галузі

Ринок зерна являє собою багатогранне формування, від ефективності функціонування якого залежать діяльність підприємства багатьох галузей економіки України. Це пов’язане з тим, що зерно в більшості випадків не є продуктом кінцевого споживання і виступає на ринку с/г продукції як сировина для подальшої переробки або як матеріальний ресурс для наступного циклу виробництва. Значення зернового ринку, регульованість та прогнозованість – необхідні фактори, характерні для розвинутих країн світу.

На рівень економічної діяльності підприємства впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники. В Україні нестабільний жоден з них. Дуже часто на державному рівні змінюються ставки податкових платежів, ціни, що призводять до нестабільності кон’юктури ринку. Ці фактори виступають як об’єктивні для виробників с/г продукції і на них в більшості не може впливати діяльність конкретного підприємства. Тому для товаровиробників на перший план виводять такі внутрішні чинники, як рівень управління та дисципліни на підприємстві, організація виробничої, фінансової та збутової діяльності. Основною ланкою на ринку зернопродукції є безпосередні виробники, а саме: с/г підприємства, фермерські господарства, підсобні господарства хлібоприймальних, переробних підприємств. Виробництво зерна в Україні та одній з найбільших областей лісостепової зони – Вінницький – завжди було високорентабельним. В останні роки ситуація поступово змінюється на гірше. За три роки повна собівартість 1 ц зерна збільшилась на 22%, а реалізаційна ціна зменшилась на 14,5%, тоді як темп зростання цін на матеріальні ресурси перевищили 50%. Тобто поглиблюється диспаритет цін на зерно та ресурси, необхідні для його вирощування. У 2009 році ситуація не змінилась.

Організація зернового ринку має велике значення для усього виробничого циклу – від вирощування зернових до виготовлення таких важливих продуктів, як борошно, крупи, макаронні вироби, хліб.

3.2 Зниження втрат продукції при збиранні , транспортуванні та зберіганні – важливий засіб збільшення обсягів її виробництва

Одним з факторів підвищення урожайності є оптимальна структура виробництва та посівних площ та дотримання технологічних вимог (строків сівби, обробітку та збору продукції).

Взагалі є науково-роздріблені рекомендації для виробництва ряду зернових культур в с/г підприємствах. Такі розробки використовують на більшості с/г підприємств де до виробництва підходять з незалежною відповідальністю та намагається зберегти та примножити земельні ресурси.

Так наше підприємство користується такими науковими рекомендаціями:

На відносно чистих полях кращі строки сівби настануть при прогріванні грунту на глибині загортання насіння до 8-10ºС, а на сильно забур’янених – при температурі грунту до 10-12ºС, коли передпосівною культивацією знищується проросла до цього часу основна маса ранніх бур’янів.

При оптимальних строках сівби сходи ярих зернових з’являться в Степу в першій, Лісостепову і на Поліссі – на початку другої декади травня, утворення другої пари справжніх листків відповідно – на початку другої і наприкінці другої – на початку третьої декади травня.

Очікувана достатня вологозабезпеченості грунту та оптимальний температурний режим у період, 2-га пара справжніх листків в більшості областей товарного виробництва зернових сприятимуть посиленому розвитку кореневої системи, формуванню оптимальної густоти посівів, що позитивно вплине на закладання квіткових горбочків і генеративних органів квітки (2-4 етапи органогенезу). Водночас формування передумови інтенсивного забур’янення посівів.

Агрометеорологічні умови весни 2008 для вирощування зерна в областях товарного виробництва прогнозують дещо кращими від минулого року.

Передбачувані агрометеорологічні умови весняного вегетаційного періоду для ярих та озимих зернових культур і за їхнього раціонального використання можуть забезпечити врожай в межах 25-30 ц/га. Очікується, що запланована площа під зернової становитиме 1300 га (близько 45% від загальної посівної площі).

Також рекомендується в очікуваних агрометеорологічних умовах весни передпосівний обробіток, грунту необхідно провести в стилі і спрямувати на збереження грунтової вологи, боротьбу з бур’янами.

На більшості типів грунтів повинна проводитись мінімалізація обробітку грунту з використанням широкозахватних знарядь комбінованих агрегатів. При недостатній вологозабезпеченості орного шару грунту та на добре окультурених полях доцільно поєднати передпосівну культивацію і сівбу.

