Тут-бо, не на березі, ставши,
Але на стіні свого творення,
Співаю тобі пісню переможну,
Як Маріам в давнину...
Тож маємо ремінісценцію на Книгу Вихід 15: 20—21, де Маріам бере бубна, за нею виходять усі жінки з бубнами та з танцями, і каже їм Маріам: "Співайте для Господа".
Загалом українська література XII ст. з'являє свою виробленість. Вона творить від 20-х років по кінець століття власний період, що зумовлюється роздробленням руських князівств, гострими конфліктами Києва з володимиро-суздальськими князями. Стиль творів цього часу стає орнаментований, метафоризований. Набирає сили архаїчна поезія, яка вже має свої архітвори. Розвивається агіографічне оповідання, відтак готується ґрунт для появи найвизначнішої збірки таких оповідань — "Києво-Печерського патерика". Творяться Слова, оповідання, проповіді, яких у тому часі мало бути непорівняно більше, аніж до нас дійшло. Головним осередком такого творення був Київ, частково Чернігів, Переяслав, тобто українські землі. Ця література значно впливала на провінційну, зокрема в тих князівствах, які постали на російських землях. Відтак провінційна література була значною мірою епігонська стосовно київської, образно кажучи, як храм Софії Новгородської є зменшеною копією Софії Київської і без її величі. Ту провінційну літературу через це не вводимо в наш огляд, бо вона стала тією основою, на якій почала творитися російська література.
Окрім того, з'явилась у той час значна перекладна література: "Синайський патерик", апокрифи, "Шестиднев" Івана, екзарха болгарського, "Повість про Варлаама та Йоасафа", "Сказання про Євстафія Плакиду", "Повість про Акіра Премудрого" та ін.
Дійшли до нас від того часу й цікаві рукописні книги. Це написане близько 1120 р. в Києві "Юрієве Євангеліє" (на замовлення князя Мстислава для сина свого Всеволода), "Тріодь" киянина Мойсея (XII— XIII ст.), "Мстиславове Євангеліє" з 1115 р. тощо.
Коли ж оглянути грубий том "Памятники литературы Древней Руси. XII век", виданий у Москві в 1980 р., то до російської літератури в ньому можна віднести "Повість про забиття Андрія Боголюбського" та "Слово Данила Заточника" (останнє під сумнівом); всі решта пам'яток — українські. Коментарі, як то кажуть, зайві.
[1] Шевчук В. Загадкова "Велесова книга" // Хроніка-2000. 1994. № 3-4. С. 61-71.
[2] Український переклад "Слова про закон і благодать" див. у журналі "Київ". 1899. № 8. С. 126-141.
[3] Франко І. Зібрання творів: У 50 т. К., 1976. Т. 6. С. 10.
[4] Повість врем'яних літ. Літопис (за Іпатівським списком). К., 1990.
[5] У книзі "Писемність Київської Русі і становлення української літератури". К., 1988.
6 Антологія української поезії. К., 1984. Т. І. С. 14.
[7] Там-таки. С. 27.
[8] Там-таки. С. 37. Текст в оригіналі див.: "Слово о ЛазаревЬ воскресеніи" // Франко І. Зібрання творів: У 50 т. К., 1981. Т. 32. С. 55-111.
[9] Марсове поле. К., 1988. Кн. 1. С. 82.
[10] Архив Юго-Западной России, (далі - АЮЗР). К., 1987. Ч. I. Т. VII. С. 203
[11] Українська поезія XVII століття. Перша половина К., J988. С. 21-130.
[12] Оповідання Р. Чмихала // Етнографічний збірник. Львів, 1903 С 213-218.Ворота зачиняються І замикаються...
[13] Про нього я докладно писав у статті «Збережено навіки. Про "Повість врем'яних літ" та її авторів» (Шевчук В. Дорога в тисячу років. К„ 1990. С. 16-24).
[14] Див.: "Дерево пам'яті. Книга українського історичного оповідання" (К., 1990. Т. 1), а також хрестоматію "Давня українська література" (К., 1992), упорядковану М. Сулимою; тут пам'ятки в перекладі сучасною українською мовою.
[15] Текст див.: Памятники литературы Древней Руси. XII век. Москва, 1980. С. 25-116.
[16] Запаско Я. Українська рукописна книга. Львів, 1995. С. 15.
[17] Текст див. у "Літописі Руському". К., 1989. С. 454-458."
[18] Так він і був виданий у перекладі Леоніда Махновця в 1989 р.
[19] Текст див. у "Памятниках литературы Древней Руси. XII век". С. 282-289
[20] Антологія української поезії. Т. I. С. 12-13; тут подано переклад, в оригіналі тексти див. у "Памятниках литературы Древней Руси. XII век". С. 290-323.
[21] Докладний розгляд творів
К. Турівського див.: Возняк М. Історія української літератури. Львів, 1920. Т. 1.С. 138-142; про нього-таки є монографія: Стебельська А. Проповідництво Кирила Турівського. Рим, 1997.
[22] Возняк М. Указ, праця. С. 145.
[23] Голубоеский П. Опыт приурочения древнерусской проповеди "Слово о князьях" к определенной хронологической дате // Древности. Труды Археографической комиссии императорского Археологического общества. Москва, 1899. Т. I. Вып. 3. Ст. 491-510.
[24] Возняк М. Указ, праця. С. 214-215.
[25] Див. докладно про це в моєму "Мысленному дереві". К., 1989. С. 270-331.
[26] Перетц В. Слово о полку Ігоревім. Пам'ятка феодальної України-Руси XII в. Вступ. Текст. Коментар. К., 1926; це найґрунтовніша розвідка про цю пам'ятку.
[27] Див. текст у перекладі сучасною українською мовою із розбиттям на поетичні рядки в "Антології української поезії". Т. І. С. 27-34.
[28] Возняк М. Указ, праця. С. 145.
[29] Памятники литературы Древней Руси. XII век. С. 408-410.