На важко суглинкових,безструктурних і солонцюватих грунтах, схильних до ущільнення і утворення товстої кірки, на полях дуже засмічених коренепаростковими бур’янами і падалицею озимих, а також післяжнивними рештками, необхідно застосувати дві культивації.

У прогнозуваних умовах весни на сильно забур’янених полях доцільно передпосівну культивацію провести перед сівбою з одночасним внесенням і загортанням грунтовихгербіцидів.

Основним напрямком по зниженню трудомісткості виробництва є застосування інтенсивних технологій, які не потребують ручного обробітку та дають високу ефективність виробництва. Так на досліджуваному підприємстві всіх культур. Підприємство застосовує інтенсивну технологію виробництва повністю виключив ручний обробіток і замінивши його на обприскування гербіцидамитта фунгіцидами.

З одного боку це позитивне явище, яке знижує собівартість продукції з іншого боку така технологія призводить до зменшення питомої ваги заробітної плати в структурі прямих витрат на виробництво зерна – та за даною технологією фонд оплати праці становить лише 1,5% від загальної структури, тоді як витрати на добрива та гербіциди становлять понад 40%.

Зі зниженням трудомісткості піднімається питання про використання вивільнених трудових ресурсів, адже зі списанням кількох старих, та придбанням одного нового агрегату чи трактора звільняється кілька робочих, тобто вони втрачають роботу, що потребує або нового розширення виробництва, або розвитку сільської інфраструктури. Але це тема для нового дослідження. Що до зниження собівартості зерна то в підприємстві застосовують такі міри:

1. Використання нових, високо продуктивних, гібридів насіння.

2. Застосування науково-обгрунтованої сівозміни.

3. Застосування новітньої техніки.

4. Удосконалення структури посівних площ.

5. Використання інтенсивної технології, без застосування ручної праці.

Висновок

Зернова галузь завжди посідала провідне місце у структурі агропромислового виробництва України завдяки сприятливим природно-кліматичними умовам, родючості грунтів і набутому історичному досвіду хліборобів, що в кінцевому рахунку забезпечували ефективне виробництво зерна. Однак процеси реформування АПК зумовили протягом досліджуваного періоду появу ознак кризового стану а галузі.

Рівень рентабельності за досліджуваний період збільшився на 15 пунктів і за останній рік склав 22%.

Найбільші площі посіву зернових культур в культур в господарстві спостерігалися в 2005 р. – 988 га, а найнижчий обсяг виробництва зерна спостерігався в 2006 р. Найнижчі показники ж були в 2007 р., що пов’язано із складними умовами.

Аналіз даних таблиці свідчить, що в 2008 році урожайність впала майже всіх зернових культурах (за винятком кукурудзи на зерно). Загалом, в господарстві спостерігається сильне коливання урожайності зернових культур, що свідчить про значну залежність виробництва від природно-кліматичних факторів, а отже, відсутність у ПСП “Немирівське“ інноваційно інвестиційних технологій виробництва.

Поряд із завданнями реформування аграрного сектору економіки перед науковцями постало питання забезпечити формування та розвиток інфраструктури товарного ринку, яка б сприяла підвищенню ефективності зерновиробництва та ефективній інтеграції зі світовим ринком зерна.


Список використаної літератури

1. Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 р. №37 //Урядовий кур’єр.- 2002.-31 лип.№138

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. Підручник.-К.:ІЗМН.1996.-512с.

3. Бистрова І.О. Система маркетингу на зерновому ринку України та її особливості // Праці Четвертої Міжнародної Наукової конференції студентів та молодих учених.-Д.:Дон НУ,2003.-с.160-162

4. Бойко В.І. До проблеми формування ринку зерна // Економіка АПК.-2004 р. -№3.-с.35-38.

5. Гончаренко О.В. Закон України «Про зерно:погляд у майбутнє» // Економіка АПК.-2003.-№1.-с.108-112.

6. Економіка АПК, 2007, №5.-с81-82.

7. Економіка АПК, 2007, №11.-с114-115.

8. Економіка АПК, 2000, №10.-с. 74-77.

9. Здоровцов О.І. Економіка с/г підприємств.-К.:Видавництво УСГА,1993.-с.320

10. Калінчик М.В., Шовкалюк В.С., Стабілізація виробництва зерна в Україні // Економіка АПК.-2004.-№4.-с.31-38